Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 05.05.2017
Ш╤СТЬ М╤СЯЦ╤В МОВНИХ КВОТ: ЧИ ЗАЗВУЧАЛА УКРА╥НА ПО-НОВОМУ

П╕вроку тому запрацював закон про квоти для укра╖нсько╖ музики на рад╕о. Але чи зазвучала Укра╖на по-новому? УН╤АН поц╕кавився у музикант╕в, як вони оц╕нюють д╕ю цього документу.

╤з запровадженням квот для укра╖нсько╖ музики в в╕тчизняних рад╕оеф╕рах, як ╕ у будь-яких питаннях, так чи ╕накше пов’язаних з мовою, не все було гладко. Спочатку обговорення дек╕лькох редакц╕й законопроекту №3822 про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про телебачення ╕ рад╕омовлення» (щодо частки п╕сень державною мовою в музичних рад╕опрограмах ╕ рад╕опередачах) просто супроводжувалося бурхливими дискус╕ями у мед╕йному середовищ╕. Пот╕м взагал╕ вибухнув скандал – к╕лька десятк╕в музикант╕в виступили проти квот, пов╕ривши неправдив╕й ╕нформац╕╖ Незалежно╖ асоц╕ац╕╖ рад╕омовник╕в щодо в╕дпов╕дного законопроекту, який т╕льки мав бути розглянутий Верховною Радою. Але п╕зн╕ше, визнавши, що були введен╕ в оману, дехто з них в╕дкликав св╕й п╕дпис з-п╕д в╕дпов╕дно╖ заяви. Так вчинив, наприклад, л╕дер гурту «Бумбокс» Андр╕й Хливнюк. Зрештою, до сес╕йно╖ зали Верховно╖ Ради було винесено компром╕сний законопроект, який народн╕ депутати п╕дтримали 16 червня минулого року. 6 липня документ п╕дписав президент, а з 8 листопада – закон почав оф╕ц╕йно д╕яти. В╕н передбача╓ поступове зб╕льшення в╕дсотка укра╖нсько╖ музики в рад╕оеф╕рах. Протягом першого року, з моменту набуття чинност╕ документа, частка п╕сень державною мовою становитиме 25%, починаючи з другого – 30%, а ╕з третього п╕двищиться до 35%. Також передбача╓ться, що протягом першого року м╕н╕мальна частка ведення передач державною мовою становить не менше 50%, протягом другого року – не менше 55%, а з третього року – не менше 60%.
На п╕дтримку квот для укра╖нсько╖ музики в соц╕альних мережах нав╕ть в╕дбувся флешмоб - користувач╕ розм╕щували на стор╕нках сво╖х проф╕л╕в п╕сн╕ улюблених укра╖нських виконавц╕в, який п╕дтримало чимало пол╕тик╕в ╕ нав╕ть перш╕ особи держави, зокрема, президент Укра╖ни Петро Порошенко та прем’╓р-м╕н╕стр Володимир Гройсман. Але таку ейфор╕ю п╕дтримали далеко не ус╕. Так, наприклад, DJ Анастас╕я Топольська, у яко╖ на рад╕о KISS FM було сво╓ шоу, заявила, що розчарована квотами, оск╕льки тепер ╖й доведеться йди з╕ сво╓╖ програми. «Ось ╕ зак╕нчилася епоха як╕сно╖ сучасно╖ електронно╖ музики для FM. Особливо для KISS FM ╕ DJ FM», – написала тод╕ Топольська. Вт╕м, на даний момент, на стор╕нц╕ Топольсько╖ значиться, що вона ╕ дос╕ ╓ DJ на KISS FM.

Чи можна об╕йти квоти?
Попри вс╕ляк╕ страшилки, протягом першого м╕сяця д╕╖ квот Нац╕ональна рада з питань телебачення та рад╕омовлення заф╕ксувала лише незначн╕ порушення: у 9-ти л╕ценз╕ат╕в – щодо квоти обсягу п╕сень укра╖нською мовою,╕ у 3-х – щодо частки ведення передач укра╖нською мовою. Це враховуючи, що загалом в Укра╖н╕ д╕╓ понад 400 рад╕останц╕й.
Зг╕дно з найсв╕ж╕шою ╕нформац╕╓ю Нацради, яка ╓ на сьогодн╕, у лютому поточного року за недотримання квот було оштрафовано 8 рад╕останц╕й,  серед яких «Шансон», «Радио Вести», «Маяк»,«Kiss FM». Загальна сума штрафних санкц╕й становила понад 500 тисяч гривень. Напередодн╕ оф╕ц╕йного вступу закону про квоти в силу, найб╕льш╕ укра╖нськ╕ рад╕о групи («ТАВР Мед╕а», УМХ, BusinessRadioGroup, ТРК «Люкс», об’╓днання «Рад╕оком╕тет») п╕дписали Меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу п╕сень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою. Попри те, що ╕дею меморандуму п╕дтримали деяк╕ члени Нац╕онально╖ ради (наприклад, Серг╕й Костинський тод╕ заявив, що документ дозволить уникнути можливого р╕зночитання норм закону), багато хто сприйняв такий документ вкрай негативно. Але маючи на те вс╕ п╕дстави. Так, народний депутат Ганна Гопко нав╕ть над╕слала до Нацради депутатський запит, вимагаючи анулювати «незаконн╕ положення так званого меморандуму мед╕ахолдинг╕в».«У закон╕ ч╕тко йдеться «частку п╕сень (словесно-музичних твор╕в) державною мовою». Жодна буква закону не да╓ п╕дстав вважати такими двомовн╕ чи ще як╕сь «нап╕вукра╖нськ╕» п╕сн╕», – наголосила вона, коментуючи один з пункт╕в меморандуму про те, що «п╕сн╕, як╕ мають текст, як укра╖нською, так ╕ ╕ншою мовою, вважаються п╕снями державною мовою у раз╕, якщо к╕льк╕сть сл╕в укра╖нською мовою перевищу╓ 50% загально╖ к╕лькост╕ сл╕в у п╕сн╕». Певн╕ громадськ╕ актив╕сти також назвали документ «змовою, щоб не виконувати закон про квоти для укра╖нсько╖ п╕сн╕». Генеральний директор телерад╕окомпан╕╖ «Люкс» (яку противники меморандуму звинуватили у ман╕пуляц╕ях, але яка за час д╕╖ закону ще жодного разу не порушила його норм) Роман Андрейко згаду╓, як в╕дв╕дував зас╕дання проф╕льного парламентського ком╕тету ╕ в╕дстоював цей документ. «Меморандум – це такий елемент саморегуляц╕╖ ринку, який дозволя╓ врегулювати деяк╕ моменти, як╕ закон не може передбачати. П╕дписання меморандуму мало дуже позитивну роль, в╕н не ╓ п╕дзаконним актом, але в╕н добре доповню╓ закон виключно з техн╕чних м╕ркувань», – п╕дкреслю╓ в╕н. За словами учасник╕в рад╕оринку, перев╕рки Нац╕онально╖ ради в╕дбуваються систематично ╕ спонтанно. «Ми не можемо знати, коли нас мон╕торять. Можливо, останн╕й раз це було сьогодн╕ чи вчора», – розпов╕да╓ генеральний директор ТРК «Люкс». Тому, за його словами, рад╕останц╕╖ не мають можливостей об╕йти квоти, аби цього не пом╕тила Нацрада. «╢ дек╕лька речей, щодо яких Нацрада н╕коли не п╕де на компром╕с: наприклад, якщо в еф╕р буде виходити в╕дверта пропаганда тероризму або рос╕йських силових орган╕в. ╤ тепер додався ще один елемент, який жорстко контролю╓ться нею без будь-яких компром╕с╕в – контроль за квотами», – каже Роман Андрейко.

Квот боятися – п╕сень не сп╕вати
Сл╕д зазначити, що ╕ще до запровадження квот щодо цього питання частенько звучали певн╕ перестороги. Так, дехто переконував, що укра╖нська в рад╕оеф╕рах призведе до в╕дмови слухача в╕д споживання такого контенту. Та н╕чого страшного не сталося. За словами композитора та продюсера Вадима Лисиц╕, в╕дразу п╕сля запровадження квот рейтинги рад╕останц╕й значно знизилися. «Взагал╕, зм╕нився р╕вень слухання рад╕о. Народ спочатку трошки розлютився, на якийсь час перейшов, наприклад, в машинах, на МП3-пле╓ри…», – згаду╓ в╕н.
Таку першу реакц╕ю Лисиця поясню╓ елементарним людським фактором – звикли до одн╕╓╖ музики, а тут, раптом, ╕нша. Але на сьогодн╕ композитор вже бачить реальн╕ позитивн╕ зрушення. «Зараз я чую гарн╕ в╕дгуки про плей-листи наших рад╕останц╕й, в тому числ╕, ╕ «Русского радио». Поступово ми привча╓мо людей до укра╖нсько╖ мови. Я вважаю, що, чим дал╕, тим рейтинг станц╕й буде повертатися», – зазнача╓ в╕н. Лисиця переконаний: вже до к╕нця поточного року сл╕д оч╕кувати повернення колишн╕х – доквотних - показник╕в. У свою чергу, генеральний продюсер ТРК «Люкс» Роман Андрейко каже, що рейтинги ╕ не падали.  «Перший час було трохи пан╕ки, але все нормально. Ось ц╕ апокал╕птичн╕ прогнози, що запровадження квот на укра╖нську мову вб’╓ ринок, слухач кудись втече ╕ не буде слухати рад╕о, не справдилися», – дода╓ в╕н. Ще дек╕лька пересторог озвучив л╕дер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, який в одному ╕з блог╕в написав, що квоти, введен╕ без п╕дготовки, матимуть два насл╕дки. По-перше, на рад╕останц╕ях буде з’являтися укра╖нська музика, як╕сть яко╖ буде поступатися зах╕дн╕й, ╕ це буде створювати комплекс меншовартост╕ у слухач╕в. А, по-друге, т╕, хто насправд╕ не ╓ великими прихильниками просування укра╖номовного продукту, почнуть цин╕чно, а ╕нколи нав╕ть саркастично виконувати формальн╕ вимоги, щоб перетворити квоти на абсурд. Вт╕м, сьогодн╕, б╕льше, н╕ж за п╕вроку в╕д початку д╕╖ закону про квоти, укра╖нськ╕ музиканти та експерти переконан╕ – попри вс╕ побоювання, як╕сно╖ укра╖нсько╖ музики все ж ста╓ б╕льше. «Як╕сн╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕ все б╕льше заповнюють еф╕ри, з'являються на р╕зного формату станц╕ях. Я слухаю, наприклад, «Lounge FM», «Б╕знес.ФМ» – досить вузькоспрямован╕ станц╕╖, там теж ╓ укра╖номовна музика, яка абсолютно точно потрапля╓ в настр╕й станц╕й. Це круто, потр╕бно продовжувати дал╕», – каже продюсер ╕ композитор Вадим Лисиця. Вт╕м, зг╕дно спостережень л╕дера гурту «Т╕нь Сонця» Серг╕я Василюка, на практиц╕ д╕йсно не можна виключати можливост╕ для кричущих випадк╕в неяк╕сно╖ музики в еф╕р╕. Особливо, якщо це буде частина пол╕тики окремих директор╕в, як╕ хочуть дискредитувати укра╖нський контент. З под╕бним музикант стикався задовго до запровадження квот, ще у 2008-2009 роках. «Наприклад, було так, що якесь попсове рад╕о, спочатку вмика╓ Пугачову, а в╕дразу п╕сля не╖ – Поплавського. Вмика╓ Л╓пса, а пот╕м – п╕сню про сало. Тобто не сп╕вм╕рн╕ п╕сн╕», – згаду╓ Василюк. Тим не менш, попри можлив╕ складнощ╕, на його думку, як╕сного музичного контенту в Укра╖н╕ нараз╕ ц╕лком достатньо.

Дорогу – молодим
Одразу п╕сля запровадження квот для укра╖нсько╖ музики було також чимало розмов про в╕дкрит╕ можливост╕ для молодих гурт╕в, як╕ сп╕вають укра╖нською мовою, ╕ як╕, мовляв, зможуть легше знаходити соб╕ рад╕о майданчики. Вт╕м, за словами Романа Андрейко, не ма╓ п╕дстав говорити, що молодим укра╖нським талантам тепер стало прост╕ше здобувати популярн╕сть. Адже, п╕дкреслю╓ в╕н, головний пр╕оритет музичних редактор╕в (був ╕ залиша╓ться) – як╕сна п╕сня. Тому, аби здобути популярн╕сть, молодим талантам не достатньо лише сп╕вати укра╖нською – треба це зробити як╕сно. «Молодий виконавець спочатку ма╓ створити х╕т. ╥м треба вчитися, шукати хороших продюсер╕в, композитор╕в. У супер класного продюсера п╕сню можна написати за 1000 долар╕в, пов╕рте, для людини, яка хоче зайти в шоу-б╕знес – це не «космос»», – п╕дкреслю╓ Андрейко.
Для окремих виконавц╕в (Серг╕й Бабк╕н, Дмитро Шуров), та нав╕ть ц╕лих рад╕останц╕й, укра╖нськ╕ квоти стали мотивац╕╓ю для зм╕ни амплуа ╕ переходу на укра╖номовне музичне виконання. Всеукра╖нська рад╕омережа «Рад╕о ╢С» зм╕нила назву на «Кра╖на ФМ» ╕ переформувалася на рад╕омережу виключно укра╖номовних п╕сень ╕ програм.  Вт╕м, якщо хтось використав квоти як можлив╕сть профес╕йного зросту, то для когось вони стали черговою можлив╕стю заробити. ╤ це, до реч╕, не сприйма╓ться схвально. Л╕дер гурту «Т╕нь сонця» Серг╕й Василюк переконаний: сп╕вати укра╖нською т╕льки заради квот – нещиро ╕ неправильно. «Розпов╕м вам ╕стор╕ю. Одного разу до Юр╕я Шевчука, л╕дера ДДТ, п╕д╕йшов хлопець ╕ запитав, якою мовою краще сп╕вати, рос╕йською чи англ╕йською? Шевчук в╕дпов╕в: «Вам – н╕якою». Коли я, як колись рос╕йськомовний киянин, перейшов на укра╖нську, це був поклик душ╕, я зробив це для себе. Тому я взагал╕ не люблю, коли байдужа до нац╕онально-культурних питань людина сп╕ва╓ т╕льки заради вигоди. На щастя, серед мо╖х знайомихнема╓ таких людей», – п╕дкреслю╓ сп╕вак. У ц╕лому, Василюк зауважу╓ про позитивн╕ зрушення в план╕ зб╕льшення частки укра╖нсько╖ музики на рад╕останц╕ях. Але говорить, що на ротац╕ю ╖хнього гурту на рад╕о квоти сутт╓во не вплинули. За його словами, справа у тому, що для б╕льшост╕ загальноукра╖нських рад╕останц╕й творч╕сть «Т╕нь Сонця» продовжу╓ бути «неформатною»: п╕сн╕ не беруть ╕, на жаль, дуже часто нав╕ть не пояснюють причини. «Нас, переважно, беруть в ротац╕ю рег╕ональн╕ рад╕останц╕╖. ╢ ц╕кавий парадокс ╕з «Рад╕о. Клас», яке працю╓ на Донеччин╕ ╕ Харк╕вщин╕. Мен╕ розпов╕дали, що це таке соб╕ «блатнякове», «попсове» рад╕о, тобто ми для них - повний неформат. Однак вони все одно запрошують мене на еф╕ри, ставлять наш╕ п╕сн╕», – розпов╕да╓ Василюк.
«Квоти д╕ють. Однозначно стало б╕льше укра╖нського контенту в еф╕рах рад╕останц╕й. Мо╖х п╕сень теж стало б╕льше в еф╕рах. Хоча наск╕льки - сказати важко», - говорить ╕ фронтмен гурту «Мандри» Серг╕й Фоменко. Схвально до квот ставиться також сол╕ст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич: «П╕дтримка у вигляд╕ квот для укра╖нсько╖ мови дуже необх╕дна ╕ бажана».
Засилля рос╕йсько╖ попси, практично повна в╕дсутн╕сть п╕дтримки укра╖нсько╖ п╕сн╕ на комерц╕йних рад╕останц╕ях – такими ще не так давно були реал╕╖ укра╖нських еф╕р╕в на рад╕о. Сьогодн╕ п╕сн╕ державною мовою отримали квоту ╕, в ц╕лому, не даремно. Однозначно – це перемога.

╤рина Шевченко
www.unian.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 05.05.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18496

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков