Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У 2018 РОЦ╤ АНТИКОРУПЦ╤ЙНИЙ СУД В УКРА╥Н╤ НЕ БУДЕ СТВОРЕНО…
Про це сказав виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин на...


«ТОМУ ЩО В╤Н СЛАБКИЙ»: СЕНАТОР США ЖОРСТКО РОЗКРИТИКУВАВ АТАКИ ПУТ╤НА НА ДЕМОКРАТ╤Ю
про це Бен Кард╕н заявив у середу, представляючи у фонд╕ Маршалла США щойно оприлюднену допов╕дь


В РАДБЕЗ╤ ООН НЕ ОБГОВОРЮЮТЬ ВИР╤ШЕННЯ ПИТАННЯ КРИМУ, СПОЧАТКУ – ДОНБАС
Про це сказав посол Укра╖ни в ООН Володимир ╢льченко


ПОСОЛ ╢С НАГАДАВ УКРА╥НСЬК╤Й ВЛАД╤ ПРО ВИМОГИ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОРУПЦ╤╢Ю
Голова Представництва ╢вропейського Союзу в Укра╖н╕ Хюг М╕нгарелл╕ наголошу╓, що Антикорупц╕йний...


ПОРОШЕНКО ЗАДЕКЛАРУВАВ ПРОЦЕНТИ В╤Д СВОГО БАНКУ: ПОНАД М╤ЛЬЙОН ГРИВЕНЬ
За даними НБУ на 1 с╕чня 2017 року, основним акц╕онером М╤Б ╓ Петро Порошенко, який сумарно...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 27.01.2017
Уляна Супрун, в.о. м╕н╕стра охорони здоров'я Укра╖ни: «МИ В╤ДЧУВА╢МО САБОТАЖ УСЕРЕДИН╤ М╤Н╤СТЕРСТВА…»

Укра╖нц╕, з одного боку, вже звикли до того, що увага л╕кар╕в кошту╓ грошей. ╤ чималеньких. З ╕ншого, ця увага вже оплачена кожним громадянином у вигляд╕ податк╕в. Питання в тому - хто, як ╕ куди розпод╕ля╓ ц╕ податки. Зм╕ни в медичн╕й сфер╕, як ╕ в будь-як╕й ╕нш╕й, перш за все торкнуться перерозпод╕лу кошт╕в. ╤ саме довкола того, куди направляться потоки державних гривень, ╕ наск╕льки насиченими вони будуть, точаться зараз ╕ дискус╕╖, ╕ вибухають скандали.
«Укр╕нформ» посп╕лкувався з оч╕льником М╕н╕стерства охорони здоров'я доктором Уляною Супрун ╕ стосовно труднощ╕в, з якими команда м╕н╕стерства стикнулася при робот╕ над реформою, ╕ стосовно самих зм╕н, як╕ мають в╕дбутися протягом наступних трьох рок╕в.

Б╤ЛЬШЕ, Н╤Ж ПОЛ╤ТИЧНИЙ ТИСК, МИ В╤ДЧУВАЛИ САБОТАЖ ВСЕРЕДИН╤ М╤Н╤СТЕРСТВА
- Пан╕ Уляно, свою позиц╕ю щодо ситуац╕╖ довкола ╤нституту серця, яка обговорю╓ться в ЗМ╤ останн╕ дн╕, ви вже озвучували. Але ви н╕коли не заявляли - чи в╕дчува╓те якийсь спротив чи тиск з боку окремих особистостей, чи якихось пол╕тичних сил. Був такий спротив з моменту вашого призначення на посаду у серпн╕?
- Я в╕дчуваю велику п╕дтримку з боку прем'╓р-м╕н╕стра та уряду, м╕н╕стр╕в. Я в╕дчуваю п╕дтримку в╕д Президента ╕ Адм╕н╕страц╕╖ Президента. Ми сп╕лку╓мося з ними. Ми разом сп╕впрацю╓мо.
Щодо ╕нших пол╕тичних сил, ╓ багато депутат╕в Верховно╖ Ради, як╕ нас п╕дтримують ╕ п╕дтримують реформи, як╕ ми зараз робимо, тому що це важливо. Перед тим, як ми представляли концепц╕ю зм╕ни ф╕нансування системи охорони здоров'я та нову стратег╕ю щодо громадського здоров'я, ми п╕шли сам╕, ц╕лою командою, до вс╕х фракц╕й ╕ представляли, як будуть реформи виглядати, якою ╓ стратег╕я, що таке громадське здоров'я, чому воно важливе, як ми будемо зм╕нювати кл╕н╕чн╕ протоколи, як допомагати пац╕╓нтам, щоб вони мали доступн╕ л╕ки. Коли сп╕лкувалися з депутатами, були ц╕кав╕ запитання. Пот╕м ми ╖х запрошували до себе, щоб вони ставили т╕ запитання, як╕ ╖х ц╕кавлять. Також ми запрошували ╕ проф╕льний ком╕тет, мали в╕дкриту ╕ довгу розмову. Багато з член╕в ком╕тету бачили наш╕ презентац╕╖ на фракц╕ях. Т╕, хто зав╕тав до нас та п╕дтримують реформи, готов╕ з нами сп╕впрацювати по тих законопроектах, як╕ потр╕бн╕ для того, щоб ми нарешт╕ на р╕вн╕ Закону могли прийняти державне страхування, а також зм╕ни до Закону про охорону здоров'я щодо автоном╕зац╕╖ медичних заклад╕в та щодо визначення медично╖ послуги. 
Чи ми в╕дчували тиск? Я не знаю, чи це тиск пол╕тичний, але ми в╕дчува╓мо б╕льше саботаж усередин╕ м╕н╕стерства.
Ц╕лком можливо, що це пол╕тичне, бо я думаю, що йде в╕д пол╕тичних сил, як ╕ в╕д фармацевтичних компан╕й, виробник╕в медичних вироб╕в. Або людей, як╕ заробляють на систем╕ охорони здоров'я велик╕ грош╕. Наприклад, т╕ ж стенти повинн╕ бути безкоштовними, бо ми нада╓мо ╖х (л╕карням - ред.) через державн╕ закуп╕вл╕ безкоштовно. За них вже заплачено нашими податками, але за них, за операц╕╖, за витратн╕ матер╕али в л╕карнях, кард╕олог╕чних центрах беруть грош╕. Звичайно, якщо це припинити, комусь це не сподоба╓ться, тому ╕ ╓ тиск.
- Загалом така ситуац╕я не т╕льки в кард╕олог╕╖ склалася. Який напрям л╕кування не в╕зьми, завжди ╓ пац╕╓нти, як╕ можуть сказати, що вимушен╕ були платити за медичну допомогу. Але якщо ╕ пол╕тики, ╕ медики, вс╕ погоджуються з тим, що зм╕ни необх╕дно проводити, ╕ неодноразово наголошувалося, що ц╕ зм╕ни - це ще розробки минулих рок╕в, чому ж саме зараз п╕шов такий спротив? 
- Думаю, тому, що слова на п╕дтримку реформ, боротьбу з корупц╕╓ю - здеб╕льшого просто риторика. А насправд╕ вони в це не в╕рять. Коли реформи на папер╕, то це ц╕каво ╕ виклика╓ п╕дтримку сусп╕льства. Ус╕ хочуть мати популярн╕сть, ус╕ насправд╕ розум╕ють, що зм╕ни потр╕бн╕. Але коли справа переходить у д╕ю, коли ми почина╓мо все вт╕лювати в життя, то багато хто бачить, що ситуац╕я, коли з пац╕╓нт╕в беруться кошти за л╕кування, за л╕ки (варт╕сть яких пац╕╓нти сплачують дв╕ч╕ - з податк╕в та в аптец╕ при л╕карн╕), ста╓ неможливою. При цьому податки не сплачуються. Коли грош╕ п╕дуть за пац╕╓нтом, тобто в╕н обере л╕каря, а держава сплатить за кожну послугу л╕карю чи закладу певну суму, стане неможливо брати в╕д пац╕╓нт╕в ск╕льки заманеться.
- Як ╕ чим мотивувати л╕кар╕в на нов╕ принципи роботи?
- Зараз ╕деться не лише про захист пац╕╓нт╕в, а й л╕кар╕в. Т╕ л╕кар╕ первинно╖ ланки, як╕ зараз заробляють 2-3 тисяч╕ гривень щом╕сячно, будуть б╕льше захищен╕. Вони матимуть б╕льше пац╕╓нт╕в, ╕ в╕дпов╕дно б╕льше зароблятимуть, оск╕льки держава буде сплачувати за кожного пац╕╓нта. ╤ саме вони будуть у центр╕ уваги, бо ми реформу╓мо первинну ланку надання медично╖ допомоги. 
Я думаю, насправд╕ зараз покращення буде не для тих високих спец╕ал╕ст╕в, як╕ заробляють багато грошей на схемах, а для л╕кар╕в, як╕ працюють у пол╕кл╕н╕ках, в амбулатор╕ях, с╕мейних л╕кар╕в. Вони в╕дчують п╕дтримку в першу чергу. А пац╕╓нти в╕дчують, що л╕кар про них п╕клу╓ться, ╕ н╕хто не вимага╓ додаткових грошей. 
╤ друге, з часом плану╓мо впроваджувати ╕ мотивац╕йн╕ реч╕: якщо, наприклад, пац╕╓нт мав д╕абет (2 типу - ред.), л╕кар його вил╕кував, ╕ людина тепер не ма╓ необх╕дност╕ в медикаментах, або пац╕╓нт покинув курити ╕ став здоров╕шим, то тим л╕карям, як╕ мають здорових пац╕╓нт╕в, ми надамо нав╕ть б╕льше ф╕нансування. 
Ще принциповий момент, з кв╕тня запрацю╓ програма в╕дшкодування вартост╕ л╕к╕в по трьох нозолог╕ях (серцево-судинн╕ захворювання, цукровий д╕абет 2 типу, бронх╕альна астма - ред.). Пац╕╓нти, отримавши рецепт в╕д л╕каря, зможуть д╕стати л╕ки в аптеках безкоштовно. Тод╕ л╕кування буде проводитися належно. Плану╓мо розширювати програму ре╕мбурсац╕╖ кожного року, щоб пац╕╓нти мали доступ до безкоштовних л╕к╕в.
Кр╕м того, ми вимагатимемо, щоб л╕карн╕ оприлюднювали наявн╕сть л╕к╕в, як╕ були закуплен╕ державою ╕ як╕ пац╕╓нти мають отримувати безкоштовно. Це вимога М╕н╕стерства охорони здоров'я, ╕ кожна л╕карня ма╓ це виконувати. Громадськ╕ орган╕зац╕╖, зокрема, «Пац╕╓нти Укра╖ни», розробили сайт, адаптований для моб╕льних телефон╕в - «╢ л╕ки» - за допомогою якого можна подивитися, як╕ безкоштовн╕ л╕ки ╓ в л╕карнях Одесько╖, Р╕вненсько╖ областей, м╕ста Конотоп та Ки╖вського ╤нституту раку. (Також на ресурс╕ «Л╕ки для онкохворих за рахунок держави», створеному за сприяння Центру протид╕╖ корупц╕╖, м╕ститься ╕нформац╕я про наявн╕сть л╕к╕в, закуплених на 2016 р╕к за кошти держбюджету за напрямками доросла онколог╕я, онкогематолог╕я, м╕╓ло╖дний лейкоз, дитяча онколог╕я. - ред.). ╤ ми хочемо допомогти ╖м це розвивати, передавати достов╕рну ╕нформац╕ю, куди ╕ як╕ л╕ки вид╕лили. Тод╕ пац╕╓нти можуть сл╕дкувати, чи ╓ в наявност╕ медикаменти. Це важливо, тому що МОЗ закупову╓ та розпод╕ля╓ по рег╕онах, а дал╕ розпод╕л в╕дбува╓ться без нашо╖ участ╕. Бо ми не можемо просл╕дкувати, яким чином доставляються л╕ки до кожно╖ л╕карн╕.
У подальшому ми плану╓мо розробити таку систему до к╕нця: за номером сер╕╖ в╕дсл╕дковувати - якому конкретно пац╕╓нту п╕шли л╕ки. Зараз ДП «Укрвакцина» працю╓ з UNDP (Програма розвитку ООН в Укра╖н╕ - ред.) над такою системою.
- Це буде державний контроль за розпод╕лом медикамент╕в?
- Так, але це буде доступною системою, щоб люди могли побачити, де ╓ л╕ки в наявност╕, а держава зможе сл╕дкувати - ск╕льки л╕к╕в взагал╕ використову╓ться. 
Бо якщо ми плану╓мо наш╕ закуп╕вл╕, то повинн╕ знати, ск╕льки нам потр╕бно. Зараз ми збира╓мо заявки в╕д рег╕он╕в, ми розробили положення, яким чином на м╕сцях мають формувати сво╖ заявки, в╕дсл╕дковувати по л╕карнях - ск╕льки людей з якими захворюваннями зверталися. Але ми не ма╓мо достов╕рно╖ статистики. Коли нам висилають дан╕ по 100-в╕дсотков╕й потреб╕, ми не зовс╕м упевнен╕, що ц╕ дан╕ в╕дпов╕дають реальному стану речей. ╢ декотр╕ нозолог╕╖ чи номенклатури, наприклад, орфанн╕ захворювання, за якими невелика к╕льк╕сть хворих, до 2-3 тисяч, ╕ ми можемо бути впевнен╕ в достов╕рност╕ цих даних. Але в б╕льшост╕ випадк╕в точну ╕нформац╕ю отримати важко.
- ╤ як ви збира╓теся вир╕шувати питання з медичною статистикою, як налагодити зб╕р точно╖ ╕нформац╕╖? Бо виявля╓ться, ми просто не зна╓мо, що у нас в кра╖н╕ в╕дбува╓ться, що нам насправд╕ потр╕бно.
- Це ╕ ╓ впровадження E-Health. Вже у кв╕тн╕ ми повинн╕ мати перший продукт, у якому л╕кар╕ будуть ре╓струвати себе та сво╖х пац╕╓нт╕в. Таким чином буде сформований ╕ ре╓стр л╕кар╕в. Зараз ми не зна╓мо нав╕ть - ск╕льки л╕кар╕в ╓ в Укра╖н╕, ск╕льки фах╕вц╕в з кожного напрямку, ╕ де саме вони працюють. 
Ця система також буде м╕стити ╕нформац╕ю про кожного пац╕╓нта. Особист╕ дан╕ - це ╓ власн╕сть пац╕╓нта. ╤нформац╕я буде доступною лише пац╕╓нту та л╕карю. Нав╕ть для М╕н╕стерства не буде доступна ╕нформац╕я про ╕м'я, р╕к народження людини тощо. Ми будемо брати лише ту ╕нформац╕ю, яка потр╕бна для прогнозування, розвитку превентивно╖ медицини, для планування того, як╕ й ск╕льки потр╕бно закупити л╕ки чи медичн╕ вироби. Або планувати - ск╕льки л╕кар╕в за якими напрямками нам потр╕бно. Наприклад, якщо наступн╕ 3-4 роки буде народжуватися багато д╕тей, ми будемо розум╕ти, що нам потр╕бно п╕дготувати б╕льше пед╕атр╕в, а якщо ми бачимо, що тривал╕сть життя зб╕льшилася, то будемо розум╕ти, що нам потр╕бн╕ л╕кар╕, як╕ займаються старшими людьми тощо. Це будуть базов╕ реч╕, як╕ нам необх╕дн╕.
- На вт╕лення ц╕╓╖ ╕де╖ потр╕бн╕ люди ╕ ресурси...
- У нас ╓ хорош╕ партнери, як╕ зараз займаються E-Health. Це громадськ╕сть, вони створюють для держави продукт. В╕д ц╕╓╖ сп╕впрац╕ вони, звичайно, будуть мати сво╖ напрацювання, але це державний продукт, ╕ в╕н буде доступний ╕ безкоштовний для вс╕х.
Також р╕зн╕ орган╕зац╕╖ створюють корисн╕ серв╕си з мон╕торингу безкоштовних л╕к╕в, або серв╕си, за допомогою яких можна записатися до л╕каря, наприклад, «Пол╕кл╕н╕ки без черг». Не потр╕бно чекати в черз╕ з 50 пац╕╓нт╕в. Як на мене, це ╓ вияв поваги ╕ до л╕каря, ╕ до пац╕╓нта. 

У РЕГ╤ОНАХ ВЖЕ ПИТАЮТЬ НЕ ЩО, А ЯК ВТ╤ЛЮВАТИ В ПРОЦЕС╤ РЕФОРМ
- Як ви вважа╓те, чому дос╕ не в╕дбулися зм╕ни в систем╕ охорони здоров'я, якщо вони були запропонован╕ ще давно?
- На мою думку, були поодинок╕ програми, але вони не складалися в одну загальну систему, не були пов'язан╕ м╕ж собою. Ми вдячн╕ тим, хто до нас розробляв декотр╕ поодинок╕ частини ц╕╓╖ реформи. Тепер ми буду╓мо цей пазл: ╕ громадське здоров'я, яке направлено на вс╕х, ╕ окремих л╕кар╕в, як╕ працюють з окремими пац╕╓нтами, ╕нформац╕ю про доступн╕ л╕ки, електронну базу з ╕нформац╕╓ю про пац╕╓нта, до яко╖ в╕н матиме доступ коли завгодно ╕ де завгодно. ╤ можливост╕ держави отримати всю необх╕дну ╕нформац╕ю, щоб мати можлив╕сть планування. Якщо ми складемо вс╕ окрем╕ частини докупи, ми будемо мати нову систему ╕ будемо ╕╖ ╕накше ф╕нансувати.
- Наск╕льки я знаю, ви ╕ ваш╕ заступники останн╕ м╕сяц╕ зд╕йснювали по╖здки в рег╕они, сп╕лкувалися з л╕карями, громадами. Як╕ у вас враження, як сприймають на м╕сцях нову систему? Т╕ ж л╕кар╕ первинно╖ ланки розум╕ють, що саме пропону╓ться, ╕ як це буде працювати? 
- Ми зустр╕чалися з громадськ╕стю ╕ медичною сп╕льнотою, адм╕н╕страторами ╕ медиками в окремих л╕карнях, ╕ з групами фах╕вц╕в або тих, хто зац╕кавлений у реформах. 
На початку було певне нерозум╕ння, ╕ тому ми б╕льше роз'яснювали, в╕дпов╕дали на загальн╕ питання. Можу сказати, що п╕сля трьох м╕сяц╕в нам задають конкретн╕ питання по сут╕: не що це буде, а як саме громад╕ це вт╕лити у себе. 
Наприклад, нещодавно ми запросили до Ки╓ва представник╕в департамент╕в охорони здоров'я вс╕х рег╕он╕в. Запропонували ╖м самим вир╕шити, де в них будуть сформован╕ госп╕тальн╕ округи. Тобто, щоб це не йшло як вказ╕вка з Ки╓ва, а вони сам╕ вир╕шили на м╕сцях - як це зробити зручно для себе. ╥м так це сподобалося, що вони хочуть збиратися та обговорювати як╕сь конкретн╕ питання щом╕сяця. Наприклад, ╓ якась проблема у Львов╕, яку не можуть вир╕шити, а у В╕нниц╕ ╖╖ розв'язали, то фах╕вц╕ з цих рег╕он╕в м╕ж собою сп╕лкуються ╕ допомагають один одному.
╢ т╕, хто п╕дтримують реформи, ╕ т╕, хто не п╕дтримують, але в такому сп╕лкуванн╕ вони переконують одне одного ╕ вже сам╕ починають в╕дпов╕дати на сво╖ запитання. 
Щодо с╕мейних л╕кар╕в, первинно╖ ланки, вони найб╕льш задоволен╕ тими зм╕нами, вони ╖х розум╕ють найшвидше. Бо тепер вони будуть отримувати не 2 тисяч╕ гривень не залежно в╕д того, чи обслуговують 50, чи 1000 пац╕╓нт╕в. 
Тепер держава буде сплачувати конкретну суму за п╕клування про кожного пац╕╓нта. ╤ тод╕ л╕кар╕ будуть зац╕кавлен╕, щоб пац╕╓нти були здоров╕.
- Тод╕ про проф╕лактику, наприклад, тих самих серцево-судинних захворювань. Борис Тодуров озвучував цифри по потреб╕ у закупках стент╕в (за його даними, це приблизно 5 тисяч на р╕к), а також ╕ варт╕сть операц╕й ╕з л╕кування ССЗ в його установ╕. Але ж якщо ми будемо проводити проф╕лактику, ця потреба ма╓ в╕дпов╕дно зменшитися. На ск╕льки, можете оц╕нити? 
- За бюджетом-2016 на серцево-судинн╕ захворювання для ╤нституту вид╕лили кошти обсягом 50 млн. грн. при загальн╕й сум╕ для вс╕х рег╕он╕в Укра╖ни - 357,2 млн. грн.
У 2015 роц╕ ╤нститут Серця по╕нформував нас про свою потребу в 950 стент╕в, ╕ цю к╕льк╕сть вони отримали. Додатково надали ще 413 стент╕в за перерозпод╕лами. Загалом - 1363 стенти, як╕ мали бути поставлен╕ безкоштовно, а з кожного пац╕╓нта за це брали грош╕, ╕ це ╓ проблема. 
Так, ми хот╕ли б, щоб потреба у стентуванн╕ була меншою. Наприклад, за програмою ре╕мбурсац╕╖ г╕пертон╕╖ (2012-2014 рр. - ред.), яка п╕двищу╓ ризик ╕нфаркту, в Запор╕зьк╕й област╕, як мен╕ пов╕домили ╖╖ представники, за два роки смертн╕сть в╕д ╕нфаркт╕в зменшилася на 20%. Це значний показник. 
Щодо онколог╕чних захворювань. У США National Cancer Institute робить сво╖ довгостроков╕ прогнози зг╕дно з╕ статистикою ще з 1991 року. Так от там до 2012 року з кожним роком смертн╕сть в╕д раку знижу╓ться на 1-3%. Причини, по-перше, б╕льш╕стю проф╕лактика: не курити, не зловживати алкоголем. Друге - ранн╓ виявлення, коли можна вил╕кувати рак. В╕дпов╕дно ╕ смертн╕сть зменшу╓ться. Тобто, потр╕бно вчасно в╕дв╕дувати л╕каря, робити анал╕зи, проводити обстеження, наприклад кишк╕вника, шк╕ри. Це прост╕ реч╕, але вони допомагають ранньому виявленню, ╕ тод╕ хворобу можна вил╕кувати.
Дуже важливе правильне харчування. ╤ це не ст╕льки виробництво продукт╕в, а виб╕р, якими продуктами ми харчу╓мося. Укра╖нц╕ багато вживають масла, сметани, ковбас, жирно╖ ╖ж╕, що вплива╓ на серце. Ми не займа╓мося ф╕зичними вправами, щоб покращити св╕й стан, позбутися зайво╖ ваги, пол╕пшити кровооб╕г. Ми вжива╓мо забагато сол╕ й солодощ╕в, цукру. 
Ось в Укра╖н╕ поширений д╕абет другого типу, ╕ люди часто не знають нав╕ть, що хвор╕. А саме його можна вил╕кувати, якщо виявити на ранн╕й стад╕╖, лише зм╕ною харчування. ╤ не потр╕бно все життя приймати л╕ки. Ще раз наголошую, це прост╕ реч╕, якими можна попередити й ╕нш╕ захворювання. Адже люди з д╕абетом 2 типу мають проблеми з кровооб╕гом, п╕двищений ризик ╕нфаркту.
Але в Укра╖н╕ не проводилося ан╕ проф╕лактики, ан╕ заход╕в з раннього виявлення. Ось ╕ ма╓мо багато людей з ╕нсультами, ╕нфарктами. ╤ тод╕ л╕ку╓мо тих, хто в найг╕ршому стан╕, зам╕сть того, щоб попереджати це на ранн╕х етапах, коли не потр╕бна х╕рург╕я, чи довге ╕ дороговарт╕сне л╕кування.
- На р╕вн╕ держави як╕ проф╕лактичн╕ заходи мають в╕дбуватися?
- Частиною проф╕лактики ╓ ╕мун╕зац╕я, ╕ ми через державн╕ закуп╕вл╕ забезпечу╓мо вс╕ вакцини, як╕ необх╕дн╕ для д╕тей. ╤ вони доступн╕ для вс╕х. Для дорослих, на жаль, вс╕х необх╕дних вакцин нема╓. ╤мун╕зац╕я повинна йти через первинну ланку - л╕кар╕ мають заохочувати батьк╕в, щоб д╕ти були ╕мун╕зован╕. Так само в перел╕ку ╖х в╕дпов╕дальност╕ будуть скрин╕нгов╕ тести ╕ поради, як╕ л╕кар╕ мають давати кожному пац╕╓нту. Це буде виписано, як частина ╖хньо╖ роботи, ╕ буде йти на р╕вн╕ л╕кар-пац╕╓нт. А щодо масштабних державних заход╕в - на жаль, у держави нема╓ в бюджет╕ кошт╕в на просв╕тницьку роботу або комун╕кац╕йн╕ плани. 
Ми намага╓мося через м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, через донор╕в, робити так╕ акц╕╖. Дуже д╕╓ва програма разом з Н╕меччиною - «Не дай СН╤Ду шанс». Також ЮН╤СЕФ допомага╓ стосовно вакцинац╕╖. ╢ сп╕льна програма у 8 рег╕онах разом з╕ Св╕товим банком, у рамках яко╖ на первинн╕й ланц╕ навчають л╕кар╕в - як надавати допомогу, як займатися проф╕лактикою. Бо укра╖нськ╕ л╕кар╕ ╕нод╕ не розум╕ють, як вести проф╕лактичну роботу. Ця програма також включа╓ наочну аг╕тац╕ю. 
Ми зараз працю╓мо з ╕ншим орган╕зац╕ями, щоб запустити на телебаченн╕ ╕нформац╕йн╕ в╕деоролики. Але знову, ми робимо цю роботу тими способами, як╕ зараз доступн╕. Ми можемо навчити л╕кар╕в, надати ╖м протоколи. Але це в╕дбува╓ться за допомогою донор╕в, тому що зараз у держави нема╓ масштабно╖ програми, а лише поодинок╕ напрямки.
Загалом, не потр╕бно чекати, щоб МОЗ робив якусь програму ╕ навчав людей. Це повинно бути в культур╕. Чому в Штатах вс╕ знають про трансплантац╕ю ╕ розум╕ють, що це хороша р╕ч? Ось зараз в Укра╖н╕ йдуть дискус╕╖ щодо того - ма╓ бути презумпц╕я згоди, чи незгоди (на вилучення внутр╕шн╕х орган╕в для трансплантац╕╖ у випадку смерт╕ донора - ред.). У Штатах презумпц╕я незгоди, але там роблять найб╕льше трансплантац╕й, бо розум╕ння цього ╓ в культур╕, ця тема присутня в художн╕х ф╕льмах, ╓ багато сер╕ал╕в про л╕кар╕в, у яких завжди йде мова про охорону здоров'я. Люди бачать це ╕ сприймають як частину життя, бачать модел╕ повед╕нки л╕каря, пац╕╓нта. У нас тако╖ культури нема╓. Так що це не т╕льки в╕дпов╕дальн╕сть м╕н╕стерства.
- На вашу думку, медичне страхування в Укра╖н╕ ма╓ бути приватним чи державним?
- Кожна людина в Укра╖н╕ повинна мати гарантован╕ медичн╕ послуги - первинна ланка ╕ екстрена допомога. ╤ надаються ц╕ послуги за кошти бюджету. Якщо ╓ бажання, то можна до основного пакету додати те, що людина хоче, купити приватну страховку. 
- Коли ми кажемо про державне страхування зараз, то ма╓ться на уваз╕ ось цей розпод╕л бюджетних кошт╕в на кожну людину на первинн╕й ланц╕?
- Ми будемо використовувати бюджет, який зараз йде на медичну субвенц╕ю ╕ склада╓ться з податк╕в. Медична субвенц╕я буде розпод╕лятися по рег╕онах. Зараз н╕хто не зна╓, як ц╕ кошти використовуються, ╕ пац╕╓нти, знову ж, сам╕ платять за все. Ми хочемо медичну субвенц╕ю через Нац╕ональну службу здоров'я розпод╕лити по пац╕╓нтах. Л╕кар первинно╖ ланки отрима╓ кошти за кожного пац╕╓нта. У випадку хвороби, якщо потр╕бна операц╕я, л╕кар да╓ направлення в л╕карню, тод╕ державне страхування оплачу╓ послуги л╕карн╕. 
- Чи будуть, наприклад, диспансерн╕ огляди для д╕тей ╕ студент╕в включен╕ в гарантован╕ послуги?
- ╤дея в тому, що с╕мейний л╕кар, терапевт, ма╓ займатися вс╕ма справами пац╕╓нта на первинн╕й ланц╕, у тому числ╕ й медичним оглядом. Б╕льш╕сть людей не в╕дв╕ду╓ л╕каря кожн╕ два тижн╕. Буде рекомендац╕я, щоб кожен ╕з нас обов'язково в╕дв╕дував свого л╕каря хоча б раз на р╕к. До л╕каря можна звертатися у випадку, коли необх╕дний медичний документ для школи чи садка. ╤ в цьому сенс╕ електронний документ дуже допомага╓, бо л╕кар одразу бачить, коли був останн╕й в╕зит. 
- Що потр╕бно зробити, щоб електронна система охорони здоров'я запрацювала, як вир╕шити техн╕чн╕ питання забезпечення ц╕╓╖ системи?
- Ц╕ вс╕ питання зараз вир╕шуються так само, як було з системою державних закуп╕вель Prozorro, про яку зараз говорять, що це одна з найкращих систем по закуп╕влях. Так само можемо створити нову, ун╕кальну програму для Укра╖ни. Ми ма╓мо людей з досв╕дом по захисту персональних даних, ╕ ця ╕нформац╕я буде доступною як для л╕каря, так ╕ для пац╕╓нта. Звичайно, якщо ми йдемо в╕д паперового документооб╕гу до електронного, потр╕бен час, щоб важливу ╕нформац╕ю перенести. Коли пац╕╓нт уперше прийде до свого л╕каря, в╕н буде заповнювати ╕нформац╕ю про пац╕╓нта, в тому числ╕ важлив╕ реч╕ - ╕нформац╕ю про ╕мун╕зац╕ю, операц╕╖, результати обстежень чи анал╕з╕в тощо, в╕домост╕ про хвороби в родин╕. Багато з цих речей пац╕╓нт може ╕ сам озвучити.
- Коли схема «грош╕ за пац╕╓нтом» запрацю╓ на вторинн╕й ланц╕?
- Первинна ланка буде реформуватися у 2017 роц╕, на 2018 р╕к ми плану╓мо вторинну ланку, а на 2019 р╕к - високоспец╕ал╕зовану допомогу, складн╕ вручання. На первинн╕й ланц╕ вс╕ послуги отримують безкоштовно - в╕д Президента до дитини-сироти. Якщо хтось хоче додати як╕сь послуги, то може за них платити. 
Поки що на 2017 р╕к вторинна ланка залиша╓ться без зм╕н. Ф╕нансування послуг на вторинн╕й ланц╕ буде у 2018 роц╕. Зараз л╕карн╕ протягом року можуть провести реорган╕зац╕ю, оптим╕зац╕ю ╕ п╕дготуватися до процесу отримання ф╕нансування через державне страхування. Вже формуються госп╕тальн╕ округи, у кожному з них врахован╕ базов╕ потреби для населення - одна л╕карня ╕нтенсивно╖ терап╕╖, л╕карн╕ для планових операц╕й, реаб╕л╕тац╕йн╕ центри, первинна ланка, д╕агностичн╕ центри. У кожному окруз╕ мають бути м╕н╕мальн╕ медичн╕ послуги, заклади. Якщо в громад╕ захочуть мати б╕льше - то можуть це орган╕зувати. ╤ в╕дм╕на 33 наказу («Про штатн╕ нормативи та типов╕ штати заклад╕в охорони здоров'я» -ред.) допоможе цьому, бо л╕карня може перепроф╕люватися, ╕ т╕ сам╕ люди, як╕ в н╕й працюють, можуть мати посади, по-╕ншому працювати. Наприклад, перепроф╕лювати амбулатор╕ю в реаб╕л╕тац╕йний центр. Тобто, зм╕ни на м╕сцях можуть проводити, як ╖м зручно.
Коли буде закон щодо автоном╕зац╕╖ л╕карень, то кожен медзаклад буде мати внутр╕шню автоном╕ю, тобто, сам вир╕шуватиме, як╕ мають бути умови прац╕, ╕ отримувати зовн╕шн╓ ф╕нансування. Зараз, наприклад, л╕карн╕ отримують ф╕нансування в╕д власника - м╕сто, район або область чи держава, ╕ в╕д благод╕йних фонд╕в.
- Яке ще ф╕нансування зможуть отримати л╕карн╕? Часто лунають перестороги, що насл╕дком автоном╕зац╕╖ можуть стати приватизац╕я та закриття л╕карень.
- Л╕карн╕ все одно залишаються у власност╕ комунальн╕й, ╕ не продаються, ╕ не можуть бути в╕дчуженими в╕д власника. Це не м╕ня╓ться. 
Ми хочемо, щоб у л╕карнях все було в╕дкрито, тод╕ кошти можна буде розпод╕ляти як потр╕бно, ╕ як необх╕дно. Передбачено, що м╕ста, област╕ будуть отримувати багато ╕нфраструктури, будуть закуповувати обладнання, допомагати л╕карням. Це в ╖хн╕х ╕нтересах, щоб мешканц╕ рег╕он╕в мали добру л╕карню. А державне страхування буде оплачувати медичн╕ послуги, щоб л╕кар╕, медпрац╕вники мали г╕дний зароб╕ток. 
Адм╕н╕стратори тод╕ будуть знати, ск╕льки насправд╕ ╓ грошей, ск╕льки можна ще заробити. Також ╓ вимога, щоб у кожному заклад╕ була наглядова рада, яка буде сл╕дкувати за ф╕нансуванням. 
Л╕карн╕ зможуть знайти додатков╕ джерела для ф╕нансування - в╕д державного страхування, в╕д приватного страхування, оплата пац╕╓нтами, як╕ не хочуть мати страховку, л╕кування ╕ноземц╕в тощо. Але все це ма╓ йти через л╕карняну касу, щоб було в╕домо, ск╕льки таких кошт╕в. А не сплачуватися гот╕вкою на руки, а пот╕м нар╕кати, що нема╓ кошт╕в на охорону здоров'я. 

Натал╕я МОЛЧАНОВА


Д╤АСПОРА ЗАКЛИКАЛА ПРЕЗИДЕНТА ЗАХИСТИТИ СУПРУН

Укра╖нська всесв╕тня координац╕йна рада (УВКР) звернулася до президента Укра╖ни, прем’╓р-м╕н╕стра та народних депутат╕в ╕з проханням надати необх╕дну п╕дтримку д╕яльност╕ нового кер╕вництва МОЗ Укра╖ни та затвердити Уляну Супрун на посад╕ м╕н╕стра. В╕дпов╕дне звернення за п╕дписом голови УВКР Михайла Ратушного було опубл╕коване на сайт╕ орган╕зац╕╖.
«УВКР з обуренням сприйма╓ нападки з╕ сторони структур та ос╕б, що роками несли безпосередню в╕дпов╕дальн╕сть за жахливий стан охорони здоров’я в Укра╖н╕, на тепер╕шн╓ кер╕вництво М╕н╕стерства охорони здоров’я Укра╖ни на чол╕ з Уляною Супрун», - йдеться у заяв╕.
«Корупц╕я й нажива на здоров'╖ укра╖нц╕в, особливо важкохворих д╕тей – переросли всяк╕ допустим╕ меж╕... Варт╕сть найнеобх╕дн╕ших медикамент╕в в рази перевищувала варт╕сть сво╖х аналог╕в закордоном. Для вс╕х стало очевидним, що система МОЗ та закуп╕вл╕ медичних препарат╕в вимага╓ кардинального оздоровлення та реформування. Саме це почало зд╕йснювати нове кер╕вництво м╕н╕стерства на чол╕ з л╕карем, укра╖нкою, народженою в Америц╕ – Уляною Супрун», - наголошують в УВКР.
Ратушний зазначив, що сп╕лкуючись з л╕карським середовищем та пац╕╓нтами укра╖нських кл╕н╕к, в╕н не раз чув, що прозор╕сть, ефективн╕сть та в╕дкрит╕сть при закуп╕вл╕ л╕карських засоб╕в та вироб╕в медичного призначення, впровадження системи в╕дшкодування л╕карських препарат╕в, реформування первинно╖ ланки медично╖ допомоги позитивно сприймаються укра╖нською громадськ╕стю, ╕ вже призвели до здешевлення велико╖ к╕лькост╕ медикамент╕в.
Запущену кампан╕ю з дискредитац╕╖ МОЗу в╕н назвав «спробою старо╖ системи зберегти корупц╕йн╕ порядки та процеси в ц╕й д╕лянц╕».
«Особливо цин╕чно звучать ксенофобськ╕ звинувачення в б╕к особисто в.о. м╕н╕стра охорони здоров’я та як би про ╖╖ «неукра╖нськ╕сть», в╕дсутн╕сть зв’язку з Батьк╕вщиною та з укра╖нськими реал╕ями», - кажуть в д╕аспор╕.
УВКР нагаду╓, що Уляна Супрун, народжена у США, св╕домо пере╖хала на Батьк╕вщину в часи ╢вромайдану, на початку в╕йни на Сход╕ Укра╖ни.
«За вс╕ роки вона надала реальну допомогу тисячам сп╕вв╕тчизник╕в у вигляд╕ аптечок нат╕вського зразка, з╕браних ╕ закуплених за рахунок закордонного укра╖нства. Уляна Супрун ╓ позитивним прикладом, як укра╖нц╕ д╕аспори мають повертатися на землю сво╖х предк╕в, щоб ╖хн╕й досв╕д та вм╕ння були зад╕ян╕ для потреб укра╖нського народу», - наголосив Ратушний.
Нагада╓мо: Супрун призначили заступником та виконуючою обов’язки М╕н╕стра охорони здоров’я у липн╕ минулого року.

СВ╤ТОВИЙ КОНГРЕС УКРА╥НЦ╤В ТЕЖ ВИСТУПИВ НА ЗАХИСТ СУПРУН

В.о. м╕н╕стра охорони здоров'я Укра╖ни Уляна Супрун доклала значних зусиль до проведення в Укра╖н╕ р╕шучих реформ. Про це заявив президент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в ╢вген Чол╕й, переда╓ кореспондент «Укр╕нформу».
«Св╕товий конгрес укра╖нц╕в заохочу╓ укра╖нц╕в усього св╕ту при╓днатися до п╕дтримки значно╖ прац╕ в.о. м╕н╕стра охорони здоров'я Уляни Супрун, яка служить одним ╕з конкретних приклад╕в зд╕йснення реформ на благо укра╖нського народу ╕ його спод╕вань на шляху до ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖», - сказав Чол╕й.
У Конгрес╕ висловили подив нещодавн╕ми спробами дискредитувати Супрун.
«Зважаючи на усп╕хи, досягнут╕ в такий короткий пер╕од в╕дданою командою М╕н╕стерства охорони здоров'я для блага укра╖нського народу, СКУ вражений абсурдними спробами дискредитувати в.о. М╕н╕стра охорони здоров'я та гальмувати роботу ╖╖ в╕домства», - заявили в укра╖нськ╕й орган╕зац╕╖.
Окремо в СКУ в╕дзначили зусилля Супрун щодо боротьб╕ з корупц╕╓ю в сфер╕ медичного забезпечення. «З часу призначення в.о. М╕н╕стра охорони здоров'я в липн╕ 2016 р., доктор Уляна Супрун реал╕зувала ряд проект╕в та ╕н╕ц╕атив, спрямованих на пол╕пшення охорони здоров’я громадян Укра╖ни, включно ╕з системою, яка ╓ прозорою, житт╓д╕яльною ╕ доступною для вс╕х, а, отже, в╕льною в╕д корупц╕╖», - п╕дсумували в Св╕товому конгрес╕ укра╖нц╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18021

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков