Версiя для друку Обговорити в форумi

На цій землі я жив,
Цю землю я любив.
І в неї перейду,
Зіллюсь навіки з нею…

Цей запис, зроблений рукою Данила Кононенка, було знайдено в одному з його блокнотів. Саме він відкриває книгу спогадів про поета. До неї увійшли нариси колег, друзів, знайомих Данила Андрійовича, його окремі поезії, світлини з родинного архіву та архіву «Кримської світлиці», бібліографічна довідка. Книга видана в Сімферополі.
Упорядкування і редагування спогадів здійснив поет, літературознавець, очільник україномовних письменників Криму Михайло Вишняк. У передмові до книги він написав: «…нехай ця невеличка книжечка стане скромним пошануванням подвижницького служіння на літературній ниві нашого побратима Данила Кононенка на кримській землі. І хай кожен, хто прочитає ці спогади, а потім захоче пізнати і його поезію, упевниться в тому, що жив у Криму справжній Поет, закоханий усім серцем у цей прекрасний світ і людей в цьому світі».
До збору спогадів долучився також головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Качула, який написав про Данила Андрійовича, що він був для нього «як старший брат: і газетно-письменницький, і житейський – мудрий, творчо й духовно єдинокровний, рідний. З ним легко разом працювалося… Завдяки йому, його численним літературним знайомствам у «Кримській світлиці» була представлена практично вся літературна Україна!»
У своїх дописах всі, хто знав Поета, говорять про його людяність, щирість, доброту, пишуть про Д. Кононенка - чудового лірика і гарного перекладача, невгамовного громадського діяча і професійного журналіста. У багатьох спогадах звучать слова вдячності поету-наставнику, який завжди підтримував починаючих поетів, опікувався дитячим літературним конкурсом «Ми – діти твої, Україно!», писав передмови до перших збірок молодих поетів.
Віктор Стус написав у спогаді: «Д. Кононенко виплекав цілу когорту літераторів. І на це не жалкував ані часу, ані сил. Бо розумів, наскільки важливо мати в багатонаціональному Криму плеяду україномовних письменників».
14 лютого в Сімферополі в бібліотеці ім. І. Франка відбулась презентація книги спогадів про Д. Кононенка. На неї з’їхались друзі Данила Андрійовича з різних куточків Криму. Хоча підготовка була напруженою і навіть нервовою, адже відповідні служби в анексованому півострові не лише перевіряли сценарій заходу, а вимагали від працівників бібліотеки надати список учасників, проте заборонити проведення заходу не могли, адже Д. Кононенко – надзвичайно відома і авторитетна в Криму людина. Але презентацією цей вечір спогадів, на якому зібрались однодумці, назвати важко. Атмосфера була надзвичайно теплою, згадували добру і щиру людину. Учасники подібного заходу в Кам’янці з цікавістю переглянули відеофрагменти із презентації книги «Цю землю я любив…» у Криму.
«Його поезію осягаєш серцем, пропускаєш крізь душу, як струм… – зізналась у спогадах Наталя Волошко. Недарма Лада Федоровська, критик, сказала про вірші Д.К., що вони – «душі неприспані тривоги».
Вихованці Кам’янської районної літературної студії ім. Данила Кононенка підготували поетично-музичну композицію із творів нашого земляка. У ній прозвучали і пісні Таміли Чупак на слова Д. Кононенка»: «Я знову в тихій Кам’янці», «Вік Україну люби» в авторському виконанні.
Нещодавно троє членів літературної студії ім. Д. Кононенка стали переможцями Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!», який також носить ім’я Поета. Власну поезію подарувала слухачам Дарина Бондаренко, лауреат конкурсу в номінації «поезія» (2 місце). Ростислав Юрик, який посів в номінації «проза» 3-тє, а в номінації «публіцистика» 2 місце, прочитав уривок зі свого оповідання «Дивний птах з мого сну».
Сьогодні літературна студія продовжує справу Данила Кононенка, нашого земляка, прекрасного Поета, щирого патріота України.

Є найсвятіше слово на землі. 
Одне. Високе. Світле: Україна. 
Синонім – мати. Рідна і єдина... 
Є найсвятіше слово на землі. 
Воно – синівних почуттів вершина. 
Воно – проміння сонячне в імлі. 
Є найсвятіше слово на землі. 
Одне. Високе. Світле: Україна.

Своїми спогадами про Данила Кононенка під час презентації поділилися: професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького, член НСПУ Володимир Поліщук, однокласниця Поета Ніна Петрівна Луценко, його тітка Зоя Степанівна Шевченко, двоюрідна сестра Надія Іванівна Мариненко, односельчанка Зіна Оксентіївна Гвоздик та вчитель Михайлівської ЗОШ Тетяна Дем’янівна Конарєва.
Теплу, задушевну атмосферу презентації доповнило звучання камерного ансамблю Кам’янського історико-культурного заповідника (керівник Тетяна Голуб). У виконанні колективу прозвучали твори українських композиторів.
Сподіваємось, що душа Данила Кононенка раділа і співала разом з нами, коли звучала його поезія, коли присутні з любов’ю і вдячністю згадували Поета, нашого незабутнього земляка.
Родина Данила Кононенка, його друзі планують друге видання книги спогадів, бо, можливо, хтось не встиг вчасно їх записати або й не знав про таку необхідність. Особливо це, мабуть, стосується земляків поета, адже у книзі відсутні спогади про дитинство поета, юність, його батьків, дуже мало інформації про ребедайлівський і кам’янський періоди життя. Тому наш святий обов’язок – доповнити образ Поета – це потрібно не лише його сучасникам, а й наступним молодим поколінням українців, для яких життя Данила Кононенка може й повинне бути прикладом для наслідування.

Таміла ЧУПАК,
заступник директора Кам’янського державного історико-культурного заповідника з наукової роботи
(Більше фото – на Фейсбук-сторінці «КС»:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1539258346145764&id=192473467490932)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"