Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 18.11.2016
КСУ РОЗПОЧАВ РОЗГЛЯД МОВНОГО ЗАКОНУ

Конституц╕йний суд Укра╖ни у форм╕ усного слухання розпочав розгляд справи за конституц╕йним поданням 57 народних депутат╕в щодо конституц╕йност╕ закону "Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики". Про це «Укр╕нформу» пов╕домили в прес-служб╕ суду.
Народн╕ депутати просять суд  визнати закон таким, що не в╕дпов╕да╓ Конституц╕╖. Автори подання стверджують, що п╕д час ухвалення документа в парламент╕ були порушен╕ процедура розгляду та ухвалення, а також процедура ╖х особистого голосування. Зокрема, нардепи вважають, що ╖х було позбавлено права як  законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи, так ╕ можливост╕ внесення виправлень, уточнень, а також усунення помилок та суперечностей у текст╕ законопроекту п╕д час другого читання.
На думку народних депутат╕в, п╕д час розгляду Верховною Радою проекту закону було порушено положення статей 82, 84, 89, 91, 93, 152 Конституц╕╖, статей 117, 118, 119, 120, 121 Регламенту Верховно╖ Ради, а також статей 1, 15, 16 закону "Про ком╕тети Верховно╖ Ради Укра╖ни“.
Як вважають автори подання, частини перша, третя, п’ята, шоста статт╕ 11, частини перша, друга, третя статт╕ 12, частини перша, друга статт╕ 13, частини перша, друга, третя статт╕ 14, стаття 15, частина перша статт╕ 25, частина перша статт╕ 27 закону суперечать частинам перш╕й, друг╕й статт╕ 10 Конституц╕╖, а частини перша, третя статт╕ 18 закону – частин╕ друг╕й статт╕ 24 Основного Закону. На ╖хню думку, назван╕ положення закону створюють умови для дом╕нування рег╕онально╖ мови (мов) над державною.
Кр╕м того, суб’╓кт права на конституц╕йне подання стверджу╓, що частина друга статт╕ 7 закону суперечить статт╕ 3, частинам друг╕й, трет╕й статт╕ 10, статт╕ 11, частинам друг╕й, трет╕й статт╕ 22 та частинам перш╕й, друг╕й статт╕ 24 Конституц╕╖ Укра╖ни, ╕ зверта╓ увагу на те, що передбачений вказаною нормою закону "виб╕рковий захист рег╕ональних мов або мов меншин нада╓ прив╕ле╖ одним мовним групам (нац╕ональним меншинам) та обмежу╓ права ╕нших, що ма╓ ознаки дискрим╕нац╕╖ та порушу╓ принцип р╕вност╕ громадян перед законом“.
Автори клопотання зазначають, що частина третя статт╕ 8, частина третя статт╕ 11 закону не в╕дпов╕дають встановленому в частин╕ перш╕й статт╕ 8 Конституц╕╖ принципу правово╖ визначеност╕ як складов╕й верховенства права. Кр╕м того, частина третя статт╕ 7 закону суперечить пункту 4 частини першо╖ статт╕ 92, статт╕ 140 Основного Закону Укра╖ни, зг╕дно з якими порядок застосування мов в Укра╖н╕ визнача╓ться виключно законами Укра╖ни. Конституц╕╓ю Укра╖ни не надано м╕сцевим радам повноважень щодо прийняття р╕шень державного значення, а м╕сцеве самоврядування ╓ правом територ╕ально╖ громади самост╕йно вир╕шувати питання м╕сцевого значення в межах Конституц╕╖ та закон╕в Укра╖ни.
Посилаючись на правов╕ позиц╕╖, викладен╕ в Р╕шенн╕ Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справ╕ про застосування укра╖нсько╖ мови, народн╕ депутати зазначають, що закон встановлю╓ можлив╕сть використання рег╕онально╖ мови зам╕сть державно╖ у робот╕ орган╕в виконавчо╖ влади, м╕сцевого самоврядування та в ╕нших сферах публ╕чного сусп╕льного життя, фактично н╕велюючи статус укра╖нсько╖ мови як державно╖.
***
Конституц╕йний суд в рамках розгляду мовного закону К╕валова-Колесн╕ченка в╕дмовився дати в╕дв╕д суддям, як╕ мають конфл╕кт ╕нтерес╕в через участь в узурпац╕╖ влади Януковичем. Про це на сво╖й стор╕нц╕ у Facbeook написав депутат в╕д "Народного фронту" Леон╕д ╢мець.
"Статус укра╖нсько╖ мови визначатиметься складом суду, до якого нема╓ дов╕ри ╕ який ╓ залежним в╕д пол╕тичних вплив╕в. Ганьба, ╕ правовий н╕г╕л╕зм", – додав в╕н.

М╤ТИНГУЮЧ╤ ВИМАГАЮТЬ СКАСУВАТИ «ЗАКОН К╤ВАЛОВА-КОЛЕСН╤ЧЕНКА»

У Ки╓в╕ п╕д буд╕влею КСУ проходить м╕тинг за в╕дм╕ну мовного закону, в╕домого як закон К╕валова-Колесн╕ченка.
Як зазначив кер╕вник та засновник ╕н╕ц╕ативи захисту прав укра╖номовних «╤ так поймут» Роман Матис, питання про в╕дм╕ну закону поставали ще ран╕ше, у 2012 роц╕, проте КСУ в╕дкладав розгляд ц╕╓╖ справи.
«Нарешт╕ сталося чудо, тому що ще у 2012 роц╕ було подання народних депутат╕в про визнання закону К╕валова-Колесн╕ченка не конституц╕йним. З того часу ╕ до тепер Конституц╕йний суд не розглядав це подання, ╕ нарешт╕ КСУ призначив на сьогодн╕шн╕й день розгляд цього питання», - пояснив Матис.
В╕н зазначив, що п╕д буд╕влю КСУ сьогодн╕ на м╕тинг з╕бралося близько 100 людей. «У даний момент я бачу, що нас з╕бралося порядку 100 ос╕б, а задекларували св╕й прих╕д близько 300», - зазначив Матис.
Оч╕льник громадсько╖ орган╕зац╕╖ пояснив, що серед м╕тингувальник╕в ╓ представники громадських орган╕зац╕й, представники пол╕тично╖ парт╕╖ «Свобода» та просто небайдуж╕ громадяни.
«Люди хочуть продемонструвати КСУ, що питання дуже важливе ╕ турбу╓ частину населення. Тут ╓ представники ╕ кер╕вники багатьох громадських орган╕зац╕й, як╕ займаються мовним питанням. Це ╕ «Свобода», ╕ «Рух захисту укра╖нсько╖ мови» та ╕нш╕», - сказав Матис.

ТИМ ЧАСОМ…
В АВСТРАЛ╤╥ ХОЧУТЬ НА ЗАКОНОДАВЧОМУ Р╤ВН╤ ЗАХИСТИТИ МОВИ АБОРИГЕН╤В

Влада австрал╕йського штату Новий П╕вденний Вельс хоче на законодавчому р╕вн╕ захистити мови абориген╕в. Про це пов╕домила телокампан╕я АВС.
«Нам в╕домо, що Департамент у справах ╕з захисту прав абориген╕в проводив пол╕тику ╕золяц╕╖ д╕тей ╕з аборигенських с╕мей, що в результат╕ призвело до того, що… матер╕ не могли передати мову сво╖м д╕тям, батьки не могли навчити сво╖х д╕тей мови, бабус╕ ╕ д╕дус╕ не могли говорити з╕ сво╖ми онуками на сво╖й мов╕. Якщо законодавство може так ефективно в╕д╕брати мову абориген╕в - так само може ╕ оживити ╖╖», - вважа╓ м╕н╕стр у справах абориген╕в штату НПВ Лесл╕ В╕льямс.
За оц╕нками уряду штату кожна мова абориген╕в у Новому П╕вденному Вельс╕ класиф╕ку╓ться як така, що «знаходиться п╕д загрозою зникнення». Водночас аборигенськ╕ мови ╓ ун╕кальною ╕ ц╕нною частиною ╕сторично╖ спадщини, тому зм╕ни у законодавств╕ можуть принести користь сусп╕льству.
Кр╕м того, за словами м╕н╕стра, досл╕дженнями доведено, що «аборигени, як╕ говорять на сво╖й мов╕, здоров╕ш╕, ╖хн╕ д╕ти краще вчаться в школ╕, ╕ що в╕дновлення мови зм╕цню╓ сп╕льноти».
Уряд штату спод╕ва╓ться, що ╕н╕ц╕ативу Нового П╕вденного Вельсу п╕дтримають у ц╕л╕й Австрал╕╖ ╕ вона стане початком  розширення прав ╕ можливостей громад.
www.ukrinform.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17645

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков