"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Душі криниця"
#2 за 13.01.2017
М╤ФИ ДАВНЬОУКРА╥НСЬК╤. ЗНАТИ СВОЮ ПРА╤СТОР╤Ю
К╕лька рок╕в тому попала мен╕ в руки книжечка Серг╕я Плачинди «Словник давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖». З раннього дитинства я добре знала м╕фи давньо╖ Грец╕╖, а ось про укра╖нськ╕ почула вперше, ╕ вони мене зац╕кавили. Мене давненько вже непоко╖в той факт, що ми добре зна╓мо чуже, а сво╓… А Шевченко ж попереджав: «╤ чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». Чужого ми так не цурались, що я у в╕ц╕ 6 рок╕в вважала, що маленька темна к╕мнатка в будиночку, де ми оселилися, це – печера н╕мфи Кал╕псо, бо мо╓ю улюбленою книжкою в той час були «М╕фи Еллади». Ця книга, видана перед самою в╕йною, в 1941 роц╕, прекрасно ╕люстрована, кожна ╖╖ стор╕ночка прикрашена орнаментом ╕ малюнками, та ╓ ще й вкле╓н╕ стор╕нки з великими картинками (зворотн╕ чист╕ сторони цих стор╕нок ми використовували для свого малювання, бо паперу в час в╕йни ╕ п╕сля не╖ не було, ╕ в 1944-1945 роках нав╕ть в школ╕ ми писали на старих газетах). Геро╖ грецьких м╕ф╕в ще тод╕ стали мен╕ р╕дними ╕ близькими, а книгу «М╕фи Еллади», як╕й вже 75 (!), я збер╕гаю донин╕, як найдорожчий скарб. Читаючи книгу «Словник давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖», я в╕дразу в╕дчула, який це скарб (╕ нав╕ть зробила соб╕ ксерокоп╕ю вс╕╓╖ книжки, бо розум╕ла, що при тираж╕ всього 1000 екземпляр╕в придбати ╖╖ у нас, в Криму, нереально). Книжечку цю отримали наш╕ кримськ╕ б╕бл╕отеки, та чи багато людей мають звичку читати як╕сь словники? От ╕ сто╖ть вона там, як сирота, якщо ╖╖ ще не вилучили, як вже вилучили вс╕ книги про голодомори в Укра╖н╕. ╥╖ б вчителям у школи, педагог╕чн╕ вузи, вихователям дитячих садочк╕в, в будинки культури чи с╕льськ╕ клуби. ╤ не просто розповсюдити, а включити в навчальн╕ плани, програми, навчити дорослих, щоб вони вчили д╕тей. Але чи ╓ що розповсюджувати? Тримаю в руках чудов╕ три книги, зроблен╕ нав╕ть не г╕рше, а в чомусь ╕ краще, як мо╖ улюблен╕ «М╕фи Еллади». Це теж… «М╕фи давньо╖ Грец╕╖», «╤л╕ада» ╕ «Од╕ссея». Чудове видання б╕бл╕отеки св╕тово╖ л╕тератури для д╕тей «Св╕товид», ки╖вського видавництва «Веселка», виготовлен╕ в Тернопол╕ («Навчальна книга – Богдан»). Можливо, я не маю права займатись рекламою цих прекрасних книг, виготовлених з таким профес╕онал╕змом ╕ любов’ю, але то до слова. Чудов╕ ╕люстрац╕╖, знайомий мен╕ з мо╓╖ старо╖ книжки меандровий орнамент, велика к╕льк╕сть фотограф╕й скульптур бог╕в Грец╕╖, в╕домих нам (чи т╕льки мен╕?) геро╖в. Вм╕╓мо ж, коли захочемо! ╤ от в мене виникло бажання звернутись до наших письменник╕в, художник╕в, видавц╕в, к╕номитц╕в, щоб вони зробили наш╕ давньоукра╖нськ╕ м╕фи ╕ легенди ц╕кавими для наших д╕тей ╕ дорослих, щоб з’явились в наших домашн╕х ╕ громадських б╕бл╕отеках гарно ╕люстрован╕ книжки – казки ╕ м╕фи, створен╕ нашими дуже далекими предками. Я думала, що таких казок-м╕ф╕в ще нема, що ╓ т╕льки словник, але порилась трохи в ╕нтернет╕ (я його посилено освоюю в сво╖ 80 з невеликим хвостиком рок╕в) ╕ знайшла опов╕дання самого автора «Словника» - Серг╕я Плачинди, але там т╕льки тексти, а малюнк╕в я не бачу, хоч, можливо, вони десь ╓. Мен╕ дуже хот╕лося б, щоб ╕люстрац╕╖ до м╕ф╕в зробив надзвичайно талановитий художник Рафаель Масаутов, бо кожен його малюнок в тритомнику давньогрецьких м╕ф╕в, це – витв╕р мистецтва. А почати вс╕м треба з уважного прочитання передмови «Словника давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖», бо вже сама назва передмови ╕нтригу╓: «Давн╕ш╕ в╕д ╓гипетських п╕рам╕д». Коли ж ╕ де зародилась праукра╖нська нац╕я, а разом з нею ╕ м╕фи та легенди? Чита╓мо: «Наша пра╕стор╕я почина╓ться з села Королево на Закарпатт╕. Тут укра╖нськ╕ археологи понад сорок рок╕в тому в╕дкопали першу в Укра╖н╕ палеол╕тичну стоянку, як╕й… м╕льйон рок╕в. Грунт тут не такий, як у долин╕ Неандерталь (Н╕меччина), тому черепи наших пращур╕в-неандертальц╕в кам’яно╖ доби не збереглися – ╖х перетерло на порох. Однак матер╕альна пам'ять про далеких предк╕в ╓ – кам’ян╕ знаряддя прац╕». А дал╕ розпов╕да╓ться, як розселялись за п╕вм╕льйона рок╕в неандертальц╕, як╕ п╕зн╕ше стали б╕льш розвинутими кроманьйонцями, спочатку на тепле п╕дсоння Прикарпаття, а пот╕м до Дн╕пра ╕ Десни. Тут 600 тисяч рок╕в тому ╖х накрив перший льодовик… Перший, та не останн╕й, зате п╕сля другого – 200 (!) тисяч рок╕в дивовижного потепл╕ння, субтроп╕чного кл╕мату, який дозволив кроманьйонцям стати гомо сап╕╓нс, тобто людиною розумною, витривалими праукра╖нцями. «Однак ознаки цив╕л╕зованого етносу, тобто нац╕онально╖ культури, з’являються в пер╕од 25–15 тисячол╕ть до Христа. Сей в╕дтинок часу ╕ сл╕д вважати пер╕одом народження укра╖нсько╖ нац╕╖, а отже, й давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖». Для нас, укра╖нських ж╕нок, ц╕каво, що давньоукра╖нська м╕фолог╕я найбагатша на ж╕ноч╕ образи. Знайден╕ археологами статуетки п╕зн╕ших культур (М╕зинсько╖, Трип╕льсько╖) св╕дчать про культ ж╕нки в давн╕х укра╖нц╕в ще за час╕в п╕знього палеол╕ту. Коляда, Слава, Дана, Лада, Мокоша, Жива, Берегиня, Ляля – це свят╕ ж╕ноч╕ персонаж╕ М╕ф╕в. «Словник давньоукра╖нсько╖ м╕фолог╕╖» да╓ в╕дпов╕д╕ ╕ на так╕ питання, як що таке нац╕я, коли зародилась вона на наш╕й укра╖нськ╕й земл╕, ╖╖ ╕стор╕ю ╕ географ╕ю, де ╕ коли формувалась укра╖нська нац╕я з сво╓ю мовою, неповторною вдачею (психолог╕╓ю) та самобутн╕ми етн╕чними ознаками (сво╓ю м╕фолог╕╓ю, п╕снями, звичаями, народно-прикладним мистецтвом, усним та писемним епосом тощо). Впевнена, що знання нашо╖ пра╕стор╕╖ особливо важливо зараз, коли наша держава, вже в котрий раз, виборю╓ сво╓ право бути незалежною.
Алла МЕЛЬНИЧУК Феодос╕я
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17938
|