Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕПУРУН
БУВАЛЬЩИНА, УРИВОК З ПОВ╤СТ╤ «У ПОШУКАХ МР╤╥»


ТР╤ЙЦЯ Л╤ТО КЛИЧЕ В ГОСТ╤
На п'ятдесятий день п╕сля Великодня — Воскрес╕ння Христового, обов'язково у нед╕лю, яку в...


«ЗАГОВОРИ, ДУША МОЯ, В╤РШЕМ…»
Щедра на таланти пол╕ська земля! Справжн╕ л╕тературн╕ таланти, як╕ вже давно стали окрасою...


АХТЕМ СЕ╤ТАБЛА╢В ЗАКЛИКАВ К╤НОКРИТИК╤В НЕ ЗНИЩУВАТИ В╤ТЧИЗНЯНЕ К╤НО
Про те, як журнал╕стика й к╕но можуть допомогти одне одному, в╕н говорив у сво╓му виступ╕ на...


АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК
Кр╕м в╕домо╖ п’╓си «Сёнмеген йылдызлар» («Непогасл╕ з╕рки»), Рустем...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 24.02.2017
МАСЛЯНА, МАСЛЯНА, ЯКА ТИ МАЛА, ЯКБИ Ж ТЕБЕ С╤М НЕД╤ЛЬ, А ПОСТУ ОДНА!

Так уже повелося, що сучасне покол╕ння краще зна╓ звича╖ сус╕дн╕х народ╕в, ан╕ж сво╖. Так, впродовж останн╕х десятил╕ть у Ки╓в╕ та ╕нших м╕стах Укра╖ни широко в╕дзначали ╕ пропагували Масляну з млинцями – так зван╕ «Проводи рос╕йсько╖ зими».
╤ це не в часи СССР, коли вс╕ народн╕ звича╖ заборонялися, а в Незалежн╕й Укра╖н╕. До чого тут «рос╕йська зима»? ╤ жоден з орган╕затор╕в н╕ разу не обмовився сл╕вцем про укра╖нську Масляну, наче тако╖ н╕коли й не ╕снувало. М╕ж тим, наш╕ пращури в╕ддавна в╕дзначали це д╕йство, що мало виразно нац╕ональний характер.
В Укра╖н╕ останн╕й тиждень м'ясниць мав к╕лька назв – Масляна, Сиропусний тиждень, Пущення, Загальниця, Н╕жков╕ заговини, Колод╕й тощо.
Цей тиждень д╕литься на три частини: зустр╕чний «переломний» понед╕лок, «широкий» четвер та «прощальна чи «шуткова» нед╕ля. Кожна з частин мала свою обрядову специф╕ку. Основною обрядовою стравою Масляно╖ були вареники з сиром, як╕ вживалися з маслом чи сметаною. А ще протягом всього тижня готували гречан╕ млинц╕, заправлен╕ смальцем, якими ╕ гостей пригощали.
З розпов╕д╕ мо╓╖ мами я колись д╕зналась, що млинц╕ виготовляли ╕ з пшона. З такими млинцями у мами був пов'язаний один спогад з ╖╖ раннього дитинства.
Послала ╖╖ мати за чимось до сус╕д╕в, а т╕ якраз об╕дали, ╖ли млинц╕ пшонян╕. Сус╕ди кажуть: «С╕дай, Марусе, по╖ж млинц╕в». За с╕льським звича╓м треба було подякувати, а господар╕ мали ще раз запросити. Маруся подякувала, хоч дуже хот╕лось скуштувати незвично╖ в ╖╖ с╕м'╖ страви, а другого запрошення не почула, ╕ пшоняних млинц╕в не скуштувала, про що жалкувала все життя. Ми часто згадували цей випадок, ╕ на все життя запам'ятали, як треба вести себе в чуж╕й хат╕.
Може, це ╕ недоречно, але згадалась бабусина хата в сел╕ Глодоси на К╕ровоградщин╕, ╕ як в ц╕й хат╕ виховували д╕тей ╕ нас, внук╕в. Якщо ми щось робили не так, як треба, нам «не читали морал╕», а бабуся приводила якийсь випадок з життя ╕нших родин.
Як т╕льки хтось з нас встрявав в розмову дорослих, бабуся Оксана казала: «А ти, Солом╕╓, що скажеш? А ти, Явдошко, що скажеш?» ╤ ми зразу ж розум╕ли, що бабуся хоче нам сказати, бо н╕ Солом╕╖, н╕ Явдошки серед нас не було.
Та повернусь до Масляно╖. Досить популярними серед селян були сколотини од масла. В таких випадках казали: «Нехай буде ╕ маслянка, аби щоранку!»
(Жаль, що майже н╕хто з м╕ських людей зараз не знають, що це таке – маслянка . Яке це ц╕каве д╕йство – збивати масло з сметани в дерев'ян╕й спец╕альн╕й посудин╕! Як в сметан╕ спочатку з'являються крих╕тн╕ крупинки масла, як вони починають зб╕льшуватись, а пот╕м якось враз перетворюються в величеньку кулю масла, яке плава╓ в сколотин╕, яку ще називають «маслянка» . Вона дуже смачна, ╕ смак ма╓ специф╕чний, не под╕бний до смаку ╕нших молочних продукт╕в).
Загалом Масляна вважалась ж╕ночим святом. В цей час широко практикувались й погостини. Ж╕нки, з╕бравшись у гурти, йшли в понед╕лок до корчми ╕ в╕дзначали «початок Масно╖». У в╕второк ж╕нки знову сходились до шинку, вчиняли вс╕ляк╕ забави ╕ сценки. В забавах могли брати участь ╕ чолов╕ки, але вони мусили за це в╕дборгувати гр╕шми чи гор╕лкою.
Вивчаючи стародавн╕ традиц╕╖ нашого народу, я звернула увагу на те, що шинки, корчми в╕д╕гравали в сел╕ роль сво╓р╕дних клуб╕в, куди приходили не напиватися без м╕ри, а весело провести час в товариств╕ односельц╕в.
В переломний чи широкий четвер ж╕нки, з╕бравшись у товариство, п╕дн╕мали тости за те, «щоб телята водились» ╕ намагались в цей день не прясти, «аби масло не зг╕ркло».
Ц╕каво святкували й п’ятницю. В╕ддавна в Укра╖н╕ в цей день зять мав почастувати тещу. День запросин залежав ще й в╕д дня вес╕лля. Якщо вес╕лля справляли в р╕здвян╕ м'ясниц╕, тод╕ запросини припадали на масляну п’ятницю. Гарно спорядивши повоз, зять з великими почестями саджав тещу в сани, запросивши й ╕нших член╕в ╖╖ родини, й гордо в╕з селом. Якщо ж в╕н мав «на не╖ зуба», то вибирав баюри, щоб сани перевернулися…
За святковим столом в╕н виголошував р╕зноман╕тн╕ побажання, переважно жарт╕вливого характеру: - Пийте, люди, по повн╕й чарц╕, щоб у мо╓╖ тещ╕ горло не пересихало! – натякаючи на те, що вона занадто сварлива.
Але найц╕кав╕ше в╕дзначали останн╕й день Масляно╖ – Сиропусну нед╕лю, Чорну нед╕лю, Масне пущення. У р╕зних рег╕онах були сво╖ обряди й д╕йства. Як це в╕дбувалось на Бойк╕вщин╕, записав в╕домий досл╕дник цього краю Г. Дем'ян 1979 року в сел╕ Довгому Дрогобицького району на Льв╕вщин╕ такий спогад: «Люде бавляться, всьо п'ют, гостятся, бо завтра вже п╕ст, вже не можна. Той п╕ст - Великий п╕ст буде тривати с╕м нед╕ль. На сему нед╕лю Великдень. Вже тод╕ всьо, п╕ст к╕нча╓ться. А на пущення забави роб’ят, що вже тоти вс╕ ся сходять там, сус╕ди й роблять гостину. Вимивают завтра всю посуду в╕д того масного: вже п╕ст буде. Вже будут варити киселицю. Вже будут варити б╕б, оливки з фасолев, хто ма╓, а хто не ма╓, то грушки з фасолев та яблука. П╕сне будут варити всьо».
На Полтавщин╕ у нед╕лю сус╕ди й родич╕ обходили одне одного й просили прощення за образи, бо вважалося, що саме в цей день ма╓ в╕дбутися страшний суд, а тому годилося «помиритись з тими, хто на цьому св╕т╕».
На Слоб╕дськ╕й Укра╖н╕ чолов╕ки не лягали спати з дружинами, «щоб вовк поросят не з'╖в». Тут вже згадувалось, що протягом Масляно╖ люди вживали переважно вареники з сиром.
Це обрядове ╖ство було особливо шанованим у нед╕лю, а тому казали: «Вареники доведуть, що й хл╕ба не дадуть». Ввечер╕ ж влаштовували ц╕кавий обряд «полоскання зуб╕в», тому що ╕сну╓ пов╕р’я, «буц╕мто чорти щоноч╕ потрохи можуть витягати сир, котрий залишився м╕ж зубами, доки сам╕ усього не витягнуть ╕з зубами».
Приходили розваги й до д╕вчат. Притриман╕ в╕д понед╕лка «н╕жков╕ заговини» - к╕сточки в╕д холодцю - виносили на вулицю й кидали в╕д порога до вор╕т. Якщо хрустець дол╕тав, то д╕вчина буде здоровою протягом року, а коли перел╕тав через ворота – неодм╕нно вийде зам╕ж. Кр╕м того, селяни ╕ в цей день традиц╕йно прогнозували погоду.
Вважалося: Яка Сиропусна нед╕ля, такий ╕ Великдень.
Якщо сонце сходить вранц╕, то й ранньою видасться весна…
Р╕зноман╕тними забавами та обрядами завершувався останн╕й день М'ясниць. Люди готувалися до найдовшого й найсувор╕шого посту – Великого посту, а тому й казали» «Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе с╕м нед╕ль, а посту одна!»
Та що поробиш, коли «Не завжди котов╕ Масляна».

Алла МЕЛЬНИЧУК
м. Феодос╕я
(За книгою Василя Скурат╕вського «Д╕дух»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18153

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков