Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 06.10.2017
ЧИ ДОПОМОЖЕ Н╤МЕЦЬКИЙ ДОСВ╤Д УКРА╥НСЬК╤Й ОСВ╤Т╤?

Про те, що укра╖нська осв╕та потребу╓ не просто «перезавантаження», а повного й ц╕лковитого оновлення, не говорить х╕ба що л╕нивий. Останн╕м часом все б╕льшого розголосу набува╓ так звана дуальна осв╕та, яка надзвичайно поширена в Н╕меччин╕. ╥╖ суть - у по╓днанн╕ навчання з виробничою практикою, що ╓ надзвичайно ц╕нним в нин╕шн╕х умовах. Як же прижива╓ться дуальна осв╕та на укра╖нському грунт╕? Наск╕льки перспективним ╓ ╖╖ поширення? Над цими та ╕ншими питаннями м╕ркували учасники сем╕нару «Система вищо╖ дуально╖ осв╕ти в Н╕меччин╕ та ╖╖ досв╕д для Укра╖ни», орган╕заторами якого виступили Федерац╕я роботодавц╕в Укра╖ни, Ки╖вський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ Тараса Шевченка, ╤нститут математики Нац╕онально╖ академ╕╖ наук, Вища дуальна школа Гера-Айзенах, Н╕мецьке товариство дружби в Тюр╕нг╕╖ з кра╖нами Сх╕дно╖ ╢вропи. Пояснюючи, наск╕льки важливим ╓ це питання, генеральний директор Федерац╕╖ роботодавц╕в Руслан ╤лл╕чов наголосив: «Саме життя змусило приск╕плив╕ше придивитися до н╕мецького досв╕ду, адже сучасна економ╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕ – виклик часу ╕ необх╕дн╕сть вдатися до кардинальних зм╕н. Як в╕домо, в Укра╖н╕ склалася ситуац╕я, коли пережива╓мо величезний в╕дт╕к працездатного населення за кордон. Причому, якщо 20 рок╕в тому укра╖нц╕ ви╖здили на зароб╕тки з перспективою повернення в Укра╖ну, то нин╕ спостер╕га╓мо ц╕лком негативн╕ тенденц╕╖. Люди залишаються за кордоном, а Укра╖на втрача╓ квал╕ф╕кован╕ кадри та працездатне населення». Тож саме життя примушу╓ дати в╕дпов╕дь на питання: як повинна д╕яти держава, аби бодай призупинити цей процес? Зрозум╕ло, що запровадженням дуально╖ системи осв╕ти митт╓во кризов╕ явища не припинити. Проте не вживати жодних заход╕в – теж не вих╕д ╕з ситуац╕╖. Зв╕сно, що при запровадженн╕ дуально╖ осв╕ти проблеми неминуч╕.
«╤ це ц╕лком прогнозовано, - зауважив перший заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Володимир Ковтунець. – Потр╕бно на законодавчому р╕вн╕ ч╕тко окреслити позиц╕╖, пов’язан╕ з дуальною осв╕тою. Ма╓мо певний досв╕д запровадження дуально╖ осв╕ти в укра╖нських реал╕ях. Проте у потенц╕йних партнер╕в – представник╕в ВНЗ та п╕дпри╓мств – виникали лог╕чн╕ питання, пов’язан╕ з урегулюванням ф╕нансових зобов’язань. Зокрема, йдеться про виплату зарплат та стипенд╕й». Володимир Ковтунець зазначив, що досв╕д орган╕зац╕╖ дуально╖ осв╕ти в Н╕меччин╕ ма╓ виняткове значення для впровадження дуального навчання в Укра╖н╕. ╤ все-таки, попри певн╕ напрацювання (прим╕ром, сп╕вроб╕тництво Харк╕вського ав╕ац╕йного ун╕верситету та аеропорту «Борисп╕ль» з п╕дготовки фах╕вц╕в в╕дпов╕дного проф╕лю), в ц╕лому зроблено ще недостатньо. «Ми ще т╕льки наближа╓мося до точки старту дуального навчання, - п╕дкреслив Володимир Ковтунець. - Актуальним завданням ╓ доопрацювання Концепц╕╖ дуального навчання в Укра╖н╕, внесення зм╕н до чинного законодавства. Цьому, зокрема, сприятиме робоча група п╕д ег╕дою М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки, що створена в межах проекту «Дуальна осв╕та в д╕алоз╕» ╕ яка досл╕джу╓ можливост╕ впровадження аналог╕чних до н╕мецьких дуальних навчальних напрям╕в».
«Вт╕м, усп╕шний початок справи – половина шляху, що необх╕дно здолати. «╤ тут ма╓мо перш╕ досягнення, - розпов╕в доктор, сп╕кер м╕сько╖ ради м. Ерфурт з питань ф╕нансово-економ╕чно╖ пол╕тики Райнхард Дуддек. – Як в╕домо, н╕мецька модель запровадження дуально╖ осв╕ти широко в╕дома у св╕т╕. Ут╕м, не вс╕м в╕домо, що вища дуальна осв╕та розповсюджена не скр╕зь, а лише в деяких н╕мецьких землях, зокрема у Тюр╕нг╕╖. ╤ тому ми погоджу╓мося з паном Ковтунцем щодо необх╕дност╕ внесення деяких законодавчих зм╕н. Нагада╓мо, що ╢вропейський проект «Дуальна осв╕та в д╕алоз╕» належить до програми «Сх╕дне партнерство», прийнято╖ н╕мецьким Бундестагом. Вперше ми при╖хали в Укра╖ну в листопад╕ 2016р. ╕ в╕дразу розпочали сп╕впрацю з органами влади».
Запитань до пана Дуддека було наст╕льки багато, що можна було см╕ливо п╕д час проведення сем╕нару влаштовувати прес-конференц╕ю. Представники ВНЗ не приховували того, що в ц╕лому п╕дтримують ╕дею дуально╖ осв╕ти. Непокоять лише так╕ питання: який статус мають студенти – «дуал╕сти»? Наск╕льки складно знайти п╕дпри╓мства-партнер╕в? Чи не занадто складно самим студентам по╓днувати традиц╕йне навчання з довол╕ напруженим граф╕ком на п╕дпри╓мств╕? Чим в╕др╕зня╓ться «звичайний» диплом бакалавра в╕д того, що його одержав випускник – «дуал╕ст»? Щодо останнього питання, то Райнхард Дуддек запевнив: дипломи мають однакову юридичну силу; а от щодо неабиякого навантаження, то тут справд╕ ╓ питання. «Справд╕, граф╕к студента, який навча╓ться за дуальною системою, довол╕ напружений, - з╕зна╓ться Райнхард Дуддек. - Оск╕льки студент уклада╓ угоду з п╕дпри╓мством, то в╕дпов╕дно, дотриму╓ться його граф╕ка. В╕дпустка колива╓ться в межах 24-30 дн╕в. Зв╕сно, молодь, яка прагне студентського життя у звичному розум╕нн╕ цього слова, не обере дуальну систему осв╕ти. Ут╕м, сп╕лкуючись з╕ студентами – «дуал╕стами», почув схвальн╕ в╕дгуки. Говорять, що л╕пшо╖ практично╖ п╕дготовки год╕ шукати. Тому кожен робить виб╕р для себе – або студентське життя, або серйозна п╕дготовка до дорослого життя та набуття практичних навичок». Доцент Нац╕онального л╕сотехн╕чного ун╕верситету Олена Врублевська зазначила: «Супротивники запровадження дуально╖ системи осв╕ти непокояться, чи не використовуватимуть студент╕в як дешеву робочу силу?» Доктор Дуддек ╕ професор Вищо╖ дуально╖ школи Гера-Айзенах ╤ван Гаврилюк зауважили, що таких випадк╕в в ╖хн╕й практиц╕ було к╕лька. ╤ це в╕дразу кара╓ться, а саме п╕дпри╓мство позбавля╓ться акредитац╕╖. Варто зазначити, що Вища дуальна школа Гера – Айзенах ма╓ 1060 п╕дпри╓мств – партнер╕в, ╕ вс╕ вони проходять акредитац╕ю. Пан Дуддек запевня╓, що вимоги до акредитац╕╖ – довол╕ жорстк╕, тому партнером дуального ВНЗ може бути лише перев╕рений роботодавець. Представники укра╖нських ВНЗ, до реч╕ зауважили: ╖хн╕ приск╕плив╕ запитання – то лише бажання детально роз╕братися в ус╕х нюансах дуально╖ осв╕ти, а не заперечення само╖ ╕де╖. Той самий Нац╕ональний л╕сотехн╕чний ун╕верситет використову╓ у сво╖й робот╕ н╕мецький досв╕д; залуча╓ до дискус╕╖ м╕жнародних експерти. Дуальна система осв╕ти не ╓ чимось нев╕домим ╕ для Нац╕онального аерокосм╕чного ун╕верситету ╕м. М.╢. Жуковського «ХА╤». П╕д час зас╕дання одного з круглого стол╕в якраз йшлося про важлив╕сть сп╕впрац╕ б╕знес-сп╕льноти та сфери осв╕ти. Оск╕льки «ХА╤» ╓ пров╕дним техн╕чним вищим навчальним закладом, тут вважають, що важливо по╓днати як╕сне навчання з роботою на п╕дпри╓мств╕. Для збереження статусу аерокосм╕чно╖ держави п╕дготовка фах╕вц╕в повинна зд╕йснюватися комплексно. П╕д час зас╕дання круглого столу наголошувалося на важливост╕ п╕дготовки фах╕вц╕в для збереження статусу аерокосм╕чно╖ держави. Ринок прац╕ висува╓ все нов╕ вимоги, тому ╕сну╓ потреба в ун╕версальних фах╕вцях, як╕ здатн╕ навчатися, волод╕ти ╕ноземними мовами; вони також повинн╕ по╓днувати знання, вм╕ння й навички за к╕лькома спец╕альностями. Тому запровадження дуально╖ системи осв╕ти ╓ надзвичайно актуальною темою. «╤ в цьому аспект╕ важливим моментом ╓ те, що роботодавц╕ та ВНЗ напрацьовують сп╕льн╕ р╕шення в д╕алоз╕, - говорить голова правл╕ння К╕ровоградського обласного об’╓днання орган╕зац╕й роботодавц╕в Павло Штутман. – Чому ми, роботодавц╕, зац╕кавлен╕ у розв’язанн╕ цього питання? Нас ц╕кавить питання як╕сно╖ осв╕ти, п╕дготовки квал╕ф╕кованого персоналу. На жаль, анал╕зуючи р╕вень п╕дготовки техн╕чних спец╕ал╕ст╕в, можемо констатувати, що р╕вень ╖хньо╖ п╕дготовки сутт╓во не зм╕нився. Тобто, як╕сного прориву не в╕дбулося. Навчальн╕ програми майже не зм╕нюються, ╕ це в той час, коли ринок прац╕ висува╓ все нов╕ й нов╕ вимоги. ╤ саме дуальна осв╕та да╓ можлив╕сть встановити зв’язок з п╕дпри╓мством, що надзвичайно важливо для практично╖ п╕дготовки фах╕вц╕в». П╕д час роботи сем╕нару ╕нод╕ складалося враження, що Райнхарду Дуддеку доводилося виступати сво╓р╕дним арб╕тром м╕ж представниками ВНЗ ╕ роботодавцями. Зрозум╕ло, що представникам вищо╖ школи йшлося, насамперед, про т╕ питання, що стосуються безпосередньо сфери ╖хн╕х ╕нтерес╕в. Прим╕ром, стипенд╕альне забезпечення, виплата зароб╕тно╖ плати викладачам (лунали деяк╕ побоювання, чи у повному обсяз╕ збережеться зарплата викладацькому складу, коли студент перебуватиме на практиц╕). Роботодавц╕в, зв╕сно, непоко╖ть практична сторона. Адже в ринкових умовах кожен прагне одержати квал╕ф╕кованого прац╕вника, який готовий практично застосувати сво╖ знання. «Нас, представник╕в IT-сфери, непоко╖ть, насамперед збереження ╕нтелектуального потенц╕алу, - говорить заступник директора IT–компан╕╖ Unitybars Андр╕й Сухов. – Ми ╕нвесту╓мо ф╕нанси в студента, а по сут╕, працю╓мо на закордонн╕ компан╕╖». Проблема не ╓ новою, тож недаремно кер╕вництво М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки наголошу╓: дуальна осв╕та стосуватиметься насамперед виробничо╖, аграрно╖ та IT-сфери. Зрозум╕ло, чому дуальна осв╕та ╓ важливою для IT-сектору, адже найголовн╕ше – це шанс зупинити чи принаймн╕ зменшити в╕дт╕к перспективно╖ молод╕ за кордон ╕ тим самим зберегти потенц╕ал для IT – компан╕й. Ц╕каво, що фах╕вц╕, як╕ працюють в IT-сектор╕, наголошують на тому, що саме принципи дуально╖ осв╕ти здатн╕ виступити катал╕затором для багатьох позитивних процес╕в в систем╕ в╕тчизняно╖ IT – осв╕ти. Як в╕домо, одн╕╓ю з основних ланок сучасних техн╕чних ун╕верситет╕в пров╕дних кра╖н ╓ ╕нновац╕йн╕ центри з розробки нов╕тн╕х технолог╕й у р╕зних галузях. Свого часу цю функц╕ю в радянських ╕нститутах виконували науково-досл╕дн╕ сектори та конструкторськ╕ бюро. На жаль, нин╕ ця ланка в укра╖нських ун╕верситетах, м’яко кажучи, не спрацьову╓, тож про який ╕нновац╕йний прорив може йтися? Саме дуальна осв╕та здатна «п╕дсилити» цю ланку, коли фах╕вц╕ ╕нновац╕йних центр╕в, як╕ водночас ╓ викладачами, ╕ формують стратег╕чний вектор навчання студент╕в старших курс╕в. Оц╕ старшокурсники ╓ золотим фондом, який конче необх╕дно плекати двома сторонами – партнерами: ВНЗ ╕ п╕дпри╓мствами. Адже проф╕ль навчання спрямований саме на практичну п╕дготовку студента, особливо п╕д час роботи над проектом. При ун╕верситетах вкрай важливо створити под╕бн╕ ╕нновац╕йн╕ центри, як це практику╓ться у пров╕дних зах╕дних ун╕верситетах. Кр╕м того, реал╕зац╕я дуально╖ осв╕ти передбача╓ ще один елемент – роботу старшокурсник╕в в IT – компан╕ях. «Проте ми все це давно практику╓мо, - наполяга╓ IT-фах╕вець Андр╕й Сухов. – ╤ не секрет, що активн╕ та зд╕бн╕ студенти працюють у проф╕льних компан╕ях починаючи з 3-го курсу. Проте, п╕дготувавши перспективного студента, ми все одно не зможемо його затримати, нав╕ть зважаючи на великий ф╕нансовий бонус». Тому, переконан╕ IT-фах╕вц╕, ц╕ заходи ╓ недостатн╕ми, якщо врахувати, що IT-компан╕╖ змушен╕ виконувати невластив╕, непритаманн╕ ╖м осв╕тянськ╕ послуги. Якщо не розв’язати питання щодо створення потужних ╕нновац╕йних центр╕в в ун╕верситетах, для IT-осв╕ти та IT-компан╕й н╕чого сутт╓во не зм╕ниться. «Ми й надал╕ констатуватимемо: п╕дготували перспективного студента, проте не затримали його. Кр╕м того, це не вир╕шить проблеми з╕ зростанням потоку активних аб╕тур╕╓нт╕в, як╕ ви╖здять на навчання за кордон, - розм╕ркову╓ Андр╕й Сухов. – Зрештою, по╓днання навчання старшокурсник╕в у ВНЗ з роботою в IT – компан╕ях завжди ╕снувало давно, нав╕ть без проголошення ╕де╖ дуально╖ осв╕ти». Аби роз╕рвати зачароване коло, IT-фах╕вц╕ бачать вих╕д ╕з ситуац╕╖ у тому, аби на практиц╕ зд╕йснити радикальн╕ кроки. По-перше, навчальн╕ дисципл╕ни мають стати п╕д╜рунтям для проекту, над яким працю╓ студент. По-друге, студент ма╓ працювати над проектом посл╕довно, а не в авральному режим╕. ╤ найголовн╕ше, на чому наголошують IT-фах╕вц╕ - запроваджувати реальн╕ зм╕ни потр╕бно з першого дня навчання. ╤накше студент не почне працювати наполегливо, на перспективу. Сем╕нар продемонстрував: питань наст╕льки багато, що вони вийшли за меж╕ укра╖нсько-н╕мецького д╕алогу. Тому, констатував доцент кафедри обчислювально╖ математики факультету комп’ютерних наук та к╕бернетики Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т.Шевченка Анатол╕й Кузьм╕н, економ╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕ не дозволя╓ орган╕зувати систему дуально╖ п╕дготовки за класичним н╕мецьким зразком. Причина – слабка ╕нновац╕йна складова та неготовн╕сть переважно╖ б╕льшост╕ роботодавц╕в активно брати участь в цьому процес╕. Зрештою, для самих студент╕в навчання за дуальною системою – теж сво╓р╕дний виклик. «Студенти дуального ВНЗ зобов’язан╕ в╕дв╕дувати заняття в ун╕верситет╕, - п╕дкреслю╓ Анатол╕й Кузьм╕н, - там нема╓ в╕льного в╕дв╕дування. Навчальний процес довол╕ насичений, заняття розпочинаються о 8.00 год. ранку, тривають до вечора. Зрозум╕ло, що впоратися з таким навантаженням п╕д силу лише мотивованому студенту, який ч╕тко бачить перспективу. В той же час, сп╕лкуючись з╕ студентами, ми зауважили ╖хн╓ позитивне ставлення до дуально╖ осв╕ти. Не останню роль, зв╕сно, в╕д╕гра╓ зароб╕тна плата – студенти одержують в середньому 650 ╢вро, ╕ це не межа. Перебуваючи в Н╕меччин╕, наша делегац╕я мала змогу ознайомитися з роботою Вищо╖ дуально╖ школи Гера-Айзенах та ╖╖ ф╕рм-партнер╕в. Нагада╓мо, що дуальна школа ма╓ близько 1060 партнер╕в, ╕ все це над╕йн╕ та перев╕рен╕ роботодавц╕. Кожен партнер ма╓ перспективний план п╕дготовки та п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ на к╕лька рок╕в вперед. Прим╕ром, в м╕ст╕ Айзенах ми в╕дв╕дали високотехнолог╕чне п╕дпри╓мство електротехн╕чно╖ та машинобуд╕вно╖ ф╕рми «Bosch» та зустр╕лися з молодими сп╕вроб╕тниками. Зрозум╕ло, що нас ц╕кавили ╖хн╕ в╕дгуки. На запитання: «Чому обрали саме дуальну форму осв╕ти?» ми почули в╕дпов╕дь про важлив╕сть набуття практичних навичок роботи на п╕дпри╓мств╕».
Отже, п╕дсумову╓ Анатол╕й Кузьм╕н, н╕мецький досв╕д ма╓ майбутн╓ в укра╖нських реал╕ях. Важливим елементом сп╕впрац╕ роботодавц╕в ╕ представник╕в ВНЗ ╓ те, що перш╕ мають можлив╕сть брати участь у формуванн╕ навчальних план╕в. «Пров╕дн╕ фах╕вц╕ п╕дпри╓мства залучаються у навчальному процес╕, ╖хня допомога необх╕дна п╕д час написання курсових та дипломних роб╕т, - наголошу╓ Анатол╕й Кузьм╕н. – Важливим ╓ те, що студенти старших курс╕в мають змогу по╓днувати роботу ╕ навчання». Ут╕м, сьогодн╕ спостер╕га╓мо ц╕лком протилежну картину: студент або працю╓, або вчиться. При цьому, навчання часто теж довол╕ формальне, що зводиться лише до складання екзаменац╕йно╖ сес╕╖. «По╓днати обидв╕ складов╕ на законодавчому р╕вн╕ ц╕лком п╕д силу, - переконаний Анатол╕й Кузьм╕н. – Для студент╕в старших курс╕в орган╕зувати дуальну систему реально, адже переважна б╕льш╕сть молод╕ вже працю╓». Що ж, п╕д час сем╕нару прозвучали ц╕кав╕ думки, висловилися роботодавц╕, представники ВНЗ. Не почули ми лише студент╕в, як╕ на практиц╕ в╕дчули переваги та недол╕ки дуально╖ системи осв╕ти. Спод╕ва╓мося, що наступн╕ сем╕нари заповнять цю прогалину, адже саме для молод╕ запроваджу╓ться ця форма навчання.

Натал╕я ОСИПЧУК
м. Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19125

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков