"Кримська Свiтлиця" > #41 за 13.10.2017 > Тема "Ми єсть народ?"
#41 за 13.10.2017
П╤СЛЯ СКАЗАНОГО, або «БАРИН ВСЁ НЕ ЕДЕТ…»
Крик душ╕
(Коментар до звернення до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора, в╕дправленого ще 5 м╕сяц╕в тому, на яке й дос╕ нема╓ в╕дпов╕д╕)
Вже мина╓ п'ятий м╕сяць з часу, як я звернулася з листом до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора з проханням допомогти мен╕ повернути зароблене за першу половину 2016 року та трудову книжку, яка, як ╕ зарплата, застрягла десь у Нац╕ональному газетно-журнальному видавництв╕ в Ки╓в╕, тим б╕льше, що грош╕ ц╕ не були сп╕рними – ╖х одержали вс╕ ╕нш╕ прац╕вники НГЖВ зг╕дно з╕ штатним розкладом. Але окр╕м пов╕домлення з Адм╕н╕страц╕╖ Президента та Генпрокуратури, що мого листа одержано ╕ передано в М╕н╕стерство культури та Державну службу Укра╖ни з питань прац╕ ╕ що в╕н буде розглянутий в установленому для звернень громадян порядку, так н╕чого ╕ не дочекалася. Рок╕в 50 тому я була сумл╕нною школяркою, тож пригадала в╕рш рос╕йського класика «Забытая деревня», де рефреном проходить рядок: «Вот приедет барин, барин нас рассудит…», що, на мою думку, перегуку╓ться з нин╕шньою ситуац╕╓ю. У тому в╕рш╕, нагадаю, в оч╕куванн╕ «барина» –
Умерла Ненила; на чужой землице У соседа-плута – урожай сторицей; Прежние парнишки ходят бородаты, Хлебопашец вольный угодил в солдаты, И сама Наташа свадьбой уж не бредит... Барина всё нету... барин всё не едет!
А укра╖нському «барину» ╕ ╖хати не потр╕бно, лише в╕дписатися. Невже не достатньо людей працю╓ в його Адм╕н╕страц╕╖, щоб черкнути хоча б к╕лька рядк╕в, для порядку, як того вимага╓ закон про звернення громадян, аби я ╕ мо╖ земляки-укра╖нц╕ не думали, що Крим став для нашо╖ Батьк╕вщини «забытой деревней». Залишеною ╕ забутою назавжди… Вже понад три роки мр╕ю провести соб╕ супутникове телебачення, аби мати хоча б якийсь зв'язок з╕ сво╓ю Батьк╕вщиною, бачити ╖╖ м╕ста, природу, людей… ╤ ось назбирала коп╕йок ╕ завмерла в нер╕шучост╕, почуваючись под╕бно до дитини, котру (улюблений сюжет рос╕йських телесер╕ал╕в), аби уникнути труднощ╕в, просто здали в дитячий будинок – може, знайдуться для не╖ як╕сь ╕нш╕ батьки, хоч ╕ не р╕дн╕… Чи, можливо, мен╕ за заробленим в екстремальних умовах на користь Укра╖ни треба звертатися до рос╕йського президента, якому регулярно в мо╖х статтях д╕ставалося «на гор╕хи»? Запитання, звичайно, риторичне, хоча я й непогано знаю рос╕йську класику… Пом╕ж тим, «умерла Ненила…», так ╕ не дочекавшись панського присуду. За в╕ком ╕ станом здоров'я маю реальн╕ шанси вийти таким чином з цього конфл╕кту ╕ я, бо, нагадаю, вже близько двадцяти рок╕в перебуваю на ╕нвал╕дност╕ через нервово-судинне захворювання. Ось тод╕ ╕ грош╕ можна з чистою сов╕стю зекономити, бо, як ще зауважив товариш Стал╕н: нема╓ людини, нема╓ ╕ проблем. А тим часом м╕й кривдник, нин╕шн╕й кер╕вник НГЖВ А. Щекун, що зв╕льнив з роботи мене (хоча де ж м╕й наказ про зв╕льнення – я з минулого року його не бачу!) ╕ мо╖х колег з формулюванням «за прогули», а реально тому, що не мали можливост╕ пере╖хати на помешкання до Ки╓ва, «Кримською св╕тлицею» вже нат╕шився. Нещодавно в соц╕альних мережах в╕н пов╕домив про збори, на яких мало вир╕шуватися питання щодо призупинення видання або ж закриття нашо╖ р╕дно╖ газети взагал╕. Бо це не в╕н ╖╖ омр╕яв ╕ виплекав, не в╕н понад 20 рок╕в в╕в по життю, ╕ потр╕бна вона була Щекуну ╕ компан╕╖, аби лише за рахунок державного бюджету швидко ╕ легко «нарубати капусти». ╤ як би ми тепер почувалися з таким «в╕дпов╕дальним» кер╕вником, аби з колосальними збитками для родин ╕ здоров'я подалися сл╕дом за газетою до Ки╓ва? До реч╕, под╕бне ми вже проходили в 2010 роц╕. Це стосу╓ться ╕ пере╖зду до Ки╓ва, ╕ «осучаснення» видання та «оптим╕зац╕╖» колективу. Тод╕ «новатори» ╕з ГЖВ (╕ нин╕ д╕юч╕) п╕сля майже п╕вр╕чного експерименту безславно поховали «Кримську св╕тлицю», спочатку скомпрометувавши ╖╖ в очах читач╕в. Невже це повторю╓ться ╕ сьогодн╕?! Тим б╕льше, що ки╖вська публ╕ка ц╕лком готова до такого розвитку под╕й. Цей висновок можна зробити ╕з обговорення, що в╕дбулося з приводу пов╕домлення Щекуна в соц╕альних мережах. Люди, як╕ не мають щонайменшого уявлення про кримськ╕ реал╕╖, розпатякують щось про кри╖вки та глибоке п╕дп╕лля – як ╓диний ╕ недоречний вар╕ант для кримсько╖ проукра╖нсько╖ журнал╕стики, ╕ ратують за закриття газети, яко╖ насправд╕ н╕коли не знали ╕ не читали, на пороз╕ ╖╖ 25-р╕ччя. А пом╕ж тим, ми ╕ сьогодн╕ регулярно виставля╓мо в ╤нтернет╕ св╕й «бойовий листок», де пишемо п╕д сво╖ми пр╕звищами те, що дума╓мо, ╕ за необх╕дност╕ збира╓мося зовс╕м не в землянц╕. Щодо юв╕лею газети, то аналог╕чна под╕я в╕дбулася цього року ╕ в мо╓му житт╕ – мен╕ виповнилося 65… Спасиб╕ ус╕м знайомим ╕ незнайомим людям, що прив╕тали мене з ц╕╓ю датою. Але нав╕ть символ╕чного прив╕ту з Ки╓ва – розрахунку ╕ сво╓╖ трудово╖ книжки (або хоча б якихось пояснень) я й дос╕ не дочекалася. ╤ вже не впевнена, що й дочекаюсь… А все ж ц╕каво, як ╕ на чию користь у такому випадку спишуть з рахунку НГЖВ зароблен╕ мною грош╕? ╤ на який см╕тник викинуть мою трудову книжку – мою б╕ограф╕ю, мою долю, мо╓ життя?
Тамара СОЛОВЕЙ 10 жовтня 2017 р. м. С╕мферополь
*** В╕дкритий лист Т. Ф. Соловей до укра╖нсько╖ влади – за посиланням: http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18557 Наше – ╕ще весняне кримське звернення до столичних колег – http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18468
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 13.10.2017 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19142
|