"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "Душі криниця"
#21 за 26.05.2017
ЗАКОН ПРО МОВН╤ КВОТИ НА ТБ - ПЕРШИЙ КРОК: МАЛЕНЬКИЙ, АЛЕ НАЙВАЖЛИВ╤ШИЙ
Що Верховна Рада гарантувала законом про 75% укра╖нсько╖ мови на укра╖нському телебаченн╕ ╕ чого не змогла
Верховна Рада ухвалила в другому читанн╕ ╕ в ц╕лому внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо мови ауд╕ов╕зуальних (електронних) засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖. «За» проголосували 269 депутат╕в. Отже, переважання укра╖нсько╖ мови на укра╖нському телебаченн╕ тепер ╓ законом. Якщо, зв╕сно, Президент його п╕дпише, ут╕м, в╕н вже пооб╕цяв це зробити. У так╕й справ╕, як укра╖н╕зац╕я укра╖нського телебачення, перший крок ╓ найважлив╕шим. Однозначно, в╕н вже зроблений. Дал╕ буде легше, бо йдеться не просто про ухвалення потр╕бного закону, який ще нев╕домо як виконуватиметься. Йдеться про продемонстровану р╕шуч╕сть укра╖нсько╖ держави повернути соб╕, а точн╕ше – в╕двоювати в Рос╕╖, укра╖нське телебачення. Зв╕сно, ще багато чого буде зм╕нено, виправлено, в╕дкориговане, нав╕ть послаблене ╕ скасоване, однак норма у 75% - це, безумовно, незворотн╕й процес, усп╕шне зак╕нчення якого лише питання часу. Ут╕м, не т╕льки часу. Це ще залежить в╕д нашо╖ наполегливост╕ ╕ нав╕ть непоступливост╕ та впертост╕, коли закон буде впроваджуватися в життя, ╕ коли його удосконалюватимуть. «Нашо╖» - це не т╕льки про владу, а й про все сусп╕льство. Нав╕ть б╕льше: саме сусп╕льство ма╓ докласти найб╕льше зусиль, щоб проблема в╕дсутност╕ як╕сного укра╖номовного ╕нформац╕йного та художнього продукту на укра╖нському телебаченн╕ була повн╕стю вир╕шена в якомога коротший ╕сторичний час. Затягувати це д╕ло, маючи агресивного ╕ сильного сус╕да, котрий поки що переважа╓ нас на нашому ж телепростор╕, смертельно небезпечно для майбутнього Укра╖ни. Першою реакц╕╓ю на ухвалення закону з Укр╕нформом також под╕лилися:
╤рина Бекешк╕на, соц╕олог, директор фонду «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи»: «Ц╕лком адекватне р╕шення» Ц╕лком адекватне р╕шення в русл╕ тенденц╕╖: поступово, але якомога дал╕ в╕дриватися в╕д Рос╕╖, в тому числ╕ - в культурному простор╕. В╕дсоток укра╖нсько╖ мови буде такий, як передбачено законом. Б╕льшим в╕н точно не буде. Рос╕йськомовн╕ громадяни поставляться до закону негативно. Але ╓ досв╕д: ще на початку 90-х рр., коли закрили рос╕йськ╕ телеканали, спочатку було дуже багато обурення, а пот╕м звикли. Хто дуже хот╕в, щоб у нього залишилось все, як було (менш╕сть) – поставив супутников╕ антени.
Серг╕й Оснач, член Координац╕йно╖ ради з питань застосування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах сусп╕льного життя при М╕н╕стерств╕ культури Укра╖ни: «Треба зм╕нювати концептуальне бачення укра╖нського телепродукту» У закон╕ ╓ плюси, але ╓ й багато м╕нус╕в ╕ незрозум╕лих, з огляду на в╕йну з Рос╕╓ю, компром╕с╕в. Прим╕ром, дублювання укра╖нською ╕ноземних ф╕льм╕в - безумовний плюс. Але водночас рос╕йськомовн╕ ф╕льми, вироблен╕ в Укра╖н╕ ╕ ф╕льми радянського виробництва можна не дублювати. Питання виклика╓ перех╕дний пер╕од в один р╕к, протягом якого телеканали власний рос╕йськомовний продукт можуть зараховувати до укра╖номовно╖ квоти. Виходить, у перший р╕к д╕╖ закону взагал╕ н╕чого не зм╕ниться. Зараз укра╖нськ╕ канали зн╕мають нов╕ сер╕али рос╕йською мовою з сюжетами, под╕бними до рос╕йських, ╕нколи нав╕ть з рос╕йськими акторами. Закон це не зм╕ню╓. Тож проблема значно глобальн╕ша, ╕ ╖╖ вир╕шення неможливе лише законом про телемовлення. Треба зм╕нювати концептуальне бачення укра╖нського телепродукту. Закон дозволя╓ використовувати в програмах ╕ншомовн╕ репл╕ки. Це велика умовн╕сть. Наприклад, той самий Ганапольський може вести передачу двома мовами, а на усю критику в╕дпов╕дати посиланням на дозв╕л репл╕к. Програми часто будуть двомовними. Диктор буде вести укра╖нською, а учасники говоритимуть хто укра╖нською, хто рос╕йською. Тож б╕льш╕сть передач сусп╕льно-пол╕тичного характеру матимуть велику частку рос╕йськомовного еф╕ру, ╕ юридично це не буде порушенням закону. Загалом, думка стосовно закону двояка: це ще не остаточна перемога, лише маленький крок вперед. Що дал╕? Громадськ╕ актив╕сти вимагатимуть ухвалення повноц╕нного закону про мову, який вже давненько лежить у Верховн╕й Рад╕ (номер 5670). В╕н захищатиме права громадян на укра╖нську мову в р╕зних сферах життя ╕ потр╕бен для врегулювання згаданих м╕нус╕в закону про квоти на ТБ. Поки що склада╓ться враження, що укра╖нськ╕ телемагнати просто забезпечили соб╕ р╕к спок╕йного життя.
Олесь Дон╕й, пол╕тик та громадський д╕яч: «Населення п╕дда╓ться поступов╕й осв╕т╕» Питання вза╓мод╕╖ укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖ мови на територ╕╖ Укра╖ни – не лише конкуренц╕я, а й питання виживання укра╖нського народу ╕ укра╖нсько╖ держави. Тому укра╖нськ╕ квоти на телебаченн╕ ╕ рад╕омовленн╕ треба т╕льки в╕тати. Чи буде чинитися спротив? У 90-х рр. укра╖нська мова достатньо легко ╕ безтурботно починала поширюватися на телебаченн╕ ╕ рад╕о. Але тод╕ Рос╕я зад╕яла ф╕нансовий ресурс у стосунках з власниками ╕ топ-менеджментом телеканал╕в ╕ рад╕омовлення, просуваючи рос╕йську мову. Певний спротив в╕д топ-менеджменту ╕ власник╕в телев╕з╕йних канал╕в може бути. Але як засв╕дчив досв╕д з попередн╕м квотуванням, у нас достатньо ╕ укра╖номовного продукту для телеканал╕в ╕ рад╕оканал╕в, ╕ готового його сприймати населення. Так, частина населення не в╕дразу буде готова. Рос╕йськомовн╕ програми часто користуються б╕льшим попитом. Але так само зрозум╕ло, що держава повинна вести системну гуман╕тарну пол╕тику ╕ населення п╕дда╓ться поступов╕й осв╕т╕. Завдання держави такою осв╕тою займатись. Олекс╕й Кур╕нний, експерт Центру з м╕жнародного захисту прав людини НаУКМА: «Вже готуються правки до цього закону» Закон важливий, злободенний, але половинчастий. Фактично, в╕н ╓ необх╕дним м╕н╕мумом, бо лише частково покращу╓ ситуац╕ю з укра╖нською мовою на телебаченн╕. Насамперед через те, що повн╕стю буде введений в д╕ю лише через р╕к ╕ чотири м╕сяц╕. Лише тод╕ канали обиратимуть, що лишати в тих 25%, в╕дведених на ╕ншомовний еф╕р. Зрештою, ми не отрима╓мо ус╕х 75% укра╖номовного контенту. За даними групи «В╕дс╕ч» (громадський сусп╕льно-пол╕тичний рух), нараз╕ в еф╕рах телеканал╕в укра╖нсько╖ мови близько 20,8%. З урахуванням ухвалених норм цей показник зросте до 40 – 50%, але 75% не буде. Неформально вже готуються правки до цього закону. Зокрема, я пропонував Верховн╕й Рад╕ 1) зам╕нити щотижневий мон╕торинг на щоденний; 2) врегулювати питання «мовно╖ шизофрен╕╖» - рос╕йськомовного еф╕ру, що прир╕вню╓ться до еф╕ру державною мовою; 3) на початку еф╕ру дикторам рекомендувати учасникам передач╕ висловлюватись укра╖нською мовою.
Олександр Кочетков, пол╕толог: «Укра╖номовн╕ квоти - одна ╕з складових пол╕тики «патр╕отизац╕╖» влади» Давно треба було ухвалити такий закон. На мою думку, жодних проблем з його реал╕зац╕╓ю не ма╓ виникнути. Просто кер╕вникам компан╕й теле- та рад╕омовлення треба дати команду перейти на укра╖нську. Можуть виникнути лише несутт╓в╕ орган╕зац╕йн╕ проблеми, але загалом закон буде впроваджуватися спок╕йно. Укра╖номовн╕ квоти - одна ╕з складових пол╕тики «патр╕отизац╕╖» влади, яку нин╕ намага╓ться проводити Президент Порошенко. Санкц╕╖ проти рос╕йських ╕нтернет-ресурс╕в «ВКонтакт╓», «Однокласники» та «Яндекс» - в русл╕ ц╕╓╖ пол╕тики. Президент хоче бути р╕шучим патр╕отом. Рос╕ю сприймають як ╕нформац╕йного агресора не лише в Укра╖н╕, а ╕ в США, ╕ в кра╖нах ╢вропи. Кр╕м того, Президент дума╓ про вибори. Його плани балотуватися на другий терм╕н не викликають здивувань, ╕ п╕д час передвиборчо╖ кампан╕╖ в╕н ма╓ нам╕р спиратися на патр╕отичн╕ кола сусп╕льства.
Микола Романюк www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18589
|