"Кримська Свiтлиця" > #12 за 19.03.2004 > Тема "Урок української"
#12 за 19.03.2004
ВІД БОРЩУ ДО МОВИ - ОДИН КРОК!
Оксана ТИЩЕНКО, студентка ТНУ ім. В. І. Вернадського.
Поки наші мудрагелі політики вирішують, що відбувається в Криму: українізація чи дерусифікація, на рівні дитячого садочка вирішується, як зробити вивчення державної мови для маленьких кримських вихованців ігровим, цікавим, захоплюючим. Невтомні і винахідливі працівниці дитсадка № 86, що в с. Перевальному, Катерина Слєсарєва, Людмила Персик, Ірина Ципаєва, Світлана Горбачова та інші, власноруч, без якоїсь особливої сторонньої допомоги зуміли створити для дітей справжню казку. Уроки з української мови проходять тут, немов у справжній сільській хатинці. Тут і розмальована квітами піч, глиняний посуд, на стінах вишиті рушники, ікона, вкритий обрусом стіл, і колиска, і годинник із зозулею, і, навіть, справжній патефон, якому понад 60 років. Вихователі разом з батьками збирали експонати для навчальної кімнати-хатини. І, напевне, самі того не сподіваючись, створили справжній музей. "Діти, граючись, осягають основи української мови, - говорить завідуюча дитячим садком № 86 Ніна Дем'янівна Бохняр. - Такий творчий підхід до занять дозволяє зробити їх цікавими, просто захоплюючими. Діти вчать вірші, знайомляться з атрибутикою України. Та це ще не все - вони вчаться ліпити вареники, варити справжній український борщ. Їм справді тут цікаво і весело, тож не дивно, що в кінці дня чуємо від батьків, мовляв, дитина не хоче йти додому". Отже, й дійсно: від українського борщу та вареників до української мови набагато ближчий шлях, ніж від сухих урядових циркулярів та зобов`язань про необхідність її вивчення. Було б тільки з чого той борщ готувати! Бо у дитячого садка в Перевальному й справді багато проблем назбиралося (аж ніяк не мовних): нагальна потреба в ремонтних роботах, у наочних посібниках. Дружний колектив поки що вирішує їх самотужки, а від влади найбільше чекає, напевне, хоча б одного: послідовності. Бо розчаровувати дітей - це так непедагогічно. Це все одно, що раптом відібрати у них ту милу українську хатку-кімнату з піччю, з вишиванками, яку придумали і зробили своїми руками їхні вихователі і до якої вони вже так звикли. Це був би просто гріх... Це все одно, що у дитини вкрасти...
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 19.03.2004 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1826
|