Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НАГАДАЛА ПРО НЕЗАКОНН╤СТЬ НАМ╤Р╤В КРИМСЬКО╥ «ВЛАДИ» В╤ДДАТИ РОС╤╥ ТУЗЛУ
1 жовтня 2015 року остр╕в був з’╓днаний з материковою Рос╕╓ю робочим мостом РМ1, що ╓...


ОФ╤ЦЕРИ ВМС УКРА╥НИ ПРИГРОЗИЛИ ПОРОШЕНКУ ПОВЕРНУТИСЯ В КРИМ ЧЕРЕЗ ╤ГНОРУВАННЯ ╥ХН╤Х ПРОБЛЕМ ╤З ЖИТЛОМ
Звернення п╕дписали 35 ос╕б


НАП╤ВЗАХОДИ З╤ ЗНИЩЕННЯ TELEGRAM МАРН╤: МАКАРЕВИЧ ЗАПРОПОНУВАВ «ЗАБОРОНИТИ» В РОС╤╥ ЕЛЕКТРИКУ
16 кв╕тня провайдери почали блокувати доступ до месенджера Telegram на територ╕╖ Рос╕╖.


МЕД╤АФОРУМ «КРИМСЬКА ТЕМА В УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤» НА СУСП╤ЛЬНОМУ. ДИСКУС╤Я М╤Ж ОДНОДУМЦЯМИ
Сусп╕льний мовник розпочав важкий д╕алог про те, чому ╕нформац╕я про анексований Крим майже...


КРИМ╤НАЛЬНЕ ОТОЧЕННЯ ПУТ╤НА СТОЯЛО ЗА ТРАНЗИТОМ ГАЗУ ДО УКРА╥НИ
Компан╕╖, пов'язан╕ з п╕терськими авторитетами, дос╕ мають б╕знес в Укра╖н╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2017
БЕЗСОРОМН╤СТЬ Л╤ТЕРАТОР╤В НЕПРИСТОЙНО╥ КРА╥НИ

Як Рос╕йський ПЕН-Центр «сво╖ ╕деали по вуха в п╕длост╕ занурив»

«Шли дни за днями, а за ними шло вперед и дело преуспеяния "применительно к подлости". Идеалов и в помине уж не было - одна мразь осталась - а либерал все-таки не унывал. "Что ж такое, что я свои идеалы по уши в подлости завязил? Зато я сам, яко столп, невредим стою! Сегодня я в грязи валяюсь, а завтра выглянет солнышко, обсушит грязь - я и опять молодец-молодцом!" А сведущие люди слушали эти его похвальбы и поддакивали: «Именно так!» (Михайло Салтиков-Щедр╕н. «Л╕берал». Казка для д╕тей добрячого в╕ку (1885))
Знову трясе у Москв╕ Рос╕йський ПЕН-Центр. Знову його залишають шанован╕ в╕дом╕ автори з хворою сов╕стю, а не здоровим прагматизмом: Борис Акун╕н, Олександр ╤л╕чевський, Лев Руб╕нштейн, Св╕тлана Алекс╕╓вич. ╤ знову, як ╕ р╕к тому, приводом стало прокляте «укра╖нське питання». Тод╕ занадто р╕зк╕ - з позиц╕╖ погоджувальник╕в - заяви про «Погром Укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки в Москв╕». Зараз - лист на п╕дтримку Олега С╓нцова, в╕дправленого до Якутська, ╕ не в к╕но-експедиц╕ю.
Заради справедливост╕, треба сказати, що в Укра╖н╕ на цей черговий сус╕дський мед╕а-скандал звертають не так багато уваги. Що, загалом, справедливо. Минув час непод╕леного ╕нформац╕йного поля, коли на кожен московський чих у Ки╓в╕ купували асп╕рин (особливо передбачлив╕ - ще й фталазол), а ТВ-танець народного артиста Укра╖ни (2004) ╕ Рос╕╖ (2009) Баскова з кандидатом в укра╖нськ╕ президенти ставав топ-новиною.
Але все ж на цю ╕стор╕ю ╕ в Укра╖н╕ варто подивитися уважн╕ше. Оск╕льки вона ще раз переконливо показу╓, як важко, часто неможливо, залишатися пристойною людиною, перебуваючи в непристойн╕й кра╖н╕, якою сьогодн╕ стала Рос╕йська Федерац╕я.
В╤Д СП╤ЛКИ ПИСЬМЕННИК╤В ДО ПЕН-ЦЕНТРУ
Трохи ╕стор╕╖. ПЕН-клуб (PEN - Poets, Essayists, Novelists) був заснований у 1921 роц╕ в Лондон╕ з ╕н╕ц╕ативи письменниц╕ Кетр╕н Ем╕ Доусон-Скотт ╕ письменника Джона Голсуорс╕, який став його першим кер╕вником. Серед перших член╕в ПЕН-клубу були Джозеф Конрад, Бернард Шоу, Герберт Уеллс. Спочатку, стаючи м╕жнародним, ПЕН-клуб переважну увагу надавав суто письменницьким справам, наприклад, сприянню як╕сних переклад╕в. Але друга св╕това в╕йна все зм╕нила. Акцент у д╕яльност╕ ПЕН-клубу почав робитися на свобод╕ самовираження ╕ просто свобод╕ письменника, тобто правозахисн╕й тематиц╕.
А ВКП-КПРС, як в╕домо, дуже любила п╕дгодовувати л╕вих ╕нтел╕гент╕в з подальшим використанням найдоб╕рн╕ших з них - «корисних ╕д╕от╕в». Тому восени 1956 року, через п╕вроку п╕сля ХХ з'╖зду ╕ за м╕сяць до початку «угорських под╕й» Борис Польовий та Серг╕й М╕халков написали допов╕дну записку товаришев╕ Суслову з пропозиц╕╓ю, щоб Союз письменник╕в СРСР ув╕йшов у М╕жнародний ПЕН-клуб. У ц╕й пропозиц╕╖ було в╕дмовлено, завдяки чому ПЕН-клуб ╕ дал╕ залишився пристойною орган╕зац╕╓ю.
Двадцять рок╕в потому створити радянський ПЕН-центр запропонував вже невгамовний Володимир Войнович. ╤ це стало приводом для позачергового сеансу роботи з ним сп╕вроб╕тник╕в КДБ.
Тому Рос╕йський ПЕН-Центр був створений лише в розпал перебудови, президентом став Андр╕й Б╕тов, а в╕це-президентами Андр╕й Вознесенський ╕ Белла Ахмадул╕на. Люди, як бачимо, шанован╕. Однак ╕ проблеми почалися з самого старту. Оск╕льки досить довго не приймали Войновича - вимагали з нього, зг╕дно з╕ Статутом, рекомендац╕╖ двох член╕в ПЕН-Центру та ╕нш╕ бюрократичн╕ формальност╕. На що принциповий Войнович не погоджувався, кажучи, що це його пропозиц╕я (хоч ╕ оформлена чверть стол╕ття потому ╕ншими людьми). Тому його повинн╕ прийняти без будь-яких звол╕кань. ╤ зрештою, все ж прийняли. (Спойлер - Войнович, вт╕м, п╕зн╕ше сам п╕де).
«ПОВЕРХ БАР'╢Р╤В» ЯК СИНОН╤М «НИЖЧЕ ПЛ╤НТУСА»
Загалом, в╕д самого початку в Рос╕╖ суть ПЕН-клубу зрозум╕ли не зовс╕м правильно, швидше - в дус╕ Польового-М╕халкова, з невеликою поправкою на перебудовний романтизм. Зачарован╕ ╕менами його кер╕вник╕в (Джон Голсуорс╕, Герберт Уеллс, Франсуа Мор╕ак, Мор╕с Метерл╕нк, Бенедетто Кроче, Альберто Морав╕а, Артур М╕ллер, Генр╕х Белль, Мар╕о Варгас Льоса), радянсько-рос╕йськ╕ письменники та поети, як╕ стали з 1991 року рос╕йськими, а з 2000-го - рос╕йсько-радянськими, сприйняли ПЕН-клуб отаким всесв╕тн╕м Союзом Письменник╕в.
Навдивовижу, але у рос╕йськ╕й В╕к╕пед╕╖ про це прямо так ╕ написано з ген╕альною простодушн╕стю: «Оф╕ц╕йна назва ПЕН-клуб нин╕ перетворена на Всесв╕тню (або М╕жнародну) Сп╕лку Письменник╕в». На чому ╜рунту╓ться така см╕лива заява - не зовс╕м зрозум╕ло. Залиша╓ться т╕льки припустити, що слова, як╕ пояснюють в р╕зних статтях, написан╕ англ╕йською з маленьких л╕тер world-wide/international organization/association of writers рос╕йськ╕ писаки-недоростки (М╕трофанушки/П╕тери ПЕНи) самов╕льно переклали як р╕дна та звична «Сп╕лка Письменник╕в», та ще й «Всесв╕тня»!
В╕дпов╕дно, питання правозахисту в д╕яльност╕ Рос╕йського ПЕН-Центру н╕коли не були пр╕оритетними. Тому членство в ньому прекрасного проза╖ка (Novelist) Василя Аксьонова, який п╕дтримав Чеченську в╕йну, здавалося чимось нормальним. А прекрасний журнал╕ст (Essayist) Анна Пол╕тковська, яка займалася правозахисною д╕яльн╕стю п╕д час ц╕╓╖ в╕йни, членом ПЕН-Центру стати не встигла. Н╕би як не за статусом. ╤ кулю вона отримала саме за п╕дсумками ц╕╓╖ в╕йни.
Ц╕каво, що коли Пут╕н ще вважався л╕беральним спадко╓мцем справи ╢льцина, а не геб╕стським продовжувачем л╕н╕╖ Андропова, тод╕шн╕й його прес-секретар Михайло Кожухов прив╕в в. о. президента в непоказний московський будиночок в незатишному дворику на Неглинн╕й вулиц╕, в ПЕН-Центр. На кшталт - знайомити нову, молоду ╕ ще не ботоксну першу особу держави з «цв╕том друкарсько╖ ╕нтел╕генц╕╖». Знайомство, проте, якось не склалося.
У «нульов╕ роки» л╕тературн╕ зубри йшли на пенс╕ю та з життя. Рос╕йський ПЕН-Центр перетворювався на уламок колишньо╖ - ╕ нетривало╖ велич╕. Багато що зм╕нилося у 2013 роц╕, коли в╕це-президентом Центру стала Людмила Улицька. За ╖╖ «закликом» в ПЕН прийшло багато нових людей, у тому числ╕ - журнал╕ст╕в, яких тут ран╕ше сторонилися. (Не дарма ж ╕ у Статут╕ Рос╕йського ПЕН-Центру особливий наголос робиться на «публ╕кац╕╖ твор╕в високого художнього р╕вня, як╕ отримали визнання в Рос╕╖ та за кордоном». Сноб╕стський пунктик, який опуска╓ шлагбаум перед журнал╕стами).
╤ ось тут стрепенулися незм╕нний президент Андр╕й Б╕тов ╕ в╕це-президент ╢вген Попов. Вони назвали д╕яльн╕сть Улицько╖ «спробою рейдерського захоплення» ПЕН-Центру. Улицька образилася ╕ п╕шла писати книги, тим б╕льше, що це в не╖ добре виходить.
А Б╕тову, Попову та тим, хто ╖м сп╕вчува╓, з╕тхнулося в╕льн╕ше. В╕це-президент Попов, який ста╓ все б╕льш президентом, н╕ж в╕це, заявив, що Рос╕йський ПЕН-Центр «поверх бар'╓р╕в». Словосполучення, безперечно, красиве - все ж назва зб╕рки в╕рш╕в Пастернака. Та й на Рад╕о Свобода вже багато рок╕в програма про культуру носить таку назву. Проте в ╕нтерпретац╕╖ Попова у 2014-2015 роках це означало визнання р╕вно╖ в╕дпов╕дальност╕ Укра╖ни та Рос╕╖ за рос╕йську агрес╕ю в Укра╖н╕. Тому тут «поверх бар'╓р╕в» стало синон╕мом «нижче пл╕нтуса».
ЗАХИСТ Б╤БЛ╤ОТЕКИ ТА К╤НОРЕЖИСЕРА? НУ ЦЕ ЗАНАДТО!
При всьому тому л╕беральна ╕нерц╕я в ПЕН-Центр╕ була ще сильна. Його члени писали заяви на п╕дтримку укра╖нських пол╕тв'язн╕в Над╕╖ Савченко, Олега С╓нцова, а також вимогу «зупинити погром Б╕бл╕отеки укра╖нсько╖ л╕тератури в Москв╕».
Останн╓ знову викликало максимальну лють Виконкому ПЕН-Центру. Утихомирення правозахисного крила продовжилося. Всл╕д за Улицькою ПЕН-Центр залишили ще близько десятка «непримиренних» - вельми авторитетних ╕ в╕домих л╕тератор╕в. Серед т╕╓╖ хвил╕ тих, хто п╕шов були, наприклад, ╤гор ╤ртень╓в, Володимир Войнович, Серг╕й Гандлевський, частина журнал╕ст╕в, як╕ недавно прийшли. А вже 2016-го п╕шов В╕ктор Шендерович...
Але ще хтось залишався. ╤ ось новий скандал наприк╕нц╕ 2016 року. Велика група п╕дписант╕в, у тому числ╕ член╕в ПЕН-Центру, зажадала зв╕льнення к╕норежисера, а також к╕носценариста, а значить теж л╕тератора, Олега С╓нцова.
Кер╕вництво ПЕН-центру посп╕шило в╕дхреститися в╕д ц╕╓╖, на ╖хн╕й погляд, надзвичайно см╕ливо╖ та нав╕ть зухвало╖ заяви «радикал╕в». Зам╕сть цього кер╕вниками ПЕН-центру було написано ганебне, лизоблюдське звернення до президента Пут╕на, в якому вони боязко попросили його «сприяти пом'якшенню умов утримання цього к╕норежисера ╕ письменника». А також попутно, для напоумлення «радикал╕в»,  докладно роз'яснили, чому рос╕йське законодавство забороня╓ милувати С╓нцова, а тим б╕льше визнавати невинним у приписуваному йому мислезлочин╕. Такий ось правозахист - «в╕дпов╕дно до п╕длост╕».
Серг╕й Пархоменко у блоз╕, опубл╕кованому на сайт╕ «Ехо Москви», жорстко написав про це, назвавши ганьба ганьбою. ╤, судячи з усього, саме це переповнило чашу терп╕ння Виконкому ПЕН-Центру, який виключив з╕ сво╖х лав немолодого Серг╕я Пархоменка, який прийшов разом з тим самим молодим закликом Людмили Улицько╖.
Виника╓, однак, природне запитання. Чому ╕ зв╕дки таке боягузтво, страх не т╕льки висловитися р╕зко, поставити незручне влад╕ запитання, але й терп╕ти поруч тих, хто на це здатний. Адже той же ╢вген Попов колись був одним з автор╕в знаменито╖ нонконформ╕стсько╖ зб╕рки «Метрополь».
В╕дпов╕дь проста. Спок╕й - дорожче. Благополуччя звично╖, «обжито╖» орган╕зац╕╖ - дорожче. Можлив╕сть спок╕йно видаватися, ╖здити у творч╕ в╕дрядження - дорожче. Кер╕вники ПЕН-Центру говорять про це з вражаючою простотою та прямотою.
СТАРЕЧА БЕЗСОРОМН╤СТЬ РОС╤ЙСЬКИХ (П╤ТЕР╤В) ПЕН╤В
Ось, наприклад, член виконкому ПЕН-центру, в╕домий поет Костянтин Кедров: «Вони (Пархоменко та його однодумц╕, - ред.) висловлювали сво╖ пол╕тичн╕ погляди та пол╕тичн╕ переконання, це накликало на центр гон╕ння. Ви бачили заяву Пушкова (у попередн╕й Держдум╕ глава ком╕тету з м╕жнародних справ) про те, що ми... (╕ноземн╕, - ред.) агенти? П╕сля цього на нас звалилося М╕н╕стерство юстиц╕╖ з перев╕ркою, нам було сказано, що ми працю╓мо з порушеннями закону. ╤ от коли ми спробували з'ясувати, в чому полягають порушення, нам показали висловлювання Пархоменка. А ми ж хочемо п╕ти якомога дал╕ в╕д пол╕тики - ╕ якомога ближче до свободи слова».
Ага, супер! Так у чому, кажете, «порушення закону»? А у «висловлюваннях Пархоменка»! ╤ це, виходить, назива╓ться, «дал╕ в╕д пол╕тики - ╕ ближче до свободи слова». Вражаюча за силою самовикриття заява. У геронтолог╕в це назива╓ться «стареча безсоромн╕сть» - коли через недоумство, через зм╕ни в мозку вже, як ╕ у дитинств╕, не соромляться ходити без трус╕в.
Щоб не здавалося, що це одинична думка одн╕╓╖ людини, доповню ╖╖ висловом ╕ншого в╕домого члена Виконкому цього повного Рос╕йського ПЦа: «Припинити роботу Рос╕йського ПЕНа можна дуже легко. Можна пред'явити нам незд╕йсненн╕ вимоги або оголосити ╕ноземним агентом. Тим б╕льше, що ми - ф╕л╕я м╕жнародного клубу, хоча н╕яких грошей не отриму╓мо».
Погодьтеся, так само в╕дверто. З т╕╓╖ ж м╕рою суто рос╕йсько╖ правосв╕домост╕ та повного прийняття ╖╖ особливостей: «будемо погано себе поводити - щось пред'являть / оголосять; будемо добре себе поводити - не пред'являть / не оголосять». А це вже сказав Олександр Городницький. Той самий, п╕сн╕ якого сп╕вали колись у студентськ╕ роки: «Атланты держат небо / На каменных руках». «Крокодилы, пальмы, баобабы-бабы-бабы / И жена французского посла». Той самий, який категорично проти окупац╕╖ Донбасу, але при цьому фанатично за окупац╕ю Криму.
╤ ось ф╕нал промови колись славного, куражного барда, все у т╕й же стил╕стиц╕ «старечо╖ безсоромност╕»: «Завдання ПЕН-центру - захист прав людей пера: письменник╕в, журнал╕ст╕в, ус╕х, хто щось пише ╕ може постраждати за сво╖ слова. Але ми не хочемо перетворитися на опозиц╕йну пол╕тичну парт╕ю, тому що нас прихлопнуть - ╕ ми просто не зможемо займатися правозахисною д╕яльн╕стю. Конформ╕зм, боягузтво, лизання дупи - чого т╕льки ми не вислуха╓мо ще в╕д наших опонент╕в. До цього треба ставитися спок╕йно, якщо ми хочемо зберегти Рос╕йський ПЕН. А то нас вже деяк╕ чиновники називають «антирос╕йський ПЕН». Ви ж бачите т╕льки один фронт, а у нас ╖х, насправд╕, два».
Де хоч якесь почуття власно╖ г╕дност╕? Т╕льки - власно╖ безпеки (а то прихлопнуть, як муху). Правозахисна д╕яльн╕сть, яка задуму╓ться з тим ╕ так, щоб не прихлопнули - це ж теж л╕берал╕зм в╕дпов╕дно до п╕длост╕. Головне - щоб чиновники не визнали «антирос╕йським ПЕНом».
Усл╕д до останнього словосполучення добре йде ось такий жаркий сп╕ч в╕д ╢вгена Попова: «В╕н (Серг╕й Пархоменко - ред.) справжня радянська людина, радянський пропагандист. А у нас (Рос╕йський ПЕН-Центр, - ред.) орган╕зац╕я антирадянська».
╤ д╕йсно стареча безсоромн╕сть...
╤ В╤Д СЕБЕ ОСОБИСТО
У виключенн╕ Пархоменка досить ц╕каво ╕ сумно - також одноголосн╕сть голосування. Кр╕м згадуваних з╕рок ╢вг. Попова, Кедрова, Городницького  - у ньому замазан╕ ще й так╕ геро╖ колишн╕х час╕в, як Борис ╢вс╓╓в, В'ячеслав П'╓цух, ╤гор Волг╕н, Валер╕й Попов, Михайло Кура╓в. Хоча, скаж╕мо, дивуватися ╤горю Волг╕ну не доводиться. В╕н давно вже в еф╕рах Володимира Соловйова плазу╓...
╤ дек╕лька сл╕в про себе коханого. Наприк╕нц╕ 2015 - початку 2016 року я вир╕шив поставити експеримент на соб╕. Перев╕рити, чи можна потрапити в ПЕН-Центр людин╕ з мо╖ми поглядами. Рекомендац╕ю мен╕ давали наявн╕ в ц╕й установ╕ пристойн╕ люди - поет ╕ письменник родом з Одеси Ольга ╤льницька, л╕тературознавець та ╕сторик родом з Москви Борис Соколов (до реч╕, в п'ятницю ввечер╕ в╕н також заявив про св╕й вих╕д з Рос╕йського ПЕН-Центру ╕ запропонував створити в Рос╕╖ нове правозахисне об'╓днання л╕тератор╕в). Коли я прин╕с у той самий оф╕с на Неглинн╕й сво╖ публ╕кац╕╖, книги, секретар ПЦ сказала: «Ну, з таким набором, думаю, проблем з прийняттям не буде».
Однак проблеми знайшлися. У ПЕН-Центр мене не прийняли. ╤льницька цьому не здивувалася, сказавши, що тих, кого вона рекоменду╓, частенько не приймають. Але зг╕дно з╕ статутом ПЦ, через п╕вроку можна подавати документи повторно. Тод╕ виникла кумедна думка, заради ц╕кавост╕, подавати папери кожн╕ п╕вроку. ╤ за к╕лька рок╕в зробити см╕шний текст за п╕дсумками сп╕лкування, листування.
Але думка ця, як з'явилася, так ╕ зникла, тому що з цим, нин╕шн╕м ПЕН-Центром бруднитися не хочеться, нав╕ть у такому, жарт╕вливому сп╕лкуванн╕...
Ну ╕ все ж мен╕ особисто непри╓мний розрив з ╢вгеном Поповим. У пер╕од написання роман╕в «Код от Венички» (у 2009 роц╕ ном╕нувався видавництвом «Ол╕мп» на Рос╕йський Букер), «Полтавская перемога» (шорт-лист прем╕╖ Нонконформ╕зм-2010) в╕н був мо╖м добрим наставником. Н╕коли не в╕дмовляв у сп╕лкуванн╕, порад╕. Але що робити, зараз так╕ часи. Кожен виходить на свою дорогу ╕ йде нею. А дороги - у р╕зн╕ боки.
При цьому впевнений, що ╢вген Анатол╕йович внутр╕шньо пиша╓ться собою, вважа╓ свою д╕яльн╕сть на посту президента Рос╕йського ПЕН-Центру (Б╕тов тепер залишився там лише почесним президентом) виключно корисною. В╕н же «поверх бар'╓р╕в», в╕н же «вою╓ на два фронти». Приклади? Будь ласка!
Ще недавно у Виконком╕ ПЕН-Центру зас╕дала Юнна Мор╕ц, яка абсолютно збожевол╕ла в боротьб╕ з русофобами та укрофашистами. А тепер ╖╖ у Виконком╕ нема╓. Ми ж цього не пом╕тили. А там, ймов╕рно, теж були тонк╕ ╕нтриги, насичене ц╕каве апаратне життя. ╤ велике внутр╕шн╓ задоволення в результат╕ результату. Ну як же - ось вона боротьба з ус╕ма видами радикал╕в: не т╕льки Пархоменка вигнали, а й Мор╕ц пот╕снили.
А у п╕дсумку, якщо об'╓днати Щедр╕на з Городницьким ╕ Поповим, то вийде якось так: «Сегодня я в грязи валяюсь (конформист, трус, лизатель задницы), а завтра выглянет солнышко демократии, обсушит грязь - я и опять молодец-молодцом антисоветского антирусского ПЕН-Центра».
Не в╕рите? Запитайте у «знаючих людей».

Олег Кудр╕н
Рига
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17962

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков