Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...


НЕ МИНУЛО Й ДВОХ РОК╤В!
Тамарa Федор╕внa Соловей наприк╕нц╕ кв╕тня 2018 р. – нарешт╕! - отримала розрахунок ╕ свою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 24.02.2017
ВИКЛИКИ, ЩО СТОЯТЬ ПЕРЕД НАМИ

Нещодавно, б╕льш чи менш випадково, зустр╕лися в мереж╕ Facebook з колегою по письменницькому сайту Authonomy HC канад╕йкою Лор╕н Грей. Пишучи рок╕в чотири тому огляд ╖╖ твору, щиро захоплювався ним. Не менш при╓мним був ╕ ╖╖ в╕дгук щодо мо╓╖ новели. Чудова книжка Лор╕н Нитки Часу, над якою вона тод╕ працювала, вже давно опубл╕кована ╕ прода╓ться на Amazon. Власне, як ╕ книжки ╕нших колег з того сайту, нин╕ автор╕в - Джоанни Дженас Кендр╕к, Пайпер МкДермотт, пок╕йно╖ вже Джуд╕т В╕льямсон, Джорджа МкЛендона, Марка К╕ркбрайда, Нормана Морроу, Джо Уайта ╕ ще багатьох ╕нших. Готу╓ться до видання книжка Шебнем Сендерс.
Найперше, про що спитала Лор╕н, чи опубл╕кував свою книжку. Не опубл╕кував. Пояснення на кшталт: "окупац╕я", "в╕йна", були, напевно ж, зрозум╕лими, але чи переконливими? Адже справа не лише у в╕йн╕. Але ж як то принизливо — пояснювати людин╕ з ╕ншого св╕ту, що злод╕йкуват╕ нездари, яких допустили до керма сво╓╖ кра╖ни, створивши за 25 рок╕в НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ (!!!) нестерпн╕ умови життя для громадян, зробили укра╖нське письменство в Укра╖н╕ чимось под╕бним до змум╕ф╕кованого рел╕кту п╕д склом музейно╖ в╕трини. Доведення до зубож╕ння мовно переполовинено╖ нац╕╖, у по╓днанн╕ з багато ще в чому совковим укра╖нським книговиданням, робить в╕тчизняну книжку недоступною масовому читачев╕. Зв╕дси н╕кчемн╕ гонорари небагатьох розкручених письменник╕в, зв╕дси самвидавськ╕ тираж╕ всього у к╕лькасот прим╕рник╕в решти автор╕в, як╕ про гонорари вже й не мр╕ють. Все те робить написання твор╕в укра╖нською мовою ледь не чистим подвижництвом, за яке, принаг╕дно, низько вклоняюсь наш╕й пишуч╕й брат╕╖. Видати ж сво╖ англомовн╕ твори, попри зац╕кавлен╕сть видавця, попри вдячного читача, який не розучився читати, попри величезний ринок ╕ ц╕лком пристойн╕ гонорари, не так просто, бо той же Amazon не сп╕впрацю╓ з жодним укра╖нським банком, а в╕дкриття рахунку за кордоном, куди перераховувалися б кошти в╕д продаж╕в, потребу╓ спец╕ального дозволу оф╕су пан╕ Гонтар╓во╖, що, як на мене, ╓ процедурою глибоко принизливою.
"В╕дмовки то все", - скаже хтось. "Писати можна будь-де ╕ будь-коли, тим б╕льше, що тепер╕шн╕й час да╓ таку поживу для творчост╕".
Справд╕. Аби переконатися в тому, варто почитати хоча б щемлив╕ в╕рш╕ на во╓нну тематику Олени ╤ськово╖-Миклащук, променист╕ рядки Натал╕ Кр╕сман, проникливе слово Натал╕╖ Мазур, заворожуюч╕ катрени Михайла Плосков╕това, мудр╕ поез╕╖ Михайла Жайворона ╕ ще багатьох чудових поет╕в ╕ поетес, один лише перел╕к яких забрав би половину цього допису.
Можливо, воно й ефективн╕ше — пробувати достукатись до зац╕пен╕лих в╕д розпачу ╕ знев╕ри сердець сп╕вв╕тчизник╕в через образн╕сть художнього слова. Напевно, в тому ╓ сенс. З ╕ншого боку, намагання пояснити пасажирам ав╕алайнера, який нездари, що пробралися в п╕лотську каб╕ну, з╕рвали в смертельне п╕ке, яким чином за л╕чен╕ хвилини, що ще залишились, уникнути катастрофи, послуговуючись при тому високим гекзаметром, чи хай нав╕ть прим╕тивним ямбом, вигляда╓ не надто вдалою думкою, чи не так? Але ж ситуац╕я, в як╕й знаходимось нин╕, не надто в╕др╕зня╓ться в╕д описано╖!
Шкода, але журнал╕стика, до яко╖ вдався останн╕м часом ╕ яка, на в╕дм╕ну в╕д високо╖ л╕тератури, значно придатн╕ша для адекватного ╕, що дуже важливо, швидкого реагування на под╕╖ м╕нливого життя, особливо ж коли це стосу╓ться таких не надто поетичних сфер, як економ╕ка чи пол╕тика, схоже, не надто ц╕кавить укра╖нського читача. Як би те не було сумно, читач наш останн╕м часом пом╕тно Twitterизу╓ться. Коротеньк╕ — в два-три рядки пости, де двом куцим думкам вже зат╕сно, сприймаються широкою публ╕кою значно прихильн╕ше розлогих статей. Х╕ба що в них йдеться про скандали.
Анал╕тичн╕ статт╕ читають одиниц╕. Б╕льш╕сть в╕дда╓ перевагу картинц╕. Бажано, рухом╕й. Говоруни в телев╕зор╕ заволод╕ли умами м╕льйон╕в... ледь не написав громадян. Але ж громадянин — то мислячий суб'╓кт, на в╕дм╕ну в╕д зомбованого об'╓кту ман╕пуляц╕й. Така тенденц╕я — ба, нав╕ть вже ╕снуюча на сьогодн╕ ситуац╕я — не може не лякати. Так недалеко й до московизац╕╖. Але ж хтось в тому зац╕кавлений. Цин╕чно використовуючи базу нап╕всформатованого ще за есересеру совка, той хтось намага╓ться ╕ дал╕ обер╕гати сусп╕льство в╕д потреби мислити, старанно п╕дживлюючи звичку послуговуватись вже пережованою для нього жуйкою. Глибокодумн╕ пол╕тологи, пронирлив╕ пол╕ттехнологи, поважн╕ директори ╕нститут╕в з хитромудрими назвами, шановн╕ експерти, як╕ з однаковою легк╕стю готов╕ висловити свою “експертну” думку в будь-як╕й галуз╕, не кажучи вже про купи щуруватих шахра╖в в╕д пол╕тики, як╕ кочують з парт╕╖ в парт╕ю — вся та брат╕я доклада╓ вс╕х зусиль, аби переконати ошелешеного обивателя, що н╕чого особливого в тому, що з ним в╕дбува╓ться, нема╓. Мовляв, у св╕т╕ ╓ значно г╕рш╕ реч╕. На п╕дтвердження того, за прикладом п╕вн╕чно-сх╕дного сус╕ди, йому щоденно прокручують безк╕нечний ролик з дорожн╕х пригод, самогубств, теракт╕в, стих╕йних катастроф...
Чи кожного разу, слухаючи тих красноба╖в, згаду╓мо оте сакраментальне “Qui prodest?” Чи усв╕домлю╓мо, що серед натовпу званих шахра╖в так мало обраних — тих, як╕ справд╕ бачать шлях, знають, як вивести Край з болота ╕, що найважлив╕ше, щиро прагнуть того? Чи в╕др╕зня╓мо ╖х в╕д тих, хто цин╕чно в╕дтанцьову╓ власн╕, б╕льш чи менш амб╕тн╕ ╕нтереси, а чи — що част╕ше — ╕нтереси грошових м╕шк╕в, що стоять за ними? Чи бачимо, що нав╕ть в╕йна, яка загрожу╓ втратою незалежност╕ ╕ само╖ державност╕, не стриму╓ наш╕ грошов╕ м╕шки в╕д су╓тно╖ х╕т╕ нацарювати щонайб╕льше за час, доки вони ще при влад╕, хай ╕ ц╕ною людсько╖ кров╕? Чи робимо висновки з того?
В цьому сенс╕, обраними, попри вал шельмування, спрямованого проти них, особливо останн╕м часом, вигляда╓ парламентська фракц╕я парт╕╖ Самопом╕ч та групка ╢врооптим╕ст╕в. Саме вони найб╕льш посл╕довно ╕ д╕╓во змагаються проти безпринципно╖ “торг╕вл╕ на кров╕”, ведено╖ правлячою верх╕вкою. Попри справд╕ неоднозначну ситуац╕ю, яка загрожу╓ не лише банальними в╕дключеннями електроенерг╕╖, але — що значно сутт╓в╕ше — серйозними втратами в металург╕йн╕й галуз╕, яка в час╕ в╕йни ╓ дуже важливою, ╖х позиц╕ю сл╕д визнати ц╕лком лог╕чною ╕ виправданою. Адже будь-яка торг╕вля з ворогом в час╕ в╕йни ╓ н╕чим ╕ншим, як ганебною зрадою свого народу. А що вже казати, коли торг╕вля йде продукц╕╓ю, призначеною для ворожого в╕йська! Пов╕домлення Шведського ╕нституту досл╕дження проблем миру (SIPRI) про те, що в 2016 роц╕ Укра╖на зб╕льшила експорт продукц╕╖ в╕йськового призначення до Москов╕╖ до 169 млн. долар╕в (http://novynarnia.com/2017/02/20/rosiya-naybilshiy-torgoviy-partner-ukrayini-u-viyskoviy-sferi-2016-zavdyaki-motor-sichi/ ), що б╕льше н╕ж за дово╓нних, януковицьких час╕в, за умови його п╕дтвердження, ╓ безпрецедентним ╕ означатиме лише одне: негайну зм╕ну влади.
Чи можна лише уявити, щоб Британ╕я поставляла г╕тлер╕вськ╕й Н╕меччин╕ ав╕адвигуни для Luftwaffe, в час╕, коли п╕д н╕мецькими бомбами гинули англ╕йськ╕ м╕ста? Чи можемо уявити, щоб чимось под╕бним займалися американц╕ п╕сля Перл Гарбору? Нав╕ть Стал╕н припинив торг╕влю з Г╕тлером п╕сля нападу на Радянський Союз. То на чи╓му ж боц╕, насправд╕, воюють явн╕ та т╕ньов╕ кардинали укра╖нсько╖ влади в ц╕й аж надто г╕бридн╕й в╕йн╕?
День Криму, проведений вчора у Верховн╕й Рад╕, ╓ нагадуванням укра╖нцям про под╕╖ трир╕чно╖ давнини, коли, скориставшись нашими внутр╕шн╕ми проблемами, порушивши низку м╕ждержавних та м╕жнародних угод, Москов╕я п╕дступно розпочала операц╕ю по захопленню Криму. В сво╖х допов╕дях л╕дери кримськотатарського народу, правозахисники ще й ще раз наголошували на тому, що незакона анекс╕я привела не лише до порушення прав людини на п╕востров╕, що саме по соб╕ ╓ злочином, але, по сут╕, зруйнувала ╕снуючий до того св╕топорядок, поставила св╕т на край глобального во╓нного конфл╕кту.
На жаль, цей день ╓ ще й нагадуванням нам про той сумний факт, що за три роки, як╕ минули п╕сля окупац╕╖ та анекс╕╖ Криму Москов╕╓ю, укра╖нська влада, попри численн╕ об╕цянки, нав╕ть не виробила плану деокупац╕╖, не кажучи вже про те, що не було зроблено належних ╕ необх╕дних д╕й для в╕дновлення свого суверен╕тету над втраченою територ╕╓ю. Навпаки, деяк╕ ╖╖ вчинки були об'╓ктивно спрямован╕ на колаборац╕ю з окупантом, на де-факто визнання анекс╕╖. Маю на уваз╕ ╕ закон “Про в╕льну економ╕чну зону Крим”, ╕ спроби поновлення постачання води та електроенерг╕╖ на п╕востр╕в, ╕ бездарну пол╕тику М╕н╕стерства осв╕ти щодо кримських випускник╕в, ╕ перетворення кримчан на нерезидент╕в, ╕ фактичну колаборац╕ю з Чорноморнафтогазом, адже спец╕ал╕зований порт Чорноморськ ╕ дос╕ не включено до перел╕ку закритих кримських порт╕в, а приписан╕ до нього судна, зокрема, один з найб╕льших в св╕т╕ плавучих кран╕в, безперешкодно працюють в св╕тах. Я вже не мовлю про те, що абсурдн╕ постанови, так╕, як визнання нерезидентами нав╕ть тих кримчан, що перебралися на материк, чи заборону вивозу з Криму сво╓╖ власност╕, зовс╕м не прихиляють ╖х серця до Укра╖ни. Можна лише уявити, що в╕дчувала прибита горем с╕м'я, яка цього тижня не змогла провезти на материк труну з т╕лом пок╕йника, оск╕льки, на в╕дм╕ну в╕д пейджер╕в ╕ друкарських машинок, позиц╕╖ “пок╕йник” в перел╕ку речей, дозволених для провозу нашим ехвективним урядом, не було.
Проте найстрашн╕ше нав╕ть не та непропущена труна, не мляве реагування держави, зокрема МЗС, уповноважено╖ ВР з прав людини на свав╕лля спецслужб Москов╕╖ щодо укра╖нських громадян Криму, найперше, кримських татар, одинадцятьох з яких було затримано два дн╕ тому в С╕мферопол╕. Найстрашн╕шим ╓ те, що зам╕сть р╕шучих реформ, як╕, без жодного переб╕льшення, ╓ запорукою виживання кра╖ни, ╖╖ в╕дродження, зам╕сть безжального винищення корупц╕╖, моя влада реформи ╕м╕ту╓, а корупц╕ю... очолю╓. Докази? Вони чи не на кожн╕м кроц╕. В попередн╕х статтях наведено не один приклад. С╕р╕ схеми хижацького видобування бурштину, контрабандна торг╕вля ним лоб╕юються з найвищих каб╕нет╕в, так само як схеми з “газовими” субсид╕ями, коли держава фактично за людський кошт спонсору╓ монопол╕ст╕в. Те ж саме з╕ скандальною ╕стор╕╓ю з моратор╕╓м на експорт л╕су-кругляку, який, знаджен╕ перспективою отримання другого траншу кредиту в розм╕р╕ 600 млн. ╓вро, наш╕ урядовц╕ намагаються тепер скасувати. Те ж ╕ з вуг╕ллям, закуповуваним на шахтах самопроголошених донбаських республ╕к, за яке перес╕чн╕ укра╖нц╕ вже сплатили за ц╕ною Роттердам+. Те ж з поставками продовольства, буд╕вельних матер╕ал╕в, продукц╕╖ х╕м╕чно╖ промисловост╕ ╕ нав╕ть вибухових речовин на територ╕╖, з яких щоденно ведеться обстр╕л позиц╕й ЗС Укра╖ни, мирних укра╖нських с╕л ╕ м╕стечок. Х╕ба не ╓ то справжньою торг╕влею на кров╕? Х╕ба, рухаючись таким шляхом, можна спод╕ватися п╕дняти на ноги кра╖ну, зм╕цнити в╕йсько, аби воно над╕йно гарантувало незалежн╕сть Укра╖ни, ╖╖ суверен╕тет, в тому числ╕ й над захопленими сьогодн╕ територ╕ями? Отож, знову й знову повторюю: день повернення Криму, Донбасу напряму залежить в╕д того, як швидко ми очистимо владу в╕д маф╕╖, без чого в╕дродження, швидкий розвиток економ╕ки ╓ неможливим.
Вкрай потребу╓мо, в╕дтак, порядних людей у влад╕, аби припинити н╕кчемне пол╕тикантство ╕ взятися до порятунку держави. Вона сьогодн╕ у дуже велик╕й небезпец╕. Ми не потребу╓мо знавц╕в попередн╕х злод╕йських схем, якими оточила себе сьогодн╕шня влада. Ми ма╓мо твердо вказати на двер╕ попул╕стам, яким б солодкими об╕цянками вони не спокушали нас. Для нашо╖ справи не потр╕бно геро╖в. Досить порядних людей, фах╕вц╕в сво╓╖ справи. Порядн╕сть, фахов╕сть, в╕ддан╕сть сво╖й нац╕╖, а ще г╕дн╕ вчинки, належн╕ кроки, працьовит╕сть ╕ нев╕дступн╕сть у досягненн╕ мети забезпечать усп╕х.
Мовлю про надзвичайно важлив╕ реч╕. Сакраментальне “Кадри вир╕шують все” тут, як н╕коли, актуальне.
Ну, не можна ж, д╕йсно, спод╕ватися вистояти у герц╕ з таким монстром, як пут╕нська Москов╕я, маючи наст╕льки потужну п'яту колону у влад╕, яку оце ма╓мо сьогодн╕. Скандал з пом╕чниками нардеп╕в, як╕, не надто криючись, в╕дпрацьовували ╕нтереси Москов╕╖, зокрема, в сфер╕ нашого мовного законодавства в ст╕нах Верховно╖ Ради, когось, може, й шоку╓. Але ж лише дуже на╖вна людина може пов╕рити, що те обмежу╓ться р╕внем пом╕чник╕в народних депутат╕в, чи самими депутатами. Насправд╕ д╕╓ глибоко ешелонована система. В цьому сенс╕ виклика╓ неабияке занепоко╓ння стратег╕я Генерально╖ прокуратури на вилов окремих др╕бних п╕скар╕в.
Дуже хот╕лося б спод╕ватися, що розсл╕дування щодо згадано╖ справи ведеться належно. Шкода лишень, що все те робиться в наших палестинах п╕дкилимно, часто на р╕вн╕ м╕жсобойчик╕в. А демократ╕я, м╕ж тим, передбача╓ в╕дкрит╕сть ╕ гласн╕сть. ╤ за прикладом далеко ходити не треба.
Розсл╕дування, яке веде останн╕м часом розв╕дувальна служба Сполучених Штат╕в, ФБР та Конгрес стосовно партнер╕в та пом╕чник╕в першо╖ особи держави, ╓ непоганим уроком ╕ для нас. Щоправда, вихован╕ в ╕ншому середовищ╕, ми ще не зовс╕м твердо розум╕╓мо, а хто ж там, власне, вчитель. Пам'ята╓мо — наша влада, бачачи в╕дверту прихильн╕сть пана Трампа до Москов╕╖, б╕льше симпатизувала кандидатц╕ в╕д демократ╕в? Власне, в тому не було н╕чого осудного. От лиш, як державн╕ муж╕, мали б вс╕ляко утримуватись в╕д висловлення сво╖х симпат╕й чи антипат╕й на публ╕ц╕, залишивши емоц╕╖ особам неоф╕ц╕йним. В результат╕, збентеження, яке охопило нашу владу п╕сля обрання в президенти “не того” кандидата, було достатньо пом╕тним, щоб передатись вразливим натурам, як╕ до влади ╕ стосунку не мають.
Так, поширивши допис сп╕вроб╕тника Нью Йорк Таймз, над╕сланий колегою, та переклад дотично╖ до теми статт╕ з то╖ ж газети в одн╕й з груп, наразився на страшенне обурення одного шановного пана, який дуже лаяв ту американську газетку за те, що зводить наклеп на — подумати лишень! — самого президента, який, за його словами, вже став прихильно ставитися до Укра╖ни.
Читаючи той шквал емоц╕й, подумалось мимовол╕, що десь на т╕й же хвил╕ перебува╓ ╕ моя влада. Саме до такого висновку мимовол╕ приходиш, послухавши, як старанно наш╕ владц╕ намагаються в╕дшукати ╕скорки позитиву в надто прохолодному ще погляд╕ нового американського президента на Укра╖ну. ╤ дуже шкода, що при тому — чи то унасл╕док вроджено╖ короткозорост╕, чи й умисно — геть ╕гнору╓ться причина тих Трампових метаморфоз. А вона в тому, що сусп╕льство, яке вибудувало ╕нституц╕йну державу, не дозволя╓ помикати собою. Ж╕ночий Марш струснув Америку достатньо, аби влада пригадала, хто в дом╕ господар.
Насправд╕ американц╕в налякали не так нам╕ри пана Трампа на зближення з Москов╕╓ю, як п╕дозри в зв'язках к╕лькох людей з його оточення з московськими урядовцями, в тому числ╕ з╕ спецслужбами, зокрема, ╖х роль в гакерському злам╕ сервер╕в Демократично╖ парт╕╖. За останн╕ми даними, семеро ос╕б з числа тих, щодо яких американськ╕ спецслужби проводять сл╕дство, вже зв╕льнен╕ з посад.
Чи всто╖ть пан Трамп, чи, вивчивши урок, буде в╕ддано слугувати сво╖й кра╖н╕, нас ма╓ не надто хвилювати. Ма╓мо пильнувати сво╖х ╕нтерес╕в, турбуватися про свою нац╕ю, про свою державу, д╕яти при тому г╕дно ╕ в╕дпов╕дально. Лише так можна забезпечити мир ╕ процв╕тання в сво╓му дом╕. Лише так можна встояти в цьому св╕т╕, заслужити його повагу.
Шануймося ж, укра╖нц╕!

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18129

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков