Версiя для друку Обговорити в форумi

Душа моряка – це своєрідний корабель зі своїм простором, настроєм, емоціями та почуттями.
Однак екіпажі кораблів зазвичай змішані та на борту служать віруючі різних релігій. Тому дуже важливо, щоб релігія команду не розділяла, а навпаки - об'єднувала.
За словами капелана Української греко-католицької церкви отця Олександра священик не має права ділити моряків на "своїх" і "чужих". Сам характер морського релігійного служіння передбачає відкритість і взаємодію з іншими конфесіями.
Варто згадати, що три роки тому о. Олександр став капеланом одеського Євромайдану. Жодне традиційне зібрання на Приморському бульварі біля пам'ятника Дюку де Рішельє не минало без молитви і пасторського слова.
Після окупації Криму Росією та передислокації головної бази Військово-Морських Сил до Одеси роботи у Олександра Смеречинського побільшало. Сьогодні його підопічними став весь особовий склад національного флоту, військовослужбовці якого не тільки ходять в морські походи, а й виконують бойові завдання в зоні АТО. І це, звичайно, висуває нові вимоги і до капелана.
Отець Олександр повсякчас бере участь у заходах, що присвячені ротаціям військовослужбовців в зону антитерористичних дій на схід, проводить молебень, говорить напутнє слово, окроплює бійців святою водою та благословляє їх. Без капелану не відбувається і жоден вихід кораблів українського флоту на навчання або у далекий похід.
Ще одна велика заслуга священика – це організація та проведення безкоштовних літніх таборів для дітей військовослужбовців ВМС, щорічних військових паломництв до Зарваниці, різноманітних свят, заходів та вертепів.
- За доброю традицією, ні один важливий захід не відбувається без запрошення нашого морського капелана, зазначив начальник Військово-морського ліцею капітан 1 рангу Віктор Шмигановський. – Отець Олександр завжди бажаний гість, який турбується про майбутніх моряків та допомагає їм у вирішенні різних проблем.
Що стосується виховних процесів у морських частинах, то отець Олександр приймає в них безпосередню участь, відвідуючи підрозділи кілька разів на тиждень. Зараз особливо інтенсивно проводиться духовна робота з підрозділами морських піхотинців, зокрема, з Одеським окремим батальйоном морської піхоти, бійці якого саме перебувають в зоні проведення АТО.
Тому, починаючи з 2014-го року, капелан Олександр Смеречинський на передових позиціях вже не гість. Адже священик - іноді єдина людина, яка може морально підтримати солдата чи офіцера. Людина, яка добре знає, що таке війна. Хоч він і не має права брати до рук зброю, однак доволі часто перебуває з солдатами і знає багато про їхні проблеми, страхи та розчарування.
- У гарячих точках такі священики вкрай необхідні. Адже в окопах атеїстів не існує, - розповідає військовий Микола С. - Коли я перебував на Сході, отець Олександр дуже підтримав та допоміг своїми настановами. Молитви врятували мене від смерті.
 - Зрештою, коли з усіх боків довкола тебе стріляють, коли на твоїх очах гинуть товариші, коли тобі самому доводиться вбивати, навіть досвідченим бійцям важко не втратити самоконтроль і силу духу. Тому в такому стані підтримка капелана має особливо важливе значення, - говорить боєць Максим К.
Саме у спілкуванні зі священиком Олександром хлопці мають нагоду поговорити, запитати про проблемні речі, розповісти про стан душі та переживання. А духовний наставник, в свою чергу, може дати переконання, що вони йдуть у правильному напрямку, що роблять праве діло, що все буде добре. Така підтримка вкрай необхідна.

Оксана Карпенко

На фото: капелан Олександр Смеречинський благословляє військовослужбовців перед далеким походом

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2017 > Тема "Душі криниця"