Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 11.11.2016
ЧАС НЕНАСИТЦ╤В

«Стереж╕ться ненаситц╕в хижих, що приходять п╕д личиною брат╕в ваших пити кров життя вашого» (ВБ. Думки з╕ старого блокнота, майже по Матв╕ю)

Заходячи часом до оф╕са свого адвоката, питаю, як годиться, про життя, про справи. «Все добре, - в╕дпов╕да╓ незм╕нно, - але буде ще краще».
Ця невинна на перший погляд припов╕дка нав╕ть сьогодн╕, п╕сля усп╕шного виходу з╕ вс╕х процес╕в, мимовол╕ змушу╓ мене внутр╕шньо п╕дбиратися, п╕дтягуватись. А що вже казати про те, як вона сприймалася за скрутних час╕в!
Н╕-н╕, м╕й адвокат багато допом╕г мен╕, не луплячи при тому трьох шкур, але сама думка про те, що ╕сну╓, як об’╓ктивна реальн╕сть, певний прошарок людей, який так чи ╕накше заробля╓ на наших б╕дах, на наш╕й скрут╕, мала б результуватися у висновку, що ╖хн╓ сприйняття наших проблем не зовс╕м тотожне нашому, а в найг╕ршому випадку ╕ протилежне йому.
Ця припов╕дка спада╓ мен╕ на думку кожного разу, коли хтось ╕з наших владц╕в почина╓ вчергове простор╕кувати про «наш╕» досягнення, наголошуючи при тому, що скоро «нам» жити буде ще краще. Хто б мав як╕ сумн╕ви, особливо п╕сля опубл╕кування ╖х електронних декларац╕й! Так ╓ ╕ так буде аж доти, доки просте розум╕ння того, що «ми» ╕ «вони» – то далеко не одне й те саме, не стане ч╕тким усв╕домленням б╕льшост╕ наших сп╕вгромадян, не вилл╓ться у належн╕ висновки.
За станом шоку, прострац╕╖ п╕сля оприлюднення декларац╕й про статки нашо╖ «ел╕ти» зд╕йнялася п╕нява хвиля благородного обурення, мовляв: ну-ми-знали-що-ви-крадете-але-щоб-аж-так! ганьба!!! Хвиля та ц╕лий тиждень стрясала м╕д╕йний глобус Укра╖ни, багаторазово прокотившись ним уздовж ╕ впоперек. Перераховувалось все: к╕льк╕сть грошових одиниць у тоннах, у вантаж╕вках ╕ нав╕ть у к╕лометрах (якщо скласти купюри одна на одну), к╕льк╕сть гектар╕в земл╕, в╕лл, ма╓тк╕в, квартир, автомоб╕л╕в, картин, брильянт╕в, смарагд╕в, руб╕н╕в, хрест╕в з мощами ╕ без таких, к╕льк╕сть годинник╕в, сумочок, шуб, костюм╕в, суконь ╕ ледь не мереживно╖ б╕лизни в╕д кутюр. Все те смакувалося – здеб╕льшого ╕з щирим обуренням, але подекуди ╕ з прихованою заздр╕стю: от, мовляв, ловкач╕!
А проте ж, жодних тектон╕чних зсув╕в в╕д того декларагейту не в╕дбулося. Не захиталася земля п╕д ногами блакитних злодюжок вс╕х мастей – в╕д вчорашн╕х рекетир╕в ╕ комсомольських ватаг╕в, як╕ наряду з грубими грошима, що й на трьох «Кразах» не вивезти, декларували як свою власн╕сть бож╕ храми, до головного банк╕ра, чи╓ю найпершою функц╕╓ю мало б бути забезпечення стаб╕льност╕ нац╕онально╖ грошово╖ одиниц╕, але яка наст╕льки скептично ставиться до не╖, що трима╓ сво╖ наколядован╕ м╕льйони виключно в американських доларах. Чим не шаман, який п╕сля камлання з бубном та божками на шнурку, поза очима одноплем╕нник╕в схиля╓ться перед образом ╢гови!
Не захиталася земля ╕ п╕д ногами «сизих голуб╕в», включно з найсиз╕шим з них. Десятил╕ттями перебуваючи на державн╕й служб╕, вони зам╕сть служ╕ння нац╕╖ та держав╕ переймалися натом╕сть винятково вибудовуванням, розвитком та просуванням сво╖х б╕знес╕в, оббираючи при тому нац╕ю, плюндруючи державу. Нав╕ть нин╕, у час╕ в╕йни, обклавши податком пенс╕онер╕в, ходячи з простягнутою рукою по св╕ту, це кодло ╕ дал╕ виводить награбован╕ кап╕тали в офшори, продовжу╓ гендлювати з ворогом, п╕дживлюючи його товарами, сплачуючи йому податки, як╕ повертаються нам кулями, снарядами, смертями наших вояк╕в. Он вже знову, п╕д прикриттям турботи про «наших людей на Донбас╕», в Раду намагаються пропхати законопроект, який легал╕зував би ╖хню сьогодн╕шню контрабанду…
Чому ж под╕бне стало можливим? Чи не тому, що вс╕ т╕ «сиз╕ голуби» в╕д влади як купували, так ╕ продовжують купувати мовчазну згоду на той грабунок в╕вцювато╖ совково╖ маси, яка й дос╕, на двадцять п’ятому роц╕ Незалежност╕, склада╓ б╕льш╕сть населення Укра╖ни? ╤ це при тому, що з╕ здр╕бн╕лими юдами, як╕ бездумно продають ненаситцям не лише сьогодення – майбутн╓ сво╖х нащадк╕в, розраховуються нин╕ нав╕ть не ср╕бляниками, як за б╕блейських час╕в, а гречкою, кольоровими пап╕рцями, дутими п╕льгами та хитромудрими субсид╕ями.
Чи пом╕ча╓ та б╕льш╕сть, що п╕сля великого «перед╕лу» дев’яностих, коли формально загальнонародна власн╕сть стала на д╕л╕ власн╕стю купки нег╕дник╕в з числа вчорашн╕х комун╕ст╕в та бандит╕в, економ╕ка кра╖ни, а, в╕дпов╕дно, й добробут народу не те, що не п╕дн╕ма╓ться – невпинно пада╓? Певно, що так, адже платить за те жахливим зубож╕нням. Але чи робить належн╕ висновки? Не схоже. Нав╕ть ╕деал╕зован╕ багато в чому Майдани: Помаранчевий, а особливо Про╓вропейський, де сотн╕ тисяч кращих син╕в ╕ дочок Укра╖ни важили сво╖м життям, аби зупинити сповзання нац╕╖ у пр╕рву, не стали справжн╕м переворотом св╕домост╕ для згадано╖ ╕нертно╖ б╕льшост╕. В╕дтак, не в╕дбулося ╕ зм╕ни пол╕тичного устрою кра╖ни, яка до сьогодн╕ залиша╓ться в цьому сенс╕ феодально-ол╕гарх╕чною. Ба, нав╕ть т╕ пас╕онар╕╖, чи╓ю ст╕йк╕стю, непоступлив╕стю ╕ нав╕ть життями було зметено режим Януковича, не спромоглися свого часу усв╕домити того, що забезпечують прих╕д на його м╕сце не державникам, як╕ п╕дняли б кра╖ну з ру╖ни, а конкуруючому клану все то╖ ж всюдисущо╖ маф╕╖, який наступного ж дня почав без опору здавати кра╖ну зовн╕шньому ворогу, продовжив ╖╖ пограбування.
Наука в пол╕тиц╕, як правило, кошту╓ нац╕╖ дуже дорого, особливо, коли навчання в╕дбува╓ться на сво╖х помилках. Втрачен╕ перспективи, в╕дставання в прогрес╕, залежн╕сть в╕д усп╕шних сус╕д╕в, занепад наук, деградац╕я культури; на ╕ндив╕дуальному р╕вн╕ – незроблен╕ науков╕ в╕дкриття, нереал╕зован╕ проекти, незнят╕ ф╕льми, ненаписан╕ книжки, несправджен╕ над╕╖, вимушен╕ пошуки дол╕ по св╕тах, змарнован╕ життя – ось ╖╖ ц╕на для нац╕╖, яка не робить висновк╕в.
Дуже хот╕лося б спод╕ватися, що моя нац╕я таки отямиться в╕д небезпечно довго╖ летарг╕╖, усв╕домить, нарешт╕, що н╕хто – н╕як╕ партнери чи союзники – не в змоз╕ вир╕шити тих проблем, як╕ стоять перед нею, як╕ ма╓ вир╕шити виключно вона сама. Прибрати в╕д влади сьогодн╕шн╕х ненаситц╕в, як╕, декларуючи служ╕ння Богов╕, насправд╕ давно ╕ в╕ддано служать мамон╕, ма╓мо право (╕ обов’язок!) лише ми ╕ н╕хто ╕нший. ╤ то ╓ завданням першочерговим, оск╕льки марно спод╕ватися, що укра╖нський корабель вийде з лаб╕ринту м╕лин та гострих риф╕в на чисту воду, доки стерно його в руках нег╕дник╕в, як╕, засл╕плен╕ золотими блиск╕тками, нев╕дпорно тримають курс на вже чорн╕юч╕ попереду скел╕. Завдання те ╓ надзвичайно непростим. ╤ не лише через те, що нин╕шн╕й клан чинитиме оп╕р сво╓му зм╕щенню ще жорстк╕ше в╕д сво╖х попередник╕в, не лише через те, що тим неодм╕нно спробують скористатися, як ╕нш╕ маф╕озн╕ клани, м╕м╕круючи п╕д демократ╕в, так ╕ пут╕нська Москов╕я. Найнебезпечн╕шим буде звалювання в хаос м╕жусобного самознищення, коли брат п╕де на брата. Ма╓мо бути надзвичайно обачними, аби оминути т╕ п╕дводн╕ камен╕.
Але ж ╕ на вич╕кування не ма╓мо часу! Ма╓мо розум╕ти, що зм╕ни не стаються сам╕ собою. Життя лише нада╓ шанс – в╕дкрива╓ на якусь хвильку можлив╕сть для зм╕н. ╤ та хвилина неймов╕рно швидко мина╓. Це стосу╓ться як кожного з нас, так ╕ ц╕ло╖ кра╖ни. В 1991 роц╕ нам випала можлив╕сть зм╕нити свою долю, але ми, мов той лукавий раб з б╕бл╕йно╖ притч╕, змарнували св╕й шанс, не скористалися сприятливими можливостями, мирними роками, коли широк╕ кроки по шляху прогресу були такими можливими. Але ж ще стародавн╕ ф╕лософи знали про те, що non progredi est regredi – не йдучи вперед, ти в╕дкочу╓шся назад…
Справд╕, св╕т п╕шов далеко вперед за той час, доки ми безвольно спостер╕гали, як формуються, як набирають сил маф╕озн╕ клани ки╖вщини, дн╕пропетровщини, донеччини, як зливаються з владою «Сейлем», «Башмаки», як маф╕озний спрут проника╓ у вс╕ сфери нашого життя, обплуту╓ сво╖ми мацаками всю кра╖ну.
Маф╕я не ма╓ кордон╕в. Саме тому ми й сьогодн╕ бачимо процв╕таючу, попри в╕йну, торг╕влю з кваз╕-республ╕ками Донеччини, торг╕влю з Москов╕╓ю. Саме тому М╕н╕стерство внутр╕шн╕х справ та Служба безпеки Укра╖ни зам╕сть того, щоб оп╕куватись сво╖ми прямими обов’язками, натом╕сть ╓ прикриттям для нелегальних оборудок з пальним, прикриттям нелегального видобутку бурштину, прикриттям контрабанди того ж бурштину, вуг╕лля, цигарок. Саме це ╓ причиною того, що у час╕ в╕йни, у час╕, коли Укра╖на вимага╓ санкц╕й проти Москов╕╖ за окупац╕ю Криму, за агрес╕ю на Донеччин╕ та Луганщин╕, б╕знес, в тому числ╕ й нашого президента, продовжу╓ сплачувати податки до бюджету кра╖ни-агресора, а московськ╕ власники ╕ дал╕ контролюють укра╖нськ╕ п╕дпри╓мства, ╖х банки безперешкодно функц╕онують по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. ╤ це в той самий час, коли багато укра╖нських громадян у тому ж Криму, який деяк╕ супер-патр╕оти вважають суц╕ль зрадливим, позакривали сво╖ маленьк╕ б╕знеси, аби не працювати на кра╖ну-агресора, не сплачувати податки до ╖╖ бюджету.
Сьогодн╕шня влада, прийшовши у сво╖ каб╕нети на лозунгах Майдану, небагато зробила для реал╕зац╕╖ сво╖х щедрих об╕цянок. Чи не найважлив╕шим сво╖м досягненням вона назива╓ подолання газово╖ залежност╕ в╕д Москов╕╖. ╤ справд╕, за то╖ залежност╕ наш спротив зак╕нчився б дуже швидко. От лиш наш╕ чарод╕╖ забувають додати, що то ╓ не ст╕льки ╖хн╓ досягнення, як добра воля ╓вропейсько╖ сп╕льноти, яка прода╓ нам той же московський газ в потр╕бних об’╓мах ╕ за прийнятною ц╕ною. Та чи довго так може тривати, особливо тод╕, як Зах╕д щодал╕, то б╕льше розчарову╓ться в сво╖х укра╖нських партнерах? Власне, хто б не розчарувався, коли н╕ слово пол╕тика, н╕ п╕дписан╕ угоди, н╕ нав╕ть ф╕нансовий важ╕ль МВФ не можуть змусити нашу владу почати реальне очищення в╕д корупц╕╖! В╕дтак, чи можна спод╕ватися, щоб особи, як╕ невм╕ло ╕м╕туючи реформи, майже в╕дкрито покривають корупц╕ю, фактично очолюють ╖╖, могли на р╕вних розмовляти з л╕дерами кра╖н Заходу, бути серйозно сприйнят╕ ними? В╕дпов╕дь, на жаль, ╓ надто очевидною. А це означа╓, в свою чергу, що под╕бними д╕ями наш╕ владц╕ дискредитують Укра╖ну, яка за таких умов не ма╓ шансу в╕дновити свою суб’╓ктн╕сть на м╕жнародн╕й арен╕.
Чи розум╕╓ це моя влада? Чи робить висновки? Нереформована, наскр╕зь корумпована прокуратура, суди, ф╕скальна, митна служба, корупц╕я в М╕ноборонпром╕, перманентн╕ намагання як не контролювати, то впливати на д╕яльн╕сть створених п╕д великим тиском Заходу НАБУ, НАЗК – ось результат двох з половиною рок╕в перебування «революц╕онер╕в» при влад╕.
В╕дставка на початку цього тижня голови Одесько╖ ОДА пана М╕хе╖ла Саакашв╕л╕, який, пов╕ривши в серйозн╕сть задекларованого президентом курсу на реформи, довгий час, попри пост╕йний спротив як м╕сцево╖, так ╕ ки╖всько╖ маф╕╖, намагався вивести область з-п╕д ╖х впливу, довести, що за чесно╖ влади рег╕он може стати процв╕таючим, ╓ ще одним св╕дченням того, що маф╕озний спрут не збира╓ться так просто здавати сво╖ позиц╕╖.
Влада, яка зам╕сть того, щоб розвивати свою нац╕ю, трима╓ ╖╖ натом╕сть за межею б╕дност╕, яка не робить майже н╕чого щоб п╕дняти кра╖ну з кол╕н – реан╕мувати економ╕ку, влити назад висотану з ╖╖ ф╕нансових артер╕й кров награбованих м╕льйон╕в, оч╕куючи натом╕сть, що те зроблять чи то закордонн╕ донори, чи меценати з д╕аспори, влада, яка зам╕сть того, щоб оп╕куватись створенням численно╖, потужно╖ арм╕╖, гарантовано забезпечено╖ сучасним ефективним озбро╓нням власного виробництва, два роки посп╕ль жебра╓ летальну зброю у Сполучених Штат╕в, ╓ не просто приниженням для нац╕╖, але й очевидною загрозою для незалежност╕ держави Укра╖на. Спод╕ватися на перемогу у в╕йн╕ з Москов╕╓ю, на повернення окупованого Донбасу та Криму з такою владою ╓, щонайменше, на╖вною утоп╕╓ю.
– Але що ж робити? – скаже м╕й читач. – Не п╕дн╕мати ж повстання в час╕, коли п╕дбадьорений перемогою на президентських виборах в США кандидата, який висловлював йому сво╖ симпат╕╖, президент В. Пут╕н знову почина╓ робити загрозлив╕ порухи. Арешт ще трьох укра╖нських громадян минуло╖ середи в Севастопол╕ може легко стати приводом для поновлення широкомасштабно╖ агрес╕╖.
Тут автор хоче запевнити читача, що до жодного повстання на раз╕ не заклика╓. Але й безвольне вич╕кування, аби наш╕ проблеми вир╕шив рудий Ганс з волохатими руками, ╓ прямим шляхом до б╕ди. В╕дтак, аби покласти край часу ненаситц╕в, ма╓мо тиснути на Верховну Раду, яка вже вона там ╓, з тим, щоб зм╕нити виборче законодавство з такого, яке забезпечу╓ утримання при влад╕ злод╕йкуватих наших ол╕гарх╕в, на демократичне – таке, яке усуне в╕д влади грошов╕ м╕шки, дозволить нац╕╖ розвивати свою кра╖ну. Потр╕бно взяти щонайактивн╕шу участь у його створенн╕! П╕сля того ма╓мо змусити наших депутат╕в переобрати, нарешт╕, вже давно нелег╕тимну ЦВК ╕ оголосоти достроков╕ вибори до парламенту.
Автор не випадково вжива╓ тут так╕ слова, як «тиснути», «змусити». Ма╓мо усв╕домлювати, що без примусу з боку народу н╕чого того не станеться. Тож ма╓мо мирним, але нев╕дпорним тиском настояти на сво╓му. Не менш важливим, ан╕ж написання ╕ ухвалення «антиол╕гарх╕чного» виборчого законодавства, буде обрання справд╕ достойних – чесних, порядних, фахових представник╕в нац╕╖ до ново╖ Верховно╖ Ради. В╕д них зам╕сть законодавчого мотлоху, який продуку╓ нин╕шн╕й склад ВР, потребуватимемо зм╕н до Конституц╕╖, як╕ скасують двовладдя президент/прем’╓р, зреал╕зують право нац╕╖ на владу шляхом ефективного контролю сво╖х обранц╕в. Лише швидк╕, фахов╕, в╕дпов╕дальн╕ р╕шення забезпечать реан╕мац╕ю економ╕ки, енерг╕йний розвиток кра╖ни. Тож не марнуймо часу, укра╖нц╕, Час не жде!

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17638

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков