Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2017
СОБОРН╤СТЬ УКРА╥НИ. ТЕЗА, ЯКА ЗНОВ АКТУАЛЬНА

Укра╖на в╕дзначила 98-у р╕чницю проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР - День соборност╕ Укра╖ни

Ще к╕лька рок╕в тому свято Соборност╕ виглядало даниною певним стор╕нкам ╕стор╕╖, важливим, але давно минулим. Ц╕л╕сн╕сть кра╖ни здавалася безсумн╕вною, кордони непорушними, можлив╕сть окупац╕╖ – немислимою.
Як же все перевернулося останн╕м часом! Ц╕нн╕сть соборност╕ ми почали розум╕ти т╕льки зараз. ╤ кожна под╕я, кожен факт тих далеких час╕в оц╕нюються по-новому.
…22 с╕чня 1919 року, в першу р╕чницю проголошення ╤V Ун╕версалу, на Соф╕йськ╕й площ╕ Ки╓ва в╕дбулася знаменна под╕я - об'╓днання двох суверенних укра╖нських держав - Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (УНР) ╕ Зах╕дно-Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (ЗУНР) в одну самост╕йну соборну державу.
Так склалося, що впродовж стол╕ть укра╖нц╕ були позбавлен╕ власно╖ державност╕. П╕сля б╕льш як стол╕ття по л╕кв╕дац╕╖ Гетьманщини територ╕я Укра╖ни була под╕лена м╕ж двома ╕мпер╕ями - частина належала Рос╕йськ╕й, а частина - Австро-Угорськ╕й. Укра╖ни, як тако╖, просто не ╕снувало на пол╕тичн╕й мап╕ св╕ту. Величезн╕ ╕сторичн╕ зм╕ни, що в╕дбулися на початку ХХ стол╕ття на ╢вропейському континент╕, зокрема под╕╖ Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, мали сво╖м насл╕дком ╕ руйнування, здавалося б, непереможних ╕мпер╕й. Так, внасл╕док розвалу Австро-Угорщини на зах╕дноукра╖нських землях постала нова держава - Зах╕дно-Укра╖нська Народна Республ╕ка (ЗУНР), а на сх╕дноукра╖нських, п╕сля краху Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ - Укра╖нська Народна Республ╕ка (УНР).
22 с╕чня 1918 року Укра╖нська Центральна Рада ╤V Ун╕версалом проголосила Укра╖нську Народну Республ╕ку самост╕йною, н╕ в╕д кого не залежною державою.
18 жовтня 1918 року у Львов╕ сформувалася Укра╖нська Нац╕ональна Рада (УНРада), яка взяла у сво╖ руки владу в зах╕дноукра╖нських землях та проголосила, що Сх╕дна Галичина, П╕вн╕чна Буковина та Закарпаття, як╕ «творять ц╕л╕сну укра╖нську територ╕ю, уконституйовуються... як Укра╖нська держава». Разом з тим УНРада заявила про нам╕р створити нац╕ональну державн╕сть ╕ ув╕йти у ╓дину соборну державу, яка вже ╕снувала на «Велик╕й Укра╖н╕». Укра╖нська Нац╕ональна Рада над╕слала делегац╕ю для переговор╕в з гетьманом Павлом Скоропадським. Та по прибутт╕ делегац╕╖ переговори довелося вести вже з Директор╕╓ю, яка стала на чол╕ антигетьманського повстання 1918 року.
Акту Злуки (об'╓днанню) передували Предвступний догов╕р, укладений 1 грудня 1918 року в Фастов╕ м╕ж УНР ╕ ЗУНР, а також Ухвала Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради в╕д 3 с╕чня 1919 року про злуку ЗУНР з УНР (тобто, ратиф╕кац╕я Фаст╕вського договору).
У Предвступному договор╕, який п╕дписали повноважн╕ представники обох укра╖нських Республ╕к, було заявлено про ╖х непохитний нам╕р у найкоротший час злитися в одну непод╕льну державу. При цьому ЗУНР повинна була ув╕йти з ус╕╓ю сво╓ю територ╕╓ю й населенням як складова частина в УНР з правом територ╕ально╖ автоном╕╖, меж╕ яко╖, а також детальн╕ умови злуки обох держав мала визначити окрема сп╕льна ком╕с╕я уже в ход╕ об'╓днання. В Ухвал╕ Укра╖нська Нац╕ональна Рада урочисто проголосила з'╓днання ЗУНР з УНР в одну, одноц╕льну, суверенну Народну Республ╕ку, затвердила Предвступний догов╕р про злуку двох Республ╕к ╕ доручила Державному секретар╕атов╕ негайно розпочати переговори з урядом УНР, щоб його реал╕зувати.
22 с╕чня 1919 року в Ки╓в╕ на Соф╕йськ╕й площ╕ було проголошено Акт Злуки укра╖нських земель в ╓дину Укра╖ну, яким утверджувалось об'╓днання двох тод╕шн╕х держав УНР та ЗУНР в ╓дину соборну Укра╖нську державу.
За св╕дченнями очевидц╕в, у той день Ки╖в виглядав особливо святково. Скр╕зь були розв╕шен╕ нац╕ональн╕ прапори. На Соф╕йськ╕й площ╕ з╕бралася велика к╕льк╕сть простого люду. У самому Соф╕йському собор╕ правилася служба. Оп╕вдн╕ на площ╕ зайняли сво╖ м╕сця члени Директор╕╖ на чол╕ з Володимиром Винниченком, Галицька делегац╕я, урядовц╕ з головою Ради М╕н╕стр╕в Володимиром Чех╕вським, делегати Трудового Конгресу, представники Нац╕онального Союзу, найвищ╕ цив╕льн╕ та в╕йськов╕ чини, закордонн╕ дипломати.
Саму церемон╕ю розпочав сво╖м прив╕танням представник Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради, голова Галицько╖ делегац╕╖ Лев Бачинський, а Лонгин Цегельский зачитав Акт Злуки м╕ж УНР та ЗУНР. У текст╕ Акта, зокрема, зазначалось: «В╕днин╕ зливаються в одно в╕ками в╕д╕рван╕ одна в╕д одно╖ частини Укра╖ни - Галичина, Буковина, Закарпаття ╕ придн╕прянська Укра╖на в одну Велику Укра╖ну. Сповнилися в╕дв╕чн╕ мр╕╖, для яких жили й за як╕ вмирали найкращ╕ сини Укра╖ни. В╕днин╕ ╓ т╕льки одна незалежна Укра╖нська Народна Республ╕ка. В╕днин╕ укра╖нський народ, зв╕льнений могутн╕м поривом сво╖х сил, ма╓ змогу об'╓днати вс╕ зусилля сво╖х син╕в для створення нерозд╕льно╖, незалежно╖ Укра╖нсько╖ держави на добро ╕ щастя укра╖нського народу». ЗУНР отримала назву Зах╕дна область УНР (ЗОУНР). Скликаний Директор╕╓ю Трудовий Конгрес Укра╖ни, в робот╕ якого взяли участь також 48 делегат╕в в╕д ЗУНР, наступного дня затвердив Акт Злуки. Передбачалося скликати Установч╕ збори, що мали утворити ╓дину владу Республ╕ки.
Однак об'╓днання УНР ╕ ЗУНР в одну державу так ╕ не було доведено до к╕нця. Директор╕я та ╖╖ уряд незабаром п╕д натиском б╕льшовицьких в╕йськ змушен╕ були залишити майже всю територ╕ю Велико╖ Укра╖ни (вже на час п╕дписання Акта б╕льшовики волод╕ли майже вс╕м Л╕вобережжям ╕ стояли за 120 км в╕д Ки╓ва). Та й серед зах╕дноукра╖нських державних д╕яч╕в теж не було прагнення до негайного повного об'╓днання. Вони наполягали, щоб до скликання Всеукра╖нських Установчих збор╕в адм╕н╕стративн╕ та законодавч╕ функц╕╖ в зах╕дн╕й Укра╖н╕ велися самост╕йно, те ж саме стосувалося й арм╕╖ та зовн╕шньопол╕тичного курсу.
На жаль, Ухвала Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ Ради в╕д 3 с╕чня ╕ Акт Злуки в╕д 22 с╕чня 1919 року лише декларували об'╓днання укра╖нц╕в у ╓дину соборну державу в майбутньому. А на той момент часу м╕ж УНР ╕ ЗУНР встановлювався державний зв'язок на кшталт конфедерац╕╖, з окремими урядами та арм╕ями.
Вже на к╕нець 1919 року укра╖нська державна ╓дн╕сть розвалилася. Соборн╕сть було зруйновано, власне кажучи, укра╖нськими ж руками, а за цим в╕дбулася ╕ ц╕лковита втрата нац╕онально╖ державност╕.
Але попри це, день 22 с╕чня 1919 року залишився в пам'ят╕ укра╖нського народу. Через 20 рок╕в, 22 с╕чня 1939 року, у столиц╕ Карпатсько╖ Укра╖ни м╕ст╕ Хуст уперше в╕дбулось святкування Соборност╕. Тод╕ п╕д синьо-жовтими прапорами пройшла тридцятитисячна ман╕фестац╕я на згадку про ╕сторичн╕ под╕╖ 1919 року.
Вже в наш╕ часи, 21 с╕чня 1990 року, з нагоди 71-╖ р╕чниц╕ проголошення Акту Злуки Народний Рух Укра╖ни орган╕зував «живий ланцюг», що уособлював Соборн╕сть нашо╖ держави. М╕льйони тод╕ ще радянських укра╖нц╕в узялися за руки в╕д Ки╓ва до Львова, в╕дзначаючи цей День.
«Укр╕нформ»

«ЖИВИЙ ЛАНЦЮГ» ОБ'╢ДНАВ ДВА БЕРЕГИ ДН╤ПРА

У столиц╕ на мосту Патона в╕дбулася акц╕я "Живий ланцюг Соборност╕", приурочена до Дня соборност╕.
Десятий р╕к посп╕ль зах╕д орган╕зову╓ братство козацького бойового звичаю "Спас". "Перший раз, десять рок╕в тому, нас з╕бралося близько ста ос╕б. Тод╕ це була лише ╕дея. Але перший крок в╕н дуже важливий. Кожного року ми розвивали акц╕ю. Так, под╕бн╕ заходи почали в╕дбуватися в ╕нших м╕стах Укра╖ни та нав╕ть за кордоном. "Живий ланцюг" – це акц╕я ╓днання. Ми не т╕льки об'╓дну╓мо два береги Дн╕пра та зшива╓мо Укра╖ну. Ми об'╓дну╓мо покол╕ння. За десять рок╕в м╕с╕я акц╕╖ не зм╕нилася. Навпаки вона стала б╕льш актуальною та потр╕бною, адже за останн╕ к╕лька рок╕в ми втратили частину сво╓╖ земл╕", – розпов╕да╓ орган╕затор акц╕╖ Вадим Васильчук.
З кожним роком День соборност╕ набува╓ все б╕льшого символ╕зму та популярност╕. До акц╕╖ долуча╓ться все б╕льше укра╖нц╕в. Люди приходять родинами чи великим колом друз╕в. Для кожного "Живий ланцюг" ма╓ сво╓ символ╕чне значення та зм╕ст. "Я люблю Укра╖ну ╕ хочу, щоб вона була в╕льною. A ще я дуже хочу, щоб м╕й тато повернувся з в╕йни", - каже 7-р╕чний Олесь. Цього року на акц╕ю "Живий ланцюг Соборност╕" його привела мама. Минуло╖ весни тато по╖хав на сх╕д. Хлопчик мр╕╓, щоб через р╕к y "живий ланцюг" стали в╕н, тато, мама ╕ сестричка, яка народиться за к╕лька м╕сяц╕в.
Традиц╕йно учасники под╕╖ приносять ╕з собою укра╖нську символ╕ку та атрибутику. У когось це жовто-блакитний прапор чи шарф, y когось синьо-жовта стр╕чка чи укра╖нський в╕ночок. Учасники под╕╖ утворили 30-метровий жовто-блакитний прапор уздовж мосту. В╕н символ╕зу╓ духовну ╓дн╕сть сходу ╕ заходу кра╖ни. "Я при╖хала до сина ╕з Мел╕тополя ╕ не могла пропустити цю под╕ю. Я дуже хочу, щоб y наш╕й кра╖н╕ все було добре. Попри в╕йну в Укра╖н╕ таке роз'╓днання погляд╕в, що серце болить. У нас y Мел╕топол╕ багато сепаратист╕в. У м╕ст╕ ст╕льки людей, як╕ хочуть, ╕ щоб Пут╕н прийшов, ╕ щоб Крим не повернувся. Тому так╕ акц╕╖ потр╕бн╕. Люди мають усв╕домити, що Укра╖на ╓дина, ц╕л╕сна ╕ нед╕лима", - з╕ сл╕зьми на очах розпов╕да╓ Тетяна Крейденко.
Актив╕сти також вшанували хвилиною мовчання загиблих Геро╖в «Небесно╖ Сотн╕», б╕йц╕в АТО та загиблих борц╕в за ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни р╕зних пер╕од╕в укра╖нсько╖ державност╕. "Укра╖нц╕ y переважн╕й б╕льшост╕ байдуж╕ до сво╓╖ ╕стор╕╖. Не вм╕ють ц╕нувати досягнення попередн╕й покол╕нь. A можливо, не хочуть. Але не можна ╕гнорувати те, що ╓дна╓ всю кра╖ну. Як держава ми об'╓дналися на Майдан╕, продовжу╓мо боротьбу на Донбас╕. Головне, щоб оцей п╕дйом зародження нового покол╕ння не згас", - каже Микола Селюк.
http://gazeta.ua

На фото: 22 с╕чня 2016 року, акц╕я «Живий ланцюг Соборност╕» на мосту Патона; 21 с╕чня 1990 року, «Живий ланцюг» з нагоди 71-╖ р╕чниц╕ проголошення Акту Злуки, орган╕зований Народним Рухом Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18013

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков