Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 23.06.2017
В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ Н╤МЕЧЧИНИ ПЕРЕД УКРА╥НОЮ: НИН╤ШНЯ ВАЖЛИВ╤ША ЗА ╤СТОРИЧНУ

Укра╖на була основною метою взагал╕ вс╕╓╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╖╖ еп╕центром - вважа╓ ╕сторик Т╕мот╕ Снайдер

Той, хто не зможе правильно осмислити ╕стор╕ю, ризику╓ нев╕рно зор╕╓нтуватися в сьогоденн╕. Про це говорили учасники конференц╕╖ "╤сторична в╕дпов╕дальн╕сть Н╕меччини перед Укра╖ною", що була орган╕зована цього тижня фракц╕╓ю "Зелених" у бундестаз╕. Якраз напередодн╕ 76-р╕чниц╕ дня нападу фашистсько╖ Н╕меччини на Радянський Союз.

УКРА╥НА – ОСНОВНА МЕТА Г╤ТЛЕРА
Орган╕затором дискус╕╖ стала депутат Мар╕лу╖за Бек. Вона ж, невтомна захисниця ╕нтерес╕в Укра╖ни в Н╕меччин╕, ╕н╕ц╕ювала парламентськ╕ дебати у бундестаз╕ м╕сяць тому. Бек не пропону╓ сво╖м сп╕вв╕тчизникам неск╕нченно посипати голову попелом, бо ╕сторична в╕дпов╕дальн╕сть, п╕дкреслю╓ вона, не дор╕вню╓ почуттю провини. Але заклика╓ ╖х зазирнути "у в╕хи власно╖ ╕стор╕╖". "Сором за те, що н╕мецьк╕ чоботи топтали укра╖нську землю, саме цей сором ми повинн╕ в╕дчувати... ╕ не забувати про те, ск╕льки укра╖нських примусових роб╕тник╕в поклали сво╖ життя за н╕мецьку економ╕ку", – говорить депутат.
Так вийшло, що чи не найавторитетн╕шим на сьогодн╕ фах╕вцем з питання н╕мецько╖ в╕дпов╕дальност╕ Н╕меччини перед Укра╖ною ╓ американський ╕сторик, професор ╢льського ун╕верситету Т╕мот╕ Снайдер, автор книги "Кривав╕ земл╕". На запрошення Бек в╕н став основним допов╕дачем.
Снайдер переконаний, що саме Укра╖на була в центр╕ г╕тлер╕вського проекту колон╕зац╕╖ та поневолення Сх╕дно╖ ╢вропи, основною метою взагал╕ вс╕╓╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. ╥╖ еп╕центром. Результатом стала загибель 3,5 млн. мирних жител╕в радянсько╖ Укра╖ни у 1941-45 роках, а також близько 3 млн. укра╖нц╕в, як╕ воювали у лавах Червоно╖ арм╕╖. Окупац╕я вс╕╓╖ територ╕╖ республ╕ки. У той же час Г╕тлер, за словами ╕сторика, н╕коли не планував завойовувати б╕льше 10% радянсько╖ Рос╕╖ (на практиц╕ н╕мецька арм╕я змогла захопити лише 5%). Укра╖на в пропорц╕йному вим╕р╕ була в набагато б╕льш╕й небезпец╕, н╕ж Рос╕я, п╕дкреслю╓ Снайдер.
В╕н нагаду╓, що з намаганням завоювати Укра╖ну пов'язана така темна стор╕нка ╕стор╕╖ Н╕меччини як Голокост. Саме в Укра╖н╕, зокрема, у Бабиному Яру, вперше в ╕стор╕╖ людства сталися масов╕ вбивства тисяч ╕ тисяч ╓вре╖в. "Якби у Г╕тлера не було колон╕ально╖ ╕де╖ вести в╕йну в сх╕дн╕й ╢вроп╕ з метою контролювати Укра╖ну, Голокосту могло б ╕ не бути", – вважа╓ вчений.

УКРА╥НСЬК╤ НАЦ╤ОНАЛ╤СТИ ЯК УЛЮБЛЕНА РОС╤ЙСЬКА СТРАШИЛКА
Одним з насл╕дк╕в в╕йни Н╕меччини у Сх╕дн╕й ╢вроп╕ стало ╕ зростання укра╖нського нац╕онал╕зму, хоча сам собою цей феномен, як ╕ колаборац╕он╕зм, не ма╓ жодного прямого зв'язку з нац╕ональн╕стю, каже професор. У цьому контекст╕ в╕н звернув увагу на те, чого намагаються не пом╕чати н╕ на Заход╕, н╕ в Рос╕╖, н╕ нав╕ть у сам╕й Укра╖н╕ – що серед тих, хто сп╕впрацював з н╕мцями в роки окупац╕╖ було набагато б╕льше укра╖нських комун╕ст╕в, н╕ж нац╕онал╕ст╕в.
Загалом тема нац╕онал╕зму, колаборац╕он╕зму – тонка, болюча ╕ ма╓ особливий сенс саме сьогодн╕. ╥╖ активно розкручу╓ в наш╕ дн╕ рос╕йська пропаганда. Вона под╕ля╓ ╕стор╕ю Радянського Союзу на дв╕ частини: хорошу рос╕йську ╕ погану – укра╖нську. Зв╕льнення в╕д фашизму – це рос╕яни, колаборац╕он╕зм ╕ нац╕онал╕зм – це укра╖нц╕.
Цю л╕н╕ю вони проводять дуже посл╕довно ╕ з великим усп╕хом у Н╕меччин╕, зауважу╓ Снайдер. Рос╕йська зовн╕шня пол╕тика, за його словами, "прагне ╕мпортувати безв╕дпов╕дальн╕сть", прагне нав'язати сво╓ бачення того, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕ – виправдову╓ "укра╖нським нац╕онал╕змом" ╕ терор 1937-38 рок╕в, ╕ депортац╕╖ п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, ╕ под╕╖ 2013-14 рок╕в, а також сво╓ вторгнення в Укра╖ну у 2014-му. Такий "аргумент" ╓ для н╕мц╕в спокусою, як╕й вони охоче готов╕ п╕ддатися: якби укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти активно п╕дтримували Г╕тлера, тод╕, може, ╕ не д╕йшло б до таких зв╕рств... А сьогодн╕, якщо уряд Укра╖ни – це суц╕льно нац╕онал╕сти, нав╕що зупиняти Рос╕ю в ╖╖ д╕ях в Укра╖н╕, адже вона сама у всьому винна... Це – велика спокуса зняти з себе будь-яку в╕дпов╕дальн╕сть, ╕сторичну у тому числ╕. "Це так легко, це так зручно – сказати: чи не достатньо ми вже вибачалися?", – каже Снайдер. ╤ попереджа╓ про небезпеку для демократ╕╖ в сам╕й Н╕меччин╕ того, якщо залишки н╕мецького нац╕онал╕зму, як╕ присутн╕ ╕ зл╕ва, ╕ справа, домовляться з дом╕нуючим, фактично "оф╕ц╕йним" рос╕йським нац╕онал╕змом.

В╤ЙНА ЧЕРЕЗ 76 РОК╤В
Мар╕лу╖за Бек абсолютно згодна з аргументац╕╓ю свого друга. У н╕мецькому сусп╕льств╕ ╕ нав╕ть серед деяких пол╕тик╕в можна почути те, що "Укра╖на ╕ Майдан була важливим майданчиком для нац╕онал╕ст╕в, бандер╕вц╕в ╕ антисем╕т╕в". "Як ми до цього д╕йшли в Н╕меччин╕? Як ми можемо зараз дивитися на Укра╖ну ╕ говорити: невже колишн╕ колаборац╕он╕сти знову щось зат╕вають?", – г╕рко зауважу╓ депутат.
Вона звичайно ж в курс╕ того, як нескладно було Москв╕ нав'язати дуже багатьом у Н╕меччин╕ також думку про те, що переможцями у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ були виключно рос╕яни. А у н╕мц╕в наст╕льки глибоке почуття провини, саме провини, а не ст╕льки в╕дпов╕дальност╕, перед рос╕янами, що вони готов╕ закривати оч╕ на багато речей, як╕ творяться сьогодн╕, щоб "не образити Рос╕ю". Це, до реч╕, одна з причин, чому в н╕мецькому сусп╕льств╕ тема Пакту Молотова-Р╕ббентропа ╓ майже табу, про це дуже не люблять говорити, це "поганий тон". Тому що н╕мц╕ наст╕льки звикли в╕дчувати свою провину перед Рос╕╓ю, саме перед нею, що будь-яка згадка ╕нших злочин╕в як би зменшу╓ в╕дпов╕дальн╕сть. "Ми не хочемо цього ╕ ми повинн╕ заради цього, заради майбутнього Укра╖ни починати говорити про Пакт", – заклика╓ депутат.
Загалом, дискус╕я на суто ╕сторичну тему пост╕йно перескакувала на день сьогодн╕шн╕й. Наст╕льки все т╕сно вза╓мопов'язано. ╤ з зали, в яку набилося близько 300 ос╕б (м╕г прийти будь-хто) звучали не ст╕льки питання, пов'язан╕ з 1940-ми, ск╕льки з 2014-м. Нер╕дко в╕дверто провокац╕йн╕, ╕з сер╕╖: "А що робила на Майдан╕ Нуланд з ╖╖ американським печивом?".
Так, наша кра╖на не досконала, на ╖╖ адресу нер╕дко можна почути критику, визнала депутат Верховно╖ Ради Ганна Гопко. Але Укра╖на доклада╓ величезн╕ зусилля для того, щоб реформуватися. На цьому шляху вона розрахову╓ не т╕льки на допомогу демократичного св╕ту, але ╕ його розум╕ння. Депутат нагадала про те, як в наш╕ дн╕ рос╕йськ╕ солдати воюють на сход╕ Укра╖ни. У той же час вона говорила про "окупац╕ю ╕сторичного простору" Пут╕ним, який хоче переписати ╕стор╕ю. Укра╖на це вже випробувала на соб╕, а ось ╓вропейськ╕ кра╖ни повинн╕ бути до цього готов╕. За словами голови Ком╕тету ВР у закордонних справах, дуже важливо засво╖ти уроки ╕стор╕╖ ╕ запоб╕гти феномену появи "тих, хто розум╕╓ Рос╕ю", боротися з рос╕йською пропагандою ╕ запоб╕гти новим конфл╕ктам.

ЦЕ ПОТР╤БНО НЕ УКРА╥Н╤. ЦЕ ПОТР╤БНО Н╤МЕЧЧИН╤
Посол Укра╖ни у ФРН Андр╕й Мельник звернув увагу на важлив╕сть розгляду теми в╕дпов╕дальност╕ саме сьогодн╕, коли зовс╕м мало хто зна╓, як виник сьогодн╕шн╕й конфл╕кт, чому так важко Укра╖н╕ справлятися з викликами. А в╕дпов╕дь нер╕дко найчаст╕ше лежить в минулому. Без ц╕╓╖ ╕стор╕╖ ми не зможемо сформувати нашого майбутнього, зазначив дипломат. У розмов╕ з кореспондентом «Укр╕нформу» в╕н назвав парламентськ╕ дебати у травн╕ "дивом", незважаючи на те, що резолюц╕ю Бек не голосували. Те, що документ в╕дправили на доопрацювання в ком╕тет з закордонних справ, означа╓, що дискус╕я на цю важливу тему, що ма╓ ╕ ╕сторичний, ╕ пол╕тичний контекст щодо п╕дтримки Укра╖ни й укра╖нства, буде продовжена.
Сама Бек у розмов╕ з автором цих рядк╕в з╕зналася, що була дуже здивована, з якою чесн╕стю колеги сприйняли ╖╖ подання. ╥╖ мотив – принести в н╕мецьке ╕сторичне усв╕домлення думку про те, що Укра╖на повинна сприйматися як самост╕йна держава, з╕ сво╓ю ╕дентичн╕стю. Оск╕льки "велика неясн╕сть ╕сну╓ в н╕мецьких головах: ми зна╓мо, що в╕йна проти СРСР була тяжкою, кривавою, але ми дума╓мо, що це була в╕йна проти сьогодн╕шньо╖ Рос╕╖". Депутат спод╕ва╓ться, що розпочата нею дискус╕я буде продовжена.
Укра╖на теж на це дуже спод╕ва╓ться. Що ╕ в майбутньому склад╕ бундестагу (п╕сля вересня 2017 року), в якому Мар╕лу╖за Бек вже представлена не буде, знайдуться парламентар╕╖, як╕ з таким же ентуз╕азмом будуть займатися цим питанням ╕ п╕дтримкою Укра╖ни.
Це дуже важливо не т╕льки для Укра╖ни. Це важливо для Н╕меччини. ╤ для ╕нших. Адже зручна ╕нтерпретац╕я факт╕в ╕стор╕╖, св╕дома чи н╕, верта╓ться бумерангом. Як зауважив Т╕мот╕ Снайдер, спотворення ╕стор╕╖ укра╖нц╕в у 2013-14 рр. вже мало тяжк╕ насл╕дки для ╢вропи. Спотворення ╖╖ зараз, коли Н╕меччина ╓ л╕дируючою демократ╕╓ю в св╕т╕ (щодо демократ╕╖ в сво╖й власн╕й кра╖н╕, США, у професора ╢ля в останн╕ м╕сяц╕ велик╕ сумн╕ви), буде мати насл╕дки справд╕ м╕жнародного масштабу.

Ольга ТАНАС╤ЙЧУК
Берл╕н
На фото - Т╕мот╕ Снайдер
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18707

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков