Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....


КРИМ: БАЖАННЯ БАЧИТИ ПРАВДУ
Починаючи ще з грудня 2013 року, мо╖ “св╕тличн╕” статт╕ були мо╖м намаганням...


УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2017
Щ0Б ТЕРП╤ЛИ ╤ ТРЕМТ╤ЛИ…

Отак живемо…

А вам зн╕мали коли-небудь в╕дбитки пальц╕в? Скажете, з чого це раптом? Адже ви не крад╕й, не граб╕жник, не вбивця, ц╕лком добропорядний громадянин, ╕ закон н╕коли не порушували, нав╕ть не бували за кордоном – у «ворожому» анклав╕…
Приблизно так думала про себе ╕ я, бо окр╕м отаких «крамольних» статей, як тепер╕шня, н╕коли не гр╕шила н╕ перед законом, н╕ перед людьми. Але це, як виявилося, зовс╕м н╕ про що не говорить. Варто було лише звернутися в пол╕ц╕ю, оск╕льки в черговий раз об╕крали мою мат╕р, як ╕ взялися за мо╖ пальц╕. ╤ справа нав╕ть не в т╕м, що я опинилася в досить принизлив╕й ситуац╕╖, фактично, в рол╕ п╕дозрювано╖ – ╕накше цю процедуру не можу соб╕ пояснити – а в т╕м, що коли щоденно пора╓шся б╕ля плити з дровами, вуг╕ллям ╕ попелом, руки не стають в╕д того н╕ б╕л╕шими, н╕ н╕жн╕шими, а з пальц╕в не сходять невеличк╕ подряпинки…
Першу н╕ч п╕сля контакту з пол╕цейськими х╕м╕катами я практично не спала – великий палець почервон╕в, набряк ╕ бол╕в нестерпно. Зате наступного дня, на Хрещення Господн╓, я «повноц╕нно» в╕дпочивала, як ╕ ще к╕лька дн╕в по тому – просто н╕ до чого рукою не могла доторкнутися, не допомагали н╕ йод, н╕ спиртов╕ примочки, н╕ гаряч╕ компреси.
Що ж – катюз╕ по заслуз╕, щоб знала, як доблесну рос╕йську пол╕ц╕ю зривати з м╕сця через як╕сь там мамин╕ 16 тисяч рубл╕в, що становить сума пенс╕╖ ╕ ╕ндексац╕╖ за минулий р╕к, як╕ вона одержала буквально за п╕вдоби до в╕зиту непроханого гостя. А зав╕тав в╕н пом╕ж першою ╕ другою годинами ноч╕, добре, мати не дуже злякалася, оск╕льки приходив красти в╕н вже не вперше, при цьому не особливо криючись ╕ не соромлячись. Бо людина вже сол╕дного в╕ку, а не якийсь там початк╕вець, добре знав, що, хоч закон формально ╕ не на його боц╕, та йому за таку крад╕жку-пограбування все одно н╕чого не буде, проте у нього будуть незароблен╕ грош╕, а у нашому випадку ще й новенька мультиварка в коробц╕, подарована матер╕ на 97-р╕ччя, яку крад╕й прихопив минулого разу, та багато ╕нших корисних ╕ недешевих речей, не кажучи вже про харч╕ ╕з дв╕ч╕ спустошеного ним холодильника. А закон… я б його пор╕вняла нав╕ть не з традиц╕йним дишлом, а з пов╕╓ю-ентуз╕асткою, що ╕ без грошей рада бути «переможеною» тими, на чи╓му боц╕ влада ╕ сила.
А отже, ╕ винним вже запрограмовано ста╓ не злочинець, захищений р╕зноман╕тними презумпц╕ями, а потерп╕лий – в╕н же зовс╕м ручний ╕ з такою над╕╓ю дивиться вам у в╕ч╕ (за що у рос╕йськ╕й пол╕цейськ╕й лексиц╕ ╕ одержав зневажливе пр╕звисько «терп╕ла»). ╤ винний «терп╕ла» (а у даному випадку я) одразу ╕ у всьому: в тому, що у нас з мат╕р'ю не прибрано належним чином у двор╕ та хат╕ (дарма, що ╖й вже 98 рок╕в, а я майже 20 рок╕в на ╕нвал╕дност╕, тож наш╕ сили й можливост╕ дуже обмежен╕), ╕ в тому, що вже 7 раз╕в я зверталася в пол╕ц╕ю (але не част╕ше, н╕ж в╕дбувалася чергова крад╕жка), ╕ в тому, що в холодильнику було багато продукт╕в, а у матер╕ в гаманц╕ – багато грошей (було б менше, менше б ╕ вкрали).
А що вже пол╕цейськ╕ пишуть у сво╖х паперах н╕бито з наших сл╕в, примушуючи розписатися, засв╕дчуючи, що все саме так ╕ було, краще й не знати. В цьому я переконалася п╕сля пригоди з мультиваркою, яка н╕бито, зг╕дно з мо╖ми ж словами, знаходилася не в коридор╕, а в якомусь допом╕жному прим╕щенн╕, що не зачиня╓ться, та ╕ чи була вона взагал╕, чи це пл╕д мо╓╖ хворо╖ фантаз╕╖ – нев╕домо, як ╕ щодо ╕ншого вкраденого тим же самим «геро╓м» цього допису. У всякому раз╕, факти ╕ вс╕ мо╖ слова були перекручен╕ саме так, аби все це можна було п╕двести п╕д висновок – у «терп╕ли» не вс╕ вдома, тож пол╕ц╕╖ не залиша╓ться н╕чого ╕ншого, н╕ж звернутися у «психушку», аби оф╕ц╕йно п╕дтвердити сво╖ п╕дозри.
А доки прийде в╕дпов╕дь, чи ми з мат╕р'ю там на обл╕ку (а така в╕дпов╕дь не прийде н╕коли, бо це звернення – ф╕кц╕я), можна просто в╕дмовити у порушенн╕ карно╖ справи, хоча я щось не чула, аби для хворих на голову ╕снувало якесь окреме законодавство, яким дозволялося б ╖х безкарно грабувати.
Не знаю, яку оф╕ц╕йну в╕дпов╕дь ми одержимо цього разу, але з пальцями мо╖ми вже попрацювали на славу, а коли привели нашого кривдника (з ним ми вже були добре знайом╕ п╕сля к╕лькох зустр╕чей, апофеозом одн╕╓╖ з яких стала його поява б╕ля мого в╕дчиненого холодильника з куркою в руках), той ╕з пол╕цейських, що був старший, зав╕в розмову про наговори ╕ про те, що мати погано бачить ╕ чу╓, а тому не здатна бути св╕дком, оск╕льки може помилитися, дарма, що злод╕й на ╕м'я В╕ктор ╢встигн╕йович, сус╕д ╕з багатоповерх╕вки, що навпроти, нам вже, як р╕дний.
До реч╕, цього разу м╕й сп╕врозмовник у погонах виявився далеко не хамом, а людиною ц╕лком симпатичною ╕ нав╕ть сп╕вчутливою, готовою, здавалося б, зробити все, аби зарадити нашому лиху. Тим не менше, диктуючи мен╕ текст заяви до свого начальства, в╕н розпочав з того, що про в╕дпов╕дальн╕сть у раз╕ дач╕ неправдивих показ╕в я попереджена, а завершив ╖╖ н╕бито мо╖м з╕знанням, що грош╕, можливо, зовс╕м ╕ не вкрадено, а мати просто ╖х переховала, ╕ це у той час, як вона практично не п╕дводиться з л╕жка, а спустошений гаманець з паспортом я знайшла у коридор╕. А ще хот╕лося запитати, куди ж тод╕ вона переховала вс╕ продукти ╕з холодильника, як╕ не покладеш н╕ в кишеню, н╕ п╕д подушку?!
Та не мен╕, «терпил╕», про це баз╕кати, дратуючи поважних людей. Запитала про ╕нше – про сво╖ перспективи у раз╕, якщо вину нашого злод╕я довести так ╕ не вдасться, чи мене д╕йсно може бути звинувачено за дачу неправдивих показ╕в й покарано? ╤ хоч в╕д прямо╖ в╕дпов╕д╕ пол╕цейський ухилився, наша розмова невимушено перекинулася на «зону», на те, як там сьогодн╕ доводиться кримчанам «перевиховуватися». А ╖м ╕ д╕йсно не позаздриш, особливо тим, кого в╕дправили «на материк». Бо це т╕льки зг╕дно з оф╕ц╕йною ╕нформац╕╓ю вся Рос╕я в захват╕ в╕д при╓днання Криму, а на побутовому р╕вн╕, особливо в нижчих прошарках сусп╕льства, ставлення до ц╕╓╖ под╕╖ д╕аметрально протилежне, ╕ кримським «зекам» та «зечкам» доводиться розплачуватися власним здоров'ям за ╕мперськ╕ амб╕ц╕╖ рос╕йського президента, через як╕ в Крим перераховуються величезн╕ кошти. Виявля╓ться, рос╕йськ╕ «зеки», як н╕хто ╕нший, стоять на варт╕ федерального бюджету, за розбазарювання якого змушен╕ в╕дпов╕дати ╖хн╕ кримськ╕ сп╕вкамерникам, що повертаються пот╕м додому кал╕ками.
Невже так «мочитимуть» ╕ мене, аби не оббр╕хувала славного укра╖нця, уродженця Хмельниччини В╕ктора ╢встигн╕йовича ╕з суто укра╖нським пр╕звищем? А ось в╕н, як показу╓ життя, практично н╕чим ╕ не ризику╓. Х╕ба якщо, йдучи красти, захопить ╕з собою св╕дка з хорошим слухом ╕ гострим зором, який би з початку ╕ до к╕нця спостер╕гав за ус╕м процесом. ╤ для цього, звичайно, краще п╕д╕йде св╕тла пора доби. Але ж хто соб╕ ворог? Злод╕й д╕ятиме без св╕дк╕в ╕ вноч╕. Однак ╓ ще один вар╕ант. Для цього треба умовити крад╕я, аби разом з награбованим дочекався на м╕сц╕ злочину при╖зду пол╕ц╕╖. Але тут йому знадобиться неабияке терп╕ння, бо, скаж╕мо, п╕сля останнього виклику пол╕ц╕я при╖хала через 7 годин – вже п╕сля десято╖ вечора. То який же злод╕й ╖╖ так довго чекатиме? За цей час в╕н встигне ╕ продати награбоване, ╕ прийняти «на груди» та ще й проспатися.
Тому д╕йсно не залиша╓ться н╕чого ╕ншого, як покарати «терп╕лу», а ще краще просто тупнути на нього ногою та гримнути, аби мовчав ╕ тремт╕в.
Але ж ╕ мовчати вже просто несила в╕д такого життя! Спод╕ваюся ще розпов╕сти, як буде «берегти» мене моя пол╕ц╕я дал╕…

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь

На фото: зате головна кримська ялинка на центральн╕й площ╕ Лен╕на – п╕д над╕йним захистом!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18002

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков