Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

25 січня у церквах східного обряду вшановують Святу Тетяну — мученицю. Вона народилася на початку III століття у знатній римській родині, яка сповідувала християнство. Тож батьки також навчили донечку Святій Правді. І хоч тогочасний правитель імперії Олександр Север дозволяв християнам сповідувати їхню віру, все ж деякі його урядовці — затяті язичники (а серед них — Ульяміян) потайки від правителя чинили навпаки — переслідували християн.
Тетяну за її християнське віросповідання схопили і привели на суд. Але жодні намовляння суддів, солодкі обіцянки, а згодом жорстокі тортури ката не змусили юну красуню зректися Ісуса. Коли після чергових бичувань Тетяну кидали у в'язницю і тільки двері зачинялися на засув, до неї враз з'являлися ангели і гоїли нанесені катом рани. Цього дива перфект Риму Ульяміян ніяк не міг збагнути і, сповнений злоби, наказав палачам стяти Тетяні голову мечем. Її стратили близько 225 року. Деякі джерела вказують на 226 і навіть на 235 роки. Разом з нею стратили й батька-християнина.
У народній традиції українців це свято отримало назву — Тетянин день. За ним завбачали погоду на весну і літо. Прогностичні прикмети стверджують:
- Якщо на Тетяни падає сніг — літо буде мокрим; задощило — не чекай сприятливої погоди під час жнив.
- На Тетяни вигляне й усміхнеться сонечко — буде рання весна, рано прилетять птахи з вирію.
- Тетяна з морозом тріскучим — літо буде жарким і пекучим.

ПЕТРО ВЕРИГА — ЛІСОРУБ

Церковне свято Віднайдення і поклоніння оковам (веригам) Святого апостола Петра (29 січня)  не належить до найвеличніших, але воно є доволі знаковим у народному календарі українців, і називають його — днем Петра Вериги. (Таке панібратство зі святими у народних традиціях звичне, але за цим — жодної зневаги).
Саме з цього дня селяни, особливо мешканці лісових зон, починали заготівлю деревини для будівництва житла, спорудження господарських приміщень, здійснювали “просіку лісів” - очищення ділянок, які згодом ставали орними площами. Хмиз, дрібну непромислову деревину брали на дрова, а попелом підживляли грунт.
Вважалося, що о цій порі дерево ще міцно спить, до весни — далеко, тому не чує болю, коли його рубають... Отаке шанобливе ставлення наших предків до природи, всього живого!
Але тут водночас прихований цілком прагматичний інтерес. Відомо, що заготовлений у цей період лісоматеріал особливо цінний: його майже не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби, менше псується (не порохнявіє), надійно тримає тепло. За повір'ями, будівля, зведена з такої деревини, є “чистою”, у неї не влучить блискавка. Дай, Боже, щоб так було!..
З днем Петра Вериги, пов'язували закінчення зими. У народі кажуть:
- На Петра Вериги розбиваються криги.
- Якщо на Петра Вериги вночі місяць обгорнувся хмарами — чекай вітру.
- На Петра Вериги гуси і качки розсілися на снігу, махають крилами, вдають, що плавають по воді — бути відлизі.
- Розкаркалося гайвороння — невдовзі збереться метелиця.
- Пес перекочується на снігу — потепліє (і то — неодмінно!).
- Мороз на Петра Вериги віщує літню спеку, принаймні, у липні.
- З дня Петра Вериги чекай відлиги.
Підготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 27.01.2017 > Тема "Душі криниця"