"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
#43 за 27.10.2017
НЕЛЕГ╤ТИМНИЙ Б╤ЛЬШОВИЦЬКИЙ УРЯД
(Фрагмент укра╖нсько╖ ╕стор╕╖)
Прикро, але дехто з наших сучасник╕в ╕ тепер жал╕╓ за розпадом Радянського Союзу, б╕дка╓ться, що Укра╖на вперто вт╕ка╓ (у пол╕тичному сенс╕) в╕д Рос╕╖ до ╢вропи, прагне вступу у НАТО. ╢ так╕... Особливо серед представник╕в колишньо╖ комун╕стично╖ партноменклатури чи тих, хто нажився б╕ля “радянського корита”, в╕двертих запроданц╕в, що на шматок гнило╖ ковбаси ╕ червоний прапор (на додачу до не╖) пром╕няли р╕дну мат╕р. З огляду на таке ц╕каво д╕знатися: а як б╕льшовикам взагал╕ вдалося сформувати радянський уряд в Укра╖н╕, чи був в╕н лег╕тимним?.. Сила б╕льшовизму полягала зовс╕м не в марксистськ╕й (а згодом — марксистсько-лен╕нськ╕й) ╕деолог╕╖, як запевняли нас нав╕ть у 90-х роках XX стол╕ття. Ще до початку Першо╖ св╕тово╖ в╕йни (1914-1918 рр.) уряд тод╕шньо╖ Н╕меччини систематично ф╕нансував д╕яльн╕сть Володимира Лен╕на-Ульянова ╕ б╕льшовик╕в, щоб вона була спрямована проти потенц╕йно багато╖ ╕ сильно╖ суперниц╕ — Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Зараз уже в╕домо, що Н╕меччина вид╕лили б╕льшовикам близько 1 м╕льярда марок. (Колосальна сума, як на той час!). Так, справд╕, у ход╕ лютнево╖ революц╕╖ ╕ жовтневого перевороту 1917 року Рос╕йська царська ╕мпер╕я розпалася, але утворилася нова ╕мпер╕я — рос╕йсько-б╕льшовицька, яка отримала назву СРСР, що, вважайте, одне ╕ те ж. Бо ╕мпер╕я ╓ ╕мпер╕╓ю! ╥й всього замало! ╤ хоч у 1991 роц╕ розпався Радянський Союз, але сучасна пол╕тика Рос╕╖ т╕льки п╕дтверджу╓ ╖╖ амб╕тн╕ ╕мперськ╕ плани. Н╕меччин╕, яка була далеко не святою у сво╖й пол╕тиц╕, як╕й довелося пережити багато катакл╕зм╕в, тепер знову змушена протистояти Рос╕╖. 30 жовтня 1917 року б╕льшовики очолюють у Ки╓в╕ повстання проти в╕йськ Тимчасового уряду. Теоретично визнаючи право нац╕й на самовизначення ╕ в╕дкидаючи його на практиц╕, вони не збиралися визнавати права автоном╕╖ н╕ для Укра╖ни, н╕ для ╕нших народ╕в. Тому Центральна Рада, сформована у Ки╓в╕ з укра╖нських патр╕отично налаштованих пол╕тик╕в, громадських д╕яч╕в, оголосила про взяття верховно╖ влади в Укра╖н╕ у сво╖ руки ╕ проголосила утворення Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (УНР). Б╕льшовики у в╕дпов╕дь невдовз╕ оголосили Центральну Раду УНР “ворогом народу”, хоча п╕д час вибор╕в до Всерос╕йських (!) установчих збор╕в укра╖нськ╕ парт╕╖ набрали 70 в╕дсотк╕в голос╕в, а б╕льшовики — лише 10. 20 в╕дсотк╕в д╕сталося ╕ншим парт╕ям, як╕ не в╕д╕гравали вир╕шально╖ рол╕ у пол╕тиц╕. Так само на скликаному б╕льшовиками Всеукра╖нському з'╖зд╕ Рад у Ки╓в╕ в грудн╕ 1917 року б╕льш╕сть виявилася ╕з представник╕в укра╖нських парт╕й. Тод╕ делегати-б╕льшовики в╕докремилися, перебралися до Харкова, де в╕дбувся з'╖зд Рад Донецького та Кривор╕зького басейн╕в (промислово—вуг╕льний та металург╕йний басейни), й проголосили створення Радянсько╖ Укра╖нсько╖ Республ╕ки. Через п╕втора десятил╕ття майже вс╕ вони (орган╕затори та натхненники) потрапили в пекло стал╕нських репрес╕й. Ця безжал╕сна машина н╕кого не щадила! Проте вс╕ р╕шення харк╕вського з'╖зду, як ╕ сам з'╖зд, виявилися неправом╕рними за ус╕ма м╕жнародними стандартами ╕ нав╕ть елементарною юридичною лог╕кою. Адже участь у ньому взяли представники лише 96 рад (╕ то почасти посп╕хом сформованих б╕льшовиками) ╕з трьохсот створених в Укра╖н╕. Отож проголошення Радянсько╖ Укра╖нсько╖ Республ╕ки в╕дбулося лише в╕д неповно╖ третини Рад, ╕ це аж н╕як не означало волевиявлення всього укра╖нського народу чи його б╕льшост╕. Але радянський (б╕льшовицький) уряд в╕дразу ж об╕перся на в╕йськов╕ формування, як╕ прибули з Рос╕╖. Щоб не допустити в╕докремлення Укра╖ни в╕д Рос╕╖, рос╕йськ╕ б╕льшовики вдалися до створення штучно╖ Донецько-Кривор╕зько╖ республ╕ки, яка проголосила, що ╓ частиною “загальнорос╕йсько╖ федерац╕╖”. Насправд╕ ж ця псевдореспубл╕ка перетворилася на плацдарм для наступу на Укра╖нську Народну Республ╕ку. Чи не нагаду╓ це вам тепер╕шн╕ ЛНР та ДНР?..
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 27.10.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19195
|