Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 19.05.2017
Юл╕я Красиленко: НАЗВИ РОСЛИН КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ - ЧАСТИНА КУЛЬТУРНО╥ СПАДЩИНИ КРИМУ

Поки окрем╕ пол╕тики ╕ б╕знесмени, розм╕рковуючи про долю Криму, розкидаються сумн╕вними заявами про необх╕дн╕сть здати в оренду свою територ╕ю ворогов╕, а деяк╕ експерти з Криму, сварячись м╕ж собою, намагаються визначити – в якому статус╕ п╕вострову варто повертатися в Укра╖ну, життя в особ╕ перес╕чних укра╖нц╕в демонстру╓ нам чудов╕ приклади творчого ставлення до крихкого кримського св╕ту. Хочеться в╕рити, що за допомогою саме ╖хн╕х думок ╕ справ клубок проблем, як╕ виникли навколо Криму, буде розплутуватися.
Уособленням профес╕йно╖ та людсько╖ чест╕, досл╕дником, який не в╕дмовився в╕д сво╖х укра╖нських проект╕в у Криму, для мене стала молодий кандидат б╕олог╕чних наук, науковий сп╕вроб╕тник лаборатор╕╖ кл╕тинно╖ б╕олог╕╖ та б╕отехнолог╕╖ ╤нституту харчово╖ б╕отехнолог╕╖ та геном╕ки НАН Укра╖ни Юл╕я Красиленко. П╕д час Дн╕в Криму в «Укр╕нформ╕» вона презентувала виставку арт-гербар╕╖в кримських рослин ╕ розпов╕ла, що готу╓ до видання словник ╕з ╖х найменуваннями кримськотатарською мовою. Представлена нею колекц╕я дивним чином вписувалася в загальну кримську ╕нсталяц╕ю, в як╕й фотограф╕╖, народн╕ костюми, ювел╕рн╕ вироби, керам╕ка, доповнюючи одне одного, створювали в╕дчуття приховано╖ в╕д очей та╓мничо╖ правди про реальний ╕ живий п╕востр╕в Крим.

У 2013 РОЦ╤ Я БУЛА НАЛАШТОВАНА ПЕРЕБРАТИСЯ У КРИМ

- Юл╕╓, ви з великим натхненням розпов╕дали про експонати виставки кримсько╖ флори п╕д час Дн╕в Криму в Укр╕нформ╕. Напевно, ви виросли серед цих трав ╕ дерев?
- Н╕, я виросла ╕ живу в Ки╓в╕, б╕олог, зак╕нчила Ки╓во-Могилянську академ╕ю. А флора Криму була ╕ залиша╓ться мо╖м захопленням ╕ об'╓ктом наукового досл╕дження. Я дуже хот╕ла жити в Криму, й у 2013 роц╕ була серйозно налаштована, щоб туди перебратися ╕ працювати в Карадазькому природному запов╕днику з метою досл╕дження флори Криму на б╕льш глибокому р╕вн╕, але в╕дом╕ под╕╖ поламали мо╖ плани.
- Чи давно ви працю╓те з кримською флорою ╕ ск╕льки загалом найменувань кримських рослин вам вдалося з╕брати?
- Ф╕тон╕ми почали накопичуватися з 2012 року ╕ продовжують до сьогодн╕. А до досл╕джень рослинного св╕ту Криму я причетна з 2002 року – першо╖ по╖здки на студентську еколог╕чну практику на Карадаг.
- У чому особлив╕сть кримсько╖ флори?
- Кримський п╕востр╕в вважають географ╕чним фокусом Причорномор'я. На в╕дносно невелик╕й площ╕ в 27 тисяч квадратних к╕лометр╕в розм╕стилися дуже р╕знор╕дн╕ ландшафти – г╕рськ╕ лучн╕ степи (яйли), галоф╕тн╕ сп╕льноти, ксероф╕тна степова рослинн╕сть. Зустр╕чаються пояси ял╕вц╕в ╕ дуб╕в: пухнастого, скельного та черешчатого, шибляков╕ зарост╕. У р╕внинному Криму збереглися ун╕кальн╕, так╕, що не мають аналог╕в у ╢вроп╕, ц╕линн╕ ковилов╕ степи, а також незвичайна рослинн╕сть навколо грязьових вулкан╕в на Керченському п╕востров╕. Тут б╕льше 2500 вид╕в вищих (судинних) рослин. Загалом у Криму 117 вид╕в ╕ п╕двид╕в вузьких ендем╕к╕в. Б╕льш╕сть ╕з них занесен╕ до Червоно╖ книги Укра╖ни.
ПРО НАЙБ╤ЛЬШ КРИМСЬКУ РОСЛИНУ
- На ваш погляд, як╕ найб╕льш кримськ╕ рослини?
- Звичайно ж, ял╕вц╕, полин, суничне дерево. Флора Криму дуже незвичайна ╕ ц╕кава тим, що в ╖╖ склад╕ ╓ передньоаз╕атський, балканський, середземноморський компоненти. Останн╕й, зокрема, представлений рослинами, як╕ можна зустр╕ти на П╕вденному берез╕ Криму. Також на п╕востров╕ можна знайти елементи флори, схож╕ з рослинн╕стю Кавказу, Балкан, п╕вденних степ╕в Укра╖ни. «Видами-визит╕вками» Криму, ╓, зокрема, легко п╕знаван╕ ял╕вц╕, особливо ял╕вець дельтовидний ╕ високий. Це формотворч╕ елементи флори П╕вденного берега Криму. ╤, звичайно ж, в╕домий у Криму чобан чай (пастуший чай – з кримськотатарсько╖) або татар-чай, загойник, (р╕д Sideritis). Це ╕ каперц╕ трав'янист╕, як╕, до реч╕, були представлен╕ у наш╕й виставков╕й колекц╕╖ не гербар╕╓м, а прекрасною аквареллю наукового ботан╕чного ╕люстратора Ольги Моргун. Це споконв╕чн╕ кримськ╕ рослини, ╕ каперц╕ кримськотатарською мовою - «ер кулаги», досл╕вно «вухо земл╕».
- Мен╕ в╕домо, що ви з╕брали величезний матер╕ал для створення словника рослин Криму кримськотатарською мовою? Чия це ╕н╕ц╕атива?
- Це моя особиста ╕н╕ц╕атива. Я прийшла до цього з велико╖ любов╕ до Криму, до його народу, до мелодики кримськотатарсько╖ мови, яку дуже хот╕лося б знати, бо мен╕ зда╓ться, незнання мови – це те, що зараз мене розд╕ля╓ з Кримом. А кримськотатарська ф╕тон╕м╕ка малодоступна зараз ╕ серед кримських татар. ╤ я вир╕шила, що поки ╓ у пам'ят╕ старшого покол╕ння киримли – тих, хто був депортований, але повернувся додому, така ц╕нна ╕нформац╕я про ф╕тон╕м╕ку Криму, ╓ сенс ╖╖ з╕брати для вс╕х нас, як елемент ун╕кально╖ культурно╖ спадщини. Взагал╕, ця ╕дея в╕дтворити у словнику буквальн╕ переклади кримських рослин прийшла до мене, як до «не нос╕я мови», саме в Криму п╕д час п╕дйому на Ечки-Даг. У к╕нц╕ кв╕тня там строкато цв╕ли кримськ╕ п╕вон╕╖ (Paeonia daurica Andrews). Коли я побачила ╖х велик╕ махров╕ кв╕тки з╕ скупченими пелюстками, то зрозум╕ла значення ╖х кримськотатарсько╖ назви «патлакъ чанакъ» – тр╕снута, або розбита чашка, що впала додолу з незначно╖ висоти, коли ╖╖ черепки лежать, не розл╕таючись далеко один в╕д одного – точн╕с╕нько, як пелюстки тр╕йчасто╖ п╕вон╕╖.

500 НАЗВ КРИМСЬКИХ РОСЛИН П'ЯТЬМА МОВАМИ

- Хто вам допомага╓ в реал╕зац╕╖ вашо╖ ╕де╖ видання словника?
- Насамперед, звичайно, сам╕ нос╕╖ лексики, що в╕добража╓ назви рослин кримськотатарською мовою. Поки ще ╓ старожили, як╕ пам'ятають назви рослин ╕ можуть з нами под╕литися ними, ми повинн╕ зробити все, щоб ц╕ знання не зникли. Кр╕м того, м╕й колега з Криму Г╕рей Ба╕ров, чудовий етнограф ╕ великий ентуз╕аст сво╓╖ справи, в╕дв╕ду╓ старожил╕в, яким за 90 рок╕в. В╕н розмовля╓ з ними, показу╓ фотограф╕╖ ╕ розпиту╓, як що назива╓ться, ╕ вони йому розпов╕дають. Пот╕м ми разом ╕з ним слуха╓мо записи ╕ визнача╓мо вид рослини, обробля╓мо ╕нформац╕ю ╕ включа╓мо у словник.
Кр╕м л╕нгв╕стично╖ достов╕рност╕ для словника важлива наукова достов╕рн╕сть – чи той це вид, про який ми говоримо, чи н╕. Профес╕йн╕ ботан╕ки, досл╕дники флори Криму, допомагають пор╕внювати знайден╕ назви рослин з конкретними родами чи видами. А л╕нгв╕сти роблять правки з точки зору мови. Наприклад, ми сп╕впрацю╓мо з в╕домим автором ╕ упорядником кримськотатарських словник╕в Сейраном Усе╕новим. Сейран-оджа був наст╕льки добрий ╕ уважний, що вичитав першу чернетку словника, в якому було близько 500 назв рослин.
- Так у вас уже з╕браний ╕ укомплектований словник?
- В╕н майже готовий. Плануються ╕люстрац╕╖, ми хочемо, щоб рослини були легко вп╕знаван╕, для цього ми готу╓мо ╖х фотограф╕╖ ╕ акварельну вклейку, що супроводжуватимуться короткими ботан╕чними описами вид╕в. Для цього потр╕бен час, тому ми оч╕ку╓мо видання нашого словника наступного року.
- Можете розпов╕сти детальн╕ше про формат видання. Це буде все-таки альбом чи суто академ╕чне видання?
- Словник склада╓ться з використанням п'яти мов – кримськотатарсько╖, укра╖нсько╖, рос╕йсько╖, англ╕йсько╖, а також латини, якою вказу╓ться назва рослин в╕дпов╕дно до Л╕нне╖всько╖ номенклатури. Основна частина словника – ботан╕чн╕ описи – укра╖нською мовою. Видання матиме вс╕ академ╕чн╕ ознаки, з посиланням на основоположн╕ ботан╕чн╕ публ╕кац╕╖ в заруб╕жних ╕ в╕тчизняних наукових виданнях, складене в алфав╕тному порядку ╕з зазначенням наголос╕в курсивом. Рослини, занесен╕ в Червону книгу Укра╖ни ╕ Криму, будуть вид╕лен╕ червоним кружечком, а ендем╕чн╕ види – помаранчевим. ╤люстрована частина словника, в тому числ╕ фотограф╕╖, м╕стить важливу ╕нформац╕ю про рослину, зокрема й у вигляд╕ п╕ктограм: опис, родову та видову приналежн╕сть, тривал╕сть життя, ландшафти, на яких вироста╓ рослина, властивост╕, використання та ╕нш╕ характеристики.
- Що да╓ виданню тлумачення рослин кримськотатарською мовою?
- Буквальн╕ ╕ досл╕вн╕ переклади з кримськотатарсько╖ мови розкривають "сутн╕сть" рослини, ╖╖ особливост╕ та застосування. Досл╕дження Айдера Меметова ╕ Нар╕╓ Се╕даметово╖ дозволили вид╕лити р╕зн╕ типи мотивац╕╖ для найменування ф╕тон╕м╕в у кримськотатарськ╕й мов╕: 1) за зовн╕шн╕м виглядом, наприклад, акъбардакъ – п╕дсн╕жник (буквально "б╕лий глечик") або къызылбаш - родовик л╕карський (буквально «трава з червоною головою»), йилантиль – г╕рчак зм╕╖ний (буквально "зм╕╖ний язик "); 2) за способом зростання ╕ ф╕з╕олог╕чними проявами куньайлян – соняшник (буквально "той, що поверта╓ться за сонцем"); 3) за застосуванням у л╕карських ╕ побутових ц╕лях, наприклад, бенкет оту – полин (буквально «трава в╕д бл╕х та ╕нших кусючих комах»), а також за ╕ншими ознаками ╕ властивостями.
- Анал╕з досить серйозний...
- Я дуже вдячна фах╕вцев╕ з кримськотатарсько╖ мови ╕ л╕тератури, кандидатов╕ ф╕лолог╕чних наук Ед╕бе Меджитов╕й. Вона ╓ досл╕дником п╕вн╕чного (степового) д╕алекту кримськотатарсько╖ мови ╕ допомогла нам на ранн╕х етапах проекту з досл╕вним, буквальним перекладом ф╕тон╕м╕в ╕з кримськотатарсько╖. Це дало можлив╕сть глибше вникнути в суть назви, зрозум╕ти, за яким принципом в╕дбува╓ться ном╕нац╕я. Завдяки ╖й ╕ досл╕дженням Айдера Меметова ╕ Нар╕╓ Се╕даметово╖, я зрозум╕ла, що в кримськотатарськ╕й ботан╕чн╕й номенклатур╕ переважа╓ мотивац╕йний тип ном╕нац╕╖ з прозорим ╕ метафоричним зм╕стом.
- Хто буде спонсорувати словник?
- Дуже хот╕лося б заручитися п╕дтримкою Кримського дому в Ки╓в╕. Також ми продовжу╓мо шукати гранти.
- А до Криму ╖здити вда╓ться сьогодн╕?
- Так. Я дуже стараюся витримувати максимальний нейтрал╕тет. Не можу без Криму, дуже прив'язана до його природи, до земл╕... ╥жджу туди в експедиц╕╖ з╕ збору гербар╕╖в, щоб не втрачати зв'язок, продовжувати досл╕дження.
- Який сьогодн╕ стан охоронюваних червонокнижних рослин в Криму, як в╕добразиться згадування ╖х у вашому словнику?
- К╕льк╕сть вид╕в судинних рослин, що охороняються в Криму, не рахуючи мохопод╕бних, лишайник╕в ╕ водоростей, досяга╓ 300 найменувань. Думаю, що ╖хн╓ згадування у словнику може послужити на користь збереження природи Криму. Наприклад, б╕льш╕сть орх╕дних (офрис бджолоносна, зозулинц╕, нонея, компер╕я Компера та ╕нш╕), суничник др╕бнопл╕дний, чист кримський, хр╕нниця Турчан╕нова, ковила Браунера, накор╕нниця (дифел╕пея) червона, вайда прибережна, волошка Саранд╕нак╕, герань бульбова, астрагал понт╕йський ╕ безл╕ч ╕нших. У зв'язку з╕ сформованою на п╕востров╕ пол╕тичною ситуац╕╓ю, правов╕ та законодавч╕ норми Укра╖ни в галуз╕ охорони рослин на даний момент не виконуються, проте такий важливий документ як Червона книга Укра╖ни все ж ма╓ силу. Також у 2015 роц╕ вийшла двотомна праця «Червона книга» так звано╖ «Республ╕ки Крим», яка теоретично посилю╓ охорону кримських рослин, зазначених у Червон╕й книз╕ Укра╖ни. До того ж, у не╖ внесен╕ нов╕ види, проведена таксоном╕чна рев╕з╕я зг╕дно з новими науковими даними та флористичними знах╕дками. Заради об'╓ктивност╕ варто зазначити, що видання зроблене як╕сно як щодо ботан╕чних опис╕в ╕ еколог╕чних характеристик, так ╕ ╕люстративного матер╕алу. Рег╕ональний список р╕дк╕сних ╕ вразливих вид╕в рослин п╕вострова ╕снував давно, в╕н ретельно створювався кримськими фах╕вцями ╕ вимагав нев╕дкладного видання, однак зараз залиша╓ться т╕льки здогадуватися, що заважало видати таку важливу книгу в Укра╖н╕ в перш╕й декад╕ 2000-х... Кр╕м усього ╕ншого, багато кримських рослини внесено в списки М╕жнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature and Natural Resources).
- Бездоганне законодавство в Рос╕╖, зокрема ╕ в област╕ охорони природи, не завжди гаранту╓ його виконання...
- Я б не говорила в ц╕й ситуац╕╖ про законодавство. Залиша╓ться спод╕ватися (на жаль, досить на╖вно!), що л╕сники й ╕нш╕ сп╕вроб╕тники охоронюваних природних територ╕й - запов╕дник╕в, заказник╕в, ландшафтних парк╕в - як╕ повинн╕ накладати штрафи та санкц╕╖ за адм╕н╕стративн╕ правопорушення ╕ вилучати з╕рван╕ рослини, будуть це робити за будь-яких обставин. На даний момент питання про наявн╕сть правових норм у Криму в╕дноситься, скор╕ше, до риторичних ╕ сто╖ть в одному ряду з «Що робити?» ╕ «Хто винен?». Стан кримських рослин, внесених до списку М╕жнародного союзу охорони природи, – теж п╕д питанням, оск╕льки доступ орган╕зац╕╖ International Union for Conservation of Nature and Natural Resources на п╕востр╕в проблематичний.
- Юл╕╓, розкаж╕ть, хто буде читачем вашо╖ книги, кому вона адресована?
- Ми спод╕ва╓мося, що наш словник сприятиме збереженню культурно╖ спадщини кримських татар, ╕ завдяки йому в╕дновлен╕ назви з часом стануть б╕льш активно використовуватися. Можливо, з'являться ╕люстрован╕ дитяч╕ книжки з кримськотатарськими ф╕тон╕мами. Видання також може бути корисним тим, хто ц╕кавиться природою та етнограф╕╓ю Криму. Ми рекоменду╓мо його викладачам навчальних заклад╕в, студентам-б╕ологам, як╕ вивчають флору Кримського п╕вострова, мандр╕вникам, фотографам, натурал╕стам, екскурсоводам. Мен╕ буде при╓мно, якщо читач╕ завантажать соб╕ в телефон або планшет електронну верс╕ю словника ╕ в╕зьмуть його з собою «в поля», щоб краще вп╕знавати та визначати рослини, як колись я носила в рюкзаку важкий визначник Рубцова ╕ «Лоц╕╖ Криму» Андр╕я та Олександра ╢на, щоб краще зрозум╕ти Крим, його неповторн╕сть та ун╕кальн╕сть. Кримськ╕ ф╕тон╕ми так само, як ╕ споконв╕чн╕ топон╕ми, дуже мелод╕йн╕ та колоритн╕ – дживан перч╕м, чобан чантаси, сютлеген, джеза╖р мелевшеси, дел╕дже богъдай, гульгулю мамушака, шекер чюкюндири, фес╕льген...
Сьогодн╕ знищення кримськотатарсько╖ культурно╖ спадщини в╕дбува╓ться з ювел╕рною точн╕стю – ц╕леспрямованим спотворенням, перебр╕хуванням та замовчуванням сп╕льно╖ ╕стор╕╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та Кримського ханства

ЩО МОЖЕ БУТИ КРАЩЕ, КОЛИ «СЛОВА ТА МУЗИКА – НАРОДН╤»

- Як ви ставитеся до в╕дновлення ╕сторично╖ топон╕м╕ки Криму?
- Я безмежно захоплююсь особист╕стю кримського кра╓знавця ╤горя Белянського, який присвятив життя збору кримських топон╕м╕в, ╕ сп╕лкуючись з╕ старожилами, багато ходив у в╕ддален╕ села, щоб створити словник ╕сторичних найменувань п╕вострова до депортац╕╖ 1944 року. Мелодика кримських топон╕м╕в, орон╕м╕в, г╕дрон╕м╕в ╕ ф╕тон╕м╕в заворожу╓... Джангуль, Сюйрень, Меганом, Калл╕стон, Л╕кон, Туар-Алан, Сурб-Хач, Татар-Хабурга, Дег╕рмен-кою, Маврон-Кастрон, Бурульча, ╢льт╕ген, Гюллер. Саме вони, а не Таб╕рн╕, Комунарськ╕, Радянськ╕ Танков╕ ╕ Тилов╕ – справжн╕ ╕мена цих м╕сць. Коли вимовля╓ш ╖х вголос, в╕дбува╓ться певне маг╕чне д╕йство.
- Юл╕╓, ╕стор╕я показу╓, що книги, як╕ представляють культурну спадщину кримських татар, по-варварськи знищувались, а сл╕ди ╖х культурно╖ присутност╕ на п╕востров╕ стиралися. Що потр╕бно, щоб ваша книга ╕ багато ╕нших книг про Крим, як╕ видаються сьогодн╕, не були знищен╕?
- Актуальн╕сть теми безумовна у св╕тл╕ наближення дати депортац╕╖ киримли 18 травня, бо мракоб╕сся в наш час продовжу╓ться ╕ набува╓ ╕нших форм. Сьогодн╕ знищення кримськотатарсько╖ культурно╖ спадщини в╕дбува╓ться, на жаль, з ювел╕рною точн╕стю – ц╕леспрямованим спотворенням, перебр╕хуванням ╕ замовчуванням сп╕льно╖ ╕стор╕╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та Кримського ханства. Завдання сучасних автор╕в видань, под╕бних до нашого словника, – максимальна об'╓ктивн╕сть ╕ наукова чесн╕сть.
Неможливо не згадати в цьому контекст╕ про долю укра╖нського ботан╕ка Олександра Янати. Ще перед першою св╕товою в╕йною п╕д час ботан╕чних експедиц╕й в╕н попутно збирав народн╕ назви рослин на п╕вдн╕ Укра╖ни, записуючи ╖х з╕ сл╕в селян довколишн╕х с╕л б╕ля Микола╓ва, а пот╕м ╕н╕ц╕ював роботу Укра╖нського наукового товариства з╕ створення профес╕йно╖ терм╕нолог╕╖. З часом було створено безц╕нне видання Словника ботан╕чно╖ номенклатури, де кожному виду в╕дпов╕дають десятки народних назв-синон╕м╕в, як╕ лежать в основ╕ сучасно╖ укра╖нсько╖ ботан╕чно╖ номенклатури. Але на початку 30-х рок╕в почалася сумнозв╕сна кампан╕я деукра╖н╕зац╕╖ вс╕х ланок науки, спрямована на знищення терм╕нолог╕чних здобутк╕в Укра╖нського наукового товариства. У результат╕, ╤нститут був безжально л╕кв╕довано, а укладач╕в ботан╕чно╖ номенклатури - Янату ╕ його колегу Курила - репресували. Там, до реч╕, були роботи ╕ про рослинн╕сть П╕вденно╖ Укра╖ни та Криму... Як би мен╕ хот╕лося побачити ц╕ рукописи!
- Що дода╓ оптим╕зму ваш╕й робот╕?
- Сучасн╕ технолог╕╖ дозволяють «ув╕чнити» будь-яке друковане слово. ╤ можлив╕сть перекладу на ╕ноземн╕ мови, що допоможе максимально поширювати ╕нформац╕ю. Кр╕м друкованого видання книги з гарною пол╕граф╕╓ю, подарункових та навчальних прим╕рник╕в, словник матиме безкоштовну електронну верс╕ю. ╥╖ можна буде завантажити на планшет, на моб╕льний телефон, що значно полегшить використання словника. Репости в соц╕альних мережах, рекомендац╕╖ друзям - усе це допоможе зробити словник «народним».
- А слава творця такого трудом╕сткого витвору вас не хвилю╓?
- Що може бути краще, коли «слова та музика – народн╕». Знеособлення автор╕в означатиме, що ╖хн╕ зусилля не марн╕, а в╕дновлен╕ нами назви таки «прижилися».
***
Кримськотатарсько-укра╖нський м╕н╕-словничок ф╕тон╕м╕в «Укр╕нформу»:
Акбардак - п╕дсн╕жник
Армут - груша
╤станбулсельв╕ — кипарис
Ляле — тюльпан
Шербет оту — хм╕ль
Юшан - полин
Гульнара Куртал╕╓ва

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18533

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков