Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...


КАРТИ НАШО╥ ╤СТОР╤╥
╤сторичн╕ карти спростовують химери «руского м╕ра» про «╕конно руск╕╓...


КОЗАЦЬКИЙ МАРС
Держава та в╕йсько Козацького Гетьманату в добу М╕л╕тарно╖ революц╕╖ 1648–1764 рок╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 02.12.2016
Микола Горох, ╕сторик, досл╕дник радянського Торгсину: РАДЯНСЬКА ВЛАДА, СКОРИСТАВШИСЬ ГОЛОДОМОРОМ, ПОЛЮВАЛА НА ЛЮДСЬК╤ ХРЕСТИКИ Й ОБРУЧКИ

Незабаром в Укра╖н╕ вийде перша книга про д╕яльн╕сть у Радянському Союз╕ контор так званого Торгсину - орган╕зац╕╖, яка в 1930-1936 роках за безц╕нь скуповувала в населення золото та ╕нш╕ коштовност╕, ╕ розкв╕т яко╖ припав на пер╕од Голодомору. Називатиметься вона "Золото - держав╕! Торгсин на Черн╕г╕вщин╕ (1932-1936 роки)". Це буде сол╕дна монограф╕я одного з небагатьох досл╕дник╕в поки що маловивчено╖ теми, кандидата ╕сторичних наук, старшого наукового сп╕вроб╕тника Черн╕г╕вського ╕сторичного музею ╕м. В.В.Тарновського Миколи Гороха. У зв'язку з наближенням сумних роковин початку масштабного голоду 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕ кореспондент «Укр╕нформу» запросила науковця до розмови.

П╤Д ГРИФОМ СЕКРЕТНОСТ╤
- Пане Миколо, перш за все, давайте визначимось, як мен╕ правильно писати: "Торгсин", що рос╕йською розшифрову╓ться як "торговля с иностранцами" чи "Торгз╕н" - торг╕вля з ╕ноземцями?
- "Торгз╕н" я не зустр╕чав у жодному з документ╕в, хоча це насправд╕ переклад укра╖нською. Але, якщо взяти Великий тлумачний словник сучасно╖ укра╖нсько╖ мови ╕ рос╕йсько-укра╖нський словник науково╖ терм╕нолог╕╖, то вони дають саме "Торгсин". ╤ тому в сво╖й книжц╕ я дотримуюсь саме цього вар╕анту - як власно╖ назви.
- Ваша кандидатська дисертац╕я на тему д╕яльност╕ Торгсину була першою в Укра╖н╕, хоча захистилися ви лише 3 роки тому. Невже ран╕ше н╕кого з молодих ╕сторик╕в ця тема не ц╕кавила?
- Найв╕дом╕шими фах╕вцями з ц╕╓╖ тематики ╓ дво╓ людей: рос╕йська досл╕дниця Олена Осок╕на ╕ ки╖вський науковець Василь Марочко, обидва доктори ╕сторичних наук. Але якщо пан╕ Олена вивча╓ Торгсин у всесоюзному масштаб╕, то Василь ╤ванович ╓ фах╕вцем, насамперед, з рег╕онально╖ ╕стор╕╖ об'╓днання. Саме в╕н був мо╖м науковим кер╕вником. Однак тема справд╕ - малодосл╕джена, це - факт. Хоча статт╕ з дано╖ проблематики все ж таки з'являються, ╕ на сьогодн╕ ╖х, думаю, ╓ вже два-три десятки. Щоб писати ╖х, треба добре пошукати й "покопатися" в арх╕вах. А вони ще й не вс╕ в╕дкрит╕.
- У якому роц╕ почалося розкриття арх╕в╕в по Торгсину?
- Розсекречення цих арх╕в╕в почалося п╕сля розвалу Радянського Союзу. Б╕льш╕сть торгсин╕вських документ╕в мають на соб╕ гриф "Та╓мно" або "Ц╕лком та╓мно". Нав╕ть газета, яку видавав Торгсин (називалась вона "Торгсиновец" ╕ виходила дв╕ч╕ на м╕сяць), мала на соб╕ гриф секретност╕, ╕ читати ╖╖ могли, в основному, кер╕вники торговельних пункт╕в. ╥м ╕ належало поширювати отриману ╕нформац╕ю серед колективу. Тому цю газету неможливо знайти в жодн╕й б╕бл╕отец╕.
- У яких арх╕вах шукали ви?
- Я працював у арх╕вах Черн╕гова, Сум, Н╕жина, Ки╓ва, зараз опрацьовую Одесу, Дн╕пропетровськ, Харк╕в. У деяких м╕стах фонди збереглися непогано, в ╕нших арх╕вах ╓ всього 20-30 справ. У Черн╕гов╕ фонд виявився чималим. Дуже великий в╕н у В╕нниц╕, там понад 600 справ по Торгсину. Багато документ╕в було втрачено п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.

"ГУМАН╤ТАРНА АКЦ╤Я" ЧИ ГРАБУНОК?
- Про Торгсин часто пишуть, що ця орган╕зац╕я займалась пограбуванням населення, яке п╕д час голоду в Укра╖н╕ фактично змушене було купувати життя за золото, ╕ що це була спланована акц╕я, один ╕з заход╕в Голодомору? Ваша точка зору: це було д╕йсно так, чи просто голод ╕ скупка золота сп╕впали в час╕?
- Якщо брати спогади очевидц╕в тих под╕й, то ╖х можна розпод╕лити на дв╕ групи. Одн╕ згадують, що вони врятувалися завдяки тому, що здавали золото ╕ мали можлив╕сть за отриман╕ кошти купувати продукти. ╤нш╕ кажуть, що то була ц╕леспрямована акц╕я: п╕сля того, як викачали хл╕б, викачати золото. Якщо ж звернути увагу на основн╕ етапи становлення орган╕зац╕╖, то все-таки не можна сказати, що це була заздалег╕дь спланована частина пол╕тики Голодомору. Скор╕ше, влада вдало скористалася моментом ╕ пограбувала сво╓ населення.
- Отже, як усе починалося?
- Торгсин був створений 18 липня 1930 року п╕д оф╕ц╕йною назвою "Спец╕альна контора з торг╕вл╕ з ╕ноземцями на територ╕╖ СРСР". Це була невелика конторка в склад╕ Мосторгу, яка д╕йсно працювала т╕льки з ╕ноземцями. На той час у Радянському Союз╕ розпочалися колектив╕зац╕я та ╕ндустр╕ал╕зац╕я. Для буд╕вництва завод╕в ╕ куп╕вл╕ обладнання держав╕ потр╕бн╕ були зах╕дн╕ технолог╕╖. А за них Заходу треба було чимось платити - золотом, ср╕блом або валютою.
Золотовалютний запас, який д╕стався в╕д Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, був уже витрачений, ╕ грошей кра╖на не мала. Отож ставка робилася на ресурси - зерно, л╕с тощо. Однак св╕това економ╕чна криза 1929-1933 рок╕в спричинила р╕зке пад╕ння ц╕н на ц╕ товари. Тод╕ й виник Торгсин.
Перед орган╕зац╕╓ю ставилось ч╕тке завдання акумулювати в соб╕ вс╕ валютн╕ операц╕╖, розкидан╕ до цього по р╕зних в╕домствах. Насамперед, це стосувалося роботи з ╕ноземними туристами, як╕ при╖жджали в Радянський Союз з доларами, марками, франками, та ╕ноземними фах╕вцями, частина яких отримувала зарплату в доларах. Аби ц╕ грош╕ не потрапляли на "чорний ринок", ╕ноземцям пропонувалися крамниц╕ з б╕льшим асортиментом, н╕ж у звичайних магазинах. В конторах Торгсину отоварювались також люди, як╕ отримували з-за кордону перекази у валют╕.
- Коли Торгсин почав скуповувати золото у населення?
- 14 червня 1931 року уряд дозволив радянським громадянам приносити в Торгсин золот╕ монети ╕ за них там щось купувати. Наприк╕нц╕ року стали приймати й побутове золото, навесн╕ 1933-го - ср╕бло, згодом - д╕аманти. Розрахунок був простий: селяни прийдуть, бо в них в╕д╕брали зерно, а м╕стяни - тому що зарплати ╖м н╕ на що не вистача╓, а продовольч╕ картки отримують далеко не вс╕. До того ж, у звичайних, комерц╕йних, крамницях на той час майже н╕чого не було. У 1932 роц╕ мережа заклад╕в Торгсину почала швидко розгортатися по територ╕╖ всього Радянського Союзу.
Однак вважати д╕яльн╕сть Торгсину такою соб╕ "гуман╕тарною акц╕╓ю" не варто, бо торгував в╕н за г╕перспекулятивними ц╕нами. З першого погляду, ц╕на 5-7 коп╕йок за к╕лограм борошна звучала непогано. Але це були не радянськ╕ грош╕, а коп╕йки золотом. За один торгсин╕вський карбованець на "чорному ринку" пропонували 40-50-60 радянських карбованц╕в.
Щодо спекуляц╕╖, то для прикладу наведу так╕ дан╕: у пов╕домленн╕ в╕д 2 вересня 1932 року ╕нспектор Роменсько╖ районно╖ роб╕тничо-селянсько╖ ╕нспекц╕╖ Лущай констатував, що печиво соб╕варт╕стю 20 коп. Торгсин продавав по 50 коп., какао варт╕стю 63 коп. - по 1 крб 60 коп., а чай, який коштував 1 крб 75 коп. - по 8 крб.
У вересн╕ 1934 р. придбання 16 кг житнього борошна обходилась покупцю, в обрахунку на радянськ╕ знаки за курсом "чорно╖" б╕рж╕, у 53-55 крб. Водночас, на ринку його можна було придбати за 30-35 крб.
- А "чорний ринок" скупки золота в пер╕од д╕яльност╕ Торгсину ╕снував?
- Так, звичайно, ╕снував ╕ процв╕тав. Доходило до того, що окрем╕ спекулянти проводили паралельну скупку золота ╕ ср╕бла прямо в магазинах Торгсину. Але для людей це було ризиковано - ╖х могли ошукати, дати взам╕н пап╕рець, який н╕чого не коштував ╕ т. д.
- Чи з самого початку золото в Торгсин╕ скуповували дешево?
- На початку варт╕сть одного грама золота там б╕льш-меш коригувалася з╕ св╕товими ц╕нами на нього (хоча тут треба не забувати, що курс радянського карбованця до долара був штучним). З часом на св╕тових ринках золото стало дорожчати, однак радянська влада ц╕ну на нього не п╕дн╕мала. В╕дтак, т╕льки по черн╕г╕вськ╕й контор╕, за мо╖ми п╕драхунками, недоплата людям сягнула, приблизно, 180 тис. крб.
Б╕льш╕ цифри були по ср╕блу. Ц╕на на нього к╕лька раз╕в зм╕нювалась, у тому числ╕, в Торгсин╕, хоча й з дуже великим скрипом. Спочатку за к╕лограм ср╕бла давали 14 крб 88 коп., а наприк╕нц╕ 1934-го почали давати 20 крб. Однак, на думку фах╕вц╕в, недоплата сягала 35-40%.
Кр╕м того, не оплачувались л╕гатури ╕нших метал╕в (дом╕шки золота чи м╕д╕), як╕ часто бували у ср╕бних виробах. За даними Промекспорту, у кожн╕й тонн╕ л╕гатурного ср╕бла м╕стилося 1,2 кг золота та 230 кг м╕д╕.

ЗА ГЕОРГ╤╥ВСЬК╤ ХРЕСТИ - ПУД БОРОШНА ╤ МАКАРОН╤В
- Мен╕ зда╓ться, що практика скупки золота ╕ ср╕бла за безц╕нь завжди була, ╓ ╕ буде. У важк╕ 90-т╕ роки мен╕ теж довелося розпрощатися з дорогими родинними ц╕нностями, як╕ забрали в мене дуже дешево.
- Так, сучасн╕ ломбарди приймають прикраси за варт╕стю металу, робота майстра зазвичай не врахову╓ться. Торгсин у цьому не надто в╕др╕знявся. До рук оц╕нювач╕в потрапляли як вироби грубо╖ роботи (масов╕, так би мовити), так ╕ витвори в╕домих майстр╕в, як╕ коштували значно дорожче, н╕ж метал, з якого вони були зроблен╕. Кер╕вництво розум╕ло це ╕ нав╕ть розробило в╕дпов╕дн╕ ╕нструкц╕╖ для оц╕нювач╕в. Зг╕дно з ними гарну, як╕сну р╕ч треба було в╕дбирати для перепродажу через антикварн╕ крамниц╕ ╕ноземцям.
Однак врахуйте ситуац╕ю: якщо у великих м╕стах, як-от Ки╖в, Москва чи Лен╕нград фах╕вц╕в-ювел╕р╕в було багато, то в м╕стах на кшталт Черн╕гова, Сновська, Добрянки, Н╕жина ╖х фактично не було. У Черн╕гов╕ п╕д приймальним пунктом щодня стояло до 200 людей. В оц╕нювач╕в не було н╕ часу, н╕ бажання як╕сно ╖х обслуговувати. До того ж, якщо вони оц╕нять вир╕б дорожче, н╕ж кошту╓ метал, з якого в╕н зроблений, то р╕зницю муситимуть покривати власним коштом. Тому ╖м прост╕ше було приймати вироби як брухт.
- А взагал╕, що то було за золото? Адже в Радянському Союз╕ люди жили досить б╕дно. Невже "випливали" як╕сь прихован╕ запаси з царських час╕в?
- За золотом у великих к╕лькостях, яким волод╕ли колишн╕ пом╕щики, багат╕ буржуа полювало ОДПУ (об'╓днане державне пол╕тичне управл╕ння, з 1934 р. - НКВС - народний ком╕сар╕ат внутр╕шн╕х справ), ╕ його було не так багато. А от обручки, хрестики, сережки, браслети, ланцюжки, ╕нш╕ маленьк╕ прикраси мала чи не кожна родина. У спогадах часто згаду╓ться, як мати мусила здати в Торгсин ювел╕рн╕ вироби, як╕ на зароблен╕ в пана грош╕ вона придбала сво╖м д╕тям.
Радянська влада розум╕ла, що ц╕ др╕бн╕ коштовност╕ вона не вилучить за допомогою ОДПУ (НКВС). Цим якраз ╕ зайнявся Торгсин.
- Чи була р╕зниця м╕ж тим, що здавали селяни ╕ жител╕ м╕ст?
- М╕ське населення приносило до осередк╕в об'╓днання переважно золот╕ обручки, брошки, ср╕бн╕ ложки, портсигари, серв╕зи, годинники, с╕льське - золот╕ та ср╕бн╕ сережки, хрестики, монети, медал╕, ланцюжки. Щодо ср╕бла тут ╓ ц╕кавий нюанс. У кишенях людей за роки радянсько╖ влади ос╕ло досить багато ср╕бла в монетах радянського карбування. З'явився Торгсин - ╕ люди понесли ц╕ монети туди. Однак держава не схот╕ла платити за власне ср╕бло ╕ приймати ╖х. Тод╕ населення знайшло вих╕д ╕з ситуац╕╖ ╕ стало переплавляти ц╕ монети на злитки. Коли ж Торгсин ╕ ╖х в╕дмовився приймати, люди почали робити з тих монет прост╕ прим╕тивн╕ прикраси.
Люди в╕дчували п╕дступн╕сть держави, яка вилучала у них ц╕нност╕. За пох╕д у Торгсин можна було поплатитися життям
Втрата с╕мейних ц╕нностей у пунктах скуповування Торгсину нер╕дко ставала важкою психолог╕чною травмою, трагед╕╓ю для людей. Адже це були реч╕, як╕ д╕ставалися ╖м важкою працею, нагадували про близьких, були приданим. Куж╕льна Ольга ╕з с Звенич╕в Р╕пкинського району згадувала, що коли у ╖╖ матер╕ почали пухнути ноги, батько по╖хав до Черн╕гова ╕ здав у Торгсин так╕ дорог╕ йому Георг╕╖вськ╕ хрести. Дали ж за них пуд борошна та макарон╕в.
Проте вистачало людей, як╕ не мали н╕ золота, н╕ ср╕бла. Жителька села Гн╕динц╕ Варвинського району пригадувала, як у пошуках коштовностей ╕ скарб╕в односельц╕ розривали могили ╕ козацьк╕ кургани.

«РЕВОЛЮЦИЯ ГИБНЕТ, СТАЛИН ИСТРЕБЛЯЕТ НАРОД»
- Все це, зв╕сно, жахливо. Проте як люди ставились до можливост╕ за золото вим╕няти продукти у скрутний час?
- Люди з острахом ╕шли до Торгсину. Нав╕ть назву орган╕зац╕╖ розшифровували по-сво╓му: "Торг╕вля синами" або як абрев╕атуру: "Товарищи, опомнитесь, революция гибнет, Сталин истребляет народ". Люди в╕дчували п╕дступн╕сть держави, яка вилучала у них ц╕нност╕. За пох╕д у Торгсин можна було поплатитися життям, адже вас могли заарештувати сп╕вроб╕тники ОДПУ. Лог╕ка ╖хня була проста: якщо ви ма╓те кошти для Торгсину, то знайдете ╕ для них. У вас могли в╕д╕брати нав╕ть оф╕ц╕йно придбан╕ в Торгсин╕ товари. В╕дом╕ випадки затримання просто в магазинах.
- Як же тод╕ люди масово несли туди сво╓ золото?
- Розб╕галися п╕д час облав, дехто назад не повертався. ╤нколи прац╕вники Торгсину були ╕нформаторами ОДПУ, видавали йому людей, котр╕ часто приносили ц╕нност╕. Було, що прац╕вники ОДПУ сам╕ здавали в╕д╕бран╕ в людей вироби. В арх╕вах ╓ документи, як╕ св╕дчать про це.
Справа в т╕м, що до появи Торгсину вилученням коштовностей займалися саме силов╕ структури. Зв╕сно, ╖м не сподобалось, що "в ╖хн╕й город" запустили ╕ншу орган╕зац╕ю. Як насл╕док, торгсин╕вц╕ стали скаржились на ОДПУ ╕ просити владу обмежити його повноваження - щоб силовики не працювали в крамницях ╕ не бентежили в╕дв╕дувач╕в, не влаштовували облав.
Бували випадки, коли люди йшли здавати ц╕нност╕ в ╕нший населений пункт, де ╖х н╕хто не зна╓, або зм╕нювали пр╕звище та ╕м'я. Або, коли бачили в крамниц╕ знайомого, розверталися ╕ йшли зв╕дти, аби н╕хто не дон╕с, що в них ╓ золото.
- У деяких статтях про Торгсин мен╕ траплялося твердження, що д╕яльн╕сть ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, як ╕ Голодомор, була геноцидом укра╖нського народу. З чого робились так╕ висновки? Х╕ба в укра╖нц╕в дорогоц╕нност╕ скуповувались дешевше, н╕ж у тих же рос╕ян, скаж╕мо?
- Н╕, ц╕ни були однаков╕, що в Москв╕, що в Черн╕гов╕. Але, по-перше, д╕яльн╕сть Торгсину актив╕зувалась якраз у пер╕од Голодомору ╕ стала його складовою частиною. По-друге, на ц╕нност╕ люди вим╕нювали, в основному, зерно, борошно, крупи, а не як╕сь ╕мпортн╕ товари. Тож виходило, що населенню продавали те, що в нього ж ╕ вилучили, причому робили це за спекулятивними ц╕нами - вищими, н╕ж на св╕товому ринку. Однозначно це був грабунок народу.
В╕дбувався в╕н ╕ на р╕вн╕ оц╕нювач╕в ц╕нностей. Вони збагачувалися за рахунок так званого "припеку" - р╕зниц╕ м╕ж прийнятим та зданим до банку золотом. За п╕драхунками Осок╕но╖, "припек" по кра╖н╕ в 1933 роц╕ склав 9 млн крб або майже 7 тонн чистого золота. Було таке, що загальна вага лотка ╕з золотом становила 23 кг, а в документ╕ ф╕ксували 2,3 кг. Одна поставлена м╕ж цифрами кома давала торгсин╕вському ювел╕ров╕ прибуток у 20 кг чистого золота.
- М╕няли ц╕нност╕, в основному, на продукти харчування?
- Так. У 1933 роц╕ на Черн╕г╕вщин╕ харч╕ в структур╕ продаж╕в Торгсину становили 94%. З них хл╕бофураж, (тобто, хл╕б ╕ зерно) сягав 88%. За один грам золота людина могла в Торгсин╕ купити в╕д 6 до 18 кг борошна, а ось найдорожчим був трактор, в╕н коштував 2 кг золота.
У 1934 роц╕, коли голод п╕шов на спад, сп╕вв╕дношення реал╕зац╕╖ товар╕в продовольчо╖ ╕ промислово╖ груп було 80 на 20 %, ╕ лише в 1935 роц╕ баланс зм╕нився на користь промтовар╕в.
- Ви збирали дан╕ як по Черн╕г╕вщин╕, так ╕ по р╕зних рег╕онах Укра╖ни. Чи знаходили як╕сь в╕дм╕нност╕?
- Черн╕г╕вщина за здачею ц╕нностей пос╕дала одне з останн╕х м╕сць в Укра╖н╕ ╕, фактично, була на р╕вн╕ з Донецькою облконторою. Тут не було велико╖ к╕лькост╕ м╕ст, промислових центр╕в, де збереглася ел╕та, яка могла накопичувати ц╕нност╕. У нас був б╕дний аграрний рег╕он. За мо╖ми п╕драхунками, за пер╕од з к╕нця 1932-го й до початку 1936-го року Черн╕г╕вська облконтора Торгсину "моб╕л╕зувала" в населення щонайменше 880 кг х╕м╕чно чистого золота. Це десь 1% ус╕х надходжень по Укра╖н╕. Загалом по СРСР Торгсин вилучив у населення майже 100 тонн золота, з них протягом голодного 1933-го - 45 тонн. Близько половини з╕браних ц╕нностей становили обрядово-побутов╕ вироби.
Стосовно ср╕бла, то Черн╕г╕вщина дала десь 24 тонни, знову ж таки, х╕м╕чно чистого ср╕бла. Найбагатшими конторами були Ки╖вська, Харк╕вська, Одеська та В╕нницька.
- А чи були аналог╕чн╕ випадки масово╖ скупки коштовностей у св╕тов╕й ╕стор╕╖?
- Абсолютно тако╖ ж орган╕зац╕╖ я не зустр╕чав, однак деяк╕ досл╕дники стверджують, що н╕бито не т╕льки Радянський Союз грабував сво╓ населення, наводячи приклад США час╕в Велико╖ депрес╕╖. Тод╕ президент Рузвельт оголосив волод╕ння золотом поза законом ╕ зобов'язав громадян США повернути золот╕ монети, злитки до федерального резервного банку за ф╕ксованою ц╕ною. Однак пор╕внювати закони Рузвельта ╕ роботу Торгсину, як на мене, некоректно. Одна справа, коли вам встановлюють граничн╕ ц╕ни продажу металу, ╕ ви його зда╓те держав╕ чи, на св╕й страх ╕ ризик, прихову╓те, а ╕нша - коли несете ц╕нност╕ в╕д безвиход╕ ╕ м╕ня╓те ╖х на продукти найпершо╖ необх╕дност╕, щоб прогодувати родину.
- Тобто, Торгсини - ще одне св╕дчення того, що радянська влада була найб╕льш жорстока до свого населення.
- Якщо брати низку пов'язаних ╕з Голодомором под╕й, то так воно ╕ ╓. Тому що вилучення хл╕ба, золота, арешти, вбивства - показники, як╕ негативно характеризують владу будь-яко╖ кра╖ни.
P.S. За валютною виручкою 1933 року Торгсин займав перше м╕сце в Радянському Союз╕, випереджаючи експорт л╕су, зерна ╕ нафти. Скуплене в населення золото дозволило покрити близько третини вс╕х витрат на ╕ндустр╕ал╕зац╕ю кра╖ни в голодному 1933 р., б╕льше чверт╕ - в 1934 р. майже п'яту частину - в 1935 р. Зг╕дно з ф╕нальним зв╕том Торгсину, на з╕бран╕ ним кошти держава закупила ╕мпортне обладнання для 10-х г╕гант╕в радянсько╖ ╕ндустр╕╖.
1 лютого 1936 року система Торгсин була оф╕ц╕йно закрита. Валютн╕ магазини для ╕ноземц╕в залишились, а валюта скуповувалась за радянськ╕ рубл╕ в державних банках уже за ╕ншими ц╕нами.
Натал╕я Потапчук
Черн╕г╕в

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17721

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков