Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЦРУ: ЗА АТАКОЮ В╤РУСУ PETYA В УКРА╥Н╤ СТОЯТЬ РОС╤ЙСЬК╤ В╤ЙСЬКОВ╤
ЦРУ США у сво╓му зв╕т╕ заявля╓, що в╕йськов╕ хакери Рос╕╖ у 2017 роц╕ зд╕йснили к╕бератаку проти...


УКРА╥НА ПЕРЕДАЛА ГЕНСЕКУ ООН ОФ╤Ц╤ЙН╤ ЛИСТИ ПРО Д╤╥ ОКУПАНТ╤В У КРИМУ
Тексти обох лист╕в за п╕дписом пост╕йного представника Укра╖ни при ООН Володимира ╢льченка...


УКРА╥НА ЗАЛИША╢ТЬСЯ ЧАСТКОВО В╤ЛЬНОЮ, А КРИМ – ТЕРИТОР╤╢Ю НЕСВОБОДИ
Зв╕т "Демократ╕я у криз╕" оприлюднено на сайт╕ орган╕зац╕╖ "Freedom House"


У КИ╢В╤ «НАКРИЛИ» НЕЛЕГАЛЬНИХ ПЕРЕВ╤ЗНИК╤В ДО КРИМУ
В результат╕ ц╕╓╖ перев╕рки було встановлено, що у вод╕╖в к╕лькох маршруток були в╕дсутн╕ дозволи...


У ДПСУ НАЗВАЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ╤НОЗЕМЦ╤В, ЯК╤ У 2017 РОЦ╤ СТАЛИ ПЕРСОНАМИ НОН-ГРАТА ЧЕРЕЗ ПО╥ЗДКИ В КРИМ
Tакож минулого року було складено майже 2,3 тисяч╕ адм╕нпротокол╕в за порушення порядку...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2017
«…А ВИ ЗБИРАЛИ Ц╤ ТЕРИТОР╤╥, ЩОБ ЦИМИ УКРА╥НСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ РОЗКИДАТИСЯ?»

Виступ Президента Укра╖ни Петра Порошенка з нагоди Дня соборност╕ Укра╖ни

«В╕днин╕ во╓дино зливаються стол╕ттями в╕д╕рван╕ одна в╕д одно╖ частини ╓дино╖ Укра╖ни, Зах╕дноукра╖нська Народна Республ╕ка… ╕ Наддн╕прянська Велика Укра╖на. Зд╕йснилися в╕ков╕чн╕ мр╕╖, якими жили ╕ за як╕ вмирали кращ╕ сини Укра╖ни. В╕днин╕ ╓ ╓дина незалежна Укра╖нська Народна Республ╕ка»…
Майже сто рок╕в виповнилося нин╕ цим дорогоц╕нним словам, шановн╕ пан╕ та панове!
В╕таю з Днем Соборност╕ присутн╕х тут високоповажних гостей, весь укра╖нський народ, вс╕х укра╖нц╕в у д╕аспор╕!
22 с╕чня 1919 року на Соф╕йському майдан╕ в Ки╓в╕ було урочисто проголошено об'╓днання у ╓дину соборну Укра╖ну двох державних утворень. Тих утворень, що постали на уламках р╕зних ╕мпер╕й. Як писав видатний укра╖нсько-канадський ╕сторик Орест Субтельний, який минулого року, на жаль, в╕д╕йшов у в╕чн╕сть, «уперше зах╕дно- ╕ сх╕дноукра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, як╕ протягом покол╕нь проголошували ╕снування м╕ж ними братерських зв'язк╕в, ув╕йшли в контакт м╕ж собою в масових масштабах».
Соборне возз’╓днання, - або як тод╕ його назвали, злука – проросло з нац╕онально-визвольно╖ боротьби укра╖нського народу, ╕сторично тривалого руху укра╖нц╕в до творення власно╖ держави. З мр╕й, прагнень та зусиль багатьох покол╕нь борц╕в за незалежн╕сть ╕ соборн╕сть.
Живим п╕дтвердженням таких прагнень стала велелюдна Соф╕йська площа, на як╕й десятки тисяч киян та гостей столиц╕ в╕тали проголошення злуки… ╤ увесь Ки╖в, урочисто прибраний нац╕ональними прапорами, укра╖нськими орнаментами, портретами Кобзаря, плакатами ╕ транспарантами. ╤ неймов╕рна к╕льк╕сть синьо-жовтих знамен, як╕ принесли з собою учасники д╕йства – як м╕сцев╕ мешканц╕, так ╕ численн╕ делегац╕╖ з ус╕х кра╖в… Освячення д╕йства службою Божою у Свят╕й Соф╕╖, в╕йськовий парад, п╕днесений настр╕й та урочиста атмосфера, нац╕ональний г╕мн у виконанн╕ в╕йськового оркестру... Словом, проголошення злуки сприймалося ус╕ма як велике нац╕ональне свято.
Та, на жаль, це свято тривало недовго. ╤сторичн╕ документи, як╕ ми тут сьогодн╕ ма╓мо можлив╕сть оглянути, вт╕лилися в життя, на жаль, лише через 72 роки! Тод╕ ж, у дев'ятнадцятому соборна Укра╖на не стала реальн╕стю. Та й незалежн╕сть держави на довгий тод╕ час було втрачено.
Та й нин╕, дорог╕ браття й сестри укра╖нц╕, ми зобов'язан╕ замислитися, а чому ж так трапилося. Чому в Гельс╕нк╕, яке я п╕слязавтра в╕дв╕даю з оф╕ц╕йним в╕зитом, цього року в╕дзначатимуть стол╕ття незалежност╕, а в Ки╓в╕ минулого року святкували лише 25-р╕ччя? Чому ми ╕ Укра╖на втратили 75 л╕т ╕ зим? Чому Ф╕нлянд╕я ╓ одн╕╓ю з найусп╕шн╕ших кра╖н ╢вросоюзу, а Укра╖на лише зараз розпочала шлях ╓вропейсько╖ модерн╕зац╕╖? Чому ф╕ни, попри те, що у них ╕снувала дуже сильна пол╕тична конкуренц╕я, не перейшли то╖ червоно╖ л╕н╕╖ до самознищення ╕ змогли захистити себе, а укра╖нську державн╕сть згубили внутр╕шн╕ чвари?
В╕дпов╕дь на це питання можна дуже легко знайти у спогадах Павла Скоропадського. Видавц╕ вдало в╕дчули, наск╕льки ц╕ мемуари доречн╕ саме до поточного моменту, наск╕льки ж промовист╕ паралел╕, ╕ наск╕льки повчальними ╓ уроки ╕стор╕╖. Я не хочу втручатися в роботу науковц╕в ╕ не збираюся ╕деал╕зувати гетьмана, який з ус╕ма його про ╕ контра був дитям того буремного часу. Але читаю його спогади сам ╕ наполегливо рекомендую ус╕м пол╕тикам у якост╕ роботи над помилками – вивчити ╕ бажано законспектувати. 
Якщо лише достатня к╕льк╕сть ц╕╓╖ книжки ще ╓ у видавництв╕, хот╕в би подарувати кожному народному депутату. ╤ сказати словами Шевченка: «Уч╕теся, брати мо╖! Думайте, читайте». Сл╕д кожному з нас окремо ╕ вс╕м разом взятим зарубати соб╕ на нос╕, яких колосальних зусиль кошту╓ здобути та як бува╓ легко втратити соборн╕сть ╕ суверен╕тет.
«Вся ╕стор╕я Укра╖ни, - писав Олег Ольжич, син в╕домого укра╖нського поета Олександра Олеся, якого незабаром буде перепоховано в Ки╓в╕, нарешт╕, – це боротьба двох сил: конструктивно╖, що скупчу╓ укра╖нську потугу, ╕ ру╖нно╖, що розпорошу╓ ╖╖ у вза╓мному самопожиранн╕ та несе розбиття ╕ розклад. А всл╕д за цим – завжди йшло панування чужинц╕в над Укра╖ною».
У пер╕од загроз та небезпеки ще б╕льше, н╕ж у мирний ╕ спок╕йний час, сл╕д поступитися власними амб╕ц╕ями та ╕нтересами на користь священно╖ справи збереження нац╕онально╖ ╓дност╕ й власне збереження Укра╖ни. Думаю, про все це детальн╕ше скажу у сво╖й допов╕д╕ з нагоди стол╕ття Центрально╖ Ради. А тепер╕шн╕й стислий екскурс в ╕стор╕ю хот╕в би завершити на оптим╕стичн╕й нот╕. ╤ в цьому мен╕ допоможе знову Ольжич: «У в╕чн╕й боротьб╕ творчого будуючого духу з╕ стих╕╓ю степу й ру╖ни в╕римо твердо, що творчий дух переможе хаос ╕ розклад, зв╕дки б цей не походив ╕ як не проявлявся. Бо ╕накше не було б смислу в нашому житт╕ ╕ змаганн╕».
Хоча державне об'╓днання УНР ╕ ЗУНР у дев’ятнадцятому роц╕ в╕дбулося лише символ╕чно, проте воно мало вир╕шальне значення для утвердження укра╖нсько╖ соборно╖ держави у тепер╕шн╕х кордонах. Воно окреслило географ╕чн╕, пол╕тичн╕ та ╕дентиф╕кац╕йн╕ контури ╓дино╖ Укра╖ни. 
Соборн╕сть залишилася сильною, животворною ╕де╓ю, переданою нащадкам. Тому сьогодн╕ ми так урочисто в╕дзнача╓мо цей день.
Соборн╕сть, як я вже ран╕ше казав, це – непод╕льне ц╕ле з ус╕х укра╖нських земель, як╕ колись належали до р╕зних ╕мпер╕й, а тепер – об’╓днан╕ в незалежну ╓вропейську укра╖нську державу.
Соборн╕сть не лише сп╕льна територ╕я. Це й духовна ╓дн╕сть, сп╕льн╕ ц╕нност╕, сп╕льн╕ ╕деали, устремл╕ння. Це велика м╕цна родина вс╕х громадян Укра╖ни.
Ми, це правда, говоримо в побут╕ та в родинах укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською та ╕ншими мовами, але нас консол╕ду╓ ╓дина державна – укра╖нська. Ми ходимо до р╕зних церков, але Бог у нас у вс╕х один. ╤ земля наша одна на вс╕х. У нас у вс╕х – сп╕льне минуле, ╕ проблеми, до реч╕, у нас однаков╕. Ми гуртом рад╕╓мо ╕ гуртом суму╓мо. У нас сп╕льний ворог, ╕ сп╕льна мета, ╕ сп╕льна соборн╕сть.
Соборн╕сть – це ун╕тарний устр╕й держави. Але ми поважали, поважа╓мо ╕ будемо поважати р╕зноман╕тн╕сть Укра╖ни, специф╕ку м╕сцевих громад. Децентрал╕зац╕я зараз для цього да╓ ун╕кальн╕ можливост╕. Ця р╕зноман╕тн╕сть не ╓ нашим недол╕ком. Вона, навпаки, робить нас багатшими, а сп╕льне почуття соборност╕ – сильн╕шим. Ще Михайло Грушевський, говорячи про в╕дм╕нност╕, «витворен╕ на наш╕м нац╕ональн╕м т╕л╕ чужими впливами та зовн╕шн╕ми обставинами», закликав не «роздмухувати р╕зниц╕, а розвивати почуття ╓дност╕, сол╕дарност╕, близькост╕». Це у мене одна з улюблених його цитат. 
Шановн╕ пан╕ та панове!
Останн╕ми роками у дн╕ державних свят ми не лише згаду╓мо видатних ╕сторичних д╕яч╕в, але й вклоня╓мося пам'ят╕ сучасних укра╖нських звитяжц╕в – геро╖в Небесно╖ Сотн╕ та геро╖в в╕йни за незалежн╕сть у боротьб╕ з рос╕йськими агресорами.
Наш╕ геро╖ воюють на Сход╕ не за повернення окремих територ╕й, а за всю соборну укра╖нську землю. В╕д крайньо╖ п╕вн╕чно╖ точки, села Грем'яч на Черн╕г╕вщин╕, до найп╕вденн╕шого Фороса, що в укра╖нському Криму. В╕д найзах╕дн╕шого села Соломонова, що на Закарпатт╕ – до найсх╕дн╕шо╖ Ранньо╖ Зор╕ на Луганщин╕.
Загибл╕ геро╖ пожертвували найц╕нн╕шим – сво╖ми життями. Прошу вшанувати ╖хню пам’ять хвилиною мовчання. 
Дякую.

Шановне панство!
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
В╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету Укра╖ни ╓, безумовно, нашим головним пр╕оритетом. Так╕ надскладн╕ завдання як повернення Укра╖ни на Донбас ╕ повернення Донбасу в Укра╖ну, завдання деокупац╕╖ Криму будемо вир╕шувати насамперед пол╕тико-дипломатичним та м╕жнародно-правовим шляхом, зм╕цнюючи водночас нашу обороноздатн╕сть та наш╕ Збройн╕ Сили. Власну обороноздатн╕сть ми довели до такого р╕вня, коли захист В╕тчизни став справою не лише моб╕л╕зованих людей та добробат╕в, а як╕сно п╕дготовлених профес╕онал╕в-контрактник╕в. Тих самих добровольц╕в, як╕ п╕шли з╕ збро╓ю в руках, навчилися ╕ захищають Укра╖ну. Днями, до реч╕, в╕дбудеться зас╕дання Ради нацбезпеки та оборони з питань державного оборонного замовлення на 2017 р╕к. Це будуть р╕шуч╕ зм╕ни у забезпеченн╕ нов╕тньою збро╓ю наших славних во╖н╕в.
Ми дотриму╓мося М╕нських угод, хоч якби важко нам це давалося, - що ╕ дозволило наш╕й дипломат╕╖ виграти нелегку боротьбу за продовження санкц╕й в╕д всього св╕ту: ╢вросоюзу, Сполучених Штат╕в Америки, Канади, Япон╕╖, Австрал╕╖ проти агресора – Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Але, наголошую, при цьому ми не поступилися жодною принциповою позиц╕╓ю. Б╕льше того, в нелегкому д╕алоз╕ переконали наших зах╕дних союзник╕в в тому, що будь-яким крокам з пол╕тичного врегулювання ма╓ передувати очевидний ╕ беззаперечний прогрес у безпекових питаннях: стале припинення вогню, вив╕д рос╕йських окупац╕йних в╕йськ та техн╕ки, роззбро╓ння бойовик╕в, контроль над окремими д╕лянками укра╖нсько-рос╕йського кордону, - спочатку з боку ОБС╢, а пот╕м ╕ наших безпосередньо славних прикордонник╕в. 
До вир╕шення цих проблем на порядку денному не стоять ╕ не стоятимуть пол╕тичн╕ питання, в тому числ╕ це стосу╓ться ╕ зм╕н до Конституц╕╖.
Як не прикро говорити про це в День соборност╕, але у нас ╓ пол╕тичн╕ сили, я на цьому наголошую, як╕ у ретельно завуальован╕й форм╕ пропонують нам в╕дмовитися в╕д Донбасу… Як╕ кажуть поводити себе з мешканцями окупованих район╕в так, н╕би вони вже й не ╓ нашими громадянами, ╕ ╖хня доля нас не обходить. Хочу передати цим пол╕тиками питання: панове, а ви збирали ц╕ територ╕╖, щоб цими укра╖нськими землями розкидатися? Тим б╕льше, що така стратег╕я, стов╕дсотково - ╕ це вже доведено, до миру не призведе. Мета Рос╕╖ не ╓ Донецьк та Луганськ. Мета Рос╕╖ ╓ вся Укра╖на, а не лише Крим та Севастополь
Ще одним сво╖м пр╕оритетом в новому роц╕ вважаю забезпечення пол╕тичних умов для реформ та в╕дновлення економ╕ки. Маю засмутити декого ╕ у Ки╓в╕, ╕ також у Москв╕, де особливо слабк╕ на язик пол╕тики не приховують рос╕йсько╖ ставки на орган╕зац╕ю в Укра╖н╕ штучних протест╕в та дострокових парламентських вибор╕в. Як Президент вс╕ма доступними законними способами протид╕ятиму спробам дестаб╕л╕зувати нашу кра╖ну ╕ звести нан╕вець вс╕ т╕ важк╕ кроки ╕ перш╕ результати, як╕ забезпечила влада ╕ буквально вистраждав наш укра╖нський народ.
Зм╕ни та перетворення ми з вами почали в 2014 роц╕. В 2015-му перш╕ зрушення були очевидними лише самим реформаторам. 2016-го ╖х вже пом╕тили й високо оц╕нили ╕ в середин╕ кра╖ни, ╕ наш╕ закордонн╕ партнери. Надзвичайно важливо, щоб 2017 ув╕йшов до ╕стор╕╖ як р╕к, коли зм╕ни стали в╕дчутними для широкого кола громадян Укра╖ни. Ми стара╓мося, щоб цього року люди побачили, що ситуац╕я в кра╖н╕ кардинально м╕ня╓ться на краще.
«Укра╖на зробила б╕льший прогрес у реал╕зац╕╖ реформ за останн╕ два роки, н╕ж за перш╕ 23 роки Незалежност╕». Якби под╕бне судження висловили ми, напевно, воно виглядало би дещо суб’╓ктивним. Але такий висновок зробили наш╕ партнери ╕з Сполучених Штат╕в та ╢вропейського Союзу, ╕ це дода╓ цьому твердженню об’╓ктивност╕. Прийнято ж вважати, що з╕ сторони видн╕ше.
 «Укра╖на впроваджу╓ ╕нтенсивн╕ та безпрецедентн╕ реформи в економ╕чн╕й та пол╕тичн╕й системах; ╖╖ демократичн╕ ╕нституц╕╖ й надал╕ в╕дновлюються» - щоб отримати таку оц╕нку з боку ╢вроком╕с╕╖, ми працювали довго, багато й наполегливо. Працював Президент, працював Парламент – Верховна Рада, працював Уряд – вся наша команда.
Але треба докладати ще б╕льших зусиль. Бо досягнутих темп╕в реформ замало, щоб подолати той розрив та в╕дставання в╕д сус╕дн╕х нам ╓вропейських кра╖н. 
Потр╕бно д╕яти за принципом ол╕мп╕йського руху. Швидше, вище, сильн╕ше! ╤ т╕льки тод╕ – ми станемо чемп╕онами.
Ст╕льки людей, ст╕льки покол╕нь гор╕ли серцем заради Укра╖ни, жертвували життям, вс╕м, що мали. Отже, ми не ма╓мо права бути безв╕дпов╕дальними, слабкими, неефективними.
«Не допускай тако╖ мисл╕,
що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стисл╕.
Нема╓ часу на поразку».
Хай надихають нас ц╕ слова Л╕ни Васил╕вни Костенко. 
Хай надихають нас приклади геро╖в Укра╖ни, в тому числ╕ таких як Володимир Жемчугов, народжений на Луганщин╕, але син Укра╖ни ус╕╓╖ Укра╖нсько╖ земл╕. Як активний учасник руху опору рос╕йськ╕й окупац╕╖ в╕н пров╕в 30 спец╕альних операц╕й з╕ знищення в╕йськових об’╓кт╕в ворога та особового складу окупац╕йних в╕йськ. При спроб╕ захоплення ворогами, Володимир Павлович прийняв р╕шення п╕д╕рвати себе, внасл╕док чого отримав тяжк╕ поранення.
Я прийняв р╕шення п╕дписати Указ про присво╓ння йому звання Героя Укра╖ни.
Укра╖нський народ на увесь св╕т заявля╓ про свою непорушну волю г╕дно жити у власн╕й незалежн╕й ╓дин╕й укра╖нськ╕й держав╕, побудован╕й на ╓вропейських ц╕нностях, ╕деалах людяност╕ й демократ╕╖.
Цим шляхом ми йдемо – впевнено ╕ до перемоги.
Слава Укра╖н╕!

м. Ки╖в
22 с╕чня 2017 р.
http://www.president.gov.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17994

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков