Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2017
ВЕЛИКИЙ П╤СТ УС╤М ПРИЖМЕ ХВ╤СТ!

За тотал╕тарного комун╕стичного режиму наш народ, та й ╕нш╕ народи СРСР, примушували забути наш╕ звича╖ ╕ празники. Кер╕вники-комун╕сти не розум╕ли, що народн╕ звича╖ виникли не просто так, що вони народжувались з прагнення гомо-сап╕╓нс – людини розумно╖, мислячо╖ жити духовним життям, бути людьми, а не робочою скотиною, яка т╕льки ╖сть, спить ╕ працю╓, щоб добути хл╕б насущний. Зам╕сть народних традиц╕й компарт╕йн╕ кер╕вники придумували ╕ нав’язували народу як╕сь нов╕ обряди, та люди не сприймали те, що не ними народжене, прим╕тивне ╕ бездушне, бездуховне.
Послаблення тотал╕тарного режиму, нав╕ть до розпаду СРСР, призвело до в╕дродження народних традиц╕й. Нав╕ть у нас, в Криму, з’явились колядники, як╕ н╕яких колядок ще не знали, а за сво╖ незугарн╕ прив╕тання хот╕ли грошей ╕ подарунк╕в. Добре, що наш╕ вчител╕, як╕ сам╕ знали як╕сь колядки чи наш╕ одв╕чн╕ звича╖, почали навчати д╕тей колядувати ╕ нав╕ть ставили з ними вертепи, вчили, як треба пос╕вати, ╕ коли що робиться. Ми почали навчати д╕тей вишивати, а в школ╕, де я працювала, в роки нашо╖ Незалежност╕ одна небайдужа вчителька сама осво╖ла писанкарство ╕ навчала цьому д╕тей.
Дуже прикро, що через боротьбу з рел╕г╕╓ю, з в╕рою в Бога, укра╖нська школа не могла використати в повн╕й м╕р╕ сво╖ можливост╕ виховання в д╕тей любов╕ до сво╓╖, укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, до вивчення споконв╕чних звича╖в життя ╕ в╕дпочинку, до народних традиц╕й.
Я вже давно не працюю в школ╕, хоч ╕ намагалась не втрачати зв’язку з нею, тому не знаю, чи ╓ в шк╕льних програмах уроки народознавства, а якщо ╓, то як вони проводяться. Зв╕сно, вчитель народознавства може вести так╕ уроки формально, якщо нав╕ть ма╓ програму ╕ як╕сь п╕дручники, але так╕ уроки ╕ так╕ вчител╕ не потр╕бн╕. Потр╕бн╕ люди, як╕, в першу чергу, люблять свою Укра╖ну, люблять ╖╖ так, як любив наш Тарас Шевченко: “Я так ╖╖, я так люблю мою Укра╖ну убогу, що проклену за не╖ Бога, за не╖ душу погублю!” ╤ якщо отак любити Укра╖ну, то саме на уроках сп╕в╕в треба вивчати колядки, щедр╕вки, як╕сь ма╖вки, як╕ сп╕вають в Галичин╕ б╕ля храм╕в у Великодн╕ дн╕. На уроках прац╕ чи домоводства (зараз в Криму ╖х, зда╓ться, вже нема╓) розпов╕дати, як з давн╕х час╕в готувались до свят, як ╕ коли, в як╕ дн╕ прибирали в хат╕ чи на подв╕р’╖, коли варили та фарбували ╕ розписували яйця (на К╕ровоградщин╕ завжди, а не т╕льки на Великдень, яйця називали “крашанки”). На цих уроках можна б навчити д╕тей ╕ страви як╕сь нац╕ональн╕ готувати (до реч╕, д╕ти дуже люблять кул╕нарити).
Але повернусь трохи до наших народних звича╖в. Вивчаючи ╖х, я звернула увагу на те, що в них не згадуються рел╕г╕йн╕ основи наших давн╕х празник╕в. Очевидно, що виникли наш╕ звича╖ дуже давно, ще до виникнення ╕ прийняття на наших землях православно╖ в╕ри.
Ось щойно розпочався Великий п╕ст. А коли ╕ чому люди почали вводити звичай ц╕лих с╕м тижн╕в не вживати м’яса та ╕нших калор╕йних продукт╕в харчування? Чому на Великодн╕ свята так шанують яйце, що його фарбують, та ще й розписують? Мен╕ пощастило, що коли я вчилася в школ╕, у 8-10 класах в мо╓му клас╕ класним кер╕вником був м╕й батько. В╕н ще з юнацьких рок╕в ц╕кавився р╕зними рел╕г╕ями, ╖х походженням, вивчав л╕тературн╕ джерела. В╕н ц╕кавився не т╕льки рел╕г╕ями, а ус╕м, ╕ маючи дуже хорошу память, був “ходячою енциклопед╕╓ю”... На уроках класного кер╕вника, коли вимагалось вести антирел╕г╕йну пропаганду, в╕н розпов╕дав нам, як ╕ чому виникли рел╕г╕╖, в╕ра у Всемогутн╕х Бог╕в, як виникли т╕ обряди, як╕ вимагала виконувати, наприклад, православна церква. Так от, чому ╕ коли почали дотримуватись посту?
Наш╕ пращури споконв╕ку займалися землеробством. Земля в нас родюча, ╕ один куб╕чний метр нашого укра╖нського чорнозему нав╕ть збер╕га╓ться в Париж╕ в як╕йсь установ╕, як зразок, яким ма╓ бути чорнозем. Та щоб отримати хороший врожай, нав╕ть такий чорнозем треба обробляти. Зараз для цього ╕сну╓ р╕зноман╕тна техн╕ка, а в давн╕ часи знаряддя прац╕ були ще недосконалими, ╕ хоч в плуг ╕ впрягали коней, та за плугом треба було йти, тримаючись за чеп╕ги, людин╕, направляти його, вдавлювати в грунт, щоб розпушити землю. Робота ця дуже важка, потребу╓ багато сил ╕ енерг╕╖, а щоб ц╕ сили були, потр╕бно ╖сти калор╕йну ╖жу: м’ясо, сало та ╕нш╕ жири, яйця, молочн╕ продукти. Очевидно, запасти велику к╕льк╕сть продукт╕в на весь р╕к було важко, тому ╕ доводилось довгих с╕м м╕сяц╕в економити калор╕йн╕ продукти, щоб добре харчуватися при виконанн╕ важких польових роб╕т.. До того ж такий режим харчування ╕ для людських орган╕зм╕в корисний, якщо в цей час харчуватись добре, але уникати вживання певних продукт╕в.
А чому так шанобливо ставляться до яйця? В╕дпов╕сти на це питання просто: бо все живе зароджу╓ться в╕д яйця, в╕д яйцекл╕тини - ╕ людина, ╕ вс╕ представники тваринного ╕ рослинного св╕ту. Яйце - символ в╕дродження,  символ Воскрес╕ння Сина Божого. ╤ хоч зараз ми можемо соб╕ дозволити не поститись, варто все ж дотримуватись посту нав╕ть не зовс╕м в╕руючим людям.
Зв╕сно, щоб зробити п╕сну ╖жу смачною, треба трохи б╕льше часу ╕ фантаз╕╖, але, мабуть, це потр╕бно, якщо цей звичай живе в╕ками.
В родин╕ мо╓╖ мами дуже строго дотримувалася посту моя бабуся Оксана. Нав╕ть будучи вже дуже старенькою (а прожила вона 90 рок╕в, а може, й б╕льше), вона вс╕ с╕м тижн╕в не ╖ла скоромного ╕ ставала такою слабенькою, що не могла п╕днятись з л╕жка. Тод╕ старша дочка Наталка, яка жила з нею, викликала двох сво╖х молодших сестер, вони при╖жджали, кликали священика ╕ разом з ним вмовляли бабусю припинити п╕ст, бо для таких стареньких то вже занадто важко, ╕ в╕ра дозволя╓ деяке послаблення.
Довготривал╕сть посту спонукала людей до метких, а часом ╕ жарт╕вливих вислов╕в:
- П╕ст - не м╕ст, об’╖хати можна.
- Прийшов Великий п╕ст - тягни дзвони за хв╕ст.
- У Великий п╕ст не ходи в гост╕.
Сувор╕ обмеження в час посту змушували людей поступатися багатьма св╕тськими забаганками, а тому природно звучить побутове застереження: “Ось прийде Великий п╕ст, то вс╕м прижме хв╕ст!”

Алла МЕЛЬНИЧУК, просв╕тянка
м. Феодос╕я 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18185

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков