"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Душі криниця"
#25 за 23.06.2017
ПЕТР╤ВКА: ЯК ХАРЧУВАЛИСЯ У ДАВНИНУ?
Наш╕ традиц╕╖
Протягом року церква визначила так╕ строг╕ пости: с╕м тижн╕в перед Великоднем; в╕д трьох — до шести тижн╕в (залежно в╕д дати Великодня) трива╓ Петр╕вський п╕ст; два тижн╕ Спас╕вський (Успенський); ш╕сть тижн╕в Пилип╕вський (Р╕здвяний). Загалом на пости припада╓ 25-28 тижн╕в (враху╓мо й окрем╕ “строг╕” дн╕ — Ус╕кновення Голови ╤вана Хрестителя, Воздвиження Чесного Хреста), що становить половину календарного року. Певною м╕рою у цьому ╓ не т╕льки духовний, а й ф╕з╕олог╕чний рац╕ональний сенс, адже пости виконують у харчуванн╕ так звану розвантажувальну функц╕ю. Однак у давнину серед зубож╕лого населення (не кожен м╕г придбати рибу, гриби, крупи, що не заборонено постом для вживання) велика к╕льк╕сть дн╕в посту та ще й важка ф╕зична праця нер╕дко призводили до б╕лково-в╕там╕нного голодування, виснаження орган╕зму, причому у людей розвивалася куряча сл╕пота, нав╕ть цинга. У добр╕ ж роки, коли запаси риби, гриб╕в, бобових були достатн╕ми, коли буряк╕в, капусти, картопл╕ вистачало до нового врожаю, п╕ст ставало витримувати легше. Щоправда, в╕д посту зв╕льнялися (на користь молочних страв) мал╕ д╕ти, ваг╕тн╕ ж╕нки ╕ важкохвор╕ люди, особливо т╕, для яких молоко йшло на л╕ки. А як же харчувалися п╕д час Петр╕вки у давнину? (Цього року Петр╕вський п╕ст розпочина╓ться 12 червня ╕ традиц╕йно триватиме до 11 липня включно). Збереглося чимало етнограф╕чних нотаток, як╕ розпов╕дають про те, що ╖ли у Петр╕вку наш╕ предки. На сн╕данок готували каш╕, картоплю (запаси старо╖, а п╕д к╕нець посту могла з'явитися на стол╕ й молода). Все ╖ли з квасом, оск╕льки молочн╕ продукти не дозволялися. Об╕д майже завжди складався з борщу (п╕сного), гречано╖ або пшоняно╖ каш╕ та кваш╕. Додавали квашен╕ ог╕рки, капусту, цибулю. Поливали ол╕╓ю, дехто обходився ╕ без не╖. ╤нод╕ зам╕сть борщу варили п╕сний капусняк. Полуденок чи п╕двеч╕рок проходив “на сухом'ятку”: хл╕б, або корж з квасом, ча╓м. На вечерю споживали приготовлен╕ на вод╕ галушки, локшину, зат╕рку; у п╕вденно-зах╕дних рег╕онах Укра╖ни — мамалигу (страву з кукурудзяного борошна). Зр╕дка смажили на ол╕╖ деруни або картопляники. Протягом дня пили багато чаю на травах, зв╕сно, л╕карських. Не обходилося без киселю. Та найпопулярн╕шою стравою у Петр╕вку був щавлевий борщ ╕ його р╕зновид — холодник. Останн╕й ╖ли холодним, збер╕гаючи у льос╕. В╕н добре втамовував спрагу у л╕тню спеку. Королем на об╕дньому стол╕ вважався “молодий борщ” з╕ стебел та листя молодого червоного буряка, моркви, петрушки (╕нколи брали й зав'язки коренеплод╕в), кропу, молодо╖ картопл╕, додавали до нього вишень. У багатьох рег╕онах Укра╖ни л╕сов╕ та садов╕ ягоди з цукром вважалися на Петр╕вку десертом. Пекли з ними пироги, варили вареники. Таку “розк╕ш” готували насамперед для д╕тей.
НА ОНУФР╤Я ЗАВЕРШУВАЛИ ПОС╤В ГРЕЧКИ
Про Святого Онуфр╕я, якого церкви сх╕дного обряду вшановують 25 червня, ╕сну╓ б╕льше легенд, народних опов╕дань, апокриф╕чних переказ╕в, н╕ж достов╕рно╖ ╕нформац╕╖. Наприклад, в╕домо таке. Наприк╕нц╕ III стол╕ття жив у ╢гипт╕ преподобний отець Пафнут╕й. Одного дня в╕н вир╕шив вийти з╕ сво╓╖ кел╕╖ ╕, набравши хл╕ба та води, п╕ти пров╕дати пустельник╕в. У безлюдн╕й м╕сцевост╕ Пафнут╕й зустр╕в старця-пустельника Онуфр╕я, який розпов╕в йому ╕стор╕ю свого життя. П╕сля сп╕льно╖ н╕чно╖ молитви Онуфр╕й помер. Пафнут╕й поховав т╕ло старця у щ╕лин╕ скел╕. В укра╖нц╕в, за народним аграрним календарем, день Онуфр╕я (Онопр╕я) — останн╕й терм╕н пос╕в╕в гречки. До Онуфр╕я зак╕нчували першу косовицю с╕на ╕ починали косовицю раннього ячменю — перш╕ жнива яровини. Ц╕╓╖ пори стихають пташин╕ сп╕ви. У народ╕ кажуть: - На Онуфр╕я соловейко вдавився ячм╕нним колосом. - На Онуфр╕я рясн╕ роси — на добрий врожай. - Онуфр╕й — сонце п╕д╕при! (Адже день ста╓ коротшим, а н╕ч довша). З Онуфр╕╓м пов'язували р╕зк╕ похолодання ╕ казали, що це “Мороз хоче кв╕ти погубити”. Але Онуфр╕й вдарив Мороза обухом сокири по голов╕, ╕ той закляк аж до зими. Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18720
|