Версiя для друку Обговорити в форумi

ПРОБЛЕМИ КОЛИШНІХ ДЕПОРТОВАНИХ..."

23 березня на ранковому засіданні Верховної Ради України більшістю голосів народних депутатів України ("за" - 324, "проти" - 0, "утрималося" - 0, "не голосувало" - 117) за основу був прийнятий законопроект "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", підготовлений і представлений Кабінетом Міністрів України.

Як відомо, народними депутатами України розглядалися два законопроекти з такою самою назвою. Авторами другого законопроекту виступили народні депутати Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Хід  підготовки цих законопроектів до розгляду у Верховній Раді та результати голосування кримський журналіст Микола Семена попросив прокоментувати народного депутата України, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
- Рефат-ага, відомо, що в ході обговорення обох варіантів законопроектів "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" під час пленарного засідання 19 березня 2004 року більшість народних депутатів у своїх виступах закликали підтримати законопроект, авторами якого є Мустафа Джемілєв і Ви. До речі, багато експертів також вказували на те, що в депутатському проекті, на відміну від "кабмінівського", більш чіткіше і конкретніше виписані правові механізми відновлення прав...
- Дійсно, у Верховній Раді України були зареєстровані два законопроекти: варіант Кабінету Міністрів України і варіант народних депутатів М. Джемілєва і Р. Чу-барова. Обидва законопроекти спрямовані на вирішення питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, депортованих за національною ознакою, встановленням державних гарантій щодо відновлення їхніх прав, принципів державної політики і повноважень органів державної влади і органів місцевого  самоврядування в сфері відновлення прав таких осіб.
Хочу зразу зазначити, що в обох випадках розробники законопроектів виходили з розуміння нереальності при нинішній розстанов-ці політичних сил у парламенті України приступити до розв'язання більш принципових питань, пов'язаних, насамперед, з від-новленням прав кримськотатарського народу, не знайшовши взаєморозуміння в більш загальних питаннях. Однак у своєму варіанті проекту ми спробували передбачити конкретні механізми, спрямовані на реальне відновлення прав людей, яких піддали депортації, і членів їхніх родин. Так, у нашому законопроекті не тільки чіткіше виписані категорії людей, яких варто віднести до числа тих, чиї права були порушені, а й вказані форми і механізми компенсації за вилучене у них майно і житло. 
На жаль, у проекті, представленому Кабінетом Міністрів України, його автори обмежилися, у більшості випадків, повторенням загальновідомих істин, що у тій чи іншій  формі знайшли своє правове втілення в діючих законах України.
Беручи до уваги всі ці обставини, після довгих і непростих обговорень Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України взяти за основу проект Джемілєва - Чубарова, а при підготовці законопроекту до другого читання - врахувати також ряд положень "кабмінівського" проекту.
- Однак у ході голосування більшістю голосів народних депутатів підтриманий законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України. Прокоментуйте, будь ласка, результати голосування, а також мотиви поведінки фракції "Наша Україна" і фракції Компартії України.
- Думаю, що буде справедливим, якщо я наведу результати голосування щодо обговорюваного нами законопроекту по всіх депутатських фракціях, групах, а також серед позафракційних депутатів.
Позафракційні депутати (усього депутатів - 22, "за" - 12), фракція "Наша Україна" (усього депутатів - 100, "за" - 3), фракція комуністів (усього депутатів - 59, "за" - 58), фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - усього депутатів - 38, "за" - 38, фракція Блоку Юлії Тимошенко (усього депутатів  - 19, "за" - 19), фракція Соціалістичної партії України (усього депутатів - 20, "за" -  20), фракція Аграрної партії України (усього депутатів - 16, "за" - 15), фракція Народно-Демократичної партії України (усього депутатів - 14, "за" - 14), фракція "Регіони України" (усього депутатів - 67, "за" - 64), фракція партій ППУ і "Трудова Україна" (усього депутатів - 42, "за" -   39), група "Демократична ініціатива" (усього депутатів  - 16, "за" - 9), група "Народовладдя" (усього депутатів - 22, "за" - 20), група "Народний вибір" (усього депутатів - 14, "за" -  13).
Зрозуміло, що фракції і депутатські групи при визначенні своєї позиції з даного питання керувалися різними мотиваціями. Так, фракції більшості були просто зобов'язані віддати перевагу законопроекту, представленому Кабінетом Міністрів України. Про це я був поінформований їхніми лідерами напередодні голосування. Правда, при цьому частина фракцій, що входять у проурядову більшість, зобов'язалася голосувати також за депутатський законопроект за умови, якби урядовий не набрав достатню кількість голосів.
Фракція комуністів, зрозуміло, також не могла дозволити собі віддати голоси за проект Джемілєва - Чубарова, незважаючи на те, що окремі представники цієї фракції в приватних бесідах визнавали привабливість депутатського проекту. Знаю точно, що у фракції комуністів відбулася досить бурхлива дискусія, оскільки частина членів фракції виступила з категоричним неприйняттям обох законопроектів, але, мабуть, побоювання виявитися єдиною політичною силою, що заперечує саме існування проблеми відновлення прав колишніх депортованих осіб, сподвигло їх до підтримки саме декларативного законопроекту.
Позиція фракції "Наша Україна" була однозначною ще на етапі обговорення обох законопроектів у Комітетах Верховної Ради України - провести законопроект народних депутатів М. Джемілєва і Р. Чубарова. Відповідно, члени фракції "Наша Україна" утрималися від голосування за "кабмінівський" проект, розраховуючи на те, що слідом відбудеться голосування за проект Джемілєва - Чубарова.  Але, як бачимо, результати першого голосування виявилися достатніми, щоб за основу був прийнятий урядовий проект.
Незважаючи на те, що народними депутатами України проголосований за основу, м'яко кажучи, не кращий варіант законопроекту, не можу не відзначити той факт, що  жодна з депутатських фракцій і груп відкрито не виступила проти самої необхідності прийняття такого закону. У порівнянні з попередніми спробами, коли навіть урядові законопроекти з питання про колишніх депортованих не набирали навіть 200 голосів, цей факт говорить про те, що зусилля, докладені  нами для роз'яснення серед усіх учасників політичних процесів в Україні важливості й актуальності вирішення проблем депортованих з числа кримських татар і національних меншин, починають давати результати.
- Яка подальша процедура проходження законопроекту "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою"?
- Відповідно до Регламенту Верховної Ради України протягом двох тижнів усі суб'єкти законодавчої ініціативи мають право направити на адресу профільного Комітету, у даному випадку - в Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, свої поправки і пропозиції до прийнятого за основу тексту. Усі поправки, що надійшли у встановлений термін і оформлені відповідно до Регламенту, знову будуть обговорені на засіданні Комітету, а потім законопроект у формі таблиці буде винесений на розгляд народними депутатами в другому читанні. Сподіваюся, що в квітні відбудеться і голосування закону в цілому. Але в будь-якому випадку закон набере сили  лише після його підписання Президентом України. Так що попереду - не менш важкий етап роботи, ніж той, котрий вже пройдений.

Київ - Сімферополь.

ТИМ  ЧАСОМ...

ВЛАДА НЕ поспішає?

За словами голови Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України, народного депутата Мустафи Джемілєва, на сьогоднішній день не виконана більшість доручень голови Ради міністрів АРК Сергія Куницина з підготовки і проведення заходів, пов'язаних з 60-річчям депортації з Криму кримських татар, вірменів, болгар і греків. Про це М. Джемілєв заявив журналістам 19 березня.
"Ухвалювали список доручень з більше 30 пунктів, з них, можливо, 5 - 6% виконано, інші ні", - підкреслив М. Джемілєв.
Голова Ради представників кримськотатарського народу також висловив незадоволеність ходом виконання в Криму постанов Кабінету Міністрів України з приводу 60-річчя депортації. "Про це ніхто навіть не знає, <...> не читає цих документів", - відзначив М. Джемілєв. Він підкреслив, що проведення заходів, пов'язаних з 60-річчям депортації, багато в чому залежить від керівництва автономії, "від того, які кроки здійснюватиме керівництво для вирішення проблем", - зазначив М. Джемілєв.
"Контекст-медіа".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 26.03.2004 > Тема "Крим - наш дім"