Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 28.04.2017
ОРКЕСТР ╤ ЙОГО ДИРИГЕНТ

З чергово╖ по╖здки на батьк╕вщину в березн╕-кв╕тн╕ цього року я привезла красиве св╕же видання твор╕в член╕в л╕тературно╖ студ╕╖ «Горгани», що активно д╕╓ при Рожнят╕вськ╕й районн╕й б╕бл╕отец╕ на ╤вано-Франк╕вщин╕, з автографами та побажаннями в╕д автор╕в книги, над╕слано╖ на мою ки╖вську адресу. Мен╕ пощастило зустр╕тися з цим творчим колективом на ╖х територ╕╖ п╕д час перебування минуло╖ осен╕ на в╕дпочинку в панс╕онат╕ НСПУ в Трускавц╕, а читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вже неодноразово мали насолоду знайомитися з творч╕стю поетес л╕тстуд╕╖ Натал╕ Данилюк та Лес╕ Шмигельсько╖.
Книга, подарована мо╖ми новими друзями, що ма╓ мелод╕йну назву «Карпатська симфон╕я», вийшла у св╕т з порога ╤вано-Франк╕вського видавництва «М╕сто НВ» при ф╕нансов╕й допомоз╕ депутат╕в обласно╖ ради та ╕нших доброд╕╖в. Це видання – п╕дтвердження сл╕в голови Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Михайла Сидоржевського на позачерговому з’╖зд╕ письменник╕в в березн╕ м╕сяц╕: «Хай прикладом для ╕нших областей, зрештою ╕ столиц╕, стане вид╕лення кошт╕в на укра╖нське книговидання ╤вано-Франк╕вською обласною радою в розм╕р╕ 1 млн. 200 тис. гривень щор╕чно». Л╕тератори област╕ мають потужну п╕дтримку в╕д чиновник╕в, п╕дпри╓мц╕в та небайдужих людей прикарпатського краю, про що св╕дчать ╕ подарован╕ мен╕ авторськ╕ видання п╕д час зустр╕ч╕ в жовтн╕ 2016 року. Як недавню гостю, до участ╕ в першому колективному зб╕рнику поез╕й та прози рожнят╕вських поет╕в та проза╖к╕в, голова студ╕╖ Любомир Михайл╕в люб’язно запросив ╕ мене, тож ш╕сть мо╖х поез╕й теж знайшли м╕сце в цьому достойному виданн╕.
 Хочу в╕дм╕тити, що поряд з творами письменник╕в з вагомим творчим напрацюванням, таких як Леся Шмигельська, Наталя Данилюк, Любомир Михайл╕в, Ольга Парадовська, Ольга Мацьк╕в-Романишина, Богдана П╕лецька, Володимир Кондур та ╕н. (всього 19 автор╕в) в книз╕ «Карпатська симфон╕я» представлен╕ ╕ юн╕ л╕тератори, серед яких школярка Д╕ана Данилюк з м. ╢нак╕╓ве Донецько╖ област╕ (з початком во╓нних д╕й на Сход╕ пере╖хала в смт. Рожнят╕в) та минулор╕чний випускник Перег╕нсько╖ ЗОШ №1 з сус╕днього з Рожнят╕вським Долинського району – нин╕ студент Любл╕нського ун╕верситету (Польща) Олег Бойко.
 «Наша книга художн╕х твор╕в л╕тературно╖ студ╕╖ «Горгани» «Карпатська симфон╕я» – н╕би музика симфон╕чного оркестру, де партитура до кожного ╕нструменту пишеться окремо» – так образно дав оц╕нку зм╕сту книги голова студ╕╖ Любомир Львович Михайл╕в. Я щиро под╕ляю рад╕сть автор╕в «Карпатсько╖ симфон╕╖» ╕ вдячна дол╕, що звела мене з цими св╕тлими людьми на житт╓вому шляху.
 В сьогодн╕шн╕й поетичн╕й доб╕рц╕ – поез╕╖ Любомира Михайл╕ва, члена Нац╕ональних сп╕лок письменник╕в, журнал╕ст╕в та кра╓знавц╕в Укра╖ни, голови товариства «Просв╕та» ╕м. Т.Г.Шевченка, лауреата л╕тературних прем╕й ╕м. Василя Стефаника, Ярослава Дорошенка та ╕нших, автора понад двадцяти книг поез╕й та прози, оч╕льника л╕тстуд╕╖ «Горгани».
 
Галина ЛИТОВЧЕНКО
Бахчисарайський район

Любомир МИХАЙЛ╤В

П╤ДУ У РАНОК

П╕ду у ранок, в╕н мене полюбить,
Бо я люблю цей в╕льний б╕лий св╕т,
Який доповнюють земля свята ╕ люди,
╤ птиц╕ одиноко╖ пол╕т.
Я ближчим стану до трави ╕ листя,
Я стану вищим в╕д Карпатських г╕р,
╤ зрозум╕ю: тут життя криниця,
Тут барви л╕та серцю дорог╕.
Неначе тут знаходжу все, що втратив,
╕ що в душ╕ я для людей бер╕г,
Стаю душею на роки багатий,
Бо ранок цей, неначе обер╕г
Мойого краю ╕ мо╓╖ дол╕,
Мо╖х дор╕г ╕ обр╕ю мого,
Де починався шлях у нев╕дом╕сть,
Де ╕скри н╕с, аби м╕й жив вогонь.
Де шл╕фував св╕й крок на кожн╕м кроц╕ –
Так, як р╕ка шл╕фу╓ валуни.
Де сплеск сльози погас п╕д сплеск емоц╕й,
Коли шукав ключ╕ в╕д та╖ни.
М╕й день, м╕й час – мо╖ пок╕рн╕ слуги
╤ друз╕, ╕ розумн╕ вчител╕.
Стр╕чаю ранок, мов стр╕чаю друга,
З яким я р╕с для р╕дно╖ земл╕.

* * *
Коли сонячна рука
Гладить по гол╕вц╕ мо╓ м╕сто
╤ всю Укра╖ну,
Я в╕дчуваю,
Що ростемо ми, гей!
Як сказав поет.
Та коли материнська сльоза
Торка╓ться труни сина,
Що побратими привезли ╕з фронту,
Великою краплиною сльози
Ста╓ серце матер╕
╤ уже не верта╓ться
У перв╕сний стан н╕коли.

* * *
Черств╕╓ небо в кольорах сльоти,
Ста╓ слюдою св╕тло-кам’яною.
Неначе розколисан╕ мости
Провисли пом╕ж кожною горою.

Неначе св╕т ╕ див, ╕ та╓мниць
Спресований ╕ вистр╕лив грозою,
Розпроду╓ земля з сво╖х крамниць
Прохожим вс╕м по келиху озону.

Скоцюрбилося л╕то, наче к╕т,
Лежить соб╕ – живе ╕ завмира╓,
Лиш птах╕в не спиня╓ться пол╕т –
Тому ╕ з╕р м╕й спокою не ма╓.

Л╤ТО В РОЖНЯТОВ╤
Око примружене сонця
С╕ло на стовпчик тину,
Гори лежать на осонн╕,
Наче в колисц╕ дитина.

Кури гребуться в грядц╕,
Дин╕, немов лисиц╕,
А коло хати в запасц╕
Цямрини сто╖ть криниця.

В Л╕вниц╕ й Чечв╕ небо,
Наче у ночвах кисне,
Возять п╕дводами щеб╕нь,
Наче роки колишн╕.

В райцентр╕, що без заводу
╤ без колгоспу також,
Носить веселка воду
Галицьким древн╕м трактом.

До гурту з╕йшлися хати,
Вс╕лися межи липи,
А на веретах д╕вчата
Сушать гербар╕й-липень.

Р╤КИ ╤ СТЕЖКИ
Писати про любов потр╕бно, як про хл╕б,
Про хл╕б душ╕, вона без нього гасне,
На терезах – ╕з корисним прекрасне,
Св╕т без любов╕ вже б давно осл╕п.

Про хл╕б писати – означа╓ щоб
Без фальш╕, без лукавства, обережно,
Ц╕нител╕в багато, та належно
Оц╕нить достеменно хл╕бороб.

Про р╕дний край писати треба так,
Щоби кор╕нням входити в глибини,
В╕дчути кожен кап╕ляр калини,
Пром╕ння прочитати м╕ж г╕лляк.

Чи, може, захот╕лось з перших рук
Почути про людей – вони ж титани,
Вони – ходяч╕ пов╕ст╕ й романи –
С╕дай, записуй ╕ здавай у друк.

Записуй, поки шепчуться листки,
Приймай усм╕шку молодо╖ кв╕тки,
╤ аж тод╕ узна╓ш ти: ось зв╕дки
Беруть початок р╕ки ╕ стежки.

* * *
Горшки, звичайно, л╕плять не свят╕
Й не т╕, що мають за спиною крила.
Та часто так бува╓ у житт╕,
Що б’ють горшки не т╕, що ╖х л╕пили.

Живуть ╕деями не власники ╕дей,
А т╕, що ╖х купують на торжищах,
╤ часто не за тими люд ╕де,
Хто по ранжиру духу значно вищий.

Вим╕рююсь на вектори життя:
╤з низу – вверх, а часто – зсередини,
Щоб в╕дштовхнутися, потр╕бно опертя
З бетонних плит, а не з п╕ску ╕ глини.

* * *
Буде св╕танк╕в гарячих!
Буде ще сонця в рос╕!
Кв╕ти так╕ дитяч╕ –
Наче з дитинства вс╕.

Наче з дитинства верби,
Що обн╕мали мене,
А пот╕чки, як вени,
Син╕м горять вогнем.

Сонця мала краплина
У молоц╕ бер╕з,
Миле усе, дитинне,
Я би сказав, до сл╕з.

Нав╕ть павук на стежц╕
На рад╕сть, не на б╕ду,
Яблун╕ пильно стежать,
Де я в╕д них ╕ду.

Небо в╕дкрило оч╕,
Дивиться на село,
Л╕с пов╕да╓ мовчки,
Як то колись було.

* * *
Поринаю в б╕лу зиму
╤ по шию – в б╕лий сн╕г.
Наче в╕рш╕, наче рими,
Ялинки б╕ля дор╕г.

Наче птахи, що лет╕ли,
Повс╕дались на дроти,
╤ кому до того д╕ло -
Н╕ про╖хать, н╕ пройти.

Як ╕ завжди, нове диво
Сипле сн╕г ╕з рукава,
Сн╕г шуму╓, наче пиво,
Аж хмел╕╓ голова!

* * *
У душу з╕рка осен╕ влет╕ла
╤ на нов╕ вершини повела,
Торкнулась ос╕нь ╕ душ╕ ╕ т╕ла,
Але душа в╕д того розцв╕ла.

╤ т╕ло ╕ душа помолод╕ли
В╕д золотих мелод╕й та октав,
Та я ╓ я. Кому до того д╕ло,
Що я посеред жовтня ╕ншим став?

* * *
Ой, сумна планида наша нин╕ –
Не воскреснуть мертв╕ ╕з могил,
Робим все, як треба, що повинн╕,
Та як завше, щось ╕ не змогли.

Губиться в╕дкладене на завтра
М╕ж под╕й, у вихор╕ доби,
Вс╕х проблем у вузол не зв’язати,
Час усе розкидав, подробив.

Та усе ми в╕римо у справжн╕сть,
Що л╕ку╓ душ╕ ╕ т╕ла,
Хоч дощ╕, сн╕ги, чи сонце пражить,
Але ╕стина завжди живе й жила.

╤ речей нема╓ випадкових –
Все у кол╕ замкнуто одн╕м,
Ми ╕з сонцем у одному кол╕ –
Й сонцелик╕ часто творим дн╕.

Хоч сумна реальност╕ планида,
Та ╕ сум – наш ворог. Не сумуй!
Бо життя – не казка, а корида:
Мчать бики. ╤ зустр╕ч ╖м готуй!

* * *
Ми у трави духмян╕ ляжем
╤ розстелим, як б╕сер, сн╕г,
Ми залишим багато вражень
На полян╕ палких ут╕х.

Споглядатиме нав╕ть стежина
Кожен рух наш ╕ кожен крок.
Ми неначе на мить загинем
За межею сво╖х думок.

Трохи станемо щаслив╕ш╕ –
Розпливемося пом╕ж трав,
Пот╕м станеш ти мо╖м в╕ршем,
Тим, що я ще не написав.

* * *
Ти росинка моя, св╕тлогрань пром╕нця, досконал╕сть,
╤ без тебе, авжеж, не п╕знав би я зм╕сту краси.
╤ на б╕лому св╕т╕ я був би самотн╕м, як палець,
Ти росинка моя. А св╕танок – що варт без роси?

Ти р╕ка голуба, наче Л╕мниця. Я, наче берег,
Той найвищий, що з р╕чкою завжди до моря ╕де.
Що до моря ╕де ╕ назад вже н╕коли не верне,
Ти р╕ка голуба, ти буяння р╕ки молоде.

Ти ╕ кв╕тка моя, що цв╕ла на найвищ╕й вершин╕,
Я цю кв╕тку з╕рвав ╕ в долонях, як диво, тримав,
Ти росинка моя. Ц╕лий св╕т м╕й в╕дбився в краплин╕,
Покохавши тебе, зрозум╕в, що живу недарма.

* * *
Проснись, кохана, слухай солов’я,
В╕н полюбив об╕йстя наше й хату,
Бо соловей – сп╕вучий тв╕й характер,
Моя ти пташко, радосте моя.

Не часто лл╓ться в хату п╕снепад,
Коротк╕, наче мить, п╕сн╕ св╕танку,
В╕дкрий в╕кно ╕ в╕дхили ф╕ранку –
Там, наче авансцена, нин╕ сад.

О, соловейку наш, ти наче р╕дний,
О, як тебе нам часто не ста╓.
Сп╕ва╓ соловей – та й св╕т жи╓,
╤ щастям ранок св╕титься пог╕дний.

смт. Рожнят╕в ╤вано-Франк╕всько╖ обл.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков