Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 26.05.2017
НА ЗАРОБ╤ТКИ ДО ПОЛЬЩ╤: ЧИ ЛЮБЛЯТЬ ТАМ НАШИХ ТРУДОВИХ М╤ГРАНТ╤В?

За приблизними оц╕нками, у Польщ╕ зараз працю╓ близько м╕льйона укра╖нц╕в

За останн╕ к╕лька рок╕в у Польщ╕ значно зросла к╕льк╕сть трудових м╕грант╕в з Укра╖ни. При цьому це не лише суха статистика на папер╕: укра╖нську чи рос╕йську мови на вулицях польських м╕ст стало чути практично всюди ╕ пост╕йно. В╕дтак, до укра╖нц╕в зросла увага в Польщ╕: одн╕ бачать у зб╕льшенн╕ ╖хньо╖ присутност╕ шанси, ╕нш╕ – проблеми ╕ нав╕ть небезпеку.

ХТО ╤ ЯК РАХУ╢ УКРА╥НЦ╤В У ПОЛЬЩ╤
Питання к╕лькост╕ укра╖нц╕в у Польщ╕ ╓ найскладн╕шим. Жодн╕ польськ╕ органи не можуть надати точн╕ цифри. Трудова м╕грац╕я ╓ явищем цикл╕чним, адже одн╕ люди при╖жджають, ╕нш╕ повертаються додому. Одне ╓ очевидним: якщо ще п'ять-с╕м рок╕в тому Польща була напрямом по╖здок на зароб╕тки лише жител╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни, то нин╕ географ╕я значно розширилася на сх╕д ╕ п╕вдень. Ран╕ше укра╖нц╕в ╕з, скаж╕мо, Одещини, Дн╕пропетровщини чи Полтавщини р╕дко коли можна було побачити на зароб╕тках у Польщ╕. Зараз усе зм╕нилося, ╕ дуже часто на вулицях польсько╖ столиц╕ можна почути рос╕йську мову з характерних укра╖нським акцентом. Це особливо стало в╕дчутно п╕сля 2014 року, коли, через р╕зке пог╕ршення в╕дносин Укра╖ни з Рос╕╓ю, жител╕ Центрально╖ та Сх╕дно╖ Укра╖ни зам╕сть ризикованого у вс╕х в╕дношеннях сх╕дного напряму обирають зах╕дний, серед яких Польща ╓ найближчим ╕ найпрост╕шим.
За приблизними оц╕нками м╕сцевих чиновник╕в, у Польщ╕ зараз може перебувати понад м╕льйон укра╖нц╕в. Р╕зноман╕тн╕ польськ╕ радикальн╕ сили, що вдаються до  анти╕мм╕грантсько╖ риторики, взагал╕ називають цифру в два ╕ б╕льше м╕льйони. Зда╓ться, ╕ перш╕, й друг╕ помиляються. Якщо врахувати к╕льк╕сть виданих тор╕к в╕з укра╖нцям (1,2 млн) ╕ те, що з них к╕льк╕сть робочих становила 650 тис., а також беручи до уваги власник╕в документ╕в, як╕ мають дозв╕л на тимчасове або пост╕йне проживання у Польщ╕ (приблизно 100 тис.), плюс 30 тисяч укра╖нських студент╕в, то можна приблизно оц╕нити, що наших сп╕вв╕тчизник╕в зараз пост╕йно може бути у Польщ╕ в╕д п╕вм╕льйона до 600-700 тис. Ут╕м, очевидно, що тренд ╓ зростаючим. Загалом, укра╖нц╕ в Польщ╕ працюють на буд╕вництв╕, у сфер╕ послуг та торг╕вл╕, у с╕льському господарств╕ й на виробництв╕. Тобто йдеться про низькоквал╕ф╕ковану робочу силу. Хоча останн╕м часом, у Польщ╕ зроста╓ також ╕ к╕льк╕сть висококвал╕ф╕кованих фах╕вц╕в – IT-спец╕ал╕ст╕в, л╕кар╕в тощо.

УКРА╥НСЬКИЙ ФАКТОР ПОЛЬСЬКО╥ ЕКОНОМ╤КИ
Польська влада загалом позитивно ставиться до потоку укра╖нських м╕грант╕в. Для економ╕ки кра╖ни, яка активно розвива╓ться, трудов╕ м╕гранти з Укра╖ни ╓ близькими полякам у культурному ╕ ментальному в╕дношенн╕, а також не несуть собою якихось безпекових ризик╕в. Укра╖нц╕ частково заповнили н╕шу п╕сля поляк╕в, як╕ також у пошуках кращого життя ╕ кращих зароб╕тк╕в п╕сля вступу Польщ╕ до ╢С масово вирушили п╕дкоряти Зах╕д, особливо "туманний Альб╕он". У Велик╕й Британ╕╖ та ╤рланд╕╖, за р╕зними п╕драхунками, зараз прожива╓ в╕д одного до двох м╕льйон╕в поляк╕в, ╕ туди л╕дери парт╕й ╕ кандидати у президенти обов'язково ╖здять з передвиборчою аг╕тац╕╓ю. Кр╕м того, у Польщ╕ спостер╕га╓ться демограф╕чний спад, а отже "польських" робочих рук з кожним роком буде все менше, а економ╕ка, навпаки, потребуватиме ╖х усе б╕льше.
Ще два-три роки тому важко було соб╕ уявити, що укра╖нцям окрему увагу почнуть прид╕ляти р╕зн╕ сегменти ринку послуг у Польщ╕. Сво╖ пропозиц╕╖ виключно для укра╖нц╕в розробляють комерц╕йн╕ банки, страхов╕ компан╕╖, консалтингов╕ ф╕рми, оператори ст╕льникового зв'язку. Нещодавно по вс╕х польських центральних телеканалах звучала п╕сня "Там, де нас нема" "Океану Ельзи", якою популярний моб╕льний оператор Play врекламному ролику заохочував трудових м╕грант╕в дешевше дзвонити з Польщ╕ в Укра╖ну. Водночас, одне з найпопулярн╕ших польських видань Dziennik Gazeta Prawna в лютому цього року вийшло з додатком суто укра╖нською мовою на тему безпечного та легального працевлаштування в Польщ╕.

УКРА╥НЦ╤ У ВЕЛИК╤Й ПОЛЬСЬК╤Й ПОЛ╤ТИЦ╤
Варто зауважити, що чинник укра╖нського м╕гранта у Польщ╕ намагаються використовувати у пол╕тичних ╕нтересах на р╕зних р╕внях. Зокрема, приблизно з середини 2015 року польськ╕ урядовц╕ найвищого р╕вня почали застосовувати терм╕н "б╕женець" щодо укра╖нц╕в, як╕ прибували на зароб╕тки до Польщ╕. Не варто думати, що польськ╕ високопосадовц╕ не в╕др╕зняють б╕женця, який перебува╓ на повному соц╕альному утриманн╕ держави перебування, в╕д трудового м╕гранта, який утриму╓ться сам ╕ платить податки у казну держави. Просто так потр╕бно було говорити у контекст╕ внутр╕шньо╖ дискус╕╖ в ╢С щодо напливу до ╢вропи б╕женц╕в з кра╖н Аз╕╖ та п╕вн╕чно╖ Африки. Теза про "м╕льйон б╕женц╕в з Укра╖ни, як╕ вт╕кають в╕д в╕йни" була розм╕нною монетою у гр╕ при розпод╕л╕ квот на б╕женц╕в всередин╕ ╢С для уряду Еви Копач у 2015 роц╕ й як аргумент, щоб взагал╕ не приймати ╖х у випадку уряду Беати Шидло в 2016-2017 роках. П╕сля натяк╕в з боку Укра╖ни ╕ кепкування у польських ЗМ╤, що насправд╕ статус б╕женця в Польщ╕ в 2015-2016 роках отримало 18 укра╖нц╕в, польськ╕ чиновники поступово в╕дмовляються в╕д ц╕╓╖ риторики.
Фактор укра╖нця, як небезпеку ╕ загрозу, продовжують у Польщ╕ використовувати нац╕онал╕сти та радикальн╕ сили, як╕ взагал╕ неприхильно ставляться до будь-яких ╕ноземц╕в. При цьому, "аргумент╕в" у них удосталь, чимало з яких викликають лише посм╕шку. Зокрема, в польському ╕нформпростор╕ з'являлися ╕ продовжують розповсюджуватися тези про те, що серед трудових м╕грант╕в з Укра╖ни до Польщ╕ масово прибувають особи з крим╕нальним минулим, терористи, ╕ що до Польщ╕ укра╖нц╕  завозять ╕нфекц╕йн╕ захворювання тощо. Подекуди за такими заявами, очевидно, стирчать вуха Кремля, який для такого роду "вкидань" намага╓ться використовувати cили, як╕ в╕дкрито або завуальовано симпатизують Рос╕╖. Вони посилено намагаються показати укра╖нц╕в як загрозу для Польщ╕ ╕ поляк╕в, в╕д яких у прямому сенс╕ потр╕бно в╕дгородитися ст╕ною. ╢ ╕ так╕ заяви. Зрозум╕ло, що таким чином  зд╕йснюються спроби й надал╕ сварити поляк╕в й укра╖нц╕в, роздмухувати недов╕ру одних до ╕нших.
У Польщ╕ звучить також аргументац╕я, що укра╖нц╕ забирають у поляк╕в робоч╕ м╕сця, часто "демп╕нгуючи" оплату прац╕. Стосовно цього питання у Польщ╕ д╕йсно ╕сну╓ певна дискус╕я нав╕ть в ╕нтелектуальних колах. Зокрема, ╓ погляд, що на в╕дм╕ну в╕д великих польських м╕ст –  як Варшава, Вроцлав ╕ Крак╕в, як╕ в╕дносно легко можуть "розчинити" в соб╕ десятки тисяч укра╖нських м╕грант╕в, у маленьких населених пунктах це може бути досить проблематично. В╕дтак, це може викликати напругу у в╕дносно герметичних, невеликих польських  соц╕умах, як╕ упродовж стол╕ть варилися виключно у сво╓му моноетн╕чному середовищ╕. Особливо це може бути в╕дчутним у депресивних рег╕онах сходу Польщ╕, де безроб╕ття ╓ вищим, н╕ж у середньому по кра╖н╕. Ця думка ╕ справд╕ варта уваги ╕ глибшого вивчення з точки зору реагування польсько╖ влади на можлив╕ точков╕ осередки напруги м╕ж поляками та укра╖нцями.

ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИКИ
Трудова м╕грац╕я – це завжди певний ризик. М╕грац╕я до Польщ╕ не ╓ винятком. ╤з зростанням популярност╕ Польщ╕ як напрямку трудово╖ м╕грац╕╖, в Укра╖н╕, а також ╕ сам╕й Польщ╕ з'явилося багато посередницьких ф╕рм, як╕ пропонують сво╖ послуги у в╕дкритт╕ робочо╖ в╕зи ╕ подальшому працевлаштуванн╕. При цьому на ринку ╓ наст╕льки багато нечесних посередник╕в, що часто це п╕дрива╓ загальну дов╕ру до цього сегменту послуг. За сво╖ посередницьк╕ послуги (робочу в╕зу ╕ гарантоване м╕сце прац╕) д╕лки ще в Укра╖н╕ можуть попросити 400-800 злотих (приблизно 2,5 - 5 тис. грн.), хоча це все повинно бути абсолютно безкоштовним. Дуже часто п╕сля прибуття до Польщ╕ з'ясову╓ться, що робота або умови працевлаштування ╓ не зовс╕м такими, або точн╕ше кардинально ╕ншими, н╕ж т╕, про як╕ йшлося на початку, або ж ╖╖ взагал╕ нема╓. В╕дтак, вже на м╕сц╕ укра╖нц╕ починають гарячково шукати ╕ншу роботу, аби хоч щось заробити ╕ компенсувати втрати, часто-густо потрапляючи у чергову пастку. Якщо укра╖нець працевлаштову╓ться на роботу нелегально, то в╕н повинен брати до уваги ризик, що його можуть просто "кинути", не заплативши за роботу жодно╖ коп╕йки.
Вар╕анти обману ╓ ╕ в умовах легального працевлаштування та сплати податк╕в у Польщ╕. Ззовн╕ на початку все може виглядати досить пристойно – робота, проживання. Але це до першо╖ зарплати, коли на оф╕ц╕йно оформлений картковий рахунок може бути нараховано за м╕сяць на 200-300 злотих менше (1,2-1,8 тис. грн). При цьому, посередники (ланка, що зв'язу╓ працедавця ╕ роб╕тника), як правило також укра╖нц╕, обов'язково "знайдуть" безл╕ч обгрунтувань, чому це так – податки, соц╕альн╕ в╕драхування тощо. Кр╕м того, нечесн╕ посередники також можуть спробувати не заплатити останню зарплату, знаючи, що м╕грант обов'язково ма╓ залишити меж╕ Польщ╕ до завершення терм╕ну д╕╖ в╕зи. Об╕цяючи прац╕внику перерахувати зарплатню наступного м╕сяця, у кращому випадку кошт╕в перерахують набагато менше, у г╕ршому – ╖х не буде взагал╕. Окремим питанням ╓ ╕ медичне страхування. У випадку хвороби, що вимага╓ в╕зиту до л╕каря чи тривалого л╕кування, посередницька ф╕рма може спробувати зв╕льнити роб╕тника задн╕м числом, цин╕чно викидаючи хвору людину на вулицю. При цьому, посередники, добре знаючи укра╖нську ментальн╕сть, часто вдаються до шантажу ╕ залякування.
Тому, укра╖нц╕, як╕ обирають шлях трудово╖ м╕грац╕╖ до Польщ╕, повинн╕ знати к╕лька базових речей.
По-перше, потр╕бно шукати посередник╕в, як╕ не вимагають в╕д прац╕вника оплати за отримання роботи. На ринку ╓ посередницьк╕ компан╕╖, як╕ не беруть за це кошт╕в, а тому потр╕бно шукати саме ╖х.
По-друге, п╕сля прибуття до м╕сця прац╕ трудовий м╕грант повинен знати сво╖ базов╕ права ╕ те, що польське трудове законодавство захища╓ його не г╕рше, а можливо, нав╕ть ╕ краще н╕ж працедавця. У випадку порушення положень трудово╖ угоди з боку посередника/працедавця, особа може звернутися до м╕сцевого в╕дд╕лу Державно╖ ╕нспекц╕╖ прац╕ (PIP), а у випадку шантажу ╕ погроз – до пол╕ц╕╖. Як правило, нав╕ть сама згадка про РIP "маг╕чно" д╕╓ на посередник╕в чи працедавц╕в. Вони не хочуть мати проблем з ц╕╓ю ╕нституц╕╓ю, а тому легко можуть визнати свою помилку у нарахуванн╕ кошт╕в чи гарантуванн╕ медстрахування. Нав╕ть у випадку нелегального працевлаштування прац╕вник може розраховувати на захист ╕ допомогу з боку пол╕ц╕╖ ╕ PIP. Трудов╕ м╕гранти у нетипових ситуац╕ях також завжди можуть звернутися до неурядових орган╕зац╕й у Польщ╕, як╕ надають консультативну допомогу у таких випадках. Необх╕дно мати також контакти генконсульств Укра╖ни у конкретному рег╕он╕. Ц╕ дан╕ нескладно знайти в ╤нтернет╕.

ЧИ ВВЕДЕ ПОЛЬЩА КВОТИ?
М╕грац╕йна пол╕тика Польщ╕ щодо трудових м╕грант╕в з кра╖н колишнього СРСР, насамперед ближнього заруб╕жжя, вважа╓ться довол╕ л╕беральною. Водночас, з 1 липня в рамках регулювання потоку трудових м╕грант╕в в ╢С та зниження р╕вня мах╕нац╕й на польському ринку прац╕, оч╕ку╓ться зм╕на правил працевлаштування ╕ноземц╕в у Польщ╕.
Найб╕льше емоц╕й в експерт╕в виклика╓ положення про запровадження системи квот на прац╕вник╕в з-за кордону. К╕льк╕сть дозвол╕в на працю ма╓ встановлюватися на р╕к окремо для кожного во╓водства Польщ╕, а загалом для кра╖ни – 500 тисяч. Лише тор╕к таких дозвол╕в в Польщ╕ було видано 1,3 м╕льйона. Чи наважиться Польща на цей крок, з одного боку – захищаючи власного прац╕вника, а з ╕ншого – позбавляючись робочих рук, як╕ так потр╕бн╕ польськ╕й економ╕ц╕, стане в╕домо вже незабаром.

Юр╕й Банахевич, Варшава
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18599

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков