Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 20.01.2017
«ЙОРДАН ВОДУ РОЗЛИВА╢...»

Водохреща, Водохрещ╕, Хрещення, Йордан — народн╕ вар╕анти назви величного християнського свята Богоявлення Господнього, яке завжди в╕дзнача╓мо 19 с╕чня. Воно знамену╓ завершення дванадцятиденних р╕здвяних свят (зимових святок). Водохреща ув╕брало багато елемент╕в язичницьких традиц╕й (але це один з небагатьох випадк╕в, коли церква “не вельми” забороня╓ дотримуватися ╖х) ╕ християнських обряд╕в, визначальне м╕сце серед яких займають обряди, пов'язан╕ з водою (водосвяттям) — джерелом житт╓дайно╖ сили, очищення в╕д усього лихого, нав╕ть зц╕лення в╕д, здавалося б, невил╕ковних хвороб.
Веч╕р напередодн╕ Водохреща (друга кутя, голодна кутя, “сумна” кутя) повторю╓ обряди Святого Вечора перед Р╕здвом Христовим, але дещо у “спрощеному” вар╕ант╕. Тут ще й зважмо на усв╕домленн╕ людьми швидкоплинност╕ часу, його невпинно╖ скороминучост╕: начебто вчора святкували Р╕здво, Васил╕я (зустр╕чали Старий Новий р╕к), а вже звучить завершальний акорд свят. ╤ якщо на Р╕здвяний Веч╕р колядують, то на Богоявленський (Надвеч╕р'я Богоявлення), не нехтуючи колядками, таки б╕льше щедрують. Прерогатива належить д╕вчатам.
Увесь день 18 с╕чня — перед святом Водохреща також, як ╕ перед Святим Вечором, строго постять. Надвеч╕р неодм╕нним було йти до церкви, де в╕дправля╓ться Служба Божа, яка завершу╓ться освяченням води.
У часи минул╕ (та й тепер), прин╕сши в глечику свячену воду додому, ╕ то якнайхутч╕ше, господар кропив нею вс╕х член╕в с╕м'╖, помешкання, подв╕р'я, криницю, св╕йських тварин (коровам обов'язково давали ще й шматочок хл╕ба, аби з людьми “повечеряли”), пас╕ку. Наказував д╕тям б╕гцем ╕ти до сус╕д╕в, родич╕в, знайомих, якщо т╕ занедужали, нем╕чн╕ ╕ не змогли в╕дв╕дати Богослуж╕ння, та ╕ ╖х окропити свяченою водою, почастувати гостинцями.
Щоб в╕длякати, витурити нечисту силу, траплялося, обкурювали хату, хл╕ви, вс╕ прибудови ладаном чи пахучим з╕ллям, яке здеб╕льшого збирали на Тр╕йцю, на одв╕рках ╕ дверях малювали крейдою хрестики, тригвери (символ ╓дност╕ та ╓диносущност╕ Пресвято╖ Тр╕йц╕). Хрестики також виготовляли з╕ соломинок, витинали з паперу, прикр╕плювали ╖х на в╕кнах (на скл╕). Зам╕сть клею використовували б╕лок курячого яйця. Над╕йно трима╓!
Гуцули у Надвеч╕р'я Богоявлення розпускали в╕всяний сн╕п, принесений в хату на Святий Веч╕р. З нього робили перевесла, якими господар обв'язував (п╕дперезував) кожне фруктове дерево в садку, аби давало плоду так рясно, як овес зерен.
П╕сля вечер╕ “проганяли кутю”. Ц╕каве обрядове д╕йство! Виходячи з хати, зчиняли галас: “╤ди, кутя, ╕з покутя!”. При цьому били макогоном чи пол╕ном по плот╕, барабанили у порожн╕ в╕дра, цебрики. Чим гучн╕ше — тим краще! Ото см╕ху ╕ радощ╕в було д╕тям, тим паче, що вони ставали неодм╕нними учасниками ус╕х д╕йств та розваг.
Саме свято Водохреща (Богоявлення Господнього) п╕сля церковно╖ в╕дправи продовжувалося на р╕чц╕, озер╕, ставку. Якщо поблизу не було водойм, то збиралися б╕ля громадсько╖ криниц╕. Завжди насп╕вували: “Йордан воду розлива╓...”. Це ще й побажання, щоб криниця завжди була повноводною ╕ чистою.
Напередодн╕ на р╕чц╕ вирубували з льоду великий хрест, прорубували ополонки, ставили з того ж льоду ╕мпров╕зований церковний прест╕л. Для краси хрест обливали буряковим соком.
Кульм╕нац╕йний момент свята — занурення священиком хреста у воду. П╕сля цього вона вважалася освяченою. Цей обряд у багатьох м╕сцевостях супроводжувався стр╕ляниною з мисливських рушниць, у небо випускали голуб╕в. Адже, за Новим Зав╕том, коли ╤сус Христос хрестився у р╕ц╕ Йордан╕, у неб╕ з'явився голуб — Дух Святий.
Освячен╕й йорданськ╕й вод╕ (водичц╕-йорданичц╕) приписують чудод╕йн╕ властивост╕. ╥╖ давали людям, що важко занедужали, помираючим, нею напували хворих домашн╕х тварин. Особливо ц╕ниться вона у пас╕чник╕в. До крижано╖ купел╕ в ополонц╕ насамперед вдавалися хвор╕, зрештою, просто в╕дчайдухи, нав╕ть парубки таким чином хот╕ли привернути увагу д╕вчат. Добре, що й тепер в Укра╖н╕ йорданськ╕ купання набувають не т╕льки популярност╕, а й масовост╕. Щось не пригадую випадку, щоби хтось захвор╕в. Во╕стину, сила йордансько╖ води!
У Надвеч╕р'я Йордану ╕ на саме свято Богоявлення Господнього господар просив у Всевишнього м╕цного морозу ╕ багато сн╕гу, щоб було його по пояс, так, щоб год╕ перейти. Народна прикмета стверджу╓: “Чим б╕льше сн╕гу на Водохреща — тим краще вродить озимина”. Однак, “На Йордан, мороз, тр╕щи не тр╕щи, вже бличже до весни!”.

Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

***
Фото-в╕деорепортаж В╕ктора Качули про Свято Хрещення Господнього у храм╕ св. Володимира ╕ Ольги Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в С╕мферопол╕ див╕ться на Фейсбук-стор╕нц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»: https://www.facebook.com/газета-Кримська-св╕тлиця-192473467490932/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17969

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков