Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩЕ ТАКОГО ВЕС╤ЛЛЯ В КРИМУ НЕ БУЛО!
Нещодавно у С╕мферопол╕ сталася - не побо╖мося цього слова - надзвичайна под╕я. Якщо точн╕ше...


З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2017
ВОНА ЛЮБИЛА БОГА, ШЕВЧЕНКОВУ УКРА╥НУ ╤ ПИСАНКИ…

У день Стр╕тення Господнього в Народному музе╖ Тараса Шевченка (м. Льв╕в) в╕дбулася особлива под╕я з нагоди 90-л╕ття укра╖нсько╖ мисткин╕, монахин╕-студитки Дар╕╖ Дубляниц╕.
Ця ж╕нка народилася 2 лютого 1927 року в Перемишл╕, у дуже гарн╕й християнськ╕й родин╕, на яку п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни випало нелегке випробування. Згодом с╕м'я ем╕грувала до Канади. Дар╕я змалку любила народне мистецтво, сама ж малювала красив╕ писанки, ╕ це захоплення стало ╖╖ покликанням на все життя. Де б вона не була у сво╖й житт╓в╕й мандр╕вц╕, завжди ╖╖ супроводжували в╕зерунки р╕дного краю. Кожна писанка – окремий тв╕р, можна сказати, й куточок Укра╖ни, яку вона бачила т╕льки в снах ╕ молитвах. Невдовз╕ Дар╕я присвятить себе Бож╕й справ╕, стане сестрою-монахинею. ╤ ╖╖ творч╕ захоплення – вишивання ╕ розписування писанок – будуть представляти батьк╕вщину в ем╕грац╕╖: у багатьох музеях ╢вропи та Америки збер╕гаються колекц╕╖ писанок Дар╕╖ Дубляниц╕. Ц╕ твор╕ння знайшли м╕сце ╕ на р╕дн╕й батьк╕вщин╕, у Святопокровському монастир╕, що у Львов╕. Про це розпов╕дала монахиня Вас╕яна Гладка. Також сво╖ми спогадами под╕лилася сестра Юл╕та, яка понад р╕к проживала у Канад╕ з╕ сестрою Дар╕╓ю.
За сво╓ життя сестра Дар╕я намалювала приблизно п'ятдесят п'ять тисяч писанок, створивши сво╓р╕дний фундамент, який слугу╓ опорою для талановитих митц╕в. Писанками мисткин╕ захоплювалися тисяч╕ людей з р╕зних куточк╕в св╕ту; маленьк╕ шедеври посилали благ╕ настро╖ до вс╕х, хто споглядав за л╕н╕ями фарб, у гармон╕╖ м╕ж собою, неначе н╕жна музика, яка пройма╓ сво╓ю чар╕вн╕стю... Сестра Дар╕я - це вибрана Богом людина, яка була необх╕дна народов╕ Укра╖ни в час ╖╖ поневолення.
╤з книги «Сестра Дар╕я. Життя ╕ творч╕сть», яку презентували у цей день, дов╕ду╓мося, що духовним оп╕куном та наставником сестри Дар╕╖ Дубляниц╕ був Патр╕арх Йосип Сл╕пий, який одного разу прор╕к: «Дар╕╓, Вас церква потребу╓!» Тод╕ зрозум╕ла вона, де ╖╖ м╕сце та де ╖╖ покликання.
Люди завдячують сестр╕ Дар╕╖ Дубляниц╕ за те неповторне художн╓ бачення краси довколишнього св╕ту, яке вона в╕днайшла й в╕дтворила, а згодом залишила у спадок наступним покол╕нням.
До альбомного видання вв╕йшли писанки, що представляють р╕зн╕ рег╕они: Слобожанщину, Причорномор'я, Приазов'я, Пол╕сся, Волинь, Под╕лля, Гуцульщину, Буковину, П╕дляшшя, Холмщину, Пряш╕вщину ╕ багато ╕н. П╕д час презентац╕╖ в╕дома писанкарка В╕ра Манько дуже ц╕каво розпов╕ла, як вона працювала над упорядкуванням колекц╕╖ писанок.
На завершення свята поет, науковий прац╕вник Народного музею Тараса Шевченка Зенов╕й Филипчук виконав авторську п╕сню ╕ прочитав в╕рш «Сестра, яка малю╓ писанки…», присвячений монахин╕ Дар╕╖ Дубляниц╕.
Укра╖нськ╕ писанки з давн╕х-давен вважаються зразком високого мистецького в╕дчуття. Нав╕ть Тарас Шевченко, бажаючи висловитися про красу укра╖нського села, написав:
«Село на наш╕й Укра╖н╕ – неначе писанка…».

Святослав Ревич,
учасник творчо╖ студ╕╖ «У Кобзарев╕й св╕тлиц╕» Народного музею Тараса Шевченка (м. Льв╕в)

СЕСТРА, ЯКА МАЛЮ╢ ПИСАНКИ
Присвячую сестр╕ Дар╕╖ Дубляниц╕ з нагоди 90-л╕ття

Вона тут ╓. М╕ж нами. В цю хвилину.
В ласкавих л╕н╕ях ╕ кольорах,
╤ в╕дчуттях, що творять безупинну
Молитву на земл╕ та в небесах,
╤ дух намоленост╕ поверта╓
Над океан розлук у стан душ╕,
Яка живе й н╕де не пропада╓,
Хоч падають сн╕ги ╕ ллють дощ╕,
╤ сиплеться свинцевий град з вогнем,
╤ чорний день, як н╕ч, ╕де за днем…

Вона тут ╓. М╕ж нами. В незнищенн╕й
Та переможн╕й сил╕ в╕д Творця –
В так╕й пресв╕тл╕й ╕ так╕й натхненн╕й,
Що збереглася в н╕й вселенна вся,
Освячена красою воскрес╕ння
Ц╕лого людства… бо лише у н╕й –
Крас╕ кв╕туч╕й сотн╕ зим оп╕сля –
Пульсуючи у сутност╕ жив╕й,
Душа дола╓ смерть, розв╕╓ тл╕н
╤ кр╕пне, наче Великодн╕й дзв╕н!

╤ ми здола╓мо в сво╖й дороз╕
Вс╕ перешкоди, в╕йни, гр╕м стих╕й,
Бо сходить св╕тло духа з високост╕,
До нас в долину в м╕с╕╖ свят╕й,
А в тому св╕тл╕ – гра╓ хвиля чиста,
Торка╓ струни схож╕ на стежки,
Й по них ╕де, мов сонечко з дитинства,
Сестра, яка малю╓ писанки!
Узори кв╕тнуть на ╖╖ руках,
╤ стеляться туди, де в╕яв страх…

Й ста╓ться диво – оч╕ задивились
У ╕нший вим╕р, де життя таке,
Коли на вигляд люди ще св╕тились,
Немов у росах поле гом╕нке,
Там хл╕ба вистачало ╕ до хл╕ба,
Медами пахли золот╕ сади,
Ходили в╕льно зайчик й переп╕лка
У гост╕ до людсько╖ д╕твори,
╤ паслися олен╕ м╕ж кор╕в
У споко╖ бузкових вечор╕в;

А навкруги ялини смарагдов╕
Тримають н╕жно небо на руках,
Сп╕ваючи надвеч╕р колисков╕
Отим, хто – ще як св╕тло на з╕рках,
Отим, хто – ще як задум у прийдешн╓,
Що ма╓ вт╕литися в певний час…
Так мальовниче всюди, як уперше!
Зда╓ться ця краса живе у нас,
╤ ми без не╖ вже – де б не були –
Як без пов╕тря чистого й води.

Красу в╕дчути ╕ у н╕й в╕дбутись –
Щоб не з╕йти в спокус╕ на гниття.
О Боже, дай нам пам'ять повернутись
У повноц╕нний зм╕ст ╕ тв╕р життя.
Так╕ думки, мабуть, переживала
Сестра, яка малю╓ писанки,
Й малю╓ дос╕… бо мен╕ прислала
Сво╓ в╕тання з творчо╖ весни
В негаснучому св╕тл╕ молитов,
Де Укра╖на – в╕чна, як любов…
Зенов╕й ФИЛИПЧУК

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18216

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков