"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема "Резонанс"
#16 за 21.04.2017
ТА ХТО Ж РОС╤Ю «ПОСАДИТЬ»? ВОНА ЖЕ ЯДЕРНА…
Половинчастий вердикт М╕жнародного Суду ООН св╕дчить: засудження агресора можливе лише за зм╕ни його статусу
Вердикт М╕жнародного Суду ООН щодо обмежувальних санкц╕й по позову Укра╖ни до Рос╕╖ не те щоб розставив все по сво╖х м╕сцях, в╕н затвердив те очевидне, що на тих же м╕сцях ╕ стояло. Суд у Гааз╕, як ╕ вс╕ м╕жнародн╕ ╕нституц╕╖, д╕╓ не лише в правовому пол╕, але ╕ в рамках можливого. Щодо ядерно╖ Рос╕╖, пост╕йного члена Ради безпеки ООН, кра╖ни-спойлера, чи╓ основна завдання не сприяти розвитку цив╕л╕зац╕╖, а шкодити - ц╕ рамки сильно звужен╕. Чому р╕шення по двох частинах укра╖нського позову розпод╕лилися саме так? Все просто. Адже укра╖нський Крим анексований Рос╕йською федерац╕╓ю ╕ цей факт, називаючи це по-╕ншому, «при╓днанням зг╕дно з результатами референдуму», Москва визна╓. В╕дтак ╕ гаагзьк╕ судд╕ можуть соб╕ дозволити погрозити Рос╕╖ пальчиком, запропонувавши агресору: - Утриматися в╕д обмежень щодо кримських татар на представництво власних ╕нтерес╕в, включно з поновленням д╕яльност╕ Меджл╕су; - Забезпечити поновлення осв╕ти укра╖нською. «Суд зазнача╓, що вимоги або параметри для застосування тимчасових заход╕в по Конвенц╕╖ щодо запоб╕гання расово╖ дискрим╕нац╕╖ ╓ д╕йсними ╕ таким чином суд прийма╓ р╕шення, щоб так╕ заходи були зазначен╕, ╕ щоб вони були повн╕стю або частково зазначен╕ по тих статтях, про як╕ говорила укра╖нська сторона», - сказав суддя Абрахам. А от у питанн╕ тимчасових заход╕в проти Рос╕╖ щодо ф╕нансування тероризму – то щодо цього до М╕жнародного Суду можна було ╕ не звертатися. «Укра╖на не дотрималася стандарт╕в доказово╖ бази, щоб довести умисн╕сть перерахування кошт╕в», - зачитав суддя р╕шення гаазько╖ Фем╕ди. ╤ у тому дивному для будь-яко╖ неупереджено╖ людини формулювання – та цих доказ╕в задокументовано тисяч╕ – насправд╕, нема╓ н╕чого дивного. Бо якби ╕ з цього питання суд погодився би з Укра╖ною, це би означало, хоч ╕ попередн╓, але визнання Рос╕╖ кра╖ною-агресором на м╕жнародному р╕вн╕. А якщо визнати це, то що тод╕ Нормандський формат ╕ його д╕тище М╕нськ╕ угоди, на як╕ роблять вигляд, що моляться в основних св╕тових столицях? А насправд╕, вони не знають, що робити з такою Рос╕╓ю, як поставити ╖╖ на м╕сце, не наразивши себе на небезпечн╕ насл╕дки. Тут, у вс╕й сво╖й очевидност╕ поста╓ недосконал╕сть, а подеколи ╕ неспроможн╕сть сучасних м╕жнародних ╕нституц╕й. А М╕жнародний Суд ООН – це, до реч╕, лише одна з них. Чи означа╓ все вищезгадане, що не треба будо взагал╕ зат╕вати цю справу? Або, може, у нас ╓ п╕дстави для того, щоб лаяти укра╖нських юрист╕в, як╕ готували доказову базу? Н╕, звичайно. Уже одна вимога до окупант╕в в╕дновити роботу Меджл╕су кримськотатарського народу того варта. Москва, зв╕сно, ╖╖ не викона╓, зате наш╕ брати, кримськ╕ татари, кр╕м морально╖ сатисфакц╕╖, отримають хороший ╕нструмент ╕ в судах, ╕ взагал╕ - для посл╕довного в╕дстоювання сво╖х прав. А як╕ можуть бути претенз╕╖ до юрист╕в? Адже за ╕снування вищезгаданих обставин будь-як╕ докази були б визнан╕ М╕жнародним судом «недостатн╕ми». Треба визнати: Укра╖на нараз╕ отримала в Гааз╕ максимально можливий результат. Тут справа в ╕ншому. Вс╕ ми чудово розум╕╓мо, що жоден м╕жнародний суд не може змусити Рос╕ю повернути Укра╖н╕ захоплен╕ територ╕╖ – Крим та частину Донбасу. От не було ще такого прецеденту в рос╕йськ╕й ╕стор╕╖ – повернення загарбано╖ територ╕╖ за р╕шенням нерос╕йського суду (про суд рос╕йський ╕ згадувати безглуздо). Тому, як реал╕сти, ми чекали ╕ чека╓мо в╕д М╕жнародного Суду ООН засудження д╕й Рос╕╖, коли д╕йде справа до розгляду позову Укра╖ни по сут╕, спод╕ваючись, що воно стане одним ╕з складник╕в загального тиску на не╖ (образно кажучи – одним ╕з цвяшк╕в у труну), котрий у к╕нцевому п╕дсумку таки змусить Кремль в╕дступити ╕ ми повернемо наше. Зв╕дси ╕ лог╕ка нашого М╕н╕стерства закордонних справ, котре ще до оголошення Судом першого р╕шення заявило, що вважатиме перемогою Укра╖ни ухвалення Судом ООН будь-яких заход╕в проти Рос╕╖. Але повторю╓мо: було б великою, якщо не катастроф╕чною, помилкою укра╖нсько╖ влади ╕ загалом укра╖нського сусп╕льства вважати, що р╕шення будь-яко╖ м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ можуть зупинити рос╕йську агрес╕ю. Власне, п╕дозрювати нашу владу у так╕й на╖вност╕ не доводиться. Ось ╕ Президент Укра╖ни Порошенко ц╕лком ч╕тко заявив у Лондон╕: змусити Рос╕ю припинити свою агресивну пол╕тику можна т╕льки силою. Зрештою, р╕шення будь-якого суду, хоча б районного в Укра╖н╕, лише тод╕ вт╕люються у життя, якщо ╓ д╕╓вий механ╕зм примусу до його виконання. Присудив суд квартирному злод╕╓в╕ ск╕лькись там рок╕в невол╕, ╕ в╕н таки в╕дправиться до в’язниц╕, бо ╓ люди та орган╕зац╕╖, як╕ виконають судовий вирок попри незгоду з ним засудженого. Оск╕льки в Укра╖ни на сьогодн╕ не вистача╓ ╕ ще дуже довго не вистачатиме власних сил для створення механ╕зму примусу Рос╕╖ повернути загарбан╕ укра╖нськ╕ територ╕╖, нам потр╕бна допомога союзних держав. У цьому сенс╕ – сп╕льного м╕жнародного вироблення згаданого механ╕зму примусу – для нас ╕ важливе р╕шення Суду ООН. Ось з ц╕╓╖ точки зору ╕ сл╕д нам сьогодн╕ ╕ в майбутньому, оск╕льки розгляд справи Судом ООН триватиме ще роки, оц╕нювати його р╕шення. Як можуть зд╕йснитися так╕ зм╕ни? Лише через зм╕ну м╕жнародного статусу стор╕н – Укра╖ни та Рос╕╖. Наск╕льки це можливо ╕ що для того треба робити – тема окремо╖ розмови. ╤ далеко не одно╖.
В╕ктор Бондар https://www.ukrinform.ua/
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2017 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18443
|