Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 27.02.2004
Єдність у розмаїтті
Микола Владзімірський.

Нотатки з "круглого столу", присвяченого проблемам національного відродження етносів України

13 - 15 лютого 2004 р. Конґрес національних громад України та газета "Форум націй" проводили у Пущі-Водиці під Києвом "круглий стіл" "Проблеми національного відродження етносів України". На погляд організаторів, необхідність обговорення гострих проблем існує тому, що свідомість більшості населення й дотепер перебуває в рамках пострадянських стереотипів, а ЗМІ замість обговорення нагальних питань воліють смакувати факти сумнівного змісту чи зображувати національне життя в рожевому світлі у стилі радянських парадних звітів.
В перший день роботи було проведене засідання на тему "Співвідношення національної і конфесіональної складової в особистій самоідентифікації, житті громад і державній політиці. Етноконфесійні громади", яке розпочала доповідь архієпископа Харківського і Полтавського Iгоря (Ісіченка) "Політичні міфи на перешкоді міжрелігійному порозумінню в Україні".
Владика зазначив у зв'язку з недавнім дикунським вбивством таджицької дівчинки в Санкт-Петербурзі, що християнська Церква за своєю природою протистоїть проповіді расової та національної винятковості і важливою є її активна позиція в подоланні міжетнічних забобонів та участь в суспільних проектах, спрямованих на цю мету.
Нагадавши, що серед інших заповідей Бог наказав через Мойсея: "Не будеш розносити неправдивих поголосок, не будеш з більшістю, щоб чинити зло", - виступаючий зауважив, що, на жаль, це не стало нормою сучасних ЗМІ.
Владика Ігор зауважив, що Євангеліє вчить: "І пізнаєте правду, і правда вас вільними зробить", тож місією Церкви є виявляти правду й засвідчувати її світові, а відтак позбавляти людей від влади темних забобонів. Архієпископ навів вісім характерних міфів, які, на його погляд, істотно впливають на міжрелігійні взаємини, й поділився своїми міркуваннями щодо способів протидії Церкви цим міфам, хибність яких часом є глибоко прихованою. Ось вони:
1. Політизація церков і заангажування їх в реваншистські проекти Російської імперії.
2. Православ'я - бар'єр між Україною та Європою.
3. Українці є лише етнічна група єдиного руського етносу, який заперечує ідентичність корінного населення, навіть незважаючи на цивілізаційну дистанцію між Руссю Київською і Руссю Московською.
4. Унія - це шлях до колонізації українського народу і спроба підкорити Схід, походячи з Західної України.5. Релігійний протест православних породив знищення Речі Посполитої та поєднання з Москвою.
6. Об'єднання Української держави можливе на основі єдиної релігії та єдиної організації помісної Церкви.7. Юдаїзм є релігією національної винятковості, що непримиренна і ворожа щодо християнства.
8. Іслам є релігією війни, терору і насильницького викорінення християнства.
Архієпископ Ігор закликав долати провокації сучасних проповідників расової винятковості і побажав усім представникам етнічних спільнот України жити в світі, освяченому правдою.
Владика відповів на численні питання і взяв участь у дискусії разом із представниками греко-католицького та юдейського духовенства, представниками юдейської, ромської, болгарської та інших етнічних громад.
Спілкування другого дня "круглого столу" було присвячене взаємовідносинам українського та інших народів України, зокрема, за темою "Національне питання як об'єкт політичних і суспільних спекуляцій. Іноземний вплив на розвиток національного життя в Україні".
Про вплив деяких ЗМІ Криму на рівень міжетнічного напруження на півострові розповів автор статті. Було зауважено, що глибоко ешелонована інформаційна атака проросійських ЗМІ пов'язана, в першу чергу, із проникненням московського капіталу, який категорично вимагає російщення всіх сфер діяльності - культурної, духовної, інформаційної, релігійної тощо. Були наведені кричущі приклади інформаційно-побутового шовінізму в АР Крим.
Історик Сергій Кот розповів про безпрецедентне - перше в історії - вирішення єврейського питання на території Європи за часів діяльності Центральної Ради і про офіційну подяку англійських євреїв делегації Української Народної Республіки під час Паризької мирної конференції. Також слушним було зауваження про те, що україн-цям з 1991 року не дають на території України створити національну українську державу. Про це говорить і панування неукраїнського радіо, FM-станцій, телебачення, преси. Це не може визнаватись справедливим, бо дискримінованим в Українській державі не повинен почувати себе ніхто, в тому числі і титульна нація. Адже кожний народ, природно, бореться за свою етнічну самоідентифікацію.
А ось розумна та збалансована інтеграція в українське життя інших етносів, які населяють Україну, якраз і приводить до розуміння того факту, що ця земля є рідною для всіх, хто населяє країну. Але цього розуміння, на жаль, не відчувається в діях влади. Це видно, зокрема, на прикладі діяльності Асоціації національно-культурних товариств м. Севастополя (керівник - В. Мілодан), яка й досі, з мовчазної згоди адміністрації міста, продовжує політику дискримінації щодо членів Асоціації, котрі висловлюються державною мовою та є носіями цієї мови, тобто українських організацій - Союзу українок, товариства "Просвіта" та НСОУ "Пласт". Очевидно, що таке уявлення про інтеграцію до українського суспільства без поваги до державної мови і титульної нації є хибним і шкідливим.
Останній день був присвячений проблемам національного розвитку освіт і мов етносів. Про те, що в національних школах мовою викладання повинна бути державна мова, говорили п. Тетяна Хорунжа та інші учасники обговорення. Було висловлено застереження про те, що держава не повинна так організовувати освітній процес, щоб вчити потенційних громадян для інших держав, та й історія держав, з яких походять етноси, мусить бути викладена в українських підручниках. Інакше незрозуміло, для яких цілей, крім еміграції, готуються кадри, які, крім своєї рідної мови, не володіють ніякою. На жаль, досі немає єдиного законодавчого поля для національних шкіл.
Вчений секретар Кримського відділення Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, кандидат історичних наук, член правління культурно-просвітницького товариства кримчаків "Кримчаклар" Ігор Ачкіназі так прокоментував триденну зустріч в Пущі-Водиці:
"Круглі столи" чи семінари на таку тематику в Україні не є рідкістю. Інша справа, що не завжди на них можна побачити таку велику кількість людей, які займаються національними проблемами по-справжньому. Я б відзначив камерність і представництво цього "круглого столу". Присутні могли вільно і толерантно висловитись щодо проблем як їхніх національних товариств, так і проблем, які стоять перед державою. Особливо хочу відзначити просвітницьку діяльність українських ромів, які підтягують свою спільноту до іншого цивілізаційного рівня з метою інтеграції в українське суспільство. Мені було це цікаво, тому що у нас в Криму аналогічних дій я не помітив.
Хочу висловити надію, що більшість проблем в Україні буде вирішено після того, як держава стане на міцні економічні "ноги". Тим більше, що і зараз є дуже багато етносів, які не дивляться в бік своїх метрополій і вважають себе громадянами України".
Головний редактор газети "Форум націй" Тетяна Хорунжа висловила розчарування, що на запрошення не відгукнулись деякі журналісти і громадські діячі та представники російської громади. "Нам дуже хотілось, щоб розголос був саме в регіональній пресі. На жаль, інтерес преси до національного життя громад, в тому числі і до українських, не є постійним і системним, а швидше ситуативним. Мені здається важливим наявність розуміння того, що поруч живуть люди з іншою вірою, іншою культурою, але ми живемо на цій землі давно, і наші покоління не повинні мати в майбутньому якихось проблем. "Єдність у розмаїтті" - це основний принцип роботи, яку ми проводимо, закликаючи до толерантності у міжнаціональних стосунках. Хочу висловити вдячність Державному комітету у справах національностей та міграції і, зокрема, Віктору Вороніну за підтримку концепції цього "круглого столу" і за співпрацю".

Пуща-Водиця - Київ - Севастополь.

Архієпископ Харківський і Полтавський Iгор (Ісіченко) відповів на запитання кореспондента "Кримської світлиці".

- Україна - найбільша православна країна світу, але частина приходів керується релігійним центром з іншої держави. Чи є якісь перспективи кращих часів для українських віруючих?
- Очевидно, проблема тут коріниться в нашій людській ідентичності, яка базується на нашому усвідомленні себе як творіння Божого і формуванні образу наших стосунків із Творцем. Церква звільняє нас від ілюзій. Церква повинна нас вміщувати у найбільш реальний світ, який існує, єдиний правдивий світ, створений Творцем, світ, який прямує до Нього, який має проходити через випробування. Коли Церква перетворюється на політичний інструмент або якийсь театр, куди людина заходить, щоб одягти на себе фарисейську маску, а потім скинути її, виходячи, а разом з маскою змінити мову абощо, Церква втрачає своє покликання.
Це парадоксально виглядає, але найкращими часами для Церкви були часи переслідування, часи мучеництва. Переслідування римських імператорів нагородили Церкву сотнями тисяч мучеників, які стали її основою і окрасою. Часи більшовицьких переслідувань зміцнили Церкву на території колишнього Совєтського Союзу і на сьогодні ми маємо найвищий рівень релігійності в Європі.
Інша річ, що розвиток Церкви повинен будуватися на подоланні тієї важкої хвороби, якою є релігійна неписьменність. Страшною хворобою Церкви є не те, що її релігійний центр знаходиться за кордоном, чи те, що вона поділена, а пасивна належність до Церкви, суто традиціоналістична зорієнтованість вірних, брак уявлення про свою віру і брак свідомості свого обов'язку як християнина визнавати віру цілим своїм життям, а не тільки молитвою протягом кількох хвилин на тиждень або навіть на рік.
Сьогодні всі церкви мають унікальний шанс вирости в єдину апостольську Церкву, і вони поділені, мабуть, не тільки через політичне втручання в їхнє життя, але й через нашу людську недосконалість, недосконалість вірних, брак любові, невміння прощати. Коли один священик чи мирянин накидається на іншу людину із палаючими очима, із криками про її неканонічність або про те, що вона продалася Москві, або з якимись політичними звинуваченнями, то це свідчить насамперед про те, що ця людина християнином не є, бо вона не має основного для християнина - любові. І зараз через це порізнення ми проходимо іспит любов'ю - любов'ю до своєї Батьківщини, до свого народу, до своєї мови, до своєї культури, до своєї релігійної традиції.

- Православні церкви всі визнають, що Бог - це любов, але між ними існують великі суперечки...
- Суперечки існують не між церквами, а між конкретними особами в церквах, священнослужителями чи мирянами - то вже не має значення. Суперечки виникають на основі різного роду політичних, а часто навіть і господарських, економічних аспектів життя церков як земних інституцій. І розв'язання цих суперечок - нормальне фундаментальне християнське розв'язання - можливе тільки в одній перспективі - подоланні земної недосконалос-ті і виростання до тієї правдивої Церкви, яка є містичним тілом Христовим...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2004 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1781

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков