Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 06.01.2017
Фем╕й МУСТАФА╢В ╕ Анжела ЯРМОЛЮК: П╤СНЯ ПОВИННА МАТИ ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ЕФЕКТ, ПОВИННА Л╤КУВАТИ ДУШУ

Прямо в святковий час до «Укр╕нформу» зав╕тали народний артист Укра╖ни, в╕домий баритон Фем╕й Мустафа╓в та заслужений д╕яч культури Укра╖ни, композитор ╕ виконавиця л╕рико-патр╕отичних п╕сень Анжела Ярмолюк. Наше ╕нтерв'ю з ними проходило у перервах м╕ж зустр╕чами з волонтерами та клопотами напередодн╕ чергово╖ по╖здки з концертом в зону АТО.

ОПЕРА НА ПЕРЕДОВ╤Й
- Фем╕ю Мансуровичу, ви ви╖жджа╓те з концертом в зону АТО. Що везете з собою, кр╕м музично╖ апаратури?
Фем╕й Мустафа╓в: - Веземо плетен╕ с╕тки - вони там дуже затребуван╕, веземо тепл╕ реч╕, светри, шкарпетки, л╕ки, дез╕нф╕куюч╕ засоби, пл╕вку, прапори веземо - укра╖нськ╕ та кримськотатарськ╕. Ран╕ше ╕ теплов╕зори привозили хлопцям, зараз складн╕ше з ф╕нансами. Минулого м╕сяця везли мон╕тори для пульт╕в управл╕ння по 10 тисяч кожен. Деяк╕ реч╕ ми просто не можемо аф╕шувати. Про деяк╕ нав╕ть поняття не ма╓мо - що це таке. А бува╓, просто як╕сь дроти, скоби, краники. Беремо техн╕чн╕ параметри ╕ шука╓мо. Дзвонимо волонтерам. Пот╕м все це збира╓мо ╕ доставля╓мо за призначенням.
- З волонтерами у вас, значить, т╕сний зв'язок?
Ф. М.: - Так, у нас з ними повне вза╓морозум╕ння ╕ робота без всякого п╕ару. Вони знають, що якщо Мустафа╓в щось у них в╕зьме, все доставить за призначенням. Волонтери - це особлива порода людей. Якщо вони по-справжньому займаються ц╕╓ю справою, то не потребують почесних грамот, похвальних промов ╕ сусп╕льного визнання. Вони думають т╕льки про те, де б з╕брати грошей, щоб купити те, що потр╕бно на передов╕й, ╕ з ким би швидше це в╕дправити.
- За два роки по╖здок в зону АТО ви там чимало ╕ п╕сень засп╕вали, ╕ подарунк╕в доставили. З╕знайтеся, зустр╕чають вас як довгооч╕куваних гостей?
Анжела Ярмолюк: - На нашому рахунку там вже б╕льше 200 концерт╕в. А як зустр╕чають, можна судити т╕льки по одному випадку. Одного разу ми пов╕домили хлопцям, що вже п╕д'╖жджа╓мо, ╕ вони, як були, в повному обмундируванн╕ з╕ збро╓ю, влет╕ли до найближчого магазину ╕ дуже емоц╕йно вимагали м'яса. "До нас друг при╖жджа╓, ми хочемо йому плов зробити, нам потр╕бно м'ясо", - стали просити вони продавчиню. Вона в шоц╕ продала ╖м все м'ясо. ╤ такий ст╕л накрили того дня: був ╕ плов, ╕ два види салату ╕, що дуже зворушливо, нав╕ть серветочки десь знайшли. Тому що друг до них при╖хав!
- А бронежилети не одяга╓те, коли ╖дете туди?
Ф. М.: - Та н╕, що ви. Бронежилети потр╕бн╕, коли йде справжн╕й обстр╕л, якщо ви╖жджа╓ш на "передок", в окопи. В окопах ми не да╓мо концерти. Ми да╓мо ╖х там, де хлопц╕ в╕дпочивають або, хоча б, де ╓ можлив╕сть ╖м з╕братися. Одного разу ми були б╕ля передово╖, хот╕ли поставити апаратуру, але нам не дозволили, тому що там може "накрити". Можна, звичайно, в бл╕ндаж╕ посп╕вати, але ми намага╓мося давати такий концерт, щоб запросити поб╕льше хлопц╕в, посп╕вати, посп╕лкуватися з ними. А для цього потр╕бен великий зал або великий намет. А на "нульовц╕" хлопц╕ елементарно не висипаються - там ╖м так╕ "концерти" показують з того боку, що т╕льки тримайся.
А. Я.: - Це правда, в╕йськов╕ несуть в╕дпов╕дальн╕сть за артист╕в. ╤ друге - не можна на "нульовц╕" хлопц╕в у велик╕й к╕лькост╕ збирати в одному м╕сц╕ - це ╕ питання безпеки б╕йц╕в. Там противник в╕дстежу╓ вс╕ пересування, прослухову╓ вс╕ розмови. Тому ╕ по нав╕гатору не про╖деш - глушать, потр╕бно т╕льки ор╕╓нтуватися по карт╕. Складно бува╓, ╕нод╕ ╖деш ╕ не бачиш дороги, ви╖жджа╓ш в небезпечну зону. Ворог не т╕льки глушить сигнал, були випадки, коли нам, артистам, по телефону погрожували або просто говорили, щоб ми повертали назад.
- Страшно не бува╓?
Ф. М.: - Та н╕, просто дуже непрост╕ умови, все непередбачувано, кожного разу бува╓ по-р╕зному. Тому треба розум╕ти, куди ти ╖деш ╕ з якою метою. А хлопц╕ на передов╕й ╕нод╕ жартують: "Фем╕ю, хочеш, ми тоб╕ для супроводу колону з 20-ти БТР-╕в або танк╕в вид╕лимо". Знають, що, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших, як╕ при╖жджають, мен╕ це не потр╕бно.
- А як вони змогли це визначити?
А. Я.: - За секунду зрозум╕ли, що в╕н "св╕й в дошку". Там людей сканують моментально. ╤ пот╕м ти для них або св╕й, або чужий.
- Чим це ви, Фем╕ю Мансуровичу, п╕дкупили людей, що вони вам такий супров╕д пропонували?
Ф. М.: - Н╕, н╕чим не п╕дкуповував. Просто щиро з ними розмовляю, на р╕вних, без пафосу. ╤, напевно, духом з ними на одн╕й хвил╕. Вони для мене - як брати.
А. Я.: - Вони, як побратиму, нав╕ть позивний йому дали - Каддаф╕.
- Чому Каддаф╕?
Ф. М.: - А що не схожий х╕ба зовн╕? Я не проти ╕ нав╕ть вважаю за честь бути в ╖хньому близькому кол╕.
- Як╕ п╕сн╕ сп╕ва╓те?
Ф. М.: - р╕зн╕ п╕сн╕ сп╕ва╓мо, починаючи в╕д народних - укра╖нських, кримськотатарських, ╕ патр╕отику, ╕ романси з оперою...
А. Я.: - Фем╕й Мансурович на кожному концерт╕ обов'язково сп╕ва╓ кримськотатарську п╕сню. Це ф╕шка, його родзинка концерту. Народ сприйма╓ наст╕льки захоплено, кримськотатарська культура для них дуже ц╕кава. Я вам б╕льше скажу. Фактично в кожному м╕сц╕, куди ми при╖жджа╓мо, обов'язково ╓ хоч один кримський татарин. Або просто кримчанин, ╕ вони обов'язково просять: засп╕вайте, будь ласка, кримськотатарську п╕сню. Багато хто не розум╕╓ сл╕в, але розум╕ють, що це - Крим - батьк╕вщина кримськотатарського артиста Фем╕я Мустафа╓ва.
Ф. М.: - Бува╓, що ╕ розум╕ють. Пам'ята╓ш, концерт у Донецьк╕й област╕ в сел╕ Комар - там живе дуже багато грек╕в-урум╕в, переселенц╕в з Криму, висланих ще при Катерин╕. Так там д╕ти обл╕пили мене й почали говорити, що я сп╕ваю на ╖хн╕й р╕дн╕й мов╕, що ц╕й мов╕ ╖х вчили бабус╕. ╤ мелод╕я Хайтарми ╖м знайома. Мен╕ було дуже шкода, що сам╕ бабус╕ не прийшли на концерт, я був би щасливий поговорити з ними. Так╕ ╕стор╕╖... Але зазвичай я питаю глядач╕в: "Ви чули кримськотатарськ╕ п╕сн╕?" "Н╕, - в╕дпов╕дають, - не чули". "Ну тод╕ слухайте, я вам засп╕ваю". ╤нод╕ глядач╕ сам╕ просять. Напевно, у мене м╕с╕я така: багато хто сп╕ва╓ "сво╓ для сво╖х", а я сп╕ваю "сво╓ для ус╕х".

УКРА╥НСЬКА ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКА НАРОДНА П╤СНЯ: ЧИ ╢ СП╤ЛЬНЕ?
- А що для вас "сво╓"?
Ф. М.: - Для мене багато що "сво╓". Але, в першу чергу, мен╕, звичайно, при╓мно, коли я для найр╕зноман╕тн╕ших людей сп╕ваю з╕ сцени кримськотатарську п╕сню, в╕дкриваю для них новий св╕т, ╕ вони д╕знаються, що ╓ така ун╕кальна культура. Я виступав з кримськотатарськими п╕снями ╕ в ╢вроп╕. Це був перший укра╖нський концерт на Лазурному берез╕, у французьк╕й Н╕цц╕. Бачив, як реагувала публ╕ка здивовано на красу нашо╖ музики. Укра╖нську п╕сню теж сприймають з захватом.
- Чи ╓ щось, на ваш погляд, загальне у укра╖нсько╖ та кримськотатарсько╖ народно╖ п╕сн╕?
Ф. М.: - Дуже багато сп╕льного, але головне - це глибина сприйняття та переживання. Якщо у виконавця ╓ здатн╕сть передати глибину почуття, в╕н зможе засп╕вати будь-яку народну п╕сню. Наприклад, п╕сню Джамали, з якою вона виступала на ╢вробаченн╕ ╕ в як╕й ╓ елемент народно╖ п╕сн╕, д╕вчинка укра╖нка засп╕вала просто чудово, тому що в╕дчула. У не╖ не г╕рше вийшло, трохи по-╕ншому, але також емоц╕йно. Це не залежить в╕д мови, це залежить в╕д в╕дчутт╕в, почутт╕в, розум╕╓те, в чому справа? Ще в укра╖нському та кримськотатарському музичному фольклор╕ ╓ загальн╕ елементи мел╕зматики - це так╕ суто музичн╕ прикраси. Я коли робив диск Шевченка, звернув увагу, що у "Невольнику" композитор Лисенко використав мотиви, дуже схож╕ на кримськотатарськ╕. Це ж зустр╕ча╓ться в його обробц╕ народних п╕сень. Кожна п╕сня ун╕кальна глибиною свого почуття.
- У вас ╓ улюблен╕ реч╕, як╕ подоба╓ться виконувати? Взагал╕, що ви любите сп╕вати з усього - народн╕ п╕сн╕, сучасн╕, патр╕отичн╕?
Ф. М.: - Нема р╕зниц╕. Як казала моя мати, коли ╖╖ питали: "Хатидже, у тебе шестеро д╕тей, кого з них ти найб╕льше любиш?", - вона в╕дпов╕дала: "А ви можете назвати найулюблен╕ший палець на руц╕, от ╕ я не можу". Так ╕ з п╕снями. Ту п╕сню, яку сп╕ва╓ш, ╖╖ любиш, ц╕ну╓ш, нею живеш.
А. Я.: - Фем╕й Мансурович - ун╕кальний укра╖нський сп╕вак. Це розум╕╓ш, коли бачиш, як на Донбас╕ йому, кримському татарину, дякують за укра╖нську п╕сню. Н╕хто ╕нший, а Мустафа╓в привозить на Донбас Шевченка. Ми 13 м╕ст об'╖здили з Шевченк╕вською програмою в березн╕ цього року. А коли в╕н сп╕ва╓ "Р╕дна мати моя, ти ночей не доспала...", у зал╕ встають вс╕, ╕ н╕хто не прихову╓ сво╖х сл╕з. Краще за нього н╕хто не сп╕ва╓ геро╖чну та патр╕отичну тематику. У нього дуже чесна подача. А як в╕н сп╕ва╓ Шевченка "Гетьмани"!
У нас ╓ друг з Литви - В╕таустас, ми з ним зустр╕чалися в АТО. В╕н довго дивився на Мустафа╓ва, коли вперше зустр╕лися, а пот╕м пита╓ - слухайте, а ви не сп╕вали на Майдан╕ про гетьман╕в? Насправд╕, цю п╕сню н╕хто, кр╕м Мустафа╓ва, не сп╕ва╓. ╤ цей В╕таустас розпов╕в нам, як п╕д час свого журнал╕стського в╕дрядження до Ки╓ва вийшов перший раз на Майдан. "А там людей б╕льше ста тисяч. ╤ бачу колоритну картину: тут чай розливають, там козаки з шаблями ходять, ╕ над ус╕м цим луна╓ чийсь могутн╕й голос з колосальною енергетикою: "Гетьмани, гетьмани". Я в╕дразу-в╕дразу в╕дчув себе справжн╕м гетьманом ╕ почав ╕нту╖тивно шукати шаблю".
- А як сприймають глядач╕ класику у виконанн╕ Мустафа╓ва?
А. Я.: - Ц╕каво, що у новор╕чну н╕ч на Майдан╕, коли народ був заряджений патр╕отичними почуттями, Фем╕ Мустафа╓в раптом вир╕шу╓ засп╕вати оперу. Я, каже, не можу, навпроти мене консерватор╕я, я повинен засп╕вати хоча б одну ар╕ю з опери. ╤ наст╕льки це тепло приймають люди. Мен╕ подоба╓ться його позиц╕я, що не можна недооц╕нювати потребу простих людей в класичн╕й музиц╕. ╤ в кожному сво╓му концерт╕ в╕н сп╕ва╓ обов'язково класику. А коли в зон╕ АТО засп╕ва╓ якусь ар╕ю, б╕йц╕ жартують: "Наче в Ла-Скала побували!"
- Але найб╕льше мабуть, у зон╕ АТО затребувана патр╕отична п╕сня, хто ╖╖ пише?
Ф. М.: - Ось вона ╕ пише - заслужений д╕яч культури Укра╖ни, композитор ╕ виконавець Анжела Ярмолюк.

ЩОБ СП╤ВАТИ ПАТР╤ОТИЧНУ П╤СНЮ, ПОТР╤БНО БУТИ ЧЕСНИМ
А. Я.: - Запит на сучасну патр╕отичну п╕сню, яка д╕йсно надиха╓, дуже великий. Мен╕ б не хот╕лося, щоб наш╕ захисники сп╕вали траг╕чн╕ п╕сн╕, тому що ╖м зараз ╕ так важко. ╥м потр╕бно те, що ╖х надиха╓. Для написання патр╕отично╖ п╕сн╕ автор повинен волод╕ти бездоганною чесн╕стю. ╤ таку п╕сню створювати складно, тому що люди в╕дчувають фальш ╕ не сприймають ╖╖.
- А як ви розум╕╓те, що п╕сню сприйняли?
А. Я.: - Зазвичай, на початку концерту во╖ни приходять сувор╕, втомлен╕, погляд часто згаслий, пот╕м ми почина╓мо сп╕вати - хлопц╕ розпрямляються, погляд св╕тл╕ша╓, ╕ до к╕нця концерту ми почина╓мо вже разом сп╕вати ╕ танцювати. ╤ це правильно. П╕сня повинна мати терапевтичний ефект, вона повинна л╕кувати душу, нав╕ть через сльози. Пам'ятаю, хлопець з Алушти розплакався, коли слухав п╕сню татарську у виконанн╕ Мустафа╓ва. Просто порвало його. ╤ таких ситуац╕й багато. Я виступала в Ки╖вському госп╕тал╕ на концерт╕ до дня медпрац╕вника. Там чолов╕к в╕с╕м м╕сяц╕в не розмовляв, н╕ з ким не сп╕лкувався, а до к╕нця п╕сн╕ п╕д╕йшов до мене, впав до н╕г, чим сильно мене налякав, ╕ почав ридати. Я була в шоц╕. П╕дб╕гли л╕кар╕, схопили його ╕ кажуть, ну, слава Богу, в╕д╕йшов.
- Посттравматичний шок?
А. Я.: - Так, ╕ вил╕кувати його можна т╕льки р╕вноц╕нним емоц╕йним впливом. Бува╓, хтось виб╕га╓ на сцену ╕ почина╓ танцювати навприсядки, хтось хоче виступити на сцен╕, просто виплеснути стрес, ╕ це теж ставить на м╕сце емоц╕╖. Не вс╕ можуть зняти стрес самост╕йно, а концерти пробивають людей часом до сл╕з. Це здорово, коли артистам ╕ авторам п╕сень вда╓ться домогтися такого терапевтичного ефекту". А п╕сля концерту, коли ми разом п'╓мо чай, вони ще довго просять посп╕вати разом.
- Як довго вони готов╕ там триматися?
Ф. М.: - Я думаю, вони будуть триматися, поки ми не зв╕льнимо Донбас, хоча ситуац╕я дуже важка. Найголовн╕ше, що т╕, хто воюють на передов╕й, знають, чому ╕ нав╕що вони там ╕ йти без перемоги не збираються.
- Ви вже багатьох зна╓те особисто в зон╕ АТО, чого вони потребують?
А. Я.: - Для них дуже важлива нав╕ть просто людська п╕дтримка. Наприклад, п╕сля того, як ми виступали в кримськотатарськ╕й рот╕ на одн╕й з крайн╕х баз перед "нульовкою", дзвонить мен╕ вже в Ки╓в╕ хлопець з ц╕╓╖ роти ╕ зверта╓ться до мене: "Селям алейкум, Анжела-ханум (Здрастуйте, пан╕ Анжела - з кримськотатарсько╖), у мене н╕кого нема╓, кр╕м Фем╕-ага, можна мен╕ якось зв'язатися з ним, у мене проблеми. ╤ пот╕м ми вир╕шували його проблеми.
Ф. М.: - Ще один випадок був, хлопець, теж при╖хав у Ки╖в з документами, затримався на пару дн╕в ╕ не м╕г ви╖хати назад - грошей на квиток не вистача╓. Там же хлопц╕ служать добровольц╕, у них в╕чно нема╓ грошей. Ми хот╕ли йому на картку перекинути, але у нього нав╕ть карти нема╓. Ми йому просто купили квиток, нагодували ╕ в╕дправили з Ки╓ва. Так╕ дзв╕нки у нас пост╕йно, тому що п╕сля виступ╕в у нас з б╕йцями складаються особист╕, майже кровно-родинн╕ в╕дносини.
- Що в╕др╕зня╓ цих хлопц╕в?
Ф. М.: - Жертовн╕сть. Там зараз кращ╕ люди, але вони знаходяться, скаж╕мо, не в кращих умовах. Не хочеться н╕яких деталей говорити, але там реально дуже важко - у хлопц╕в, бува╓, нема╓ найелементарн╕шого - в╕д харчування до одягу. ╤ прикро, коли збира╓ш ц╕ коп╕йки ╕ везеш во╖нам, як╕ д╕йсно жертвують сво╖м життям.
Держава повинна забезпечувати ╖х найкращим чином, а не волонтери. Там ╓ хлопц╕, у яких по 2-3 осв╕ти, знають мови, розумники. ╤ вони гинуть, ось що найстрашн╕ше. ╤ коли при╖жджа╓ш зв╕дти назад, до столиц╕ ╕ бачиш тут ц╕ декларац╕╖ про доходи, концерти, фуршети, бали... Ви зна╓те, п╕сля розпаду СРСР Укра╖на була на такому р╕вн╕ розвитку, що сьогодн╕ могла б стати одн╕╓ю з найсильн╕ших держав у пострадянському простор╕. Ск╕льки вона вже втратила, ╕ коли ми все це будемо надолужувати - нев╕домо. Проблема у справжньому укра╖нському л╕деров╕. Ось Чорнов╕л був готовий покласти сво╓ життя за цю державу, але його прибрали. У нього була жертовн╕сть. Сучасн╕ укра╖нськ╕ л╕дери не готов╕ жертвувати заради Укра╖ни.
- У кримських татар ╓ жертовн╕сть?
Ф. М.: - Так, вони жертвують, але ц╕ жертви не приймаються. Обов'язково знаходиться фактор, який гра╓ проти нас.
- Нав╕ть проти народного артиста Укра╖ни?
Ф. М.: - Ви зна╓те, скр╕зь, де сп╕ва╓ш п╕сню на мов╕ т╕╓╖ кра╖ни, де живеш, це сприйма╓ться "на ура". В Укра╖н╕ цього нема╓. Хоча укра╖нське сусп╕льство в ц╕лому дуже толерантне, але у мене склалося враження, що в р╕зних структурах в╕домства культури сидять одн╕ колишн╕ комун╕сти.
Три роки, як ми зробили наш великий проект по Шевченку ╕ трич╕ нас виставляли на прем╕ю Шевченка, але, мабуть, когось не влаштову╓ або сам Шевченко, або Мустафа╓в. Я все-таки думаю, що кримський татарин Мустафа╓в дуже драту╓ Шевченк╕вський ком╕тет. Як ще пояснити те, що у р╕к 200-р╕ччя Шевченка лише одна моя робота була подана безпосередньо з творчост╕ цього поета. Я знайшов твори, про ╕снування яких нав╕ть диригенти не знали, але нашу роботу в╕дкинули вже на другому тур╕. Прем╕╖ отримали т╕, хто не ма╓ жодного в╕дношення до досл╕дження творчост╕ укра╖нського класика. Це не нормально. Я вважаю, що треба мати повагу до культурно╖ спадщини власного народу. Але мене вт╕ша╓ думка профес╕онал╕в, як╕ сказали мен╕, що н╕хто в такому масштаб╕ ╕ на такому високому р╕вн╕ не досл╕див ╕ не з╕брав ст╕льки музичного матер╕алу про творч╕сть Шевченка, ск╕льки я. На цьому матер╕ал╕ йде навчання студент╕в. Сьогодн╕ т╕льки в школи ми роздали 1500 диск╕в, ╕ вони дуже затребуван╕. Вся над╕я - на нове покол╕ння. Поки воно не виросте, н╕чого не зм╕ниться.
- Ви розчарован╕ ╕ тепер н╕чого не будете робити?
Ф. М.: - У конкурсах брати участь - н╕. Але працювати - так. Ось зробив другий диск з симфон╕чним оркестром, ╕ в╕н скоро вийде. Це концерт п╕сень вже на слова Франка, до його 160-р╕ччя. Так, це дуже затратно - потр╕бно оплатити роботу оркестру, оренду студ╕╖, потр╕бно копатися в арх╕вах, потр╕бно заплатити за випуск самого диска.
А. Я.: - Шевченко ╕ Франко - це не комерц╕йн╕ проекти. На них н╕чого не заробля╓ш, а навпаки - т╕льки вклада╓ш. Тому не ми, а М╕н╕стерство культури ма╓ ходити ╕ пояснювати, для чого ╕ кому це потр╕бно, ╕ пропонувати артист╕в такого р╕вня, як Мустафа╓в, записати укра╖нську класику. Я вже не кажу про диски з патр╕отичною тематикою - однозначно вони повинн╕ ф╕нансуватися державою. А Шевченко ╕ Франко - це найкраще, що ╓ в класичн╕й укра╖нськ╕й поез╕╖ та музиц╕, тим б╕льше, на такому високому профес╕йному р╕вн╕. На чому ще ми будемо п╕дн╕мати ╕ об'╓днувати людей, якщо не на Шевченков╕ та Франков╕?
- Насправд╕, проблема об'╓днання кра╖ни, заходу ╕ сходу, сьогодн╕ в Укра╖н╕ одна з найсерйозн╕ших. Як ви ставитеся до культурних проект╕в на цю тему?
А. Я.: - ╢ така рада при М╕н╕стерств╕ культури, куди пода╓ш заявки на проекти ╕ зв╕дки йде якесь ф╕нансування. На початку 2016 року з 49 проект╕в т╕льки наш був адресований на Сх╕д Укра╖ни - "Укра╖нське слово та п╕сня на Донбас╕". Ми п╕дготували програму "Тарас Шевченко. Солосп╕ви". Це ╓диний проект, який частково п╕дтримали, тому що не могли зовс╕м в╕дфутболити.
Другий раз ми подали проект, попередньо поговоривши з м╕н╕стром ╕ заручившись його п╕дтримкою, в╕н був присвячений вимушеним переселенцям з Криму ╕ Донбасу. Ми планували всеукра╖нський тур концерт╕в з метою об'╓днати людей ус╕х нац╕ональностей, для вс╕х рег╕он╕в, вс╕х конфес╕й. Це була гарна ╕дея, ми все п╕дготували, у нас були волонтери, ми знайшли людей, як╕ нам повинн╕ були допомогти з апаратурою. Знову було подано понад 40 проект╕в, але по наш╕й тем╕ та ╕де╖ - н╕ одного, однак не пройшов.
- Чим пояснили?
Ф. М.: - Тим, що хочуть провести фестиваль джазово╖ музики. Добре, але провед╕ть його не в Ки╓в╕ або Одес╕, а на Сход╕ Укра╖н╕. Нещодавно ми при╖хали з С╓в╓родонецька, там проходив конкурс-фестиваль сучасно╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕.
А. Я.: - Фем╕й Мансурович очолював там профес╕йне жур╕.
Ф. М.: - Конкурс проходив всього один день, тому що до 50 ос╕б брало участь у ньому, при╖жджим було важко. Але люди все одно при╖хали в С╓в╓родонецьк. Там теж повинно бути якесь культурне життя, ╕ туди, на подив багатьох, ╖здять по╖зди. Це наша з вами Укра╖на.

ДАВНЯ МР╤Я: КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
- А коли ви останнього разу були в Криму?
Ф. М.: - П╕сля 2014 року не був, тому що знаю, що не зможу не сп╕вати щось таке, за що просто не випустять з Криму. Я знаю про ситуац╕ю там, мо╖ брати живуть у Криму ╕ ╖хати зв╕дти не хочуть н╕ в якому раз╕. Вони дивуються - чому св╕т не д╕╓. Там зараз пану╓ настр╕й в╕дчаю та приреченост╕. Кримчан треба якось п╕дтримувати.
- Як?
Ф. М.: - Вони повинн╕ отримувати ╕нформац╕ю - пол╕тичну, культурну. Якщо будуть ╖╖ отримувати, буде жевр╕ти якась над╕я. Ось АТР ╓, спасиб╕ Ленуру ╤слямову.
- А ви в╕рите в повернення Криму?
Ф. М.: - Звичайно в╕рю, я нав╕ть не сумн╕ваюся в тому, що настануть так╕ умови, коли Рос╕╖ легше буде п╕ти з Криму, н╕ж залишитися там. Частково - завдяки санкц╕ям... та й народ занадто довго тримати в дурнях не вийде. Адже у них там сво╖х проблем дуже багато в республ╕ках.
- Фем╕-ага, ви н╕коли не думали про створення в Криму кримськотатарського оперного театру?
Ф. М.: - Це моя давня мр╕я. Ще у 80-х роках я розмовляв про це з одним журнал╕стом з Ташкента. Для того, щоб розвивалася кримськотатарська музична культура, зокрема, опера в кращих ╓вропейських традиц╕ях, насамперед необх╕дний кримськотатарський симфон╕чний оркестр, театр опери та балету. Потр╕бен для початку один великий фольклорний ансамбль, ╕ звичайно, сам театр. Щоб були вс╕ фах╕вц╕, потр╕бно навчити молодь, дати ╖й класичну ╓вропейську осв╕ту з ус╕ма необх╕дними ступенями - музична школа, музичне училище, консерватор╕я, хорош╕ наставники плюс працездатн╕сть самого музиканта. ╤ т╕льки тод╕ буде результат. Зараз у нас, на щастя, з'явилося багато оперних сп╕вак╕в, ╕ молодих, ╕ вже досв╕дчених. ╢ хор кримськотатарський. Але потр╕бно продовжувати цю роботу.
- А що б ви поставили на сцен╕ нац╕онально╖ опери в Криму?
Ф. М.: - Я б наново написав ╕ поставив в оперному вар╕ант╕ "Арзи-киз" - цю прекрасну ╕стор╕ю про кохання д╕вчини до сво╓╖ земл╕, до сво╖х виток╕в, до свого народу. Дуже б хот╕в, щоб написали оперу про щось таке веселе, тому що мен╕ подоба╓ться, коли наш народ жарту╓, см╕╓ться ╕ рад╕╓. ╤ обов'язково сучасну ╕стор╕ю про сьогодн╕шн╕ под╕╖, те, що в╕дбулося останн╕ми роками. Наприклад, ╕стор╕я любов╕, на яку нанизан╕ вс╕ драматичн╕ под╕╖ останн╕х рок╕в в Укра╖н╕, тому що без почутт╕в неможливо передати н╕як╕ под╕╖.
- ╢ автори, як╕ в╕дгукнулися на ваш╕ пропозиц╕╖?
Ф. М.: - У нас в Криму ╓ дуже талановит╕ композитори, як╕ можуть створювати класичну музику, ╕ я нав╕ть звертався до них, але поки результат╕в нема╓.
- Чому? Таланти в Криму поховалися?
Ф. М.: - Н╕чого под╕бного. Справжн╕й талант, нехай ╕ голодний, н╕де не пропаде. Може, якраз навпаки, саме зараз у Криму народжуються нов╕ культурн╕ явища, з яких вилл╓ться щось справжн╓. На р╕вному м╕сц╕ без переживань ╕ почутт╕в н╕чого не створю╓ться. Под╕╖ л╕плять ╕ виштовхують в життя справжн╕ таланти, ще сильн╕ше п╕д╕гр╕вають ╖хн╕й розвиток, посилюють в╕дб╕р. Н╕чого не зм╕нилося, також будуть писатися в╕рш╕, музика, картини, в╕дбуватися в╕дкриття. Море, гори, пов╕тря, загострене сприйняття життя - все це народжу╓ талант, ╕ нам потр╕бно в╕дкривати йому дорогу.

Гульнара КУРТАЛ╤╢ВА
ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17920

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков