Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 09.12.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 09.12.2016
АНДР╤╥ВСЬК╤ РОЗВАГИ: З ДЖЕРЕЛ МИНУЛОГО

Що не каж╕ть, але в народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в Андр╕я — це молод╕жне свято, ╕ називали його ще “вступом у зиму”, оск╕льки, за старим стилем, святкували Андр╕я 30 листопада (в останн╕й календарний день осен╕), а не 13 грудня.
Молод╕жн╕ з╕брання цього дня були наповнен╕ веселощами й розвагами ╕ подекуди називалися великими вечорницями. На Андр╕я вдавалися до р╕зноман╕тних прийом╕в любовно-шлюбно╖ маг╕╖: зас╕вання конопель, ворож╕нь ╕з балабушками, калитою тощо.  Ц╕ ворож╕ння мали в╕дпов╕сти на так╕ основн╕ питання: чого чекати в Новому роц╕ — шлюбу чи смерт╕. Якщо шлюбу, то хто буде чолов╕ком, чи буде шлюб щасливим. Намагалися також д╕знатися про профес╕ю майбутнього чолов╕ка, главенство у майбутн╕й с╕м'╖. Маг╕чн╕ д╕╖ нер╕дко супроводжувалися в╕дпов╕дними примовками:
- Андр╕ю, Андр╕ю!
Я на тебе конопл╕ с╕ю;
Сп╕дницею волочу,
Бо дуже зам╕ж хочу.
Проте вже на початку минулого стол╕ття молод╕жн╕ ворож╕ння на Андр╕я (а вони були суто д╕вочими) втратили свою маг╕чну функц╕ю ╕ перетворились на традиц╕йн╕ ╕гри, що супроводжувались см╕хом та жартами.
Хоча це гостро засуджувалось громадськ╕стю ╕ церквою, все ж парубки у н╕ч на Андр╕я таки робили “збитки”. Наб╕р типових андр╕╖вських жарт╕в не вир╕знявся особливою вибаглив╕стю: парубки зн╕мали з вор╕т хв╕ртки╕ заносили на край села, п╕дпирали к╕лком двер╕ хати, вилазили на стр╕ху ╕ затикали комин, пускали в димар горобц╕в, а як пощастить сп╕ймати, то й ворону. Висадити воза на дах хати, а тим паче буду з псом — це вже особливий жарт. Так╕ ритуальн╕ безчинства творили здеб╕льшого тим господарям, у кого були дочки на виданн╕...
Пам'ятаймо, що таке робити — негоже! Кр╕м того, Андр╕╖вськ╕ вечорниц╕ припадають на пер╕од Р╕здвяного посту. Отож, гучн╕ забави в цьому випадку суперечать християнськ╕й морал╕.

НАУМ НАВЕДЕ НА УМ...

14 грудня християни сх╕дного обряду вшановують старозав╕тнього пророка Наума. У народн╕ кажуть: “Прийшов Наум — берися за ум!..”. Ця давня припов╕дка ма╓ глибоке символ╕чне значення. Чому?..
У часи минул╕ навчання в Укра╖н╕ розпочиналося з першим днем зими — 1 грудня (за новим стилем — 14 грудня), у Наум╕в день. Саме свято належить до так званих “малих церковних”. Але то була найоптимальн╕ша пора здобувати осв╕ту для с╕льських д╕тей, оск╕льки вже завершено вс╕ нагальн╕ с╕льськогосподарськ╕ роботи — все, з╕бране з пол╕в, город╕в, сад╕в, збер╕га╓ться у клунях, коморах, льохах, к╕пцях.
У народ╕ Наума називали покровителем розуму, знань ╕ доброчинства. Селяни твердо в╕рили, що дитина краще засвоюватиме науку, якщо навчання почати саме в день Святого пророка. Це могло бути й навчання рем╕сничим справам, скаж╕мо, теслярству.
Мандр╕вники-чужоземц╕, як╕ в╕дв╕дували Укра╖ну у XVII стол╕тт╕, в╕дзначали високий р╕вень осв╕ти серед селянства. В╕домий французький ╕нженер Боплан у сво╓му “Опис╕ Укра╖ни” пов╕домляв, що майже в кожному сел╕ ╓ школа, ╕ тому за р╕внем народно╖ осв╕ти тод╕ ми випереджали вс╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни. Аналог╕чн╕ твердження знаходимо ╕ в Павла Алепського, сир╕йського мандр╕вника, ченця. Здавна у нас ╕снувала традиц╕я, що у свято пророка Наума хресн╕ батьки дарували сво╖м хрещеникам книжку (ох, а тод╕ вона надто дорого коштувала!). Часто це був Буквар, у якому л╕тера “А” - Ангел; “В” - це молитва В╕рую; “О” - Отче наш...
Протягом двох стол╕ть в Укра╖н╕ осв╕тянством оп╕кувалися церковн╕ братства. На св╕й кошт вони орган╕зовували народн╕ школи, в яких здеб╕льшого навчалися селянськ╕ д╕ти, адже тод╕ б╕льш╕сть укра╖нського населення становили селяни. Для особливо ерудованих, обдарованих д╕тей був в╕дкритий шлях до здобуття вищо╖ (як за тод╕шн╕ми м╕рками) осв╕ти. Витрати на себе брала церква, заможн╕ меценати, але й вимагали в╕д “чад” знань.
Згодом, рос╕йський царизм, вв╕вши кр╕пацтво, заборонив викладання та книгодрукування нац╕ональними мовами, в першу чергу — укра╖нською. ╤ вже на початку XIX стол╕ття “завдяки” пол╕тиц╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ Укра╖на пос╕дала за р╕внем осв╕ти одне з останн╕х м╕сць у ╢вроп╕. Трохи кращою була ситуац╕я у Сх╕дн╕й Галичин╕ п╕д владою Австро-Угорщини, але далеко не ╕деальною. Тут церква також намагалася вс╕ляко (наск╕льки була спроможна) п╕дтримувати нац╕ональну осв╕ту. Та шанобливе ставлення укра╖нц╕в до науки залишилося. Нав╕ть за найб╕льшо╖ скрути селяни намагалися зробити все для того, аби ╖хн╕ д╕ти здобули осв╕ту. Ось чому в народ╕ кажуть: “Батько Наум наведе на ум!..”.

П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 09.12.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17748

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков