"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
#15 за 14.04.2017
ФЕНОМЕН УКРА╥НИ
Друге чудо феномену Укра╖ни
Кор╕нна земля, на як╕й формувався укра╖нський етнос, не звичайна територ╕я. З нею нерозривно по╓днан╕ планетарн╕ чинники, що мають безпосередн╕й зв’язок з етногенезом. ╤ тут ми ма╓мо друге чудо, другу загадку Укра╖нсько╖ земл╕. З початку семидесятих рок╕в минулого стол╕ття в наукових колах та в прес╕ обговорю╓ться г╕потеза трьох московських автор╕в - Н.Ф.Гончарова, В.С.Морозова ╕ В.А.Макарова - про законом╕рност╕ життя нашо╖ планети та ╖╖ людност╕, пов’язан╕ з структурою ╖╖ силового поля. Земля, за г╕потезою цих автор╕в, ма╓ ╕косаедро- додекаедричний силовий каркас, який проекту╓ться на ╖╖ поверхню у вигляд╕ мереж╕ з величезних трикутник╕в ╕ п’ятикутник╕в. Система силових пол╕в ц╕╓╖ мереж╕ визнача╓ появу ╕ розвиток р╕зноман╕тних под╕й ╕ процес╕в, що в╕дбуваються на планет╕, створюючи в певних вузлах системи найсприятлив╕ш╕ умови для розвитку живого, а в ╕нших, навпаки, - смертельно небезпечн╕ зони для всього живого. Пригадую, що я читала про цю г╕потезу величеньку статтю в “Комсомольськ╕й правд╕” в к╕нц╕ 1973 року. Етногенезом я тод╕ не ц╕кавилась, та й не про нього, зда╓ться, йшлося, а про експедиц╕╖ см╕ливих людей в так╕ м╕сця, куди м╕сцев╕ люди, як╕ живуть недалеко в╕д цих м╕сць, не ходять, бо туди ╕ птахи не л╕тають, ╕ зв╕р╕ не живуть, а т╕ в╕дчайдушн╕ см╕ливц╕, як╕ наважуться п╕ти туди, зникають назавжди. Та повернусь до г╕потези. ╥╖ автори стверджують, що вузли системи ╓ осередками поширення флори ╕ фауни, культурних рослин, центрами св╕тових максимум╕в ╕ м╕н╕мум╕в атмосферного тиску, максимум╕в сонячно╖ рад╕ац╕╖. З л╕н╕ями ╕ вузлами системи зб╕гаються геолог╕чн╕ структури, розм╕щення корисних копалин, польоти птах╕в тощо. В центрах г╕гантських силових трикутник╕в ц╕╓╖ мереж╕ розм╕щуються й ус╕ в╕дом╕ вогнища цив╕л╕зац╕╖, етногенезу, мовотворення. В центр╕ ╓вропейського трикутника м╕ститься Ки╖в ╕ Ки╖вськ╕ земл╕. З часу опубл╕кування г╕потези минуло вже б╕льше, як 40 рок╕в, ╕ весь цей час вона знаходить п╕дтвердження (як в╕д геолог╕в та геоф╕зик╕в, так ╕ в╕д гуман╕тар╕╖в - ╕сторик╕в, археолог╕в, ф╕лолог╕в) ╕ жодно╖ спроби спростування. Факт наявност╕ особливо чистих пол╕в високих енерг╕й в район╕ Ки╓ва виявлений ╕нд╕йськими йогами ╕ п╕дтверджений екстрасенсами, що спец╕ал╕зуються на тонких енерг╕ях. Саме “свят╕сть” Ки╓ва, тобто особлива близьк╕сть Ки╖всько╖ земл╕ до високих косм╕чних енерг╕й, забезпечила йому роль центру формування укра╖нського етносу, а не “виг╕дне м╕сце на торговому шляху з варяг у греки”, як вважа╓ дехто (Ки╖в ╕снував задовго перед тим, як на св╕т з’явилися греки, ╕, тим б╕льше, варяги!). Саме свят╕сть, а не вигоди торг╕вл╕ привели сюди апостола Андр╕я ╕ спонукали його благословити ц╕ земл╕. Саме свят╕сть Ки╓ва зробила його центром паломництва у дореволюц╕йн╕й Рос╕╖. До Ки╓во-Печерсько╖ лаври та ╕нших ки╖вських святинь йшли на прощу аристократи ╕ м╕щани, купц╕ ╕ в╕йськов╕, студенти, а найб╕льше - селяни. Людське лихо та б╕да, а ╕нод╕ ╕ звичайна ц╕кав╕сть здавна торували шлях до “╢русалима земл╕ русько╖”. Центр╕в богом╕лля в кра╖н╕ було к╕лька, але святин╕ ки╖вськ╕ славилися в найв╕ддален╕ших куточках, приваблюючи щороку в “богоспасенне” м╕сто сотн╕ тисяч прочан. При╓мно в╕дзначити, що до розум╕ння енергетично╖ винятковост╕ Ки╖всько╖ земл╕ почина╓ приходити ╕ укра╖нська експериментальна матер╕ал╕стична наука. Так, в ╤нститут╕ ф╕з╕олог╕╖ рослин ╕ генетики НАН Укра╖ни Т.П.Решетникова виконала експерименти, як╕ привели ╖╖ до висновку, що “з найдавн╕ших час╕в на земл╕ Укра╖ни жили люди, як╕ використовували косм╕чну енерг╕ю для розв’язання земних проблем. ╥х називали Святими, Вчителями, ц╕лителями, в╕дьмаками. В.С.Стеценко ╕ Т.П.Решетникова виявили, що мум╕╖ святих Ки╓во-Печерсько╖ лаври ╕ сьогодн╕ випром╕нюють ц╕лющу енерг╕ю, трансформуючи ╖╖ з космосу, ╕ л╕кують так само, як жив╕ екстрасенси. Досл╕дники встановили, що ця енерг╕я благотворно д╕╓ на все живе, захища╓ в╕д рад╕ац╕╖ тощо. Трет╓ чудо ╕ третя загадка Укра╖нсько╖ земл╕
- ун╕кальн╕ грунти ╕ ун╕кальн╕ природн╕ умови, як╕ мали не менше значення для формування етногенезу, особливо на ранн╕х стад╕ях. Наддн╕прянщина ╕ Наддн╕стрянщина, як св╕дчать екологи, - ╓дине у св╕т╕ м╕сце, де ширина чорноземно╖ зони досяга╓ 500 км. На п╕вдн╕, заход╕ ╕ п╕вноч╕ ц╕╓╖ зони чорнозему нема╓, на сход╕ вона р╕зко звужу╓ться (на Поволж╕ у 1,5 раза, на Приуралл╕ - в 3, за Уралом зовс╕м зника╓. До того ж, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших “кислих” чорнозем╕в, чорнозем згадано╖ зони “солодкий”, що забезпечу╓ природну високу як╕сть злак╕в, городини ╕ садовини. Як ╕ коли утворився цей дивовижний ун╕кальний грунт? Фундатор науки про грунти В.В.Докуча╓в п╕ля тривалих ╕ детальних досл╕джень прийшов до висновку, що укра╖нський чорнозем ╓ “результатом надзвичайно щасливого ╕ дуже складного комплексу ц╕лого ряду ф╕зичних умов” ╕ що в ╕снуючих кл╕матичних умовах н╕де на земн╕й кул╕ нав╕ть за м╕льйони рок╕в не зможе утворитись “такий благодатний грунт, який становить кор╕нне, н╕ з чим не зр╕вняне багатство”.
Четверте чудо укра╖нсько╖ земл╕
Загадку укра╖нського чорнозему можна пояснити за рахунок введення у наш розгляд ще б╕льшо╖ загадки - четвертого чуда. Перегортаючи якось мапи суш╕ територ╕╖ Укра╖ни протягом ╕стор╕╖ земно╖ кул╕ (УРЕ, перше видання, т. 17, с. 21-24) авор книги “Феномен Укра╖ни” Олекс╕й Братко-Кутинський виявив, що значний масив укра╖нських земель (приблизно В╕нниччина ╕ Житомирщина) з часу появи на земн╕й кул╕ перших наземних рослин та перших тварин (Силур╕йський пер╕од) н╕ разу не був затоплюваний водами мор╕в чи океан╕в. Це означа╓, що протягом сотень м╕льйон╕в рок╕в тут збер╕гався ╕ нагромаджувався родючий грунт та посл╕довно розвивався найбагатший у св╕т╕ генетичний фонд. Це означа╓, що протягом ус╕╓╖ ╕стор╕╖ нашо╖ планети ця земля в╕д╕гр╕вала роль недоторкано╖ генетично╖ скарбниц╕, була чимось на зразок велетенського природного “Но╓ва ковчега”, де формувалась ╕ зв╕дки розселялась по новоуворюван╕й суш╕ флора ╕ фауна, а разом з нею ╕ людн╕сть. Це означа╓, що саме терен Укра╖ни ╓ тим м╕стичним м╕сцем планети Земля, на якому в╕дбува╓ться передача естафети знань в╕д посл╕довно зм╕нюючих одна одну рас земно╖ кул╕: лемур╕йсько╖, атлантично╖, ар╕йсько╖. Це означа╓, що саме ця земля мала породити с╕льське господарство ново╖ раси, оск╕льки лише такий величезний масив такого благодатного грунту м╕г забезпечити стал╕ врожа╖ позбавленим ефективно╖ технолог╕╖ людям ар╕йсько╖ раси, що переживали свою кам’яну добу, спонукати ╖х до землеробства, до ос╕длост╕, а отже, й до дальшого поступу.
П’ята чудо-загадка феномену Укра╖ни
Поляга╓ у повн╕й нев╕дпов╕дност╕ надзвичайно високих ╕деолог╕чних засад формування св╕тогляду укра╖нського етносу ╕ прим╕тивних умов життя. На терен╕ Укра╖ни в кам’яну добу ступ╕нь знань про св╕тобудову був р╕вен сучасному або й вищий. Досить пригадати наш╕ давньоукра╖нськ╕ м╕фи про створення св╕ту ╕ всього живого в ньому. Не може бути сумн╕ву, що людина кам’яно╖ доби не здатна самотужки здобути знання високого р╕вня, отже вони мають бути передан╕ ╖й в╕д давн╕ших цив╕л╕зац╕й, в╕д ╕нших рас, що пройшли повн╕ший цикл розвитку. Аналог╕чна неординарна ситуац╕я пану╓ в Укра╖н╕ ╕ за п╕зн╕шо╖ доби - доби формування п╕драс ар╕йц╕в. Якщо переважна б╕льш╕сть ╕ндо╓вропейських народ╕в сформован╕ з одн╕╓╖-двох п╕драс, то в формуванн╕ укра╖нського етносу брали р╕вноправну участь ус╕ п’ять нин╕ ╕снуючих п╕драс ар╕╖в: ╕ндоар╕╖ (1), пелазги (2), скито╕ранц╕ (3), кельти-гали (4), тевтонц╕-слов’яни (5). Це чудо етн╕чного багатства ╕, разом з тим, повно╖ спор╕деност╕ етносу - шосте чудо феномену Укра╖ни. Його можна пояснити лише в тому раз╕, коли визнати г╕потезу трьох московських автор╕в про розм╕щення на укра╖нських землях вершини ╕косаедро- додекаедричного каркасу планети, тобто центру етнотворення (див. вище, загадка друга). Сьоме чудо - загадка феномену Укра╖ни - це загадкова пас╕онарн╕сть укра╖нсько╖ культури, ╕деолог╕╖ ╕ символ╕ки ╕ ╖╖ прив’язан╕сть до укра╖нських земель. Таких нищ╕вних удар╕в ╕ спроб тотального винищення та асим╕ляц╕╖, як╕ зазнав укра╖нський етнос, його культура та ╕деолог╕я, не витримала б жодна з сучасних нац╕й. Про етн╕чн╕ трансформац╕╖ можна поговорити п╕зн╕ше, а зараз наведу лише одну ╕люстрац╕ю до сказаного, а саме - пригоди центрального символа укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕деолог╕╖ - знаку Тр╕йц╕ (Тризуба) як державного символа Укра╖ни.
╤стор╕я Тризуба, як державного символа Укра╖ни
дивовижна ╕ ун╕кальна насамперед тим, що його нос╕╓м ╓ етнос, а не державц╕. Детальн╕ше про ╕стор╕ю тризуба ╕ його прив’язаност╕ до Укра╖ни, зокрема до Ки╓ва, можна буде прочитати в наступному числ╕ нашо╖ газети. А зараз - про безпрецедентну ситуац╕ю вибору державного знаку для Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки в 1918 роц╕. Тод╕ Тризуб, по сут╕, “самоутвердився” всупереч нам╕рам уряду. Як в╕домо, п╕сля проголошення укра╖нсько╖ державност╕ для вироблення державного герба була створена спец╕альна ком╕с╕я Центрально╖ Ради. Голова уряду М.Грушевський наполягав на створенн╕ принципово нового “демократичного”, “народного ”герба, який би включав постат╕ укра╖нсько╖ селянки з серпом ╕ роб╕тника з молотом. Ком╕с╕я, попри величезний авторитет М.Грушевського, чомусь не приймала його проекту. Не могла вона зупинитись ╕ на жодному з ╕нших. Тим часом Держбанк УНР випустив банков╕ б╕лети, на яких нев╕домо з чийого р╕шення було зображено Тризуб. Без усяко╖ ╕н╕ц╕ативи ╕ п╕дтримки з боку ком╕с╕╖ Тризуб з’явля╓ться на поштових марках УНР, на в╕йськово-морському прапор╕ Чорноморського флоту ╕ т. д. Спец╕альн╕й ком╕с╕╖ Центрально╖ Ради, як ╕ сам╕й Рад╕ та ╖╖ голов╕ М.Грушевському, не лишалось н╕чого ╕ншого, як визнати Тризуб державним знаком УНР. (Продовження буде)
Алла ОСАДЧА м. Феодос╕я
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18425
|