Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 29.09.2017
╤З МОСКВИ ПОВЕРНУВСЯ КИЯНИН

В ╕сторико-кра╓знавчому музе╖ м╕ста ╤рпеня на Ки╖вщин╕ в╕дбулася виставка репродукц╕й картин М.К.Рер╕ха, яку надав Ки╖вський Рер╕х╕вський культурно-просв╕тницький центр. В ╤рпен╕ жив ╕, на жаль, уже помер поет ╕ письменник Данило Кулиняк, який написав цикл в╕рш╕в до низки картин Миколи Рер╕ха. У 2013 роц╕ вийшла друком книга «Рер╕х», де по╓днано репродукц╕╖ картин Рер╕ха ╕ написан╕ п╕д ╖х впливом в╕рш╕ Кулиняка. Екскурс╕╖ по виставц╕ проводив безоплатно волонтер Олександр Сосновський. Нещодавно в╕н повернувся в р╕дний Ки╖в ╕з Москви, де працював екскурсоводом громадського Музею ╕м. М.К.Рер╕ха.

- Олександре Володимировичу, коли ви д╕зналися про Рер╕ха?
- Моя бабуся захоплювалася малюванням. Я ще в дитинств╕ почув в╕д не╖ про Рер╕ха-художника. Наприк╕нц╕ 1980-х рок╕в я д╕знався про ф╕лософ╕ю Рер╕ха. А в 1990 роц╕ я повернувся з арм╕╖ ╕ потрапив на лекц╕╖ про Живу Етику – вчення про вза╓мозв’язок людини та Всесв╕ту, яке належить до науково-ф╕лософсько╖ спадщини Рер╕х╕в. Наступного року я побував на виставц╕ картин Миколи Рер╕ха ╕з сер╕╖ «Г╕мала╖». Мене вразила велич цих вершин. У мене з'явилася мр╕я побувати там. Я прийшов у Рер╕х╕вське товариство, розпочав вивчати мистецьку ╕ ф╕лософську спадщину ╕ життя Миколи Рер╕ха, член╕в його родини ╕ посл╕довник╕в. Я познайомився з людьми, як╕ вивчають культуру Сходу, подорожують ╤нд╕╓ю. Завдяки ним я дв╕ч╕ - у 2011 ╕ 2012 роках - в╕дв╕дав Г╕мала╖. Мене вразили велич ╕ краса цих г╕р. Там в╕дчува╓ться якась особлива енергетика. Людина краще п╕зна╓ себе. Все виходить назовн╕ – ╕ хороше, ╕ погане. Я переконався, що Рер╕х на сво╖х картинах дуже гарно передав велич ╕ красу Г╕малайських г╕р. Там людина в╕дчува╓ себе ближче до Бога. Тепер сенсом життя для мене ╓ с╕яти добре, розумне, в╕чне, ╜рунтуючись на вивченн╕ ф╕лософсько╖, науково╖ ╕ мистецько╖ спадщини Рер╕х╕в та культурного надбання всього людства.
- Як ви потрапили в Москву?
- Я по╖хав, як волонтер, в Музей ╕мен╕ Рер╕ха. В Москв╕ взяв патент на право працювати в Рос╕╖. Але грош╕ отримував як охоронець, а екскурс╕╖ проводив безплатно.
- Коли в Москв╕ з'явився Музей ╕мен╕ Миколи Рер╕ха? ╤ як╕ стосунки у Рер╕х╕в ╕з рос╕йською владою?
- П╕сля захоплення влади б╕льшовиками Рер╕х з родиною залишив Рос╕ю. Проте в╕н покладав велик╕ над╕╖ на Лен╕на. Але Стал╕н не дозволив Рер╕хам повернутися на батьк╕вщину. Хрущов пустив сина Миколи Костянтиновича – Юр╕я Рер╕ха в СРСР. Тод╕ було прочитано перш╕ лекц╕╖ про культурне надбання Сходу, яке досл╕джували Рер╕хи, виставки картин Рер╕ха експонувалися з великим усп╕хом по всьому Радянському Союзу. Юр╕й Гагар╕н, побувавши на так╕й виставц╕, записав, що коли дивишся на Землю з космосу, то бачиш т╕ ж барви, що й на картинах Рер╕ха. З ╕н╕ц╕ативи Юр╕я Рер╕ха в Рос╕╖ було видано «Дхаммападу» - зб╕рник ф╕лософських ╕ морально-етичних буддистських текст╕в. Але компарт╕йн╕ ╕деологи спохватилися, що книжка не в╕дпов╕да╓ оф╕ц╕йному радянському св╕тогляду, ╕ весь наклад був заарештований. Тод╕ Юр╕й Рер╕х послав одну книгу Джавахарлалу Неру. СРСР на той час налагоджував дружн╕ стосунки з ╤нд╕╓ю ╕ радянське кер╕вництво побоялося ╖х з╕псувати. Тому «Дхаммападу» направили в б╕бл╕отеки, але подал╕. А Юр╕я Рер╕ха запросили на розмову у ЦК КПРС, п╕сля яко╖ в╕н помер у 1960 роц╕ у в╕ц╕ 58 рок╕в. ╢ п╕дозра, що його отру╖ли.
Коли Горбачов розпочав проводити в СРСР пол╕тику перебудови, ╕нший син Миколи Костянтиновича Святослав Рер╕х зустр╕вся з ним ╕ зам╕сть запланованих двох годин розмовляв п’ять годин. Горбачов запропонував дек╕лька буд╕вель для влаштування музею. Святослав Рер╕х обрав старовинну садибу Лопух╕них у Москв╕ з вимогою зробити там музей Рер╕ха на громадських засадах. Тод╕ це була майже ру╖на. Громадськими коштами ╕ зусиллями було створено музей. Нин╕ в Москв╕ д╕╓ М╕жнародний Центр Рер╕х╕в, при якому було створено громадський музей ╕м. М.К.Рер╕ха. В╕н ма╓ в╕дд╕лення в ╕нших кра╖нах, зокрема в Укра╖н╕.
- Як╕ стосунки у М╕жнародного Центру Рер╕х╕в з нин╕шньою рос╕йською владою?
- В Рос╕╖ все, що не впису╓ться в оф╕ц╕йну ╕деолог╕юЮ пресують ╕ намагаються л╕кв╕дувати. Колишн╕й прем’╓р-м╕н╕стр Примаков п╕дтримував музей ╕м. Рер╕ха, а от теж уже колишн╕й прем’╓р-м╕н╕стр Черномирд╕н навпаки - хот╕в знищити музей ╕ наказав забрати садибу. Але тод╕ представники громадськост╕ з ус╕╓╖ кра╖ни ╕ заруб╕жжя перекрили прост╕р перед музе╓м ╕ наказ в╕дм╕нили. Вс╕ м╕н╕стри культури, окр╕м Авд╓╓ва ╕ Соколова, воювали проти музею. А нин╕шн╕й м╕н╕стр культури Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Мединський взагал╕ поставив мету зруйнувати музей Рер╕ха. Гуман╕стична ф╕лософ╕я Рер╕х╕в не впису╓ться в реал╕╖ сучасно╖ Рос╕╖. Рос╕йська православна церква набира╓ дедал╕ б╕льшу силу. ╥╖ п╕дтриму╓ Пут╕н. А музей Рер╕ха розташований поруч ╕з в╕дновленим храмом Христа Спасителя. Меценатом музею був оч╕льник «Мастер-Банку» Борис Булочник. В╕н походить ╕з Укра╖ни. Булочник на аукц╕онах власним коштом купував картини Рер╕ха ╕ дарував ╖х музею. У нього забрали банк ╕ порушили крим╕нальну справу. Вину не довели, але суди продовжуються.
М╕н╕стерство культури заборонило ф╕льм «Клич косм╕чно╖ еволюц╕╖», створений колишн╕м директором Музею Рер╕ха Л.В. Шапошниковою. Приводом стало використання кадр╕в к╕нохрон╕ки з ф╕льму Ромма «Звичайний фашизм», мовляв, там показано фашистську свастику. Але суддя скасував цю заборону, не вс╕ судд╕ продажн╕. М╕н╕стерство культури ╕н╕ц╕ювало двадцять перев╕рок роботи Музею ╕м. М.К.Рер╕ха. Хтось написав донос, що рер╕х╕вський музей готу╓ Майдан на Красн╕й плош╕, що в музе╖ розливають коктейл╕ Молотова ╕ збер╕гають екстрем╕стську л╕тературу. Заступник м╕н╕стра культури звернувся в М╕н╕стерство юстиц╕╖. М╕н╕стерство юстиц╕╖ перев╕рило наш музей ╕ в╕дмовило М╕н╕стерству культури. Московському меру Собян╕ну наказали в╕ддати садибу Лопух╕них ╕з м╕сько╖ власност╕ до федерально╖, що в╕н ╕ зробив. А федерали в╕ддають прим╕щення Державному музею Сходу. Справа в тому, що в Музе╖ Сходу збер╕га╓ться колекц╕я картин Рер╕ха. Нашому музею ╖х не в╕ддали. ╢ документи, що колекц╕я нарахову╓ 288 картин. Але 6 картин уже зникли ╕ нав╕ть не числяться. 7 березня 60-70 силовик╕в з автоматами, кийками, деяк╕ в масках захопили музей. Було висунуто претенз╕ю, що Булочник придбав для музею 9 картин за т╕ грош╕, як╕ в╕н не виплатив вкладникам. Головного збер╕гача фонд╕в музею привезли п╕д конво╓м. Сказали, що ╖й присилали дв╕ пов╕стки, хоча вона ╖х не бачила. ╥╖ тримали майже добу без ╖ж╕ ╕ води, нав╕ть в туалет водили п╕д вартою. Доглядач╕в-бабусь п╕вдня тримали на сходов╕й площадц╕, на холод╕, не пускали на ╖хн╕ робоч╕ м╕сця. Завгоспа тримали без верхнього одягу на подв╕р╖, хоче ще було дуже холодно. Мене ставили до ст╕нки для обшуку. Силовиками командували чиновники М╕н╕стерства культури ╕ Музею Сходу. Кер╕вник М╕жнародного Центру Рер╕х╕в зателефонував, що при╖де за 10 хвилин, наш адвокат, що за 15 хвилин. Але силовики, не чекаючи ╖х, виламали двер╕. Нам, прац╕вникам музею заборонили користуватися телефонами. Деяк╕ картини вийняли з рам. Вивезли приблизно п╕всотн╕ картин ╕ близько 150 малюнк╕в. П'ять тханок (буддистських ╕кон) згорнули в трубочку, чого не можна робити, оск╕льки внасл╕док цього руйну╓ться шар фарби. Забрали документи, зокрема, й радянських час╕в, коли ще не було «Мастер-Банку».
Ми продовжили роботу. Але суд програли. Буд╕вл╕ в╕ддали нашим ворогам ╕з Музею Сходу. М╕н╕стерство культури заявило, що ми довели буд╕влю до авар╕йного стану, хоча за п╕вроку перед тим експерти зробили висновок, що все в порядку. В обох ком╕с╕ях була одна й та ж людина. Суд став на ╖хн╕й б╕к. Ми подали апеляц╕ю. 28 кв╕тня о 9-й годин╕ вечора в музе╖ був благод╕йний концерт. Раптом з'явився директор Музею Сходу з юристами ╕ прац╕вниками приватно╖ охоронно╖ ф╕рми. Вони захопили Музей Рер╕ха, нав╕ть не дочекавшись р╕шення апеляц╕йного суду. Ми викликали пол╕ц╕ю. Пол╕цейськ╕ заявили, що це сп╕р господарчих суб'╓кт╕в, ╕ змусили нас п╕ти. О 3-й годин╕ ноч╕ ми залишили музей. Наступного ранку приходив голова Ради при Президентов╕ РФ з розвитку громадянського сусп╕льства ╕ прав людини Михайло Федотов. Але все заглухло.
У нас забрали все: буд╕вл╕, картини, оргтехн╕ку, документи ╕ нав╕ть особист╕ реч╕. Ми звернулися в суд. Але судд╕ виконували вказ╕вки. Незгов╕рливих судд╕в зм╕нювали. Заступника м╕н╕стра юстиц╕╖, який затвердив нову редакц╕ю Статуту МЦР, зв╕льнили з роботи. Влада виписала рер╕хознавця ╕з Нью-Йорка, який ╖╖ п╕дтримав. ╢ п╕дозра, що на Заход╕ будуть перепродувати картини Рер╕ха. Деяк╕ картини Рер╕ха коштують по 15 м╕льйон╕в долар╕в. Про нас брешуть, н╕би ми якась секта, н╕би ми розповсюджу╓мо екстрем╕стську л╕тературу. Про ситуац╕ю розпов╕дали центральн╕ телеканали, але нашу думку майже не представляли. Музей не працю╓. На подв╕р'╖ музею розташована буддистська ступа. Але буддист╕в до не╖ не пускають, хоча в Москв╕ це ╓дина д╕юча культова споруда буддист╕в. Опозиц╕йних ЗМ╤ в Рос╕╖ практично нема╓. Правдиву ╕нформац╕ю про захоплення нашого музею пов╕домля╓ т╕льки рад╕о «Эхо Москвы», «Новая газета» та деяк╕ ╤нтернет-видання й рег╕ональн╕ ЗМ╤, що мають дуже вузьку аудитор╕ю. Наш╕ прац╕вники б╕ля огорож╕ музейного подв╕р'я розпов╕дають про музей, спадщину Рер╕х╕в ╕ про те, що в╕дбулося. Ми прагнемо якомога б╕льшого розголосу ╕ посилення м╕жнародного громадського тиску на владу. Багато людей нас п╕дтриму╓ – буддисти, православн╕, католики, рер╕х╕вц╕, ате╖сти – люди з р╕зних кра╖н. З Укра╖ни, Б╕лорус╕, Латв╕╖, Естон╕╖, Болгар╕╖, Австр╕╖, Н╕меччини тощо. Московська влада хоче зробити сво╖х громадян нев╕гласами, якими легше керувати. М╕жнародний Центр Рер╕х╕в протисто╖ть цьому.
- Чому ви повернулися в Ки╖в?
- У Москв╕ я наймав помешкання. А щоб мати роботу, треба щом╕сяця платити за патент. М╕жнародний Центр Рер╕х╕в мусив скоротити штат, оск╕льки зараз музей зачинено ╕ прибутк╕в нема╓. Тому мен╕ довелося повернутися в Ки╖в.
- Чи в╕др╕зняються москвич╕ в╕д киян?
- Москвич╕ б╕льш жорстк╕. У Москв╕ люди, образно кажучи, розштовхують одне одного л╕ктями. Так╕ в них умови життя. А взагал╕ особливо╖ р╕зниц╕ м╕ж людьми нема╓. В Ки╓в╕ життя спок╕йн╕ше.
- Який зараз нац╕ональний склад московського населення?
- У Москв╕ дуже багато вих╕дц╕в з Аз╕╖. Москва – це Вав╕лон. Дв╕рники – це переважно таджики. Серед продавц╕в багато кавказц╕в. Буд╕вельники – таджики, узбеки. Один орган╕затор-буд╕вельник родом з Укра╖ни говорить: «Хочете швидко ╕ дешево збудувати - бер╕ть таджик╕в, а якщо як╕сно, але дорого, то укра╖нц╕в».
- Чи багато в Москв╕ укра╖нц╕в?
- Оф╕ц╕йно близько 150 тисяч. Але насправд╕ ╖х значно б╕льше. Деяк╕ укра╖нц╕ перебувають п╕д впливом рос╕йсько╖ пропаганди ╕ вороже ставляться до сучасно╖ укра╖нсько╖ влади. Але не вс╕. ╢ укра╖нц╕, як╕ просто заробляють грош╕ ╕ збираються повернутися на Батьк╕вщину. Взагал╕ ╕ багатьом рос╕янам пропаганда вже обридла. Люди розум╕ють, що це робиться, щоб в╕двол╕кти ╖хню увагу в╕д внутр╕шн╕х проблем. Мовляв, див╕ться, як в Укра╖н╕ погано ╕ не виступайте проти влади. У нас теж под╕бна ситуац╕я. Показують, як в Рос╕╖ погано, бо там диктатура. Але в Укра╖н╕ менше пропаганди, в Рос╕╖ – б╕льше. Значна частина молод╕ вже не ведеться на це ╕ йде до Навального.
- Чи дають щось санкц╕╖ Заходу?
- Так, життя в Рос╕╖ пог╕ршало. Останн╕ санкц╕╖ США передус╕м ударили по ол╕гархах з оточення Пут╕на. Тому ╓ над╕я, що ол╕гархи скинуть Пут╕на. Або й народ п╕дн╕меться. Однак рос╕яни завжди спод╕ваються на царя-батюшку. У них поки що низька громадянська св╕дом╕сть. Проте велика ╓дн╕сть ╕ любов до сво╓╖ батьк╕вщини. Рос╕яни шанують владу.
- Чи може щось зм╕нити рос╕ян?
- Якщо в Рос╕╖ п╕дн╕меться р╕вень культури, то зм╕ниться й св╕дом╕сть, а, отже, зм╕ниться ╕ пол╕тична ситуац╕я. Те ж саме можна сказати й про Укра╖ну. Як казав Микола Рер╕х, мир та любов прийдуть на Землю через культуру!

Анатол╕й Зборовський

На фото: Олександр Сосновський проводить екскурс╕ю в ╤рп╕нському ╕сторико-кра╓знавчому музе╖

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19076

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков