Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 08.09.2017
ПРО МОВУ, ПРАВО КОР╤ННОГО НАРОДУ ╤ НАГАЛЬНУ НЕОБХ╤ДН╤СТЬ ПОРЯДНО╥ ВЛАДИ

Розгляд Верховною Радою Укра╖ни в другому читанн╕ проекту закону Укра╖ни “Про осв╕ту” минулого в╕вторка завершило нарешт╕ довгий процес його ухвалення. Перше читання в╕дбулося, як пам'ята╓мо, ще в жовтн╕ минулого року. Але вже напередодн╕ громадськ╕сть сколихнула тод╕ тривожна заява письменниц╕ Лариси Н╕цой про те, що кулуарно п╕дготований проект закону про осв╕ту, зам╕сть стати одним з найважлив╕ших ╕нструмент╕в утвердження в держав╕ державно╖ мови, натом╕сть, сво╓ю сьомою статтею фактично консервував двомовн╕сть в сфер╕ осв╕ти, а в╕дтак ╕ дуже виг╕дну багатьом мовну шизофрен╕ю в Краю. Адже, попри те, що в проект╕ закону мовилось про забезпечення мовних прав нацменшин загалом, н╕ в кого не виникало жодних ╕люз╕й щодо того, мовн╕ права яко╖ саме нацменшини застоювано в першу чергу.
Пром╕жок часу м╕ж першим та другим читанням був, проте, ц╕лком достатн╕м для внесення в╕дпов╕дних правок, а п╕днята невгамовною пан╕ Н╕цой хвиля громадського несприйняття пол╕тики тепер╕шньо╖, н╕бито патр╕отично╖, влади на збереження ╕ подальше плекання московомовност╕, виявилась досить потужною, аби прочистити м╕зки багатьом благодушно до того налаштованим депутатам. В╕дпов╕дн╕ правки, отож, було внесено ╕ на виход╕ закон виглядав вже зовс╕м не безнад╕йним. В усякому раз╕, в╕д м╕носв╕т╕вського “навчання мовою нацменшин” мало що залишилось. Власне, мовою нацменшин таки навчатимуть, але в╕дтепер лише в молодш╕й школ╕. Вже з п'ятого класу навчання в нац╕ональних школах в╕дбуватиметься державною мовою, причому, частка ╖╖ з кожним наступним класом зб╕льшуватиметься аж до того, що в старш╕й школ╕ викладання практично вс╕х предмет╕в вестиметься лише державною мовою.
Чи то демократично? З лихвою. Зважаючи на те, що одн╕╓ю з найважлив╕ших функц╕й мови ╓ функц╕я об'╓днання, згуртування нац╕╖, неважко прорахувати, що реал╕зац╕я права нацменшин на осв╕ту р╕дною мовою аж до вищо╖ школи, привела б, щонайменше, до того, що ми за власний кошт готували б фах╕вц╕в для сус╕дн╕х держав, в г╕ршому — до дез╕нтеграц╕╖ кра╖ни, втрати ╖╖ частин, до втрати, зрештою, власно╖ державност╕. Не варто забувати до того ж, що найб╕льша нацменшина Краю — нацменшина, мова яко╖ ╕ на двадцять шостому роц╕ Незалежност╕ продовжу╓ великою м╕рою пригн╕чувати мову титульно╖ нац╕╖ — багаторазово роздута за рахунок наших власних доморощених манкурт╕в: переконаних малорос╕в, ╕дейних хохлят — вс╕х тих тьотьмоть ╕ минмаз╓н╕них, нащадк╕в продотряд╕всько╖ комси та гулаг╕вських вертуха╖в, як╕ до етн╕чних московит╕в жодного стосунку, насправд╕, не мають. Жодним чином не посягаючи на ╖х беззастережне право кохатися в будь-як╕й мов╕, московська вона чи саамська, ма╓мо бути св╕домими того, що нав╕ть велика група етн╕чних лопар╕в, поселяючись в найдемократичн╕ш╕й кра╖н╕, не може вимагати, аби та кра╖на п╕длаштовувала п╕д них свою мову.
Отже, цього в╕вторка право нац╕╖ на державну укра╖нську мову б╕льш-менш застояно. Чи на тому все? Навряд чи. В╕дчайдушн╕ зусилля, як╕ докладала наша привладна “ел╕та” — нав╕ть не для консервац╕╖ потужних позиц╕й московсько╖ мови в Укра╖н╕ — для ╖х розширення ╕ просування, не дзволяють, на жаль, спод╕ватися на таке. Як забути, що “постреволюц╕йн╕” голова ВР та прем'╓р в розпал московсько╖ агрес╕╖ висловлювались за надання особливого статусу московськ╕й мов╕ в Укра╖н╕? Як забути, що “постреволюц╕йний” Президент п╕шов ще дал╕ — 3 липня 2014 року вн╕с до Верховно╖ Ради Укра╖ни подання про закр╕плення того “особливого” статусу московсько╖ мови в Конституц╕╖ Укра╖ни?
От ╕ тепер гидко було спостер╕гати за тим, як н╕бито укра╖нська влада, в особ╕ М╕н╕стерства осв╕ти, Ком╕тету ВР з науки та осв╕ти, вс╕ма засобами намагалась протягнути малорос╕йський вар╕ант закону. Для лег╕тимац╕╖ того процесу була сформована група ретельно п╕д╕браних громадських експерт╕в, яка зам╕сть в╕дстоювання ╕нтерес╕в нац╕╖ чомусь з великим розум╕нням сприйняла позиц╕ю влади. Головним ╖х аргументом було те, що депутати ВР н╕защо не затвердять ╓диною мовою осв╕ти мову державну (заб╕гаючи вперед, зазначимо, що попри категоричн╕ прогнози, за державну мову в осв╕т╕ були готов╕ проголосувати 196 депутат╕в. Зовс╕м не мало, чи не так?) Сумно, але для досягнення сво╓╖ мети наша влада вдалася до ганебно╖ ман╕пуляц╕╖, коли нацменшини “невинно” п╕дчепили до кор╕нних народ╕в. Для ╕нформац╕╖: в Укра╖н╕ кор╕нними народами, окр╕м, власне, русич╕в-укра╖нц╕в, ╓ приазовськ╕ греки, виселен╕ з Криму за Катерини II, кара╖ми, кримчаки та к'иримлар, б╕льш знайом╕ нам як кримськ╕ татари. Суть же ман╕пуляц╕╖ полягала в тому, що безперечне, захищене м╕жнародними законами право кор╕нних народ╕в, зокрема, на навчання р╕дною мовою, безп╕дставно переносилось на решту нац╕ональних меншин, як╕, на в╕дм╕ну в╕д кор╕нних народ╕в, ╓ д╕аспорою народ╕в, що мають сво╖ етн╕чн╕ батьк╕вщини за межами Укра╖ни. В цьому сенс╕, з введенням навчання виключно державною мовою, ан╕ угорська, н╕ румунська, н╕ московська, н╕ нав╕ть грецька мови не опиняються п╕д загрозою, на в╕дм╕ну, скаж╕мо, в╕д кримськотатарсько╖ мови, яка сформувалася саме в Криму, тож н╕де, окр╕м як на сво╖й батьк╕вщин╕ розвиватися повноц╕нно не може. В╕дтак, ц╕лком зрозум╕лою була емоц╕йн╕сть виступу голови Меджл╕су к'иримлар пана Рефата Чубарова п╕д час дебат╕в перед голосуванням закону. Очевидно, що закон в ц╕й частин╕, особливо ж з гляду на вже проговорене, об╕цяне надання Кримськ╕й автоном╕╖ статусу нац╕онально╖, ма╓ корегуватися. Адже в тепер╕шньому сво╓му вигляд╕, стосовно найчисленн╕шого кор╕нного народу Укра╖ни, в╕н мало чим в╕др╕зня╓ться в╕д мовного закону окупанта.
В ╕ншому ж, при всьому позитив╕ ухваленого закону, який, хто б там що не говорив, ╓ як╕сним кроком вперед, ма╓мо розум╕ти, що сам в╕н, як одна лише принука, не здатен змусити неукра╖номовних укра╖нських громадян полюбити укра╖нську мову, щиро сприйняти ╖╖ сво╓ю. Для того потр╕бно ще дещо. Що саме? Запитаймо себе, чому це так╕ непоступлив╕ у нас московомовн╕ громадяни, перебираючись за кордон, скаж╕мо, в Канаду, Сполучен╕ Штати Америки чи в Австрал╕ю, залюбки вчать англ╕йську ╕ нав╕ть на думц╕ не мають вимагати в╕д тамтешн╕х уряд╕в закр╕плення в ╖х конституц╕ях ан╕ державного, н╕, бодай, якогось особливого статусу для московсько╖ мови. Не вимагають н╕чого под╕бного в╕д уряд╕в ╤спан╕╖, Н╕меччини ╕ значно напорист╕ш╕ московити. Прикметно, що за тако╖ явно╖ непоштивост╕ ╕ ВВП не вимага╓ в╕д свого кишенькового уряду права вводити сво╖х зелених чолов╕чк╕в на територ╕ю тих негречних кра╖н для захисту грубо попраних мовних прав соот╓ч╓ств╓нн╕ков. Здогаду╓тесь чому? Правильно: усп╕шн╕сть, а в╕дтак ╕ високий житт╓вий р╕вень населення тих кра╖н, ╖х економ╕чна, в╕йськова потуга, ╖х ф╕нансова, а отже й пол╕тична стаб╕льн╕сть ╓ наст╕льки вагомими аргументами, що вивчення тамтешньо╖ державно╖ мови сприйма╓ться майже як честь.
Ось саме тому ан╕ осв╕тня, н╕ пенс╕йна, н╕ будь-яка ╕нша реформа не запрацю╓ належно в Укра╖н╕, без в╕дродження економ╕ки, без наведення ладу в ф╕нансов╕й сфер╕. А для того треба не на словах, а на д╕л╕ забезпечити сприятлив╕ умови ведення б╕знесу, повернути дов╕ру до банк╕в, надати можлив╕сть легкого доступу до низьков╕дсоткових банк╕вських кредит╕в.
Але для того безумовно необх╕дним ╓:
а) очищення влади в╕д маф╕╖ ╕ шахра╖в;
б) приведення в не╖ порядних, фахових людей, патр╕от╕в сво╓╖ кра╖ни, державц╕в.
Адже можна бути вдягненим в найбарвист╕ш╕ вишиванки, демонструвати придбан╕ на Привоз╕ дипломи найпрестижн╕ших академ╕й св╕ту, виголошувати з високих, в тому числ╕ м╕жнародних майданчик╕в найправильн╕ш╕, найполум'ян╕ш╕ лозунги, але коли при всьому тому ви вивозите з Укра╖ни укра╖нський (як правило, нацарьований) кап╕тал в офшори, вс╕ розмови про залучення до Краю ╕ноземних ╕нвестиц╕й перетворюються на чисто╖ води профанац╕ю.
Зв╕дси вит╕ка╓ лог╕чне ╕ неминучи питання: чи здатна зм╕нитися, стати порядною, фаховою наша сьогодн╕шня влада? Чи здатна на реальн╕ позитивн╕ трансформац╕╖ влада, яка в час╕ в╕йни, зам╕сть вир╕шення питання життя ╕ смерт╕ держави Укра╖на, фактично займа╓ться мародерством, нарощу╓ соб╕ ф╕нансовий жирок, за прикладом Москов╕╖, потроху, але, неухильно згорта╓ демократ╕ю, п╕дмина╓ п╕д себе в╕льну пресу, суди, ц╕лим парламентом в╕дстою╓ сп╕йманих на гарячому злочинц╕в, як╕ награбували сотн╕ м╕льйон╕в?
Якщо в╕дпов╕дь негативна, варто д╕яти, ╕ то — негайно. Це не означа╓, що автор заклика╓ до нового Майдану. Якраз навпаки: аби уникнути його, ма╓мо нев╕дкладно, вже сьогодн╕, змушувати парламент зм╕нити промаф╕озне виборче законодавство, зм╕нити склад роками нелег╕тимно╖ ЦВК ╕, що найголовн╕ше, вже зараз приглядатися до тих, кого завтра приведемо до влади. Год╕ тасувати засмальцьовану колоду краплених псевдомойсе╖в, товариство. Вони вже показали все на що здатн╕. Ще менше потр╕бн╕ р╕зномастн╕ коти в м╕шку. Фахов╕сть, порядн╕сть ╕ патр╕отизм — ось критер╕й нашого вибору. Не зрадьмо ж себе й цього разу!

Валентин БУТ

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19002

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков