Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОНЦЕ З М╤СЯЦЕМ ЗУСТР╤ЛИСЬ
21 кв╕тня у церквах сх╕дного обряду вшановують Святого Руфа — одного ╕з 70-ти апостол╕в,...


«НАБОЛ╤ЛО У ДУШ╤, НАКРИМИЛОСЬ...»
«Бог у пом╕ч творцям "Кримсько╖ св╕тлиц╕" ╕ ваш╕й газет╕, ус╕м укра╖нським патр╕отам Криму....


╤ван НИЗОВИЙ. «╤ Крим, ╕ Рим, ╕ м╕дн╕ труби…»
Ми й нин╕ щедр╕, Як були, Без м╕ри ╕ без меж: ╤ флот, ╕ море в╕ддали, ╤ Севастополь теж.


МАРТИН╤ВСЬКА ШКОЛЯРКА ЗАЙНЯЛА ПРИЗОВЕ М╤СЦЕ НА ВСЕУКРА╥НСЬКОМУ КОНКУРС╤
В╕длуння «Св╕тличного» конкурсу


СТИМУЛ ДЛЯ ТВОРЧОСТ╤
Зак╕нчилася зустр╕ч обм╕ном традиц╕йних подарунк╕в – книг та фотографуванням на згадку про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 06.01.2017
ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР

СОБОР ПРЕСВЯТО╥ БОГОРОДИЦ╤, ╢ВТИМ╤Й САРД╤ЙСЬКИЙ

День 8-го с╕чня ╕ в церковному, ╕ в народному календарях укра╖нц╕в пов'язаний передус╕м з Богородчанським святом, адже вшановують Пречисту Д╕ву Мар╕ю як Мат╕р ╤суса Христа, ╕ це свято ймену╓ться Собором Пресвято╖ Богородиц╕. Однак 8-го с╕чня ще вшановують ╢втим╕я Сард╕йського. Погодьтесь, про нього ми зна╓мо довол╕ мало…
Святий ╢втим╕й замолоду став служити Богов╕ ╕ в╕в тихе смиренне життя в монастир╕. Згодом вище духовенство, зважаючи на висок╕ духовн╕ заслуги молодо╖ особи, покликало ╢втим╕я на ╓пископа м╕ста Сарди в Мал╕й Аз╕╖.
На Сьомому Вселенському Собор╕, який в╕дбувся 787 року в Н╕ке╖, Святий ╢втим╕й став в╕домим як щирий ╕ непохитний оборонець ╕стинно╖ християнсько╖ в╕ри. Зокрема, в╕н виступив на захист святих ╕кон.
П╕сля цього Собору в╕зант╕йськ╕ ╕мператори, як╕ не хот╕ли миритися з постулатами ╢втим╕я Сард╕йського, спочатку в╕дправили його на заслання, а пот╕м кинули у в’язницю ╕ п╕ддали бичуванню.
840 року, за час╕в правл╕ння ц╕саря Теоф╕ла, Святий ╢втим╕й помер в╕д тортур як мученик за Христову в╕ру ╕ Христову Церкву.
Та все ж у народн╕й традиц╕╖ 8-го с╕чня – Богородчанське свято. Вважалося, що цей день для ж╕нок ╓ б╕льш вагомим, н╕ж саме Р╕здво, адже в╕н пов'язаний з Мат╕р’ю Божою. А Мати Божа, Мати Укра╖на, Р╕дна Ненька для укра╖нц╕в нерозд╕льн╕ категор╕╖, поняття.
У народ╕ в╕рили, якщо ваг╕тна ж╕нка чи ╖╖ чолов╕к у цей день працюватимуть (нав╕ть через вкрай нагальну потребу, необх╕дн╕сть), то в них може народитися хвороблива дитина. Зрештою, Богородчанськ╕ свята в Укра╖н╕ завжди були в глибок╕й пошан╕ ╕ сповнен╕ багатьох пересторог.
У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни 8-го с╕чня справляли за упок╕й за померлими та влаштовували поминальн╕ об╕ди. Вважали: тод╕ вс╕ неб╕жчики сходяться до храму, а Службу Божу ╖м правлять священики, як╕ також в╕д╕йшли у В╕чн╕сть.
У Галичин╕ (щоправда, лише в деяких м╕сцевостях) на Мар╕╖н день до сходу сонця запалювали на подв╕р’╖ д╕духа, але того, що збер╕гався ще з минулого року, перестрибували через вогонь, мов у Купальську н╕ч, ╕ переганяли через тл╕лу солому домашн╕х тварин – к╕з, овець, кор╕в, бо вноч╕, начебто, мали гуляти в╕дьми й могли нашкодити людин╕ ╕ тваринам, а жар в╕д д╕духа, безперечно, все очистить.
╤, зв╕сно, у цей день починають ходити гурти колядник╕в.

ПЕРВОМУЧЕНИК СТЕПАН
9 с╕чня церкви сх╕дного обряду вшановують Святого Первомученика Архидиякона Степана. В╕н першим з християн в╕ддав життя за ╤суса. Його закаменували...
Ймов╕рно, що в╕н був одним ╕з 70-ти апостол╕в Христових. П╕сля Вознес╕ння Господнього Степана обрали на диякона, в обов'язки якого входило вс╕ляко допомагати убогим, оп╕куватися ними (серед них - ╕ перш╕ християни), що ч╕тко сказано у Д╕яннях Святих Апостол╕в (розд╕л; в╕рш╕ 1-6).
Служ╕ння на нив╕ Господн╕й Архидиякона Степана виявилось довол╕ пл╕дним. Через те в╕н зазнав багатьох пересл╕дувань з боку деяких юде╖в, особливо ╖хн╕х духовних пров╕дник╕в, бо пропов╕дував Христову науку, що ставало загрозою для юдейських традиц╕й. Степан мужньо обороняв Христову В╕ру й в╕дкидав ус╕ звинувачення, що ще б╕льше непоко╖ло суд. Сл╕па Фем╕да виявилась безжальною, а питання про його страту вир╕шили заздалег╕дь, хоч його тверджень н╕хто спростувати не м╕г.
Святий Архидиякон Степан загинув у в╕ц╕ тридцяти рок╕в. Як стверджу╓ у сво╖х працях ╕сторик церкви Святий ╢рон╕м, т╕ло Первомученика залишили на поживу диким тваринам. Але т╕ не торкнулися його. Тод╕ учитель Мойсе╓вого закону Гамали╖л, який став на захист перших християн, наказав сво╖м слугам потайки вноч╕ забрати Степанове т╕ло ╕ поховати б╕ля села Кафоргамалу неподал╕к ╢русалиму. Так ╕ зробили. У 415 роц╕ т╕ло Первомученика Архидиякона Степана перевезли вже до самого ╢русалиму ╕ перепоховали в храм╕ на С╕он╕. П╕зн╕ше дружина в╕зант╕йського ╕мператора Феодос╕я — ╢вдок╕я спорудила на м╕сц╕ страти Святого Степана величну церкву.
Сво╓ю мученицькою смертю за Христа ╕ Божу Правду Святий Степан став для християн прикладом для насл╕дування. Помираючи п╕д важкими ударами кам╕ння, що сипалися на нього градом, в╕н, як ╕ помираючий на хрест╕ ╤сус, молився за сво╖х ворог╕в, бо т╕ “не в╕дають, що творять”. ╤стор╕я Христово╖ Церкви св╕дчить: починаючи в╕д Апостол╕в ╕ Архидиякона Степана, сотн╕ тисяч спов╕дник╕в В╕ри Христово╖, приймаючи найжахлив╕ш╕ тортури ╕ знущання, н╕коли не зр╕калися Христа. Вони були щаслив╕, що гинуть за ╤суса, Його Святу Церкву.
Будьмо ст╕йкими у в╕р╕ ╕ ми!
П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17921

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков