|
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 26.03.2004 > Тема "Резонанс"
#13 за 26.03.2004
ЧИ ХОВАЮТЬ РОСІЯН У СЕВАСТОПОЛІ?
Лідія Степко, власкор "КС".
Представники російських ЗМІ звернулися до міського голови Севастополя Леоніда Жунька з проханням відповісти на запитання, які надто хвилюють сьогодні росіян. 22 березня у Севастопольській міській держадміністрації пройшла прес-конференція "Про перспективи розвитку Севастополя в умовах базування у ньому ВМСУ та ЧФ РФ" за участю представників прес-служби Міністерства оборони Російської Федерації, журналістів часописів "Аргументы и факты", "Парламентская газета", "Красная звезда", ВГТРК ТК "Россия", 1-го каналу ("Утро" та "Служу Отчизне"), ИТАР-ТАСС.
Вже стало традицією, що навесні до Криму і, зокрема, до Севастополя Москва направляє цілий ешелон з представниками ЗМІ. (Традиції, як відомо, - це норми поведінки, характерні певному народові). У звичаях наших північних сусідів - намагатися щовесни і за будь-яку ціну псувати нам курортний сезон. Так, вже кілька років поспіль фахівці "від пера" то досліджують стан кримських доріг, то жахають своїх співвітчизників надуманими сейсмологічними прогнозами або "досконалим знанням" звичаїв татар. Мовляв, ті зарізаки без ножа й за поріг не ступають, а Крим сьогодні - так то ж українська Чечня. Тамтешні нострадамуси "бачать" майбутнє півострова не інакше, як під водою. А затоплення, згідно з їх логікою, може статися неодмінно посеред літа.
Цього року у російських мас-медіа завдання було складнішим - вони намагалися дослідити стосунки міста з Чорноморським флотом Російської Федерації. Дуже непокоїть Москву остання концепція розвитку Севастополя як туристично-рекреаційного центру. Бо ж якщо до 2017 року ця концепція запрацює на повну потужність, то пролонгація Договору про базування тут військового флоту Росії може опинитися під великим знаком запитання.
Тож і злетівся занепокоєний люд і визначив мету приїзду просто й без церемоній: "...для интервью с председателем Севастопольской госадминистрации...".
До речі, судячи з публікацій, наш міський голова останнім часом неабияк дратує росіян. Сам Юрій Лужков припинив з нами будь-які стосунки, повністю забувши як про численні укладені Договори, так і про усі обіцянки.
У вступному слові голова держадміністрації коротко зупинився на особливостях розвитку міста у пострадянський період. З його слів, коли на початку 90-х років зупинилися підприємства військово-промислового комплексу, не була проведена глибока конверсія, а військові замовлення перестали надходити, міський бюджет переживав складні часи. Зрозуміло, що тоді вплив такого потужного платника податків, як ЧФ РФ, на економіку міста був надзвичайно високим. Але за роки становлення України як незалежної держави погляди на розвиток Севастополя час від часу змінювалися. Було прийнято чимало концепцій, які визначили, що місто надалі розвиватиметься як туристично-рекреаційний центр. Сьогодні Севастополь - вже не головна база ЧФ РФ, а місто, де розташовані дві військово-морські бази різних держав. Здавалося б, у наведеному словосполученні сталися не такі вже й великі, та все ж докорінні зміни. Відтепер, за новою концепцією, пріоритетними у місті мають стати цивільні галузі економіки, що розвиватимуть Севастополь як туристично-рекреаційний центр. Від самого початку створення концепції й до сьогодні навколо неї вирують пристрасті. Чимало противників, спираючись на історичні факти, вважають, що без базування тут ЧФ РФ місто приречене на злиденне життя.
Але давайте пригадаємо часи, - зазначив міський голова, - коли Росії було заборонено мати флот на Чорному морі і Севастополь тоді, наприкінці XIX століття, розвивався як цивільне місто з потужним торговим портом, настільки потужним, що товарообіг його значно перевищував товарообіг Одеського торгового порту. Це підкреслює, що можливості Севастополя - надзвичайно високі і використовуються сьогодні мінімально. Протягом останніх років місто відвідало чимало зарубіжних туристичних фірм, котрі зацікавилися, насамперед, Балаклавою, яка цього року святкуватиме свій 2500-річний ювілей.
До речі, нова концепція одразу висвітлила невідповідності та помилки розподілу Чорноморського флоту СРСР, адже тоді чимало питань вирішувалось нашвидкуруч. Пізніше виявилось, що ЧФ РФ отримав місць для стоянок більше, ніж має кораблів. Ці невідповідності не виправлені й досі. І якщо вже у братніх флотів - спільні свята та паради, то і в буденні дні їх кораблі не мали б постраждати від близького сусідства. Ці зайві місця для стоянок могли б зайняти судна ВМСУ, що зараз базуються в Балаклаві. Тоді демілітаризоване старовинне містечко стане ще привабливішим для інвесторів. Колись там було місце відпочинку його імператорської величності. Пізніше свій статус курорту Балаклава втратила, але сьогодні потужно розвивається і в недалекому майбутньому, думається, вона його відновить повною мірою.
Стосовно подальшого перебування в Севастополі двох флотів Л. Жунько вважає, що необхідно більш чітко й конкретно визначитися з доктринами їх розвитку. Сьогодні Чорноморський флот РФ перебуває в Севастополі у тих же параметрах, що і за часів Радянського Союзу, але ж завдання, які сьогодні перед ним ставляться, зазнали докорінних змін. З огляду на це, думається, військові формування обох флотів могли б розташуватися на території Севастополя компактніше. Крім цього, сьогодні, на думку міського голови, життєдіяльність ЧФ РФ регламентована відсотків так на 20, не більше. Йдеться не про правомірність його присутності, вирішену на державному рівні. Але це - не закрита територія, місто і флот функціонують у єдиному просторі. А відтак виникає чимало правових колізій, котрі не знаходять вирішення на міждержавному рівні. Як приклад голова держадміністрації навів проживання в міських квартирах військовослужбовців ЧФ РФ. Існує чимало дотацій з бюджету на утримання житлово- комунальної сфери, освітніх закладів тощо. Але ж ми не зобов'язані дотувати громадян іншої держави. Меншою мірою це стосується дотацій на медичне обслуговування. Але й там мають місце невідповідності. Є ще чимало проблем у вирішенні питань екології, оренди, суборенди, проведення бойових навчань - таких проблем буває безліч. Щодня вони вирішуються шляхом особистісного впливу командувачів та керівників міста, але через відсутність правової бази кожного разу є загроза на них спіткнутись.
Під час прес-конференції склалося враження, що московські журналісти прибули непідготовленими. Чи, може, відповіді респондента виявилися настільки виваженими і ґрунтовними, що вже через деякий час начальник управління преси та інформації Олександр Скрипниченко був змушений буквально шукати запитань. Насамкінець один журналіст вельми поважного у Росії телеканалу буквально "поклав" учасників прес-конференції, запитавши таке: "Як ви ставитесь до російських офіцерів, бо, кажуть, що коли хтось помирає, то відмовляють у похованні?" Якби йшлося не про небіжчика, то аудиторія, мабуть, вибухнула б сміхом. А так... від абсурдності запитання присутні просто оторопіли. Це ж треба їхати аж із Москви, щоб городити таку нісенітницю! Невже ж у Росії можна запустити й таку "утку"? Хоч, здається, у пориві самозвеличення "старший брат" охоче зобразив би нас, ну, скажімо, канібалами.
Може, з цією метою й прибув до нас журналістський десант з чотирнадцати осіб, які спромоглися... аж на п'ять запитань. Феномен ситуації вкрай простий: вигляд ерудованого, вихованого українця вмить лікує від пихи й закидає в розумовий ступор. Тут наш "брат" губиться і приречений на вищеозначене безглуздя. Тож добре, що лише спитав: "чи померлих росіян у нас ховають?" Міг би припуститися думки, що їх тут живцем їдять...
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 26.03.2004 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1857
|
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
