Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 25.11.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 25.11.2016
РЕВОЛЮЦ╤Я Г╤ДНОСТ╤. ЗГАДАЙМО ГОЛОВНЕ

Н╕коли не каж╕ть, що ╕деали Майдану сплюндрован╕, його над╕╖ не справдилися, а р╕шення не виконан╕. Це – неправда!

Революц╕я Г╕дност╕ залишила глибокий, визначальний ╕ незабутн╕й сл╕д в ╕стор╕╖. Не в прийнятих документах – пап╕р все стерпить, не в пр╕звищах л╕дер╕в – вони зм╕нювалися ╕ будуть зм╕нюватися. ╥╖ ╕деали, над╕╖ й р╕шення разюче зм╕нили нашу ментальн╕сть, розпочали ╕ продовжують формувати нашу нову пол╕тичну ╕дентичн╕сть. Процес не завершено. Бо ╕стор╕я штука не скоросп╕шна. Коли ж завершиться – будуть ╕ правильн╕ р╕шення, ╕ справжн╕ л╕дери.
Те, що ми всього цього не в╕дчува╓мо, поясню╓ться одним: ми надто ще наближен╕ до тих под╕й, надто емоц╕йно сприйма╓мо ╖х. ╤ за окремими деревами, як кажуть, не бачимо л╕су. З кожною новою р╕чницею Майдану ми ма╓мо змогу осягнути б╕льш повну картину того, що сталося. Але, щоб пазл склався повн╕стю, ма╓ пройти ще чимало часу.
Отже, у третю р╕чницю Початку згада╓мо день за днем, як все це в╕дбувалося.

18 листопада 2013 року

На зас╕данн╕ Ради м╕н╕стр╕в закордонних справ ╢С вкотре не було прийнято остаточного р╕шення - чи п╕дписувати Угоду про асоц╕ац╕ю з Укра╖ною на сам╕т╕ у В╕льнюс╕ 28-29 листопада. На той момент Ки╖в виконав не вс╕ умови для п╕дписання Угоди.
Проте, коментуючи це р╕шення, м╕н╕стр закордонних справ головуючо╖ в ╢вросоюз╕ Литви Л╕нас Л╕нкяв╕чус сказав: «Я думаю, що це було передбачувано, що ми не приймемо н╕якого р╕шення, як я про це сказав до початку зас╕дання. Я можу п╕дтвердити, що жодного р╕шення не було ухвалено. Я в╕рю, що це добре, тому що також нема╓ негативного р╕шення. Двер╕ залишаються в╕дкритими».

21 листопада

Цього дня Уряд Азарова оприлюднив р╕шення щодо призупинення процесу п╕дготовки до укладання Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, ╖╖ повинн╕ були п╕дписати на В╕льнюському сам╕т╕ 28 листопада. Проте, п╕сля та╓мно╖ зустр╕ч╕ Пут╕на та Януковича у Соч╕, укра╖нська влада в╕дмовилась в╕д п╕дписання.
П╕дняти людей на акц╕╖ протесту допомогли соц╕альн╕ мереж╕. Twitter ╕ Facebook швидко рознесли ╕нформац╕ю про громадськ╕ акц╕╖. Першими вийти на Майдан Незалежност╕ запропонували журнал╕сти «5 каналу» ╤нна Неродик ╕ Ольга Сн╕царчук. Але найб╕льший ефект справив пост у Facebook журнал╕ста Мустафи Най╓ма. «Зустр╕ча╓мось о 22:30 п╕д монументом незалежност╕. Вдягайтесь тепло, бер╕ть парасол╕, чай, каву, хороший настр╕й та друз╕в», - написав Най╓м. Незабаром на Майдан╕ Незалежност╕ з╕бралося близько 1,5 тис. ос╕б.
Тод╕шня влада моментально в╕дреагувала на спротив громадян. Окружний суд Ки╓ва постановив заборонити п╕д час проведення мирних масових акц╕й встановлювати мал╕ арх╕тектурн╕ форми у вигляд╕ намет╕в, к╕оск╕в, нав╕с╕в, у тому числ╕ тимчасових та пересувних, ╕з 22 листопада 2013 року по 7 с╕чня 2014 року на Майдан╕ Незалежност╕, вулиц╕ Хрещатик та ╢вропейськ╕й площ╕.
Наступного дня на м╕тингу в Ки╓в╕ з╕бралося вже близько 5 тис. ос╕б. ╤ саме тод╕ пролунало гасло «Укра╖на - це ╢вропа!» Под╕бн╕ акц╕╖ пройшли у Львов╕, В╕нниц╕, Одес╕, Микола╓в╕, Донецьку, Сумах, Харков╕ та майже в кожному ╕ншому обласному центр╕ Укра╖ни.


24 листопада

На Майдан╕ у Ки╓в╕ з╕брався найб╕льший м╕тинг опозиц╕╖ за пер╕од президентського правл╕ння Януковича, за р╕зними оц╕нками туди прийшли в╕д 60 до 150 тисяч чолов╕к.
На ╢вромайдан╕ вимагали в╕дставки Азарова, скасування р╕шення Уряду про в╕дмову в╕д асоц╕ац╕╖ ╢С, п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю на сам╕т╕ у В╕льнюс╕, зв╕льнення з ув'язнення Юл╕╖ Тимошенко.
Водночас звернулися до кра╖н Заходу ╕з закликом запровадити персональн╕ санкц╕╖ проти Януковича та представник╕в його влади.
М╕тинги з аналог╕чними вимогами пройшли в Харков╕, Львов╕, Луганську, В╕нниц╕, Донецьку, Кривому Роз╕, Сумах та Черн╕вцях.

28-29 листопада

На сам╕т╕ Сх╕дного партнерства у В╕льнюс╕ Угода про асоц╕ац╕ю м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським союзом так ╕ не була п╕дписана. У мереж╕ з'явилося в╕део неформального сп╕лкування канцлера Н╕меччини Ангели Меркель ╕ президента Литви Дал╕ Грибаускайте з тод╕шн╕м президентом Укра╖ни Януковичем. На ньому, зокрема, видно, що президент Литви намага╓ться схилити Януковича до того, щоб в╕н п╕дписав Асоц╕ац╕ю. Проте, Янукович в╕дпов╕в, що вже ╓ р╕шення уряду.
Цього дня «Парт╕я рег╕он╕в» з╕брала людей на ╢вропейськ╕й площ╕, аби показати п╕дтримку д╕й президента народом. Однак, з анонсованих 50 тисяч людей ╖м вдалось з╕брати лише 10.
В цей же час на Майдан╕ громадськ╕ актив╕сти ╕ л╕дери опозиц╕йних парт╕й ухвалили сп╕льну резолюц╕ю з вимогою в╕дставки Януковича «за зраду укра╖нського народу».

29 листопада

Цього дня укра╖нськ╕ студенти орган╕зували «живий ╓вроланцюг» м╕ж Ки╓вом та Перемишлем.
Маршрут ланцюга розпочався у Ки╓в╕ ╕ прол╕г через Житомир, Р╕вне, Льв╕в ╕ до Шегин╕ на кордон╕ з Польщею. Довжина цього маршруту становила 625 к╕лометр╕в. Цей ╢вроланцюг став другим в ╕стор╕╖ Укра╖ни. У с╕чн╕ 1990 року живий ланцюг укра╖нц╕ створили на Акт Злуки.

30 листопада

У н╕ч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдан╕ Незалежност╕ спецп╕дрозд╕л «Беркут» жорстоко роз╕гнав м╕тингувальник╕в.
Ще перед 4-ю годиною ранку на Майдан почали завозити вантаж╕вками елементи новор╕чно╖ ялинки, яку зводили неподал╕к м╕сця протесту. Тод╕ ж загони м╕л╕ц╕╖ оточили близько тисяч╕ актив╕ст╕в, як╕ мирно протестували ╕ сп╕вали п╕сн╕.
В результат╕ наступу силовик╕в десятки людей було жорстоко побито, серед них багато студент╕в. Беззахисн╕ люди вт╕кали в╕д озбро╓них б╕йц╕в «Беркуту» до Михайл╕вського собору, щоб уникнути побиття.
На в╕деозаписах, оприлюднених в ╕нтернет╕, було видно, як спецпризначенц╕ вит╕сняли людей з-п╕д монументу Незалежност╕, б'ючи ╖х кийками. Декого продовжували бити нав╕ть п╕сля того, як в╕н упав.
Одночасно з'явились комунальн╕ машини, що почали прибирати площу ╕ встановлювати новор╕чну ялинку.
Внасл╕док д╕й «Беркуту» постраждали щонайменше 80 ос╕б. 35 людей м╕л╕ц╕онери затримали, але згодом в╕дпустили. Проти учасник╕в м╕тингу в╕дкрили крим╕нальн╕ провадження - за статтями «спротив представникам влади» ╕ «хул╕ганство». У МВС розг╕н протестувальник╕в пояснювали провокац╕ями з ╖хнього боку. В╕д д╕й силовик╕в тод╕шн╓ кер╕вництво держави в╕дмежувалося; н╕кого не було покарано, розсл╕дування не було почато.
Жорстоке побиття студент╕в на ки╖вському Майдан╕ приголомшило не т╕льки укра╖нц╕в, але й св╕тову сп╕льноту. Под╕╖ 30 листопада стали переломним моментом в укра╖нських протестах к╕нця 2013 року, зм╕стивши акцент протест╕в ╕з про╓вропейського на антиурядовий, а також додавши ╖м масовост╕. Наступного дня на Майдан╕ вже звучало - «Ката на нари» ╕ «Януковича на йолку».

1 грудня

Цього дня у Ки╓в╕ пройшов один ╕з найвелелюдн╕ших м╕тинг╕в Революц╕╖ Г╕дност╕. Оп╕вдн╕ колона м╕тингувальник╕в рушила з Михайл╕всько╖ площ╕ вулицею Володимирською до парку Шевченка, а зв╕дти у б╕к Хрещатика, пот╕м пройшла Бессарабською площею ╕ попрямувала до Майдану Незалежност╕. За р╕зними даними, того дня у Ки╓в╕ м╕тингували близько п╕вм╕льйона ос╕б. М╕л╕ц╕я, яка заблокувала напередодн╕ п╕дступи до Майдану Незалежност╕, в╕дступила.
Заходи в╕дв╕дали ╓вропейськ╕ дипломати: в╕це-президент ╢вропарламенту Яцек Протасевич, колишн╕й глава ╢вропарламенту ╢жи Бузек та колишн╕й глава польського уряду, л╕дер парт╕╖ «Закон ╕ справедлив╕сть» Ярослав Качинський.
Разом з тим, цього дня м╕тингувальники зайняли буд╕влю КМДА та Будинок профсп╕лок - там розташувався Штаб нац╕онального опору.
Поки на сцен╕ Майдану Незалежност╕ виступали пол╕тики, частина учасник╕в акц╕╖ намагалася штурмувати Адм╕н╕страц╕ю президента. Кр╕м кулак╕в та палиць у х╕д п╕шли брук╕вка, цепи ╕, нав╕ть, трактор, яким намагались таранити кордони силовик╕в. Саме на цей трактор п╕днявся Петро Порошенко, закликаючи припинити провокац╕╖. «Беркут» в╕дбив штурм, застосувавши св╕тлошумов╕ гранати ╕ сльозог╕нний газ. Пот╕м б╕йц╕ почали пересл╕дувати нападник╕в. «Беркут» д╕яв максимально жорстоко ╕ бив ус╕х, хто траплявся на шляху.
Так, кр╕м учасник╕в протесту, постраждало понад 40 укра╖нських та ╕ноземних журнал╕ст╕в, зокрема польський журнал╕ст Павел Пененжек, оператор 5-го каналу ╤ван Наконечний, головний редактор сайту Цензор.НЕТ Юр╕й Бутусов.
Павел Боболов╕ч, кореспондент польського рад╕о Wnet 24: «1 грудня - хвиля несамовита. Було ст╕льки людей... При╖хали й поляки, оф╕ц╕йна делегац╕я. ╤ знову н╕би проявилося нове обличчя Майдану - стало зрозум╕ло, що це вже революц╕я, вже вийшла велика сила укра╖нц╕в. Я мав в╕дчуття, що весь Ки╖в вийшов на вулиц╕. ╤ весь рухався у напрямку Майдану. Особлив╕стю ╕ феноменом Майдану було те, що там було вироблено так╕ правила, як╕ ти не можеш порушити, ╕ духовенство пост╕йно наголошувало, що це мирний протест... Ще одна рефлекс╕я. На тих барикадах всюди були ╓вропейськ╕ прапори, ╕ люди, як╕ йшли на ту боротьбу, йшли з ╓вропейськими прапорами. Дуже прикро, але ╕з самого початку мо╓ в╕дчуття як людини, що при╖хала з ╢вропи, - ╢вропа не була з тими людьми. На те, що вони ризикували сво╖м життям ╕ п╕зн╕ше фактично поклали сво╖ життя за ╓вропейськ╕ ц╕нност╕, ╢вропа н╕чим реально не в╕дпов╕ла. Хоча, зв╕сно, при╖жджали пол╕тики ╓вропейськ╕, ╕ польськ╕ зокрема.»
Близько п'ято╖ вечора на Банкову прийшли В╕тал╕й Кличко, Петро Порошенко, Олег Тягнибок та стали м╕ж радикалами ╕ м╕л╕ц╕╓ю, намагаючись заспоко╖ти обидв╕ сторони. Парламентська опозиц╕я п╕зн╕ше назвала нападник╕в на м╕л╕ц╕ю провокаторами ╕ заявила про свою непричетн╕сть до цього нападу, поклавши в╕дпов╕дальн╕сть на «штурмовик╕в-провокатор╕в» Дмитра Корчинського.
1 грудня розпочав свою д╕яльн╕сть ╕ Автомайдан - сп╕втовариство автомоб╕л╕ст╕в, як╕ п╕дтримували ╢вромайдан. Ввечер╕ колона приблизно з 300 автомоб╕л╕в спробувала про╖хати до президентсько╖ резиденц╕╖ «Межиг╕р'я», проте по дороз╕ в село Нов╕ Петр╕вц╕ ╖м перегородили шлях 4 автобуси спецп╕дрозд╕лу «Беркут».
Разом з тим 1 грудня акц╕╖ протесту в╕дбулися в багатьох м╕стах кра╖ни. Наймасов╕ший протест був у Львов╕ - близько 40 тисяч ос╕б. У Луцьку протестували понад 8 тисяч, у Тернопол╕ - понад 5 тисяч, у Черн╕вцях - близько 5 тис. Акц╕╖ також в╕дбулися у Р╕вному, Харков╕, Дн╕пропетровську, Хмельницькому, Одес╕, В╕нниц╕, Ужгород╕, К╕ровоград╕, Донецьку, Луганську, Житомир╕.

8 грудня

В цей день у Ки╓в╕ в╕дбувся так званий «Марш м╕льйона». На в╕че на Майдан╕ Незалежност╕ з╕бралися, за р╕зними оц╕нками, в╕д 500 тисяч до 1 м╕льйона людей.
Майдан був заповнений ущерть, ╕ це без урахування ╕нших центральних вулиць м╕ста. З╕ сцени виступали як пол╕тичн╕, так ╕ культурн╕ та духовн╕ д╕яч╕. Було оголошено про нам╕р блокувати урядов╕ буд╕вл╕ та встановлювати наметов╕ м╕стечка на вулицях урядового кварталу. Опозиц╕я дала тод╕шньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану ╕ пооб╕цяла блокувати його резиденц╕ю у Межиг╕р'╖. По завершенн╕ оф╕ц╕йно╖ частини заходу м╕тингувальники рушили на вулиц╕ урядового кварталу, де створили ╕ побудували к╕лька блокпост╕в ╕ барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранськ╕й, Круглоун╕верситетськ╕й та перехрест╕ Шовковично╖ й Богомольця.
Увечер╕ актив╕сти «Свободи» повалили пам'ятник Лен╕ну на бульвар╕ Шевченка б╕ля Бессарабки в Ки╓в╕. На постамент╕ встановили державний прапор Укра╖ни та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.
Разом з тим, на Майдан╕ було сформовано 15 загон╕в цив╕льно╖ самооборони, як╕ назвали «сотнями».

11 грудня

У н╕ч ╕з 10 на 11 грудня 2013 року численн╕ п╕дрозд╕ли внутр╕шн╕х в╕йськ ╕ «Беркута» зробили першу спробу роз╕гнати мирних протестувальник╕в на Майдан╕ у Ки╓в╕. Тод╕ Михайл╕вський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони, ╕ на той дзв╕н з усього м╕ста ст╕калися кияни.
Диякон Михайл╕вського собору ╤ван Сидор згодом згадував: «Отримав благословення у нам╕сника монастиря ╕гумена Агап╕та ╕ поб╕г на дзв╕ницю. Як бити на сполох, не знав, адже останн╕й раз таке в╕дбувалося в 1240 роц╕, коли п╕д Ки╓вом стояла татаро-монгольська орда. Але постарався вкласти в передзв╕н всю душу ╕ дзвонив так сильно ╕ так довго, щоб все м╕сто почуло ╕ прийшло на Майдан... Я почав втрачати сили ще до к╕нця першо╖ години. Добре, що мен╕ на допомогу прийшли студенти. За чотири години ми вш╕стьох порвали чотири троса на дзвонах! У мене встигли нарости ╕ полопатися кривав╕ мозол╕, стер соб╕ руки в кров, але болю майже не пом╕чав...»
Основною точкою протистояння тод╕ була барикада на ╤нститутськ╕й, а п╕сля ╖╖ руйнування беркут╕вцями - ╢вропейська площа.
╤з кожною годиною людей у центр╕ столиц╕ б╕льшало - станом на п'яту ранку м╕тингувальник╕в на Майдан╕ було вже близько 10 тисяч. К╕лькома годинами п╕зн╕ше силовики спробували штурмувати Ки╖враду, однак протестувальники почали поливати ╖х ╕з другого поверху водою з пожежних брандспойт╕в, а на вход╕ до КМДА зчинилася б╕йка.
Тим часом к╕льк╕сна перевага вже явно була на боц╕ актив╕ст╕в Майдану, ╕ спецназ╕вц╕ п╕д зростаючим натиском людей в╕дступили.

1 с╕чня 2014 року

В Новор╕чну н╕ч на Майдан╕ з╕бралося к╕лькасот тисяч люду. Р╕вно оп╕вноч╕ вони засп╕вали Г╕мн Укра╖ни, тримаючи в руках л╕хтарики та моб╕льн╕ телефони. На сцен╕ разом з ус╕ма сп╕вали г╕мн Руслана, л╕дери опозиц╕╖ Петро Порошенко, Арсен╕й Яценюк, В╕тал╕й Кличко, Юр╕й Луценко, народн╕ депутати, а також координатори ╢вромайдану.
П╕сля поздоровлень та салюту на Майдан╕ був святковий концерт. Серед виконавц╕в - ТНМК, «Тартак», Руслана, «Скай», Лама, Мар╕я Бурмака ╕ «Мандри».

16 с╕чня

Цього дня у 2014 роц╕ Верховна Рада Укра╖ни ухвалила пакет закон╕в, як╕ д╕стали назву «диктаторських закон╕в 16 с╕чня». Вони були проголосован╕ з порушенням регламенту, ╕ стосувалися обмеження свобод громадян.
Наступного дня, пакет прийнятих закон╕в п╕дписав тод╕шн╕й президент Янукович. Незважаючи на численн╕ протести й заклики св╕тово╖ та укра╖нсько╖ громадськост╕ не публ╕кувати тексти закон╕в, вони все ж таки були оприлюднен╕.

19 с╕чня

Цього дня протистояння на Майдан╕ з мирно╖ фази перейшло в силову.
К╕лькасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських закон╕в» 16 с╕чня, з╕бралися на народне в╕че. Незважаючи на численн╕ заклики л╕дер╕в опозиц╕╖ до продовження мирного протесту, багатотисячна колона п╕шла до Верховно╖ Ради, однак з╕ткнулася ╕з кордоном «Беркуту» на вулиц╕ Грушевського.
Почалися сутички, як╕ тривали усю н╕ч. П╕д час протистояння м╕тингувальники закидали м╕л╕ц╕ю брук╕вкою, фа╓рами, «коктейлями Молотова».
При цьому були спален╕ ш╕сть автобус╕в ╕ вантаж╕вок правоохоронц╕в. «Беркут» використовував проти демонстрант╕в шумов╕ гранати ╕ гумов╕ кул╕, а також водомет.
П╕д час силового протистояння на Грушевського був пошкоджений фасад входу на стад╕он «Динамо». Також були спален╕ каси стад╕ону ╕ роз╕брана частина огорож╕. Пошкоджень зазнав ╕ пам'ятник Валер╕ю Лобановському. 22 с╕чня його загорнули у брезент.
За пов╕домленнями столичних медик╕в, у пер╕од з 19 с╕чня до ранку 21 с╕чня за медичною допомогою звернулися 122 постраждал╕, 50 ╕з них були госп╕тал╕зован╕.
Водночас, зг╕дно з даними медично╖ служби ╢вромайдану, за добу 19-20 с╕чня на вул. Грушевського було поранено 1400 ос╕б.

22 с╕чня

На Майдан╕ загинули перш╕ актив╕сти - в╕рменин Серг╕й Н╕гоян, б╕лорус Михайло Жизневський.
Водночас Роман Сеник ╕з Льв╕вщини отримав важк╕ поранення ╕ помер у л╕карн╕ 25 с╕чня.
Того ж дня в л╕с╕ п╕д Ки╓вом було знайдено т╕ло з╕ сл╕дами тортур льв╕в'янина Юр╕я Вербицького, якого викрали нев╕дом╕ просто з л╕карн╕ напередодн╕.
П╕сля цих под╕й кер╕вництво США та представники ╢вросоюзу вперше заговорили про санкц╕╖ проти тод╕шнього кер╕вництва Укра╖ни.

23 ╕ 24 с╕чня

Протести поширюються по вс╕й Укра╖н╕. У ряд╕ м╕ст - Тернопол╕, Львов╕, Р╕вному, ╤вано-Франк╕вську та Хмельницькому, протестувальники захоплюють буд╕вл╕ обласних державних адм╕н╕страц╕й. Подекуди губернатор╕в змусили написати заяви про в╕дставку. Однак, у Донецьку, Луганську та Харков╕ пройшли м╕тинги на п╕дтримку влади.

Переговори в н╕ч з 23 на 24 с╕чня м╕ж президентом Януковичем ╕ л╕дерами опозиц╕╖ н╕ до чого не приводять. Влада в╕дхиля╓ б╕льш╕сть вимог, а запропонован╕ нею у в╕дпов╕дь умови не прийма╓ Майдан. Протестувальники зводять нов╕ барикади в урядовому квартал╕.

28 с╕чня

Прем'╓р-м╕н╕стр Микола Азаров подав у в╕дставку. Верховна Рада провела зас╕дання, на якому переважною б╕льш╕стю голос╕в анулювала 9 з 12 «диктаторських закон╕в».
Це стало можливим через те, що в «Парт╕╖ рег╕он╕в» утворилося потужне лоб╕ мирного врегулювання конфл╕кту. В першу чергу його притримували депутати, ор╕╓нтован╕ на Р╕ната Ахметова та Дмитра Ф╕рташа. До них при╓дналась ╕ б╕льш╕сть «рег╕онал╕в»-б╕знесмен╕в.

18-20 лютого

Вранц╕ 18 лютого демонстранти п╕шли до Верховно╖ Ради, де депутати мали розглянути зм╕ни до Конституц╕╖ Укра╖ни. Однак канцеляр╕я парламенту в╕дмовлялася ре╓струвати цей документ, що викликало обурення серед м╕тингувальник╕в ╕ призвело до сутичок з силовиками.
Протягом 18 лютого в ход╕ з╕ткнень протестуюч╕ були в╕дт╕снен╕ до Майдану, понад 20 людей було вбито з вогнепально╖ збро╖.
19 лютого демонстранти утримували позиц╕╖ на Майдан╕, тод╕ як силовики почали п╕дготовку до «антитерористично╖ операц╕╖». Проти демонстрант╕в з боку вулиц╕ ╤нститутсько╖ були застосован╕ 3 водомети, було п╕дтягнуто БТРи. Близько 22 години загор╕вся Будинок профсп╕лок, де в той час розташовувався штаб ╓вромайдан╕вц╕в та перебували поранен╕. За оф╕ц╕йними даними на пожеж╕ загинули дв╕ людини, 41 врятовано. Пожежу змогли загасити т╕льки 20 лютого вранц╕. Тим часом переговори л╕дер╕в опозиц╕╖ з тод╕шн╕м президентом Януковичем знову не дали результат╕в.
20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, ╕, незважаючи на значн╕ втрати, змогли зайняти Укра╖нський Д╕м, Жовтневий палац ╕ в╕дт╕снити силовик╕в до урядового кварталу.
Разом з тим, на дахах буд╕вель навколо Майдану розташувалися снайпери, як╕ в╕дкрили приц╕льний вогонь по майдан╕вцях.
Проти актив╕ст╕в д╕яли не т╕льки силовики, а й спец╕ально набран╕ бандити - «т╕тушки».
Загалом з 18 по 21 лютого на Майдан╕ загинули понад 100 ос╕б. Вс╕х ╖х згодом назвуть «Небесною Сотнею».
Тим часом у Ки╓в╕ транспортний колапс: п╕д'╖зди до м╕ста охороняють автоматники, метро не працю╓ три дн╕ через оголошену владою терористичну загрозу. Не працю╓ зал╕зничне сполучення ╕з Льв╕вською та ╤вано-Франк╕вською областями.

21 лютого

Парламент абсолютною б╕льш╕стю голос╕в (386) схвалив у ц╕лому Закон «Про в╕дновлення д╕╖ окремих положень Конституц╕╖ Укра╖ни 2004 року». Кр╕м того, схвалено Закон «Про недопущення пересл╕дування та покарання ос╕б з приводу под╕й, як╕ мали м╕сце п╕д час проведення мирних з╕брань, та визнання такими, що втратили чинн╕сть, деяких закон╕в Укра╖ни». Разом з тим, Рада ╕мплементувала до нац╕онального законодавства положення статт╕ 19 Конвенц╕╖ ООН проти корупц╕╖, зг╕дно з якими була декрим╕нал╕зована стаття, за якою було засуджено Юл╕ю Тимошенко. Наступного дня вона була зв╕льнена.
У н╕ч з 21 на 22 лютого В╕ктор Янукович з найближчим оточенням покинув кра╖ну. Спочатку в╕н залиша╓ Ки╖в й ви╖жджа╓ до Харкова, де за п╕дтримки Рос╕╖ намагався влаштувати з'╖зд для в╕дд╕лення сх╕дних рег╕он╕в в╕д Укра╖ни. Однак цей план зазнав поразки. Янукович та б╕льш╕сть член╕в його уряду втекли до Рос╕╖.
Зранку 22 лютого тисяч╕ актив╕ст╕в, журнал╕ст╕в та волонтер╕в при╖хали до Межиг╕р'я аби перев╕рити ╕нформац╕ю про втечу Януковича. В резиденц╕╖ н╕кого не було. Стоси документ╕в плавали у Дн╕пр╕, а на записах камер спостереження було видно, що вноч╕ зв╕дси посп╕хом вивезли дек╕лька вантаж╕вок дорогоц╕нних речей.
Цього ж дня Верховна Рада Укра╖ни, Адм╕н╕страц╕я Президента, Кабм╕н та МВС перейшли п╕д контроль ╕ охорону Майдану.

23 лютого

Народн╕ депутати 328-ма голосами ухвалили постанову «Про самоусунення Президента Укра╖ни в╕д виконання конституц╕йних повноважень та призначення позачергових вибор╕в Президента Укра╖ни». Вибори призначили на 25 травня 2014 року.
Виконання обов'язк╕в президента Укра╖ни покладено на сп╕кера парламенту Олександра Турчинова. 27 лютого Арсен╕я Яценюка призначено прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни.
*  *  *
Революц╕я Г╕дност╕ завершилася перемогою. А пот╕м почалася в╕йна з Рос╕╓ю…

Св╕тлана Карабань,
╢вген Якунов
http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2122489-revolucia-gidnosti-zgadajmo-golovne.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 25.11.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17692

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков