"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
#43 за 02.12.2016
ГОЛОДОМОР: У СЕЛАХ БУВ КОШМАР
Що я знаю про Голодомор з "перших" вуст. Знаю, що в батька мо╓╖ бабус╕ була родина – шестеро брат╕в, ус╕ вони вмерли п╕д час Голодомору, це село Буда-Варович╕ Пол╕ського району на П╕вноч╕, п╕д самим б╕лоруським кордоном. Коли бабуся повернулася, нав╕ть хати не було – ╖╖ розтягла савецька власть. Тод╕, до реч╕, згадали, де той кордон з Б╕лоруссю проходить – бо вс╕ л╕сов╕ шляхи поперекривали загони радянських карател╕в з ГПУ. Бабуся врятувалася тим, що ╖╖ мат╕р з ще двома д╕тьми з третьо╖ спроби с╕ла на потяг до Мордов╕╖. З товарного потягу д╕тей, ж╕нок стягували доблесн╕ радянськ╕ карател╕, ╕, що запам'ятав, ╕нод╕ пускали тих, хто просився рос╕йською мовою. Одне дитя – сетра мо╓╖ бабус╕ – вмерло в потяз╕, ╕ прабабуся руками рила могилу. У Мордов╕╖, куди вони до╖хали, н╕якого голоду не було, нав╕ть натяку, а було повно хл╕ба, без здобних булок, але ус╕м вистачало. У Центральний Укра╖н╕ був узагал╕ жах. Знайом╕ бабуськи в один голос казали, що в╕йна пор╕вняно з Голодомором – др╕бниця, мовляв, впало не впало, вбило не вбило, а це всезагальний суц╕льний жах для вс╕х – ╕ д╕тей, ╕ старих, ╕ ж╕нок. Якимось дивом в арх╕вах збер╕гся лист районного л╕каря з мого м╕ста на Черкащин╕ нагору парт╕╖ в╕д березня 1933 р., в╕н там пише, що на той момент вмерла чверть населення, ще б╕льше розб╕глося. У селах був кошмар. Л╕каря, зрозум╕ло, репресували. Серед тих, хто розб╕гся, був ╕ м╕й д╕дусь, батько якого рано все зрозум╕в ╕ по╖хав з родиною так далеко, поки ╖хав по╖зд, – до Мурманська. Там теж жили по тих часах досить ситно – було все. Про Голодомор у мо╓му дитинств╕ говорили пошепки на вухо, бо ще й через 50 рок╕в той, хто сказав про "голодовку 33-го", зразу м╕г збирати реч╕ в тюрму. Треба сказати, що коли в м╕стечках помирало в╕дсотк╕в 10 населення, у селах все було значно г╕рше. Одне село мого району (повстанське, в╕льнокозацьке у 1920-х роках) вимерло до ╓дино╖ людини, але у когось вистачило сили пов╕сити чорний прапор зам╕сть червоного на с╕льрад╕. Не знаю, може це робили навмисне, я чув про так╕ чорн╕ прапори в р╕зних рег╕онах. Пот╕м його заселили мешканц╕ сус╕дн╕х с╕л. Про ╕нше село казали як про людо╖дське, з ними не дуже хот╕ли одружуватися ╕ через 50 рок╕в. Усе це, нагадаю, трапилося в 20-му стол╕тт╕. Хоча л╕тописи за тисячол╕ття нашо╖ ╕стор╕╖ пишуть про голодн╕ роки без жодних за всю ╕стор╕ю згадок про голодн╕ смерт╕ – "а за м╕ру пшениц╕ давали по три грош╕", ая-яй як дорого. То вони "смаженого вовка не бачили", як казав м╕й д╕дусь.
P.S. Та кра╖на, яка схиля╓ться перед Стал╕ним навкарачки, фактично робить явку з повинною.
Олександр Пал╕й
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17712
|