Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 24.03.2017
«ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ХОЧУ ДО ТЕБЕ ЗВЕРНУТИСЯ, ЯК БАТЬКО ДО СИНА, РАДИ СПАС╤ННЯ УКРА╥НИ…»

«Кримський Майдан»

***
Ще в часи першого ки╖вського Майдану у «Св╕тлиц╕» народилася рубрика «Кримський Майдан», де кожен читач нашо╖ газети – незалежно в╕д його погляд╕в ╕ переконань - м╕г висловитися про актуальне, насущне, набол╕ле. Ця рубрика д╕╓ й сьогодн╕ – у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» електронн╕й, ╕нтернетн╕й (т╕льки у КРИМСЬК╤Й, справжн╕й, а не в ки╖вському ╖╖ клон╕!). А слова у н╕й тепер попросив наш давн╕й читач ╕ автор ╕з С╕мферополя ╤ван Лук'янович Лавтар, котрий, попри нин╕шню ╕нформац╕йну кримську обмежен╕сть, все ж стара╓ться сл╕дкувати за тим, що в╕дбува╓ться в р╕дн╕й Укра╖н╕, ╕ спод╕ва╓ться, що його, кримського громадянина Укра╖ни, голос, його звернення до кер╕вництва держави - буде почуто ╕ враховано.
***
Президенту Укра╖ни
Порошенку Петру Олекс╕йовичу

Пане президенте, хочу до тебе звернутися, як батько до сина, ради спас╕ння Укра╖ни (мен╕ вже 83-й р╕к, тому можу дозволити соб╕ так звертатися, хоч дал╕, з поваги до посади президента, постараюсь називати на Ви). З тобою (ще не президентом) я знайомий заочно ще з час╕в правл╕ння Кучми. Статуправл╕ння друкувало тод╕ списки чесних п╕дпри╓мц╕в. Там були П. Порошенко, О. Дубина та ╕нш╕. Пот╕м, за час╕в правл╕ння Ющенка, в Криму ф╕л╕╓ю парт╕╖ «Наша Укра╖на» керував чолов╕к, який знав вашу родину ╕ говорив про вас позитивно. Пр╕звища його я не називаю, бо б╕льше з ним не сп╕лкуюся.
Про себе. Народився в Гайсинському район╕ в сел╕ Губник на В╕нниччин╕, де прожив до 17 рок╕в. Пот╕м 6 рок╕в жив у м. Льв╕в, де одержав першу спец╕альн╕сть – польова геоф╕зика. П╕сля цього с╕м рок╕в працював у Зах╕дному Сиб╕ру ╕ в 1963 роц╕ зак╕нчив заочно рад╕офакультет.
П╕сля зак╕нчення навчання повернувся в Укра╖ну, об’╖здив не одне м╕сто, але т╕льки в С╓веродонецьку об╕цяли мен╕ житло. Оск╕льки працював на завод╕, де випускали обчислювальн╕ машини, довелось оволод╕ти ще одн╕╓ю спец╕альн╕стю. А в 1973 роц╕ мене запросили в Кримську геоф╕зичну експедиц╕ю, яка знаходилась у С╕мферопол╕.
Звертатися до можновладц╕в мене спонукала Ю. Тимошенко, яка у 2008 роц╕ почала ганебно себе вести в пол╕тиц╕, та й сам тод╕шн╕й президент В. Ющенко. На початку 2009 року мен╕ зателефонувала з Гайсина моя плем╕нниця ╕ сказала, що рейдери вигнали ╖х разом з директором з м’ясокомб╕нату, де вона працювала 25 рок╕в. Рейдерами були депутати з «Батьк╕вщини». П╕сля цього люди перестали в╕рити Ющенку ╕ Тимошенко ╕ стали схилятися до Януковича. Мен╕ стало страшно ╕ я написав президенту Ющенку, щоб в╕н спасав Укра╖ну. У в╕дпов╕дь я отримав листа, де в╕н, в усякому раз╕, в╕д його ╕мен╕, мене заспокоювали, що все буде добре.
Пот╕м, вже за Януковича, коли в╕н заявив, що «люди втратили страх ╕ сов╕сть» (╕ хто б казав!), я написав йому, що люди, може, ╕ втратили страх, але сов╕ст╕ не втрачали, ╕ попередив, що якщо ╕ дал╕ буде така його пол╕тика, то для Укра╖ни буде б╕да.
Мо╖ недобр╕ прогнози про Тимошенко, Ющенка ╕ Януковича збулися. ╤ на майбутн╓ маю для Укра╖ни загрозлив╕ прогнози, тому й вир╕шив звернутися до Вас. Я вважаю, що Ви могли б запоб╕гти цьому лиху, якби прислухалися до мо╖х (та й не т╕льки мо╖х) порад ╕ вийшли на прямий д╕алог з народом Укра╖ни.
Вам залишилось бути на посту президента два роки. А Укра╖на знаходиться зараз в так╕й ситуац╕╖, що вир╕шу╓ться ╖╖ доля: бути Укра╖н╕ самост╕йною, чи зникнути з карти, як держава. Щоб спасти Укра╖ну, треба не менше 10 рок╕в.
Б╕да в т╕м, що чотири президенти, як╕ були до Вас, думали, як поб╕льше набити соб╕ кишен╕. Нав╕ть Ющенко, який показав себе як прем’╓р сильн╕шим за вс╕х прем’╓р╕в до ╕ п╕сля нього, але в результат╕ свого президентства «чистими руками» зрадив Укра╖ну, та ще й пишався тим, що в╕н «демократично» в╕ддав державу бандитам ╕ Рос╕╖. Тому, коли я писав у 2012 роц╕ статтю, що «люди втратили страх, а не сов╕сть», я мав на уваз╕ Кличка – як людину, виховану за ╓вропейським типом, чи Тягнибока – як справжнього патр╕ота-╕деолога. Правда, розпочинав в╕н не дуже коректно, я нав╕ть радив йому у сво╓му зверненн╕, щоб в╕н уникав цього фанатизму. Згодом я отримав в╕д Тягнибока в╕дпов╕дь з подякою за м╕й лист.
Петре Олекс╕йовичу, коли Ви йшли у президенти, народ Укра╖ни вважав, що Вам нема потреби набивати кишен╕, тому Ви й пройшли з першого туру. Тобто, народ виявив Вам свою високу дов╕ру ╕ авансом в╕ддав сво╖ голоси. Життя ж показало, що ситуац╕я в Укра╖н╕ наст╕льки складна, що пройшло вже два з половиною роки Вашого президентства, а майже н╕чого не зроблено. З’явилося розчарування, що в президента нема пол╕тично╖ вол╕.
Тому хочу поставити Вам дел╕катне запитання. Як представник великого б╕знесу, Ви прекрасно зна╓те тих крупних б╕знесмен╕в, як╕ вивезли за кордон велик╕ суми грошей з р╕зних причин. Я думаю, що Ви могли б домовитися з тими, в кого хоч трохи душа укра╖нська, щоб вони сво╖ грош╕ ╕нвестували в Укра╖н╕. Звичайно, давши на це гарант╕╖, що ╖х не конф╕скують. Тому, як би Ви не займалися показухою й п╕аром перед МВФ, що у нас ╕дуть реформи, а вони чудово розум╕ють, що давати Укра╖н╕ грош╕ – це все р╕вно, що воду лити в п╕сок. Тим б╕льше, кредити МВФ – це коп╕йки пор╕вняно з тими коштами, що вивезен╕ з Укра╖ни великим б╕знесом. А Ви ж прекрасний економ╕ст, розумна людина ╕ при бажанн╕ могли б в економ╕чн╕й сфер╕ вир╕шити неможливе.
Можна по-р╕зному трактувати розчарування людей, зважаючи на об’╓ктивн╕ ╕ суб’╓ктивн╕ причини. Зараз сусп╕льство в Укра╖н╕ розд╕лилося наполовину. Одна частина вважа╓, що потр╕бна третя революц╕я проти влади. ╤нша переконана, що систему правл╕ння може зм╕нити т╕льки народна Конституц╕я, яка повинна бути розроблена народом ╕ затверджена на референдум╕. В Конституц╕╖ потр╕бно зазначити, що коригувати ╖╖ «п╕д себе» не ма╓ права н╕яка г╕лка влади, а т╕льки референдум. Для розробки народно╖ Конституц╕╖ потр╕бен наш укра╖нський Л╕нкольн, тобто, л╕дер, який повинен служити народу, а не сво╓му оточенню ╕ великому б╕знесу. Питати дозволу на референдум у ц╕╓╖ Верховно╖ Ради не варто, тому що дозволу не буде.
Треба не гаяти часу, щоб не було третьо╖ революц╕╖, щоб не пролилась кров у Ки╓в╕. Цього хоче Кремль, щоб п╕д гаслом захисту рос╕йськомовного населення п╕ти прямою агрес╕╓ю на Ки╖в. Але не т╕льки Кремль цього хоче. Моя друга плем╕нниця вже 20 рок╕в працю╓ у Варшав╕ в Укра╖нськ╕й школ╕. Школу к╕лька раз╕в хот╕ли закрити, але до анекс╕╖ Криму вона ще працювала.
Плем╕нниця дв╕ч╕ на р╕к телефонувала нам ╕ завжди в╕дкрито казала мен╕: «Дядьку, на нас тут косо дивляться поляки, до цих п╕р вважають правобережну Укра╖ну територ╕╓ю Польщ╕». А Кремлю цього й треба, щоб не бути в╕дкритим агресором, под╕лять Укра╖ну, як це було 300 рок╕в тому. Румуни ще Кучм╕ заявляли – коли ви повернете нам Буковину ╕ Бессараб╕ю? ╤ Укра╖на зникне з карти, як держава, назавжди.
Петре Олекс╕йовичу, Ви, як президент, повинн╕ проводити свою пол╕тику на випередження под╕й, але поки що цього не видно. ╤ вибухи бо╓припас╕в на складах у Харков╕, як╕ п╕д час, фактично, в╕йни не мали належно╖ охорони, красномовне тому св╕дчення. Те, що РНБО вир╕шила припинити перем╕щення вантаж╕в через л╕н╕ю з╕ткнення в зон╕ АТО – то це народ заставив Вас зробити. Як Ви заявляли перед прийняттям цього р╕шення, що РНБО ма╓ прийняти його для запоб╕гання розхитування ситуац╕╖ пол╕тиканами. Якби Ви зайнялися ц╕╓ю справою ще у 2015 роц╕, то не було б н╕яких пол╕тикан╕в. Тут повн╕стю вина лежить на Вас. А те, що Ви викликали Садового ╕ разом з Аваковим залякували його, а генпрокурор Луценко грозився, що заведуть крим╕нальну справу за см╕тт╓звалище, це Вам чест╕ не робить. Блокування «торг╕вл╕ на кров╕» п╕дтримала вся Галичина, Волинь, Полтава, Одеса, Харк╕в ╕ нав╕ть В╕нниця, яка до президентства готова була носити Вас на руках, а зараз готова блокувати «Рошен».
Петре Олекс╕йовичу, у Вас ╓ ще один козир на випередження – це народна Конституц╕я. Я не юрист ╕ не можу врахувати вс╕ тонкощ╕, але т╕ пропозиц╕╖, що я з╕брав – це все в╕д народу, ╕ ╖х треба врахувати в нов╕й Конституц╕╖. Якщо Ви упустите час з народною Конституц╕╓ю, то вважайте, що Ваше пол╕тичне життя зак╕нчиться. Це я м’яко кажу, а може зак╕нчитись, як в Януковича!
А народну Конституц╕ю розроблять ╕ винесуть на референдум Ваш╕ опоненти. Про це заявили учасники дискус╕йного майданчика з розробки нового проекту Основного Закону, який в╕дбувся з ╕н╕ц╕ативи Аграрно╖ парт╕╖ 15 березня. Засновниками ново╖ Конституц╕╖ будуть академ╕к ╤гор Юхновський ╕ голова Центрального апарату Аграрно╖ парт╕╖ Роман Безсмертний. Цим людям можна дов╕ряти. Тому треба терм╕ново з╕брати Конституц╕йну ком╕с╕ю з громадських орган╕зац╕й, з волонтерського середовища, ╕ починати розробляти проект народно╖ Конституц╕╖. Проект ма╓ бути готовий за п╕вроку до вибор╕в президента. Люди повинн╕ ознайомитися ╕ внести сво╖ пропозиц╕╖. К╕нцевий проект з доповненнями винести на голосування паралельно з виборами президента. При розробц╕ проекту використати досв╕д, наприклад, ╤зра╖лю, який за 70 рок╕в свого ╕снування пост╕йно перебува╓ в стан╕ в╕йни, але, як держава, процв╕та╓. З ╤зра╖лю не вт╕кають люди, як з Укра╖ни.
Народна Конституц╕я повинна стати не т╕льки зб╕ркою закон╕в, як╕ покликан╕ системно вир╕шувати найболюч╕ш╕ питання, але мати виховне значення для майбутн╕х покол╕нь, як Б╕бл╕я для в╕руючих. Перш за все, за Конституц╕╓ю повинн╕ бути вс╕ р╕вн╕ – в╕д президента до перес╕чного громадянина Укра╖ни. Зняти вс╕ недоторканост╕, п╕льги. Кожен повинен жити на свою платню. В тому ж ╤зра╖л╕ за корупц╕ю зараз сидять за ╜ратами два колишн╕х президенти ╕ один прем’╓р.
Платня повинна прив’язуватися до прожиткового м╕н╕муму. М╕н╕мальна пенс╕я не повинна бути нижче прожиткового м╕н╕муму. М╕н╕мальна зарплата ма╓ бути принаймн╕ у п╕втора рази вище прожиткового м╕н╕муму. А пот╕м повинна бути розроблена шкала кратност╕ в╕д прожиткового м╕н╕муму – в╕д п╕втора до двадцяти, залежно в╕д посад. Високими окладами корупц╕ю не л╕кв╕дувати. За 26 рок╕в в Укра╖н╕ за це не опинився за ╜ратами н╕ один високопосадовець. А тому – хоч м╕льйони плати – все одно будуть красти, брати хабар╕ ╕ т. ╕н. А те, що в ╢вроп╕ висок╕ оклади, так там пенс╕╖ ╕ м╕н╕мальна платня в 10 раз╕в вищ╕, н╕ж в Укра╖н╕. ╤ Вам, як президенту, все це в╕домо, але Ви на це закрива╓те оч╕.
Ми часто згаду╓мо голодомор 1932-33 рок╕в. Голодомор був ╕ в 1947 роц╕. Коли Хрущов звернувся до Стал╕на, щоб допомогти Укра╖н╕, той назвав його нац╕онал╕стом, а гуман╕тарну допомогу, яка приходила до Одеси, топили в мор╕ ╕ заявляли, що в Укра╖н╕ нема голоду. Це був великий злочин. Я його пережив ╕ на все життя у мене залишилось те голодне в╕дчуття до шматка хл╕ба. А зараз, коли половина укра╖нц╕в отримують удв╕ч╕ менше прожиткового м╕н╕муму, а ол╕гархи й чиновники жирують, маючи сотн╕ тисяч на м╕сяць, це також злочин.
Тепер в Укра╖н╕ така парадоксальна ситуац╕я: громадськ╕ орган╕зац╕╖ стараються виховувати молодь патр╕отами, а урядов╕ г╕лки влади до цього глух╕, ╕ тому в сусп╕льств╕ ╓ дов╕ра лише до арм╕╖ ╕ церкви. У сво╓му виступ╕ до Дня соборност╕ Укра╖ни Ви посилалися на мемуари Павла Скоропадського. Ген╕альн╕сть Скоропадського в тому, що в╕н у надзвичайно важк╕й ситуац╕╖ для Укра╖ни ╕ браку часу для його влади зум╕в заснувати ╓дину Автокефальну укра╖нську церкву. Тож щоб Укра╖н╕ не диктувала Москва ╕ Кирило, в народну Конституц╕ю треба закласти Автокефальну укра╖нську церкву. А ще паралельно з розробкою проекту народно╖ Конституц╕╖ треба розгорнути потужну рекламу, щоб народ зрозум╕в ╕ проголосував за не╖.
Окремо хочу зупинитися на Верховн╕й Рад╕. В╕дкрита 7 лютого сес╕я з перших дн╕в стара╓ться загнати Вас, президента, ╕ всю Укра╖ну в патову ситуац╕ю. Н╕ в якому раз╕ не треба йти на достроков╕ парламентськ╕ вибори за д╕ючо╖ Конституц╕╖, тому що буде повна поразка Ваша ╕ Укра╖ни. Прикро т╕льки, що патову ситуац╕ю готу╓ б╕льше всього фракц╕я БПП. Сп╕кер Андр╕й Паруб╕й щоразу наголошу╓, що у пленарний тиждень вс╕ дн╕ робоч╕, ╕ опозиц╕йна фракц╕я заявля╓, що ходить повним складом, а урядова коал╕ц╕я в середу ╕ п’ятницю прогулю╓. Треба терм╕ново зайнятися сво╓ю фракц╕╓ю ╕ урядовою коал╕ц╕╓ю, налагодити т╕сний зв’язок з А. Паруб╕╓м. Хочеш цього чи н╕, а заради спас╕ння Укра╖ни треба приглушити сво╖ амб╕ц╕╖.
Фракц╕я БПП з неповагою ставиться до сп╕кера. За списком БПП нарахову╓ 143 депутати, а на пленарн╕ зас╕дання б╕льше 100 не приходять. А з ц╕╓╖ сотн╕ половина гуля╓ коридорами, сп╕кер перед голосуванням щоразу просить, щоб зайшли проголосувати. Тому й доводиться по дек╕лька раз╕в переголосовувати. Кр╕м того, в БПП ╓ так╕ представники, як╕ не заслуговують звання народного депутата. Мати сотн╕ м╕льйон╕в на рахунку – ╕ отримувати допомогу, субсид╕╖?! Це не люди, а хижаки. А у Вас н╕яко╖ реакц╕╖ на них нема╓. Пам’ятайте, що ╖х ╕ Вас не спасуть ╢вропа, Америка, оточення Ваше. Судитиме ус╕х народ Укра╖ни!
До президентства Ви завжди виступали зм╕стовно, лакон╕чно, наголошували, що хорошими словами хл╕ба не намажеш, а зараз т╕льки слова ╕ чути, ╕ н╕якого д╕ла. Ось вже трет╕й р╕к лежать замороженими 40 м╕льярд╕в Януковича, вкраден╕ у людей. ╤ люди розум╕ють, що не техн╕чн╕ причини, як сказав Гройсман, заважають ╖х конф╕скувати.
Для Вас ╕ оточення, виходить, власн╕ б╕знес-╕нтереси дорожч╕ за обкрадений народ Укра╖ни. Щоб попередити третю революц╕ю проти влади, треба терм╕ново зайнятися конф╕скац╕╓ю цих сорока м╕льярд╕в – ╕ не т╕льки. ╤ щоб вони знову не були розкраден╕ п╕сля конф╕скац╕╖, може, справд╕, в╕ддати т╕ грош╕ народу, пенс╕онерам ╕ працюючим, як╕ отримують удв╕ч╕ менше прожиткового м╕н╕муму?
Ще одна наша б╕да – корупц╕йна. За минулий р╕к – 200 справ ╕ лише два та╓мнич╕ вироки. Як в народ╕ кажуть, боротьба з корупц╕╓ю в Укра╖н╕ нагаду╓ спортивну риболовлю: п╕ймали, показали, в╕дпустили. «Укр╕нформ» пов╕домив, що загальна сума запод╕яно╖ шкоди – б╕льше 23 м╕льярд╕в гривень. Потр╕бно терм╕ново, не чекаючи ново╖ Конституц╕╖, скасувати закон про заставу. В Кропивницькому викрили банду – колишн╕ пол╕цейськ╕ стали мародерами. Внесли по 100 тисяч – ╕ гуляють. Нав╕ть суддя заявив, що поки буде цей закон – бандити гулятимуть.
За новою народною Конституц╕╓ю досить буде 300 депутат╕в. Вибори – за в╕дкритими списками. В╕дпустки – 1 м╕сяць, н╕яких недоторканостей ╕ п╕льг. Корегувати Конституц╕ю може т╕льки народний референдум. Депутати не повинн╕ встановлювати соб╕ зарплату. В Конституц╕╖ повинна бути передбачена структура, яка в╕дпов╕дно до шкали буде призначати зарплату: сп╕керу – 15-кратну, заступникам – 10-кратну. Президент повинен контролювати ц╕ процеси через свого представника у Верховн╕й Рад╕. За прогули без поважних причин Укра╖нська громада ма╓ конституц╕йне право позбавляти звання народного депутата.
Вам варто прислухатися до порад президента Литви. За два роки до перевибор╕в треба на перший план поставити внутр╕шн╕ проблеми Укра╖ни. Треба також вивчити н╕мецький досв╕д. П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Н╕меччина була повн╕стю зруйнована. Втратила Прусс╕ю ╕ сх╕дну територ╕ю (НДР). А через к╕лька десятк╕в л╕т стала економ╕чно могутньою, локомотивом ╢С. Цього вдалося досягти завдяки, зокрема, мудрому ╕ порядному кер╕вництву держави. В╕д природи Н╕меччина ма╓ т╕льки руду ╕ буре вуг╕лля. А Радянський Союз в╕д природи – найбагатша держава у св╕т╕, але почав розвалюватися, повернув НДР Зах╕дн╕й Н╕меччин╕ без кровопролиття.
Для вир╕шення наших внутр╕шн╕х проблем треба на перше м╕сце ставити нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни. Справа в тому, що при вс╕й н╕бито любов╕ до нас, багат╕ ╓вропейськ╕ держави зац╕кавлен╕, щоб Укра╖на була сировинним придатком для ╢С. Св╕жий приклад. Сьогодн╕ адм╕н╕страц╕я Закарпаття зверта╓ться з проханням до ВР не скасовувати моратор╕й на продаж неочищеного л╕су-кругляка, незважаючи на те, що ╢С об╕ця╓ за це 600 млн. ╓вро. Бо в ╢С буде завантажена деревообробна промислов╕сть, а в Укра╖н╕ буде безроб╕ття ╕ промисловост╕ не буде. А в стратег╕чному план╕, вирубувати л╕си в Карпатах на експорт – це злочин перед нашими майбутн╕ми покол╕ннями.
Коли я вивчав геолог╕ю, нам говорили, що на Донбас╕ колись були так╕ л╕сист╕ гори, як Карпати. Мен╕ не в╕рилось. Але коли я 10 рок╕в прожив у С╓веродонецьку, який знаходиться на правому берез╕ С╕верського Донця, там р╕внина. А на л╕вому – Лисичанськ, там гориста м╕сцев╕сть, ╕ коли мен╕ доводилося йти п╕шки в╕д Лисичанська до ближнього села навпрошки через поле, я сам переконався, що там були колись гори, тому що пласти виходили вертикально на поверхню земл╕. Вершини антикл╕нальних пласт╕в були зр╕зан╕, ╕ це зробила ероз╕я, коли не стало л╕с╕в. Тому вих╕д такий: треба розвивати деревообробну промислов╕сть, для цього не треба багато л╕су, ╕ люди матимуть хорошу зарплату. Бо за експорт л╕су, пор╕вняно з продукц╕╓ю з нього, ма╓мо коп╕йки, а продукц╕ю пот╕м ще й купу╓мо з-за кордону удесятеро дорожче.
Тож Вам, пане президенте, треба ветувати закон про скасування моратор╕ю на продаж л╕су-кругляка. ╤ взагал╕, треба прислухатися до людей, що ╖х хвилю╓. От Ви зациклилися на безв╕зовому режим╕. А соц╕олог╕чне опитування показало, що людей менше всього хвилю╓ цей режим. А на першому м╕сц╕ – под╕╖ на сход╕ Укра╖ни. Добровольч╕ батальйони блокують контрабанду недаремно. Вони справжн╕ патр╕оти, в╕ддають життя за Укра╖ну. А поруч ╕де контрабанда на кров╕, на чому наживаються ол╕гархи ╕ урядовц╕. ╤ це вже трет╕й р╕к таке твориться, а в╕д президента нема н╕яко╖ реакц╕╖. В╕д Вас, як в╕д головнокомандувача, не видно координац╕╖. Минулого року сказав, що у к╕нц╕ 2016-го Донбас буде визволений. У цьому роц╕ Аваков зверта╓ться до нацгвард╕╖, щоб закрити повн╕стю кордон. Не зрозум╕ло, хто ким керу╓. Добровольч╕ батальйони скаржаться, що Аваков давить ╖х. На днях я дов╕дався, що батальйон «Азов» отримав танки. А чому ран╕ше ╖х не давали? Тож не дивно, що Рос╕я трубить, що Порошенко не здатний контролювати ситуац╕ю в Укра╖н╕.
╤ з арм╕╓ю не все так гаразд, як на словах. Жовтень був холодний, а м╕н╕стр Полторак дав наказ про перех╕д на зимову форму лише в к╕нц╕ м╕сяця. Тод╕ ж з’ясувалося, що нема теплих шапок ╕ тепло╖ б╕лизни. Ви часто хвалитеся, що ми ма╓мо сильну, профес╕йну, контрактну арм╕ю, у н╕й багато добровольц╕в-контрактник╕в. Напевно, ╕ сам╕ розум╕╓те, що арм╕я у нас поки що велика к╕льк╕сно. Учасники АТО говорять, що арм╕ю роз’╖да╓ боягузтво ╕ п’янство, тому, набираючи контрактник╕в, треба добре тестувати ╖х, щоб знати, що то будуть за б╕йц╕.
Це вже загальнов╕домо, але хочу нагадати уроки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. У 1944 роц╕ наш╕ союзники, нарешт╕, в╕дкрили св╕й фронт, злякавшись, що Радянський Союз захопить всю ╢вропу. Арм╕я у них була профес╕йна, контрактна, мала перевагу на суш╕ ╕ в пов╕тр╕, але в б╕йц╕в не було патр╕отизму. А н╕мц╕ ст╕кали кров’ю, але в╕дступати ╖м було н╕куди, тому п╕д Арденами так фанатично атакували, що союзники аж запросили допомоги в╕д Радянського Союзу. На той час радянська арм╕я не була готова до наступу, але Стал╕н дав наказ наступати. П╕д час цього наступу загинуло б╕льше наших б╕йц╕в, н╕ж вся арм╕я союзник╕в. А вони за спиною в Г╕тлера домовилися з н╕мецьким генерал╕тетом, н╕мецький фронт було знято ╕ союзники з комфортом наступали по шосе...
Петре Олекс╕йовичу, цього листа я почав писати ще на початку вересня 2016 року. Хот╕в роз╕братися, чому проти Вас з’явилося ст╕льки звинувачень. Але прийшов до висновку, що вс╕ г╕лки влади на даний час не здатн╕ себе оздоровити. Отакий приклад. На початку листопада 2016 року уряд оголосив конкурс на вакантн╕ посади державних секретар╕в м╕н╕стерств, як╕ прийдуть на зам╕ну кер╕вник╕в апарат╕в. Здавалося б, у чому проблема? Переможц╕в визначили. А 5 грудня на сп╕льному бриф╕нгу м╕н╕стр ╕нфраструктури Р. Омелян ╕ в.о. м╕н╕стра охорони здоров’я У. Супрун заявили, що в╕дмовляються працювати ╕з запропонованими ╖м кандидатами, бо т╕ усп╕шно «трудилися» в уряд╕ Януковича.
Сумн╕вн╕ держсекретар╕ знайшлися ╕ в ╕нших в╕домствах. В М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ (де можна б╕льше вкрасти?) прийшов О. Перевезенцев, який працював в уряд╕ Азарова, в «Нафтогаз╕» ╕ в Б. Колесникова. Для МВС вибрали О. Тахтая, який працював в уряд╕ Януковича. Виявля╓ться, що ком╕с╕я в╕дс╕ювала людей, як╕ мають досв╕д роботи в громадських орган╕зац╕ях. Тобто, знаних, активних, порядних людей.
Напрошу╓ться висновок: вибирають корупц╕онер╕в. Ком╕с╕я корумпована, ╕ т╕, що призначали цю ком╕с╕ю, теж корумпован╕. Коло замкнулося.
Другий приклад. АТОвц╕ застерегли судд╕в в╕д обрання хабарник╕в до Вищо╖ ради правосуддя. В╕д АТОвц╕в на з’╖зд╕ судд╕в виступив голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ учасник╕в АТО «Справедлив╕сть» Тарас Констанчук. В╕н, зокрема, зазначив, що п╕д Жовтневим палацом, де проходив з’╖зд, 200 його побратим╕в, котр╕ пройшли через бо╖ ╕ яким набридло терп╕ти, тому, якщо виберуть нег╕дник╕в, АТОвц╕ «винесуть ╖х вперед ногами». В╕н ходив на зас╕дання Вищо╖ ради правосуддя ╕ бачив, як вона в╕дпуска╓ судд╕в, як╕ засуджували майдан╕вц╕в. ╤з 300 таких судд╕в зв╕льнили всього 25 ос╕б, а по ╕нших зб╕га╓ терм╕н давност╕, ╕ вони залишаться непокараними. Але цього не буде! Рух «Чесно» назвав принаймн╕ 17 кандидат╕в ╕з 44, яких н╕защо не можна допускати до ВРП. Тож про все це можна сказати, що ╕скри революц╕╖ витають в пов╕тр╕…
Прислухаючись до л╕дер╕в громадських орган╕зац╕й, почина╓ш розум╕ти, що для оздоровлення влади потр╕бна стороння, не залежна в╕д ц╕╓╖ влади сила, тобто, народна. Чи не було б виходом ╕з того замкнутого кола – створити з допомогою вс╕х громадських орган╕зац╕й ╓дину Всеукра╖нську громаду, щоб вона мала конституц╕йн╕ важел╕ впливу на вс╕ г╕лки влади ╕ президента у тому числ╕? Громада повинна виявляти непорядних урядовц╕в: профес╕йних бюрократ╕в, злодюг, корумпованих бандит╕в ╕ т. д. В громаду повинн╕ входити з кожно╖ област╕ не менше двох представник╕в. К╕льк╕сть визначають обласн╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖. Основн╕ критер╕╖ при в╕дбор╕ кандидат╕в: порядн╕сть, патр╕отизм ╕ профес╕йн╕сть у сво╖й спец╕альност╕. Зароб╕тну плату сво╖м прац╕вникам повинна виплачувати область. А держава централ╕зовано в столиц╕ повинна надати прим╕щення та техн╕чн╕ засоби, оргтехн╕ку зборам громади для вир╕шення резонансних справ. Кожна обласна громадська орган╕зац╕я повинна сл╕дкувати за сво╖ми обранцями ╕ терм╕ново зам╕няти ╖х, якщо члени Всеукра╖нсько╖ громади втратять дов╕ру через п╕дкуп чи з якихось ╕нших причин.
Особливу увагу громада повинна прид╕лити анал╕зу й оц╕нц╕ д╕яльност╕ президента. Якщо робота оц╕ню╓ться позитивно, у к╕нц╕ терм╕ну дозволя╓ться провести соц╕олог╕чне опитування, ╕ якщо виявиться б╕льше 50% позитивних оц╕нок, то громада ма╓ конституц╕йне право без перевибор╕в залишити президента на другий терм╕н.
У 30-х роках минулого стол╕ття в США була велика економ╕чна депрес╕я, ╕ коли вибрали президентом Рузвельта ╕ в╕н проявив себе усп╕шно, то йому дозволили без перевибор╕в бути президентом чотири терм╕ни п╕дряд. Але якщо президент п╕сля вибор╕в через два роки втрача╓ б╕льше половини виборц╕в через суб’╓ктивн╕ причини, то Всеукра╖нська громада повинна мати конституц╕йне право, щоб в╕дправити президента у в╕дставку.
К╕лька сл╕в про кадри взагал╕. У 1956 роц╕ я став св╕дком тако╖ розмови в М╕н╕стерств╕ геолог╕╖. Головний бухгалтер прин╕с м╕н╕стру на затвердження штатний розклад бухгалтер╕╖ м╕н╕стерства у к╕лькост╕ 110 ос╕б. М╕н╕стр перекреслю╓ 110 ╕ пише 50. Головний бухгалтер почина╓ сперечатися. Тод╕ м╕н╕стр каже, що за царя в м╕н╕стерств╕ було 10 бухгалтер╕в при такому ж об’╓м╕ роб╕т, як тепер. Ось так ╕ в уряд╕ Укра╖ни штати страшенно роздут╕. При сучасн╕й комп’ютеризац╕╖ м╕н╕стру досить мати два заступники, депутату – одного пом╕чника.
Петре Олекс╕йовичу, вс╕ б╕ди, як╕ терпить укра╖нський народ, – це результат того, що комун╕стичною чумою загублена укра╖нська культура. Я ще у 2015 роц╕ писав в╕це-прем’╓ру ╕ м╕н╕стру культури В. Кириленку, ╕ коп╕ю направляв Вам, про муки, як╕ терпить протягом всього свого ╕снування наш ╕нформац╕йний ╕ культурний осередок в Криму – «Кримська св╕тлиця», наводив траг╕чн╕ приклади час╕в Радянського Союзу ╕ тепер кажу: культура – понад усе! Звичайно, не в розум╕нн╕ ще одного «культурного» м╕н╕стра ╢. Нищука. Коли йому ще п╕д час його першо╖ каденц╕╖ запропонували п╕ти у в╕дставку, то в╕н в╕дпов╕в, що не може, бо дуже любить культуру. Це все одно, що любити дихати св╕жим пов╕трям…
М╕н╕стром культури не повинен бути актор. Богдан Ступка був знаменитим актором, але на м╕н╕стерському посту в╕н н╕чого пом╕тно позитивного не зробив. М╕н╕стром культури ма╓ бути кер╕вник, який здатний п╕д╕брати людей порядних, патр╕отичних, духовно багатих, людяних, ╕нтел╕гентних ╕ здатних виховувати ╕нших людей у такому ж дус╕. Прикро, що за вс╕ 26 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни М╕н╕стерство культури не в╕дпов╕дало сво╓му призначенню. А якщо з’являлася людина, яка намагалася навести порядок, то непорядна б╕льш╕сть змушувала ╖╖ п╕ти у в╕дставку, чи просто зв╕льняли, щоб не заважала.
М╕н╕стр культури з╕ сво╖м замом-юристом повинен сам вир╕шувати вс╕ непорозум╕ння в м╕н╕стерств╕. Це ж сором для м╕н╕стра, коли його п╕длегл╕ змушен╕ шукати правди в судах. Прийшовши у м╕н╕стерство п╕сля сцени Майдану ╕ отримавши за це звання Народного артиста, ╢. Нищук не прислухався до людей, не роз╕брався, а в╕дразу зв╕льнив директора м╕н╕стерського видавництва Лесю Б╕лаш, яка старалась навести там порядок. Оббрехали ╖╖ м╕льйонними розтратами, яких, звичайно ж, не виявилося. Серед брехун╕в був такий соб╕ пан С╓р╕ков, який ╕ зараз там знаходиться. Яке ╖хало, таке здибало – так в народ╕ про таких говорять.
То виходить, що так╕, як С╓р╕ков ╕ Нищук, «здибують» одне одного ╕ т╕льки ╕м╕тують культурну роботу, ставлячи палки в колеса тим, хто д╕йсно несе культуру до людей. Р╕к тому, коли Нищук вдруге став м╕н╕стром, я мусив звернутися до нього, бо був обурений тим, як ще один його п╕длеглий, якого в╕н призначив директором видавництва, а це колишн╕й кримчанин А. Щекун, ганебно поставився до культурного заходу, який орган╕зувала у Ки╓в╕ наша «Кримська св╕тлиця», а саме – ф╕нал Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!». Конкурс було повн╕стю про╕гноровано, а через м╕сяць п╕сля того Щекун взагал╕ зв╕льнив голову його оргком╕тету, головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктора Качулу – з формулюванням… «за прогули», бо в╕дмовився з колегами покидати газету в Криму ╕ ходити на роботу в Ки╓в╕.
На м╕й лист прийшла в╕дпов╕дь за п╕дписом заступника м╕н╕стра Т. Мазур: «М╕нкультури стурбоване обставинами, як╕ виникли 29 кв╕тня 2016 року п╕д час церемон╕╖ нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»… Звичайна в╕дписка, розрахована на простака, хай буде задоволений тим, що заступниця м╕н╕стра потрудилася в╕дпов╕сти ╕ ще й подякувала за високу громадянську позиц╕ю.
От ╕з такого, я вважаю, ╕ починаються вс╕ наш╕ б╕ди. Справд╕ культурна, вихована людина, на якому б посту вона не була, в╕д директора видавництва – до м╕н╕стра ╕ президента, не буде брехати ╕ робити п╕длост╕, не буде красти ╕ плюндрувати, паскудити в сво╓му дом╕, у сво╖й держав╕, ╕ не дозволятиме робити т╕ безчинства ╕ншим. Ось про що я по-батьк╕вськи хот╕в нагадати тоб╕, пане президенте, сво╖м зверненням. А вже почу╓ш ти мене чи н╕ – справа твоя, т╕льки за вс╕ сво╖ справи рано чи п╕зно кожен в╕дпов╕датиме – перед народом ╕ перед Богом.

╤ван Лук’янович ЛАВТАР,
пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни,
╕нвал╕д I групи
23 березня 2017 р.
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков