Версiя для друку Обговорити в форумi

Чим тлумачення рішення Суду ООН з боку російського МЗС відрізняється від самого рішення?
19 квітня Міжнародний суд ООН оголосив ухвалу щодо позову України про запровадження тимчасових запобіжних заходів до Російської Федерації у справі «Україна проти Росії». Ключові положення ухвали:
- суд визнав свою юрисдикцію у справі «Україна проти Росії»;
- суд зобов'язав Україну і Росію повністю виконувати «мінські домовленості»;
- суд закликав Росію утриматись від збереження або накладання нових обмежень на можливості кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу;
- суд закликав Росію забезпечити доступність освіти українською мовою;
-  суд зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували або розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання;
- суд відмовив у тимчасових заходах проти РФ щодо конвенції про заборону фінансування тероризму.
МЗС України вважає рішення Суду ООН нашою перемогою та наголошують на тому, що Суд прийняв до розгляду позов України до Росії. Натомість МЗС Росії розтлумачило рішення Суду абсолютно навпаки, подавши його як  власну перемогу.
«Укрінформ» звернувся до професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка - представника України в Раді ООН із прав людини з 2006 по 2010 рік, аби він прокоментував оцінку рішення Суду російською стороною. Отже:
1. МЗС Росії: «Суд без голосования признал, что претензии Украины к России по Международной конвенции по борьбе с финансированием терроризма (МКБФТ) безосновательны и, соответственно, условия для введения временных мер отсутствуют».
Володимир Василенко: «Рішення про тимчасові заходи стосується лише того, застосовувати чи не застосовувати якісь тимчасові заходи, але воно не стосується суті справи. В ухвалі абсолютно чітко зазначено, що рішення про відмову застосовувати тимчасові заходи жодним чином не впливає на рішення суду по суті справи. Навіть більше – Україна має право надати додаткові докази, які підтверджують її позицію, які суд враховує при винесенні остаточного рішення».
2. МЗС Росії: «Суд также призвал стороны разбирательства работать над полным выполнением Минских договоренностей, признав при этом, что эти договоренности были одобрены и подписаны, в частности, представителями Донецка и Луганска - факт, который пытается отрицать Украина».
Володимир Василенко: «В документі суду написано так: суд очікує, що сторони виконуватимуть «мінські домовленості» і вживуть всіх заходів для мирного врегулювання ситуації на Донбасі. От і все. ООН підтримала «Мінські домовленості», при підписанні яких були присутні представники ДНР/ЛНР. Але росіяни намагаються створити враження, що стороною мінських домовленостей якраз і є представники ДНР/ЛНР, що не відповідає дійсності».
3. МЗС Росії: «В отношении Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации (МКЛРД) Суд не поддержал ни одну из временных мер, запрошенных Украиной. Претензии Киева относительно того, что Россия, дескать, осуществляет политику «стирания культурной идентичности украинской и крымско-татарской общин», не были поддержаны. Суд также не посчитал обоснованным целый ряд обвинений Украины, таких как якобы наличие этнически мотивированных исчезновений, убийств и задержаний в Крыму, гонений на СМИ и общественные организации, запрета на проведение митингов и публичных мероприятий представителей украинской и крымско-татарской общин или невозможность получить образование на крымско-татарском языке».
Володимир Василенко: «Річ у тім, що суд ухвалює рішення про тимчасові заходи виходячи із того, наскільки надзвичайний характер має ситуація, яка породжена порушенням відповідних актів – в даному випадку конвенції про расову дискримінацію. Маються на увазі порушення, які можуть призвести до невиправної шкоди, тому, ухвалюючи тимчасові заходи, виходять саме  із цього. Це знову ж таки не впливає на остаточне рішення, просто ці види порушень не мають настільки тяжких наслідків, щоби їх спеціально враховувати в попередніх тимчасових заходах. Зате у тимчасових заходах записано, що Російська Федерація  зобов’язана утриматися від утискання або застосування обмеження, запровадження нових обмежень щодо кримсько-татарських представницьких інституцій».
4. МЗС Росії: «Суд признал решение о применении трех временных мер по МКЛРД: одна касается доступности образования на украинском языке, вторая – возможностей крымско-татарской общины иметь свои представительные институты и третья, адресованная к Украине и России, - не предпринимать действий, которые могли бы вести к усугублению спора».
Володимир Василенко: «Всі деталі будуть вирішені в остаточному рішенні, а сьогодні суд хоче, щоб обидві сторони не вживали якихось заходів, які можуть ускладнити спір, що існує між ними. Оскільки визнано, що Росія порушує свої зобов’язання, це її і стосується».
5. МЗС Росії: «Важно, что Суд занял принципиальную позицию и не поддержал заявления Украины о якобы имеющей место «агрессии», «оккупации», или о статусе Крыма как не относящиеся к сути разбирательства».
Володимир Василенко: «Так це і не було предметом розгляду спору! Україна зверталася до суду лише в питанні порушення Росією двох міжнародних конвенцій, а не ставила питання про агресію. Тут не розглядалося це питання, тому ми не можемо говорити про те, що суд це відкинув чи не відкинув, визнав чи не визнав агресію. Це не було предметом розгляду суду».

Юлія Горбань

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема "З потоку життя"