Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....


КРИМ: БАЖАННЯ БАЧИТИ ПРАВДУ
Починаючи ще з грудня 2013 року, мо╖ “св╕тличн╕” статт╕ були мо╖м намаганням...


УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 13.01.2017
НА ЯСН╤ ЗОР╤, НА ЧИСТ╤ ВОДИ, або ПРО ВАЖЛИВ╤СТЬ ПР╤ОРИТЕТ╤В

Щоразу, беручись до чергово╖ статт╕, намага╓шся уявити соб╕ свого читача. Хто в╕н? Що хвилю╓ його сьогодн╕? Чим мо╖ думки можуть допомогти, принаймн╕, зац╕кавити його? Як╕ висновки зробить для себе по прочитанн╕ ц╕╓╖ статт╕ ╕ чи трансформуються вони згодом у вчинки?
Пр╕оритет ╕нтерес╕в читача, його запит╕в ╕ оч╕кувань, ╓ найважлив╕шим для будь-якого видання. Не виняток ╕ «Кримська св╕тлиця». Намага╓мось бути ц╕кавими сво╓му читачев╕, жити його життям, бачити св╕т його очима. Завдання те н╕коли не бува╓ простим. В нашому ж випадку воно обтяжене ще й тим, що «св╕тличний» читач перебува╓ сьогодн╕ в двох св╕тах — у пригн╕ченому Москов╕╓ю св╕т╕ укра╖нського Криму, де чи не ╓диним кошем* Укра╖ни залиша╓ться щира людська душа, ╕ в св╕т╕ велико╖ Укра╖ни, який, попри патр╕отичний галас нашо╖ неймов╕рно╖ влади, попри ╖╖ запевнення, що йдемо ╓вропейським шляхом, насправд╕, й дал╕ змосковлю╓ться, ╕ дал╕ багато ще в чому продовжу╓ дрейфувати до затхло╖ пут╕нсько╖ “гаван╕”.
Здавалося б, в╕дм╕нност╕ ╕снуваня в тих двох св╕тах унеможливлюють знаходження якихось сп╕льних тем, однаково ц╕кавих як одним, так ╕ ╕ншим. Але то не так. ╤нтелектуального, вдумливого читача — а саме в╕н ╓ нашим фокусом, як в окупованому Криму, так ╕ в Укра╖н╕ — ц╕кавить суть речей, глибинн╕ теч╕╖ велико╖ р╕ки, а не ╕нформац╕йний мотлох, яким рух тих теч╕й зазвичай маскують на поверхн╕.
З огляду на наше аж надто хистке становище тут, на п╕востров╕, ми не можемо, зв╕сна р╕ч, претендувати на сол╕дн╕сть досл╕джень — х╕ба що на фрагментарний анал╕з. Але ж ц╕л╕сна картина склада╓ться саме з фрагмент╕в. А вже ряд картинок дозволя╓ побачити ╕ певн╕ тенденц╕╖.
Ось, скаж╕мо, нещодавн╕й подарунок с╕мферопольсько╖ влади м╕стянам — ремонт п╕шоходного покриття вулиць Пушк╕на та Карла Маркса — обернувся досить прогнозованим скандалом. Дорожня плитка, укладку яко╖ сп╕шно зак╕нчували до новор╕чних свят, п╕сля с╕чневих дощ╕в, що передували морозам, ганебно “попливла”. Н╕-н╕, не всуц╕ль — закон╕в ф╕зики не скасувати нав╕ть всемогутньому пану меру, чи хто там “оп╕кувався” тим проектом — але д╕лянок, де “реконструкц╕я” плавно перейшла в “руйнац╕ю”, явно б╕льше десятка. Власне, кострубат╕сть дорожнього полотна з його нер╕вно викладеними краями, з щ╕линами-капканами для ж╕ночих “шпильок” м╕ж окремими плитками, навряд чи можна пояснити виключно впливом непереборних сил стих╕╖, як те дехто намагався зробити. Нещ╕льна п╕дгонка плитки до ст╕н, до порог╕в будинк╕в, пошкодження тих порог╕в, закладен╕ плиткою основи вуличних л╕хтар╕в, як╕ мали б, натом╕сть, базуватися на н╕й, чигаюч╕ на неуважного п╕шохода гостр╕ кра╖ дорожн╕х св╕тильник╕в, як╕ зам╕сть того, щоб бути над╕йно утопленими до р╕вня плитки, загрозливо стримлять над ╖╖ поверхнею подекуди не менше н╕ж на дюйм, ями-см╕тт╓зб╕рники п╕д декоративними реш╕тками-обрамленням дерев, р╕знотипн╕ канал╕зац╕йн╕ люки, жахлив╕, немов знайден╕ в як╕йсь куп╕ металобрухту, ╕ржав╕ гратки зливно╖ канал╕зац╕╖ — все те незаперечно св╕дчить про недбал╕сть п╕дрядника, за яким, як доводить практика, часто стирчать вуха корумповано╖ ср╕блолюбно╖ влада. ╤ можна ск╕льки завгодно викладати гн╕вн╕ пости на FB з вимогами притягнути нег╕дник╕в до в╕дпов╕дальност╕, як те робить пан╕ Поклонська, можна робити ще б╕льш гучн╕ заяви в телееф╕рах, як те роблять т. зв. голова адм╕н╕страц╕╖ м╕ста пан Бахар╓в та голова “госсов╓та” пан Аксьонов, але все те показове обурення чомусь дуже нагаду╓ ситуац╕ю, коли “лови злод╕я!” найголосн╕ше кричить в╕домо хто.
А що ще ма╓мо думати, коли минуло╖ середи заступник голови С╕мферопольсько╖ адм╕н╕страц╕╖ пов╕домив, що влада м╕ста НЕ буде судитися з нехлю╓м-п╕дрядником, попри те, що йому вже було виплачено ш╕стдесят в╕дсотк╕в з вид╕лених на реконструкц╕ю тих вулиць ста восьмидесяти п'яти м╕льйон╕в рубл╕в? А й справд╕ — нав╕що? Адже тод╕ доведеться пояснювати як його шедевральну роботу приймала ком╕с╕я. А потягнувши за брудний шнурок можна витягти на Божий св╕т дуже неприваблив╕ реч╕.
Але то, ясна р╕ч, не б╕льше, н╕ж наш╕ домисли. П╕дрядник, як кажуть, з готовн╕стю береться виправити вс╕ сво╖ капост╕ власним коштом ╕ в╕зьметься до того, щойно потепл╕╓.
Схоже, “дорожньо-ремонтн╕” проблеми пересл╕дують сьогодн╕шню кримську владу в╕д початку. Правильна, в ц╕лому думка, яка могла б забезпечити кримчан, що втратили на занепад╕ туристичного ринку, робочими м╕сцями, а сам Крим оновленими дорогами, на практиц╕ наштовхнулася на зухвалу диверс╕ю... з боку дивного, на перший погляд, альянсу вчорашн╕х укра╖нських чиновник╕в та новобранц╕в вже пут╕нського призову. Саме ╖х звинувачу╓ депутат т. зв. “госсов╓та” в╕д ЛДПР пан Шувайников: «Сьогодн╕ колишн╕ укра╖нськ╕ чиновники... нахабно дискредитують рос╕йську владу в С╕мферопол╕. Не побоюся висловитися р╕зк╕ше — дискредитують Рос╕ю в Криму. Так справа не п╕де, народ Криму, який повернувся додому — в Рос╕ю, под╕бне свав╕лля ╕ дур╕сть колишн╕х укра╖нських ╕ новоявлених кримських чиновник╕в ╕ самовольц╕в терп╕ти довго не буде. Скажу чесно, д╕стали».
http://www.c-inform.info/news/id/36647
Цю заяву було зроблено в березн╕ 2015 року, а приводом для не╖ стала досить прикметна под╕я, коли на вулиц╕ Жен╕ Жигал╕но╖ було... з╕драно брук╕вку, яку замостили ще в середин╕ минулого стор╕ччя полонен╕ н╕мц╕. Ото була диверс╕я! Це вам не нав╕шен╕ на к╕норежисера божев╕льн╕ плани висадження в пов╕тря В╕чного Вогню! З огляду на двадцять рок╕в, щедро в╕дм╕ряних Олегу С╓нцову, винуватець такого мав би отримати щонайменше три пожитт╓вих терм╕ни, адже шкода в цьому випадку була ц╕лком реальною ╕ таки чималою. Та й розголос був ще той! Що ж на д╕л╕? Якийсь час ходили непевн╕ чутки, н╕би п╕дрядник, який займався тим, вт╕к, нажаханий нев╕дворотн╕стю покарання. Проте, невдовз╕ голова адм╕н╕страц╕╖ С╕мферополя пан Бахар╓в пов╕домив, що супостата... просто зв╕льнено. Мовляв, пр╕ч з очей, ╕ з серця геть! Мала жертва, цап-в╕дбувайло — то найперше, що приходить на думку, чи не так? В будь-якому раз╕, темна та ╕стор╕я, в як╕й п╕дряднику, як виявля╓ться, не стачило кошт╕в на реконструкц╕ю вулиц╕, з╕йшла н╕нащо. Найц╕кав╕ше в ц╕й ╕стор╕╖ те, що зняту брук╕вку в╕д самого початку збиралися використати, начебто, для реконструкц╕╖ Центрального парку в╕дпочинку, Але ж то значить, що планував ту диверс╕ю зовс╕м не п╕дрядник, що справжн╕й диверсант, як ╕ п╕дозрював пан Шувайников, ╕ дос╕ перебува╓ десь п╕д сам╕с╕ньким носом — страшно й подумати! — перших ос╕б кримсько╖ влади. А може... Н╕-н╕, краще помовчати.
Не секрет, що ремонт, а тим б╕льше реконструкц╕я дор╕г, ╓ справою трудо- та матер╕алозатратною, такою, яка потребу╓ серйозного ф╕нансування. А велик╕ грош╕ завжди притягують ╕ ласих до них. Аби уявити, як╕ кошти крутилися в тому проект╕, ма╓мо знати, що ще в 2014 роц╕ на те було заплановано витратити 222 717, 2 тисяч╕ рубл╕в. Вже в двадцятих числах серпня 2014 року ╕з загального фонду було вид╕лено 53 841, 350 тисяч рубл╕в - ╕ справа закрутилася. Але... якось не надто активно. Причина? Можливо, вона стане зрозум╕л╕шою, коли процитувати заяву пана Аксьонова, зроблену 12 травня 2015 року: “Грошей з бюджету ще жоден п╕дрядник не отримав. Кошти п╕дрядники будуть отримувати п╕сля того, як пройдуть перев╕рку на як╕сть, на в╕дпов╕дн╕сть тих матер╕ал╕в, як╕ повинн╕ бути закладен╕ в дорожн╓ покриття, ╕ ╕нш╕ необх╕дн╕ умови”. Оце по-нашому! Наперед як╕сно виконана робота, а вже пот╕м оплата. Але ж те означа╓, що ном╕нально вид╕лен╕ кошти до п╕дрядник╕в, а серед них називали доч╕рн╓ п╕дпри╓мство «Дорожн╓ буд╕вельне управл╕ння №5» ВАТ «Юждорстрой», ТОВ «Кримбуд 2014», ТОВ «Дор╕нвест-Крим», ТОВ «Кримдорстрой ЛТД», ТОВ «Альт-Ера», ТОВ «КДС» (Феодос╕я) та ТОВ «Кримдорстрой», принаймн╕, на зазначену дату, не д╕йшли. Себто, вони виконували роботи власним коштом. Чи ж дивно, що ╖х ентуз╕азм був не надто високим? Окр╕м того, важко позбутися думки, що серед причин, м'яко кажучи, невисоко╖ якост╕ виконаних роб╕т м╕г бути банальний брак власних кошт╕в п╕дрядника.
Можна з розум╕нням ставитися до бажання влади зберегти за собою ф╕нансовий важ╕ль задля забезпечення якост╕ ремонтованих/реконструйованих дор╕г, адже траплялися нам на оч╕ ╕ невкладен╕ бордюри, ╕ утоплен╕ в асфальт канал╕зац╕йн╕ люки, ╕ люки, як╕ просто зникли п╕д його шаром. А х╕ба лише один пан Аксьонов був св╕дком укладання асфальту в калюж╕ чи й просто п╕д час зливи? Та чи не крилася в тому ще й ╕нша, а саме корупц╕йна складова? Адже грош╕ вид╕лялись, як можемо бачити, таки чимал╕. Ось ╕ще дан╕ за л╕то-ос╕нь 2016 року: 174,9 млн. рубл╕в вид╕лено на ремонт вулиц╕ Севастопольсько╖. На реконструкц╕ю вже згадуваних на початку двох п╕шох╕дних вулиць в самому центр╕ кримсько╖ столиц╕ — Пушк╕на та Карла Маркса — спершу вид╕лили, н╕бито, 99 м╕льйон╕в рубл╕в, пот╕м спливла цифра 127,5 млн. рубл╕в, зрештою, мовилось вже про 182 чи й 185 млн. рубл╕в. Здавалося б, кримська влада не шкоду╓ кошт╕в на р╕дне м╕сто. Здавалося б, за таких умов н╕що не може завадити оновленню кримських дор╕г. Але тут, мов той д╕дько з коробочка, ╕ вигулькнули от╕ сам╕ зловорож╕ укра╖нськ╕ чиновники з С╕мферопольсько╖ мер╕╖, про яких згадував обурений до краю пан Шувайников. Схоже, саме вони п╕дбирали зухвалих диверсант╕в-п╕дрядник╕в, п╕сля яких на багатьох вулицях-дорогах асфальт сходив пластами разом з╕ сн╕гом. На сов╕ст╕ то╖ злочинно╖ брат╕╖ ╕ згадане вже блюзн╕рство, вчинене на вулиц╕ Жен╕ Жигал╕но╖, коли м╕цну брук╕вку, яка простояла с╕мдесят рок╕в ╕ ще стояла б удв╕ч╕ б╕льше, зам╕нили на асфальт з гарант╕╓ю на п'ять рок╕в, який, до того ж, почав руйнуватися, в╕дшаровуватись майже одразу по зак╕нченн╕ “реконструкц╕╖”, та ╕нш╕ диверс╕╖. Справд╕, х╕ба ж то не диверс╕я, коли видирають ц╕лком жив╕, функц╕ональн╕ бордюри, як те робилося свого часу на вулиц╕ Руськ╕й, затим лише, аби вкласти ╖х на ╕нш╕й вулиц╕? Чимось те нагаду╓ в╕дому ╕стор╕ю з╕ списанням парашут╕в М╕н╕стерством оборони Укра╖ни з подальшою ╖х закуп╕влею. Х╕ба н╕? Якби не тверда впевнен╕сть у непорушн╕й ст╕йкост╕ та абсолютн╕й цнотливост╕ сьогодн╕шньо╖ кримсько╖ влади (он же як голосно обурюються!), то можна було б подумати, що тонко спланована клятою ки╖вською хунтою операц╕я з розтл╕ння та дискредитац╕╖ С╕мферопольсько╖ мер╖╖, м╕сько╖ адм╕н╕страц╕╖, “госсов╓та” ╕ нав╕ть жаско подумати, кого ще, досягла усп╕ху. На ту гр╕шну думку наводило хоч би й те, що попри майже бездоганне виконання роб╕т на к╕лькох вулицях, загальна тенденц╕я ремонту-реконструкц╕╖ восьми в╕дсотк╕в дор╕г (а саме ст╕льки вдалося в╕дремонтувати за два роки) чомусь дуже нагаду╓ прим╕тивний дерибан федеральних кошт╕в.
Невесела картинка, чи не так? Але я застер╕г би в╕д зловт╕хи з приводу тих кримсько-дорожн╕х проблем, адже щось под╕бне можемо бачити ╕ на материку. Поза тим, що розрекламоване паном Гройсманом “покращення” дор╕г, напевне, десь-таки в╕дбува╓ться, на оч╕ нам чомусь весь час потрапляють приклади в╕дверто╖ профанац╕╖ з присмаком неприкритого дерибану. Ось лише одне спостереження к╕нця минулого листопада. Йдучи вранц╕ через засн╕жений парк невеличкого м╕стечка Б╕лоп╕лля, чую надсадне виття мотопилки. П╕дхожу ближче: дво╓ хлоп╕в, заваливши дерево, обчухрують його в╕д г╕лок. Поряд з п╕вдюжини ще св╕жих пеньк╕в тридцяти-сорокар╕чних дерев. На питання, з якого дива вир╕зають парк, хлопи кажуть, що то не ╖х забаганка, а розпорядження мера. В м╕ськрад╕ заступник в╕дсутнього на той момент голови поясню╓, що дерева вир╕зають на м╕сц╕, де заплановане буд╕вництво альтанки. Показу╓ план. Гарний план. Але — вир╕зати дерева? Яка буде ц╕на тому парку, де за альтанками та пам'ятниками ╕ дерев не видно? Ц╕кавлюсь, у яку ж коп╕йку вилл╓ться той, як видно, неймов╕рно важливий проект, для м╕ста з понищеними фабриками-заводами, з убитими дорогами. Виявля╓ться, один м╕льйон в╕с╕мсот тисяч рубл╕в. М╕й здогад про те, що може б варто т╕ кошти витратити, гарненько заасфальтувавши хоча б якусь одну вулицю, пан заступник мера з легк╕стю в╕дм╕та╓. Б╕льше того, заявля╓, що в╕н категорично проти кап╕тально╖ укладки асфальтового покриття доки не будуть зам╕нен╕ вкрай зношен╕ п╕дземн╕ комун╕кац╕╖ — водов╕д, канал╕зац╕я. Вражений такою неймов╕рною лог╕кою одного з батьк╕в м╕ста, прощаюся.
Найбол╕сн╕ше в цьому еп╕зод╕ нав╕ть не п╕дозр╕ла в╕ддан╕сть влади м╕стечка-економ╕чного коматозника очевидному марнославству, якщо не чомусь г╕ршому, а ц╕лковита байдуж╕сть громади. Н╕хто не зупинив нищення дерев у центр╕ парку, н╕хто, схоже, не пита╓ зв╕ту влади за бездарне витрачання бюджетних, власне, людських кошт╕в на зведення чергових монументальних арок-альтанок, в той самий час, коли потребують нагально╖ зам╕ни вкрай зношен╕ п╕дземн╕ комун╕кац╕╖, що, в свою чергу, унеможливлю╓ кап╕тальний ремонт дорожнього покриття вулиць. А що вже казати про те, що деяк╕ вулиц╕, хоч ╕ розташован╕ всього в п'ятнадцяти хвилинах ходу в╕д центру м╕ста, в╕д самого його заснування н╕коли й не бачили твердого покриття, що вс╕ його окра╖ни потопають в завалах см╕ття!
Та, видно, м╕сцев╕й влад╕ ╓ з кого брати приклад: “блискуч╕” паради на Хрещатику, зас╕вання бюджетними, в тому числ╕ й позиченими коштами на гостину п╕сенного конкурсу ╢вробачення, чергов╕ бовдури-мемор╕али, проекти амб╕ц╕йних пантеон╕в задля упоко╓ння праху видатних укра╖нц╕в, зокрема, тих, кого щойно перед тим дозволили через свою ганебну байдуж╕сть викинути з могили... ╤ це кра╖на, що перебува╓ у в╕йн╕, кра╖на, у яко╖ в╕дхопили територ╕ю б╕льшу за деяк╕ ╓вропейськ╕ держави, кра╖на, де мало не щодня ховають вояк╕в, кра╖на з майже двома м╕льйонами б╕женц╕в, кра╖на, де б╕льш╕сть населення не ма╓ чим сплатити ком╕рного, кра╖на, яка жебра╓ коп╕йки чи не по всьому св╕ту?!
Кримсько-материков╕ паралел╕ багато в чому дуже схож╕. Власне, чи й може бути ╕накше? Адже сутн╕сть тих, хто сьогодн╕ нагр╕ва╓ руки, будь то в Москв╕ чи в Ки╓в╕, насправд╕, одна й та сама — президенти-б╕знесмени, попи-сексоти, пастори з незнищенно-комсомольським душком, злод╕╖ з депутатськими мандатами... ╤ все те щуряче кодло, з ╖х грубими м╕льйонами на банк╕вських рахунках ╕ в гот╕вц╕, вийшло з одн╕╓╖ компарт╕йно╖ малини, годувалося з одного корита, спов╕дувало однакову безпринципн╕сть, забиралося на верх╕вку владно╖ п╕рам╕ди однаково брудними щурячими лазами.
Спита╓те, яким же чином ╖м вда╓ться триматися на т╕й верх╕вц╕ упродовж такого довгого часу, наживаючи при тому неймов╕рн╕ статки в злиденних кра╖нах? В╕дпов╕дь очевидна — сусп╕льство з кастрованим в╕дчуттям чест╕, г╕дност╕, в╕дпов╕дальност╕ за себе (а саме цього добивалась есересер╕вська ╓вген╕ка, виводячи, слухняного бездумно-╕дейного раба — сов╓цьку людину) в мас╕ сво╖й вол╕╓ краще мати над собою “м╕цну руку”, вол╕╓ краще бути зневаженим ╕ грабованим, ан╕ж на д╕л╕ стати хазя╖ном власно╖ дол╕ з ус╕ма неймов╕рними перспективами нового статусу, але й з величезною в╕дпов╕дальн╕стю за власну долю, за долю роду, за долю нац╕╖ ╕ держави.
Саме синдром лукавого раба, так старанно — через кров, смерть ╕ зречення роду — прищеплюваний упродовж десятил╕ть за есересеру та стол╕ть за Москов╕╖, багатотонним якорем трима╓ сьогодн╕ в мертвоводд╕ стагнац╕╖ укра╖нський корабель. Саме в╕н не давав йому зрушити з м╕сця, нав╕ть коли купка прозр╕лих п╕дн╕мала в╕трила над╕й. Саме цей синдром не дозволяв тод╕ нав╕ть деяким з умовно-прозр╕лих усв╕домити крайню важлив╕сть встановлення ефективного контролю нац╕╖ над сво╖ми обранцями у влад╕.
На жаль, сьогодн╕шня ситуац╕я ╓ дуже непростою, а десь ╕ драматичною. Лукаве кодло, якому дозволили прол╕зти до корабельного стерна, попри зд╕йманий ним ура-патр╕отичний галас, насправд╕ чинить скажений спротив зняттю укра╖нського корабля з мертвого якоря ╕, схоже, готове радше спалити в╕трила, посадити корабель на м╕лину, а чи й здати його рейдеров╕, з яким усп╕шно гендлю╓, попри те, що той вже захопив частину палуби, ан╕ж дозволити кораблев╕ зрушити з м╕сця. Непроста ситуац╕я, чи не так? Але все ма╓ сво╓ вир╕шення. В нашому випадку воно ╓ очевидним: щоб╕льше людей усв╕домить безперспективн╕сть плавання на коротк╕м ланцюгу навколо мертвого якоря безволля, щоб╕льше ╖х, облишивши ч╕плятися за нього сво╓ю переформатованою св╕дом╕стю, в╕зьметься, натом╕сть, п╕дн╕мати в╕трила, поставивши до штурвала над╕йних стернових, тим скор╕ше ми випливемо з брудного болота наших нещасть на ясн╕ зор╕, на чист╕ води.

Валентин БУТ

*Коше (кр. тат.) - притулок. Зв╕дси ж походить ╕ Запорозький к╕ш

На фото: центр С╕мферополя, грудень 2016-го, нов╕тн╕й кримський метод укладання тротуарно╖ плитки – п╕дсн╕жний! (Фото В. Качули)
***
Б╕льше п╕дсн╕жно-ремонтних фото з передновор╕чно╖ кримсько╖ столиц╕ – на ФБ-стор╕нц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»:
https://www.facebook.com/газета-Кримська-св╕тлиця-192473467490932/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17924

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков