Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 14.04.2017
Л╕л╕я Шевцова, рос╕йський пол╕толог: УКРА╥НА ПЛАТИТЬ ВЕЛИКУ Ц╤НУ, АЛЕ У Л╤ЖКО ДО РОС╤╥ НЕ ЙДЕ

Л╕л╕я Шевцова залиша╓ться беззм╕нним сп╕кером кращих форум╕в з м╕жнародно╖ пол╕тики, ╕нод╕ зда╓ться, що вона - майже остання рос╕янка (в сенс╕ рос╕йська громадянка), котр╕й рад╕ в столиц╕ Укра╖ни. ╤ в чомусь Укра╖на залиша╓ться соб╕ в╕рною, приймаючи останн╕х см╕ливих ╕нтелектуал╕в.
╤ тому вона завжди - ц╕кавий сп╕врозмовник для укра╖нських журнал╕ст╕в.
- Л╕л╕╓ Федор╕вно, безв╕з, по-вашому, милостиня чи под╕я, г╕дна ╕стор╕╖ цив╕л╕зац╕╖?
- Все залежить, зв╕дки дивишся. Дивишся з Ки╓ва, ╕ може виникнути в╕дчуття, ну, нарешт╕, нам кинули к╕стку. Дивишся, скаж╕мо так, з Варшави: ой, як все укра╖нцям пов╕льно да╓ться, ну, нарешт╕, хоч отримали. А я дивлюся з Москви, дивлюся з кра╖ни, котр╕й до безв╕зу з ╢вропою, б╕с його зна╓ ск╕льки десятил╕ть, можливо.
╤ я вважаю, що, до реч╕, без всяких компл╕мент╕в, - ╕ д╕йсно вважаю, що Укра╖н╕ вдалося дуже багато за ц╕ к╕лька рок╕в. Вдалося значно менше, ан╕ж хот╕ли б ви. Але вдалося набагато б╕льше - чому, тому що у вас не було н╕яких полегшувальних зовн╕шн╕х обставин. Н╕хто вас в ╢вроп╕ не чека╓, як чекали Балт╕ю, Варшаву, Чех╕ю ╕ Болгар╕ю. ╤ тому, коли вас не взяли на борт, коли ви йдете сам╕, ви сам╕ досягли багато чого, ви зберегли незалежн╕сть (так, втративши територ╕ю), ви зберегли вектор, ви зберегли сво╓ сусп╕льство, яке компенсу╓ слабк╕сть держави.
Так, ви, очевидно, не змогли впоратися з корупц╕╓ю. Я вас не критикую, бо це те, що говорите ви, укра╖нськ╕ колеги. Але впоратися з корупц╕╓ю набагато складн╕ше зараз, ан╕ж при виход╕ з комун╕зму. Цього не було. Тому балт╕йцям дуже пощастило тод╕, виходити було легше, зараз складн╕ше. ╤ нам буде складн╕ше. Ми, рос╕яни, дивимося, як це робите ви. Тому що для нас важлив╕ший ваш досв╕д, а не досв╕д Польщ╕.
Але у вас, у всякому раз╕, з'явилися дв╕ реч╕, як╕ для мене значать дуже багато. Безв╕з - це означа╓ визнання Укра╖ни членом свого кола, сп╕льноти, це протягнена долоня в ситуац╕╖, коли ╢вропа роз'╓днана, слабка ╕ н╕чого б╕льше дати не може. Це дуже важливо. Це символ величезний. Будете ви подорожувати, не будете - символ важливий. Ви - наш╕. Ми вам дов╕ря╓мо. Це дуже важливо.
А друге - е-декларац╕╖, як╕ викликали ст╕льки д╕йсно неспод╕ванок ╕ т.д. Ми мр╕╓мо про так╕ декларац╕╖. Коли ми, нарешт╕, побачимо - ск╕льки на рахунках у Медвед╓ва, у Пут╕на, у Наб╕улл╕но╖, у член╕в уряду тощо. Я вважаю - це величезно╖ важливост╕ крок. Тому що вам складн╕ше - час короткий, велика кра╖на. Точка в╕дл╕ку - жахлива, ╕ ви йдете. ╤нод╕ вам зда╓ться, що ви топчетеся, але ц╕на, яку ви платите ╕ продовжу╓те платити - велика. ╤ ви йдете. ╤ ви ж не йдете до нас (у Рос╕ю - ред.), у пост╕ль не йдете.
- Ой, н╕.
- Ну, так про що мова.
- Ви говорите, що Рос╕╖ до безв╕зу - десятил╕ття. Говор╕ть, як людина, яка в╕рить, що колись Рос╕я стане частиною ╢вропи. Хочете в це в╕рити?
- Звичайно. (Посм╕ха╓ться).
- Багато хто говорить про повстання далекоб╕йник╕в, що все-таки це вже можливо, повстання пролетар╕ату, що це пахне революц╕╓ю, ви згодн╕?
- П'ять рок╕в тому я дуже швидко ╕ ч╕тко в╕дпов╕дала на ц╕ запитання, зараз, трохи подоросл╕шавши, порозумн╕шавши, я повинна визнати, що ми не зна╓мо, що в╕дбува╓ться у Рос╕╖. Я живу в Рос╕╖, я пор╕внюю ╖╖ з ╕ншими кра╖нами, я копошуся у рос╕йськ╕й пол╕тичн╕й соц╕альн╕й багнюц╕, ╕ для мене шоком було 26 березня. Це означа╓, що я не могла передбачити, що вийде (на протести - ред.) ст╕льки народу в пров╕нц╕╖. Соц╕олог╕я не да╓ н╕яких ╕нструмент╕в, н╕яко╖ можливост╕ проникнути в товщу соц╕ально╖ й пол╕тично╖ св╕домост╕, ми н╕чого про свою кра╖ну не зна╓мо.
Соц╕олог╕я померла в тому сенс╕, що люди не в╕дпов╕дають правду на запитання (соц╕олог╕чних опитувань - ред.), тому нема╓ ╕нструмент╕в проникнути. Очевидно, за допомогою непрямих питань можна зрозум╕ти, але на це грошей ╕ терп╕ння не вистача╓. Тому в мене нема╓ в╕дпов╕д╕ на ваше запитання.
Але я розум╕ю лише одне - що, нав╕ть якщо найближчим часом н╕чого не станеться в Рос╕╖, то все одно 26 березня означа╓, що зак╕нчу╓ться глава рос╕йсько╖ ╕стор╕╖, як ╕стор╕╖ болота, ╕стор╕╖ н╕моти, ╕стор╕╖ повного загнивання. Ми думали, що вже й не прокинеться сусп╕льство, ╕ Кремль думав, що не прокинеться. А виявля╓ться, ╓ щось живе, виявля╓ться – йдуть на поверхню сплески, але якоюсь м╕рою ця ситуац╕я нагаду╓ мен╕ ситуац╕ю в к╕нц╕ 80-х рок╕в Радянського Союзу, коли населення ще не виробило пол╕тично╖ платформи, ново╖ парт╕╖ – не отримавши л╕дерства, не створивши бачення, воно вийшло на вулицю для того, щоб сказати: ви нам остогидли, нас в╕д вас нудить.
╤ зараз мен╕ зда╓ться, що це перша стад╕я такого громадського протесту проти нудотного. Що пот╕м виросте на ц╕й нив╕ – не зрозум╕ло.
╤ ви абсолютно прав╕, коли згаду╓те далекоб╕йник╕в. Вс╕ говорять про студент╕в-т╕нейджер╕в, для мене дуже важлив╕ далекоб╕йники в Махачкал╕. Тому що Дагестан - це один з найб╕льш лояльних до Кремля рег╕он╕в, вони голосують 99, до десятих, за "╢дину Рос╕ю" ╕ за Пут╕на, ╕ цей рег╕он вийшов на вулиц╕. Голодний Дагестан, вони стоять - це дуже важливо, якщо пров╕нц╕я вийшла. Навряд чи вона зм╕нить кл╕мат ╕ владу в Москв╕, але коли Кремль бачить, що втрача╓ контроль, коли все розсипа╓ться, ╕ коли страх ╕ побоювання використовувати силу... Там же ввели рос╕йську гвард╕ю ╕ в╕йська, а пот╕м в╕двели, тому що у дагестанц╕в теж ╓ чим стр╕ляти, вони можуть в╕дпов╕сти кров'ю, ╕ що з ними робити - не зрозум╕ло.
Тому ситуац╕я нова зовс╕м, не зрозум╕ла, ╕ тим вона страшн╕ше. ╤ для нас страшна: ми не зна╓мо, що з цього котла вирветься, але те, що це нова глава, ми ╖╖ в╕дкрили, в╕дкрили главу, не розум╕ючи, якою буде наступна стор╕нка, - це факт.
- Скаж╕ть, я намагаюся для себе зрозум╕ти, як╕ у нас будуть в╕дносини з Рос╕╓ю, з огляду на, що в╕д сус╕да, з яким 2 тис. км кордону, н╕куди не д╕нешся. Одн╕ кажуть - повинен п╕ти Пут╕н, повинна пройти денациф╕кац╕я рос╕ян. Трет╕ кажуть, що поки Рос╕я не знайде сво╓ м╕сце, не визначиться з ╕дентичн╕стю, н╕чого не буде. Допоки вона не зрозум╕╓ - хто вона ╕ не в╕дмовиться в╕д загального котла, сп╕льно╖ колиски, не усв╕домить себе, тод╕ й не усв╕домить нас, як окрему нац╕ю. По-вашому, що ма╓ в╕дбутися глобально в мисленн╕, в ел╕тах, щоб ми, нехай через сто рок╕в, почали з нуля.
- Важко сказати, адже, по сут╕ справи, ви, Укра╖на, порушила формулу залежност╕ в╕д московського центру, ви втекли в ╢вропу, ╕ Москва намага╓ться вас зупинити, хоч це вже безглуздо, принаймн╕ тепер. Москва буде намагатися з╕псувати вам життя, але вже не претендуючи на контроль за кра╖ною. 63 в╕дсотки рос╕ян хочуть нормальних в╕дносин з Укра╖ною - з незалежною, дружньою Укра╖ною, 27 в╕дсотк╕в хочуть контролю над Укра╖ною, але при цьому рос╕яни не хочуть жертв в ╕м'я яко╖сь ново╖ конфронтац╕╖, в╕йни з укра╖нцями ╕ б╕лорусами. Кремль вже це розум╕╓, що, однак, не означа╓, що у нас не буде якихось конфронтац╕йних момент╕в.
Але, д╕йсно, спливе дуже багато часу, допоки нарешт╕ Рос╕йська Федерац╕я оформить себе як нову державу. ╤ ми нав╕ть до цього моменту ще не п╕д╕йшли, а отже, в╕дносини будуть дуже складними м╕ж нами ╕ фронтовими державами, а Укра╖на ╕ Б╕лорусь - це фронтов╕ держави. Чому фронтов╕? Тому, що поки ви не в НАТО ╕ не в ╢вропейському Союз╕, ви будете перебувати ось у ц╕й зон╕ м╕ж двома цив╕л╕зац╕ями, ╕ у вас ситуац╕я, звичайно, весь час буде п╕ддаватися р╕зним ризикам та загрозам, ви фронтов╕ держави, допоки Рос╕я ╓ чужою цив╕л╕зац╕╓ю.
Але не виключаю, що за певних умов, при зм╕н╕ влади в Рос╕╖ прийде б╕льш прагматичне л╕дерство, яке, нав╕ть при збереженн╕ якихось ╕нститут╕в старих, спробу╓ м╕кшувати напружен╕сть. Чому? Тому що рос╕йська ел╕та розум╕╓ - без Заходу не вижити, тому нав╕що взагал╕ бичитися ╕ нав╕що створювати конфл╕ктн╕сть? ╢ дуже потужний ╕мпульс: Зах╕д може вплинути на Рос╕ю, тому що на Заход╕ - вс╕ ресурси, як╕ потр╕бн╕ Рос╕╖, так що дуже багато залежить в╕д того, хто буде в Кремл╕, але дуже багато залежить в╕д Заходу - чи захоче Зах╕д дати вам гарант╕╖ безпеки ╕ сп╕впрац╕, чи н╕. Поки що Зах╕д не вир╕шив.
- Чи передбача╓те ви зм╕ну влади в РФ?
- Важко сказати, ми не зна╓мо, що трапиться завтра. Поки що ╓ вс╕ гарант╕╖, що Пут╕н вигра╓ вибори 2018 року, але нав╕ть якщо не Пут╕н, будь-яка людина може в╕дтворити цю систему, в н╕й ╓ ще потенц╕ал.
- Я знаю, що Льошу Навального у вас н╕хто любити не припинить, але ми йому не в╕римо.
- Ви зна╓те, у ц╕╓╖ системи, не залежно в╕д того, хто в Кремл╕, ╓ ще потенц╕ал для самозбереження, тому ╓ вс╕ п╕дстави думати, що вона в найближч╕ п'ять рок╕в у якомусь стагнуючому чи роздрипаному вигляд╕ збережеться. 
- Я переглядала ваш╕ записи в Фейсбуку, ваш╕ максими, березнев╕ тези "Бризки шампанського", ви там написали таку р╕ч: фем╕н╕зм - це в╕двол╕кання в╕д боротьби за права вс╕х у сусп╕льств╕. В╕д вас я такого не оч╕кувала.
- Це, напевно, я пишу у в╕дпов╕дь на як╕сь драт╕влив╕ чинники ╕, очевидно, я згадала або зреагувала, я просто забула просто - на що це написала. Швидше за все, прореагувала на якихось рос╕йських, московських фем╕н╕ст╕в, як╕ вимагають р╕вност╕ для ж╕нок, права для ж╕нок, квоти для ж╕нок. Я взагал╕ вважаю, що вимагати прав для будь-яко╖ категор╕╖ населення за гендерною або ╕ншим принципом у ситуац╕╖, коли не забезпечен╕ права вс╕х - це не т╕льки ╕люз╕я, це в╕дведення уваги в ╕нше русло, тому що спочатку потр╕бно забезпечити справедлив╕сть, р╕вн╕сть ╕ верховенство закону для вс╕х, а пот╕м уже думати про права для окремих категор╕й.
- Ще читала вашу тезу: ол╕гархи - порученц╕ влади з обслуговування власност╕. Я подумала про те, що св╕т дуже пол╕в╕в. Ми пост╕йно говоримо про людей, як╕ фактично ╓ донорами бюджету, т╕льки в так╕й негативн╕й каннотац╕╖. Це теж було подразником?
- Про ол╕гарх╕в. У мене заклопотан╕сть наступна - це прояв мо╓╖ заклопотаност╕ посткомун╕змом. Справа в тому, що виходити з комун╕зму, як виходили балт╕йц╕, поляки та ╕нш╕, було набагато легше - не було ол╕гарх╕в ╕ не було злиття власност╕ та влади. Зараз це сталося при посткомун╕зму, п╕сля 1991 року, у нас у вс╕х - у нас, у вас, меншою м╕рою в Б╕лорус╕, в Молдов╕, в Азербайджан╕ ╕ т.д.
У нас в╕дбулося ось це злиття влади та власност╕, яке зруйнувати дуже складно, очевидно ви з цим боретеся зараз, тому що, коли в╕дбува╓ться злиття, це злиття породжу╓ ╕ншу р╕ч - це перетворення судово╖ системи в ╕нструмент лег╕тимац╕╖ цього злиття, а коли нема╓ незалежного суду – н╕чого нема. Тому ось це злиття – як розрубати зв'язку, як роз'╓днати, як зд╕йснити розлучення м╕ж владою ╕ власн╕стю – це для нас ╕ для вас основна проблема.
У нас же нав╕ть нема╓ реально╖ корупц╕╖, тому що, коли влада ╕ власн╕сть об'╓днан╕, то корупц╕╖ нема╓, тому що влада користу╓ться власн╕стю, власн╕сть належить влад╕ - яка корупц╕я, якщо все знаходиться в злитт╕. Тому ось це основна проблема. А якщо мова йде про ол╕гарх╕в, яких я мала на уваз╕: нема╓ ол╕гарх╕в таких, як був Ротшильд, як американськ╕ ол╕гархи. Чому н╕? Тому що ╓ багат╕ люди Аден, Мордашов ╕ т.д., як╕ волод╕ють власн╕стю т╕льки з дозволу влади, без влади вони б не волод╕ли власн╕стю. ╤, природно, коли Усманов да╓ Медвед╓ву, нада╓ власн╕сть - ск╕льки-то сотень м╕льйон╕в рубл╕в або долар╕в ╕ власну дачу, це, власне - оплата його особисто╖ безпеки. 
Тому ц╕ ол╕гархи - вони не ол╕гархи зовс╕м, вони лабазники, вони порученц╕ влади, яким дають власн╕сть, але цю власн╕сть вони повинн╕ в будь-який момент надати влад╕.
Дерипаска сказав: я в будь-який момент усе в╕ддам. В╕ддасть, адже в╕н призначений керувати, в╕н може нею користуватися, але в╕н д╕йсно може в будь-який момент ╖╖ в╕ддати, щоб вижити, тому вони - порученц╕. ╤ саме явище ол╕гарх╕╖ огидне, але це явище вироблено владою, це спос╕б для бюрократ╕╖ й л╕дера насолоджуватися власн╕стю через сво╖х порученц╕в.
- Я хот╕ла запитати про Б╕лорусь, ви в╕рите в ╖╖ якийсь в╕дрив в╕д Рос╕╖ нав╕ть у далекому майбутньому, у них же нема╓ н╕чого свого: труба "газпром╕вська", ╖жа рос╕йська, телебачення рос╕йське, н╕чого, кр╕м жменьки ╕нтелектуал╕в.
- У мене не було часу серйозно перейнятися Б╕лоруссю, тому що це дуже ц╕кавий, дуже драматичний народ, ст╕льки пережив, ст╕льким пожертвував. Я говорю з б╕лоруською молоддю, особливо коли я буваю в балт╕йських державах, там дуже багато б╕лорусько╖ молод╕, опозиц╕йно╖, яка по╖хала туди, у них ╓ своя нац╕ональна самосв╕дом╕сть, нехай ╕ в рамках сво╓╖ групи. Ця нац╕я - в процес╕ становлення, це держава в процес╕ становлення, цей процес просто призупинили, коли Лукашенко присмоктався до Рос╕╖ й вижива╓ за рахунок див╕денд╕в з Рос╕╖. Але це нац╕я, яка виходить на вулиц╕, яка готова до самопожертви, вона хоче незалежност╕, не т╕льки ╕нтелектуали. Так, можливо, в сел╕ ще не розум╕ють, так, маленьк╕ м╕стечка ще не зовс╕м розум╕ють, бо ╖х ще не довели до стану нудоти, але це самост╕йна нац╕я, у не╖ просто буде ╕нший шлях, ╕ якщо вони б╕льш пасивн╕, н╕ж укра╖нц╕, менш драйвов╕, це не означа╓, що у них цього нема╓ взагал╕, вони сидять по тюрмах з╕ сво╓ю ╕де╓ю.
- П╕сля останн╕х теракт╕в у Рос╕╖ я дивилася стр╕чку Фейсбуку, моя п╕дписка - це в основному журнал╕сти: н╕ в кого нема╓ сумн╕ву, що це другий дубль "ФСБ п╕дрива╓ Рос╕ю", ми не зна╓мо цього точно, але вс╕ так думають. Ви допуска╓те масовий терор у Рос╕╖?
- Ми н╕чого не зна╓мо, ╕ ми н╕коли не д╕зна╓мося, але справа в тому, що Рос╕йська держава ст╕льки натворила, в тому числ╕ й в останн╕ роки, що ╖╖ тепер п╕дозрюють нав╕ть у тому, чого вона не робила. Ця в╕дпов╕дальн╕сть ╕ провина лежать на рос╕йськ╕й ел╕т╕, на рос╕йських л╕дерах, якщо ╖м не в╕рять, не дов╕ряють ╕ ╖х п╕дозрюють, ╕ в╕дмитися в╕д цього дуже важко, це по-перше. 
По-друге, чи буде терор, чи н╕? В принцип╕, ця ел╕та - це не стал╕нська ел╕та. Стал╕н був м'ясником, тому в нього не було сумн╕в╕в ╕ не було н╕яких обмежувач╕в щодо пускання кров╕. Але в той же час ця ел╕та теж натворила, теж отримала багато, волод╕╓ багатствами такими, що упустити ╖х буде дуже складно. Вона ще молода, вона ще бо╓здатна, ╕ вона готова на набагато б╕льше, н╕ж старц╕ час╕в, скаж╕мо, Черненка ╕ Андропова. Комун╕стичн╕ старц╕ в╕ддали Радянський Союз просто так, без опору, ну, поопиравшись п╕д час серпневого путчу 1991 року. Ц╕ так просто не в╕ддадуть. 
Тому повн╕стю виключати масове насильство не можна, але терор сумн╕вний в силу одн╕╓╖ причини: терор можливий, коли ╕сну╓ ╕дея терору, терор завжди ╕деолог╕зований. Потр╕бно згуртувати маси на п╕дтримку терору ╕ силов╕ структури, як╕ будуть готов╕ на кров, ╕ ц╕ структури повинн╕ бути лояльн╕ й в╕ддан╕ л╕деров╕, готов╕ на терор, вони повинн╕ бути мамлюками, так би мовити, рос╕йського султана, а коли силовики залучен╕ в корупц╕ю, в крад╕жки, у волод╕ння власн╕стю, хтось сказав, зда╓ться один ╕з римських ╕сторик╕в: Спарта ск╕нчилася, коли спартанц╕ зайнялися присво╓нням власност╕ зам╕сть в╕йни. 
Ось наш╕ силов╕ структури давно зайнялися присво╓нням власност╕, тому п╕ти на терор - в ╕м'я чого? - сумн╕вно, ось це ╓днання влади ╕ власност╕, особливо в руках силовик╕в, робить ╖х беззубими.

Лана Самохвалова
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18406

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков