Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


ДЕ БРАТ ТВ╤Й, КА╥НЕ?
Може клон б╕льш зубастий за КРИМСЬКУ «Св╕тлицю»? Аж н╕як. За словами його...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 03.11.2017
МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ

Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною Радою Укра╖ни 5 вересня 2017 року. Нав╕ть не посвячен╕ в тонкощ╕ осв╕тянського процесу в╕дтепер знають, чому ця стаття викликала бурхливу реакц╕ю з боку румунських сус╕д╕в.
Останн╕м часом кер╕вництво осв╕тянського в╕домства орган╕зову╓ чимало зустр╕чей з представниками громад нац╕ональних меншин, що мешкають на територ╕╖ Укра╖ни. Зокрема, п╕д час зустр╕ч╕ з головою Чер╕вецько╖ ОДА Олександром Ф╕щуком м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Л╕л╕я Гриневич пов╕домила: «Низький р╕вень волод╕ння укра╖нською мовою в школах з мовою навчання нацменшин –не ╓дина педагог╕чна проблема в цих навчальних закладах. Зокрема, у Новоселицькому район╕, де компактно прожива╓ румунська громада, 70% д╕тей не долають пор╕г з математики, яку сам╕ обирають для ╕спиту ╕ яку мають можлив╕сть складати р╕дною мовою. У ще двох районах компактного проживання результати також поган╕ – у Глибоцькому район╕ математику не склада╓ 34% д╕тей, у Герца╖вському – 29,4%. Педагог╕чно ми ма╓мо використати можливост╕ нового Закону «Про осв╕ту» для комплексного п╕двищення якост╕ осв╕ти для д╕тей, незалежно в╕д ╖хньо╖ нац╕ональност╕, територ╕╖ проживання чи соц╕ально╖ приналежност╕».
Зг╕дно з оф╕ц╕йною статистикою, в Укра╖н╕ мовами нац╕ональних меншин навчаються близько 400 тисяч д╕тей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах укра╖нська мова вивча╓ться винятково як предмет. М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни змушено констатувати, що спостер╕га╓ться ст╕йка тенденц╕я до зниження р╕вня та пог╕ршення якост╕ загально╖ середньо╖ осв╕ти в д╕тей з╕ шк╕л з навчанням мовами нац╕ональних меншин, що п╕дтверджу╓ться, зокрема, результатами зовн╕шнього незалежного оц╕нювання. Зокрема, за оф╕ц╕йною статистикою Укра╖нського центру оц╕нювання якост╕ осв╕ти, у 2016 роц╕ б╕льше 36% випускник╕в Закарпаття склали зовн╕шн╓ незалежне оц╕нювання з укра╖нсько╖ мови з результатом в╕д 1 до 3 бал╕в за 12-бальною шкалою. При цьому найг╕рш╕ результати ЗНО з укра╖нсько╖ мови у 2016 роц╕ отримали випускники з Берег╕вського району, де компактно прожива╓ угорська громада. Так, 75% випускник╕в цього району отримали в╕д 1 до 3 бал╕в за 12-бальною шкалою з ЗНО з укра╖нсько╖ мови. Загалом же у 2016 роц╕ 60,1% школяр╕в, що належать до угорсько╖ та румунсько╖ меншини ╕, в╕дпов╕дно, складали ЗНО з математики та ╕стор╕╖ Укра╖ни одн╕╓ю ╕з цих мов, взагал╕ не подолали пор╕г склав/не склав з тестування з укра╖нсько╖ мови. У М╕н╕стерств╕ осв╕ти ╕ науки наголошують, що так╕ тенденц╕╖ призводять до порушення конституц╕йного права д╕тей на вступ до вищих навчальних заклад╕в Укра╖ни на конкурсних засадах. Тому, починаючи з 1 вересня 2018 року дошк╕льну ╕ початкову осв╕ту д╕ти можуть здобувати мовою в╕дпов╕дно╖ нац╕онально╖ меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5 класу д╕ти нац╕ональних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нац╕онально╖ меншини вивчатимуть як окрему дисципл╕ну. Щоб застерегти права д╕тей, як╕ вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та як╕ зараз навчаються мовами нацменшин ╕ з об’╓ктивних причин не готов╕ до р╕зкого переходу на навчання державною мовою, Законом передбачено перех╕дний пер╕од до 1 вересня 2020 року.
Здавалося б, год╕ в╕дшукати б╕льш толерантного статт╕, проте пристраст╕ не вщухають й дос╕. Як в╕домо, з ╕н╕ц╕ативи представник╕в прикордонних сус╕д╕ Укра╖ни – угорц╕в та румун╕в – ПАР╢ провела так зван╕ терм╕нов╕ дебати. Було розглянуто 7 статтю Закону «Про осв╕ту». Угорц╕ та румуни виступають проти ╕де╖ «зм╕шаного навчання» ╕з викладанням 60% предмет╕в укра╖нською, а 40% - мовою меншин. В╕д Укра╖ни вимагають вилучити з документа вс╕ згадки про те, що навчання «виключно мовою меншини» (без викладання частини предмет╕в державною мовою) завда╓ та ускладню╓ вступ до ВНЗ. Лише з м╕н╕мальною перевагою (39 голос╕в «проти», 42 «за») було в╕дхилено угорську поправку, за якою з документа хот╕ли вилучити посилання на право Укра╖ни захищати державну мову, а також про те, що мова об’╓дну╓ державу. Так само ╕з незначною перевагою (40 проти 37 голос╕в) вдалося в╕дхилити пропозиц╕ю депутат╕в ╕з Румун╕╖ та Угорщини, як╕ прагнули вилучити з документа згадку про в╕дсутн╕сть виключно укра╖нських державних шк╕л (або з навчанням виключно мовами ╕нших меншин) у сво╖х державах.
Зрештою, ус╕╓╖ ц╕╓╖ метушн╕, що нин╕ ко╖ться навколо 7-о╖ статт╕ «Закону про осв╕ту» можна було б уникнути, якби мовна пол╕тика була у фокус╕ держави пост╕йно, а не в авральному порядку. Зрештою, так зван╕ мовн╕ дебати, на думку експерт╕в – насправд╕ прихован╕ територ╕альн╕ претенз╕╖ Угорщини до Укра╖ни. До реч╕, у т╕й сам╕й Румун╕╖ понад двохсоттисячна укра╖нська д╕аспора не ма╓ початкових ╕ восьмир╕чних шк╕л, у яких викладання в╕дбувалося повн╕стю укра╖нською мовою. ╢диний повноц╕нний укра╖нський навчальний заклад – Педагог╕чний л╕цей ╕мен╕ Тараса Шевченка у м╕ст╕ С╕гету Мармац╕╓й. Зг╕дно з ╕нформац╕╓ю Ради ╢вропи, н╕ початкових, н╕ середн╕х шк╕л угорською мовою викладання в Угорщин╕ нема╓.
Тож яка мораль ус╕╓╖ ц╕╓╖ осв╕тянсько╖ епопе╖ з «мовним присмаком»? Укра╖н╕ у сво╖й зовн╕шн╕й та внутр╕шн╕й пол╕тиц╕ варто покладатися лише на власн╕ сили. Лише коли будемо сильними, самодостатн╕ми, з почуттям власно╖ г╕дност╕ – тод╕ не буде до нас територ╕альних претенз╕й сус╕д╕в. В укра╖нськ╕й школ╕ ма╓ панувати державна мова – це акс╕ома. У таких кра╖нах, як Н╕меччина, Франц╕я, Англ╕я, ╤тал╕я закони виписан╕ так, що державна мова – це мова сп╕лкування ус╕х людей в кра╖н╕, незалежно в╕д нац╕ональностей. Вс╕ нац╕ональност╕ р╕вн╕, вони мають можлив╕сть сп╕лкуватися сво╓ю мовою, отримувати уроки сво╓ю мовою, але прийшовши в магазин, л╕карню чи б╕бл╕отеку, отримують послуги мовою кра╖ни, в як╕й проживають.
В╕д р╕дно╖ мови, зв╕сно, в╕дмовлятися не треба, але для того, щоб ус╕м порозум╕тися, ╓ державна мова, яка ╓ в наш╕й кра╖н╕ мовою м╕жнародного сп╕лкування. Вс╕ нац╕ональност╕ можуть порозум╕тися м╕ж собою державною укра╖нською. Це мова держави, яка об’╓дну╓ м╕ж собою вс╕ нац╕ональн╕ мови, як╕ мають р╕вн╕ права. ╤ тут ма╓мо ч╕тко провадити власну л╕н╕ю п╕д час переговор╕в на вс╕х р╕внях.
«На жаль, деяк╕ ╓вропейськ╕ пол╕тики використовують ситуац╕ю, що склалася навколо 7-о╖ статт╕, як можлив╕сть додати дек╕лька бал╕в до сво╖ електорально╖ п╕дтримки та продовжують поширювати неправдив╕ аргументи, стверджуючи, що в╕н н╕бито створю╓ загрозу дотримання прав нац╕ональних меншин, - поясню╓ Л╕л╕я Гриневич. - Найб╕льш поширен╕ мови, кр╕м укра╖нсько╖ - польська, рос╕йська, румунська, болгарська, угорська та молдовська. Головний принцип формування осв╕тньо╖ пол╕тики Укра╖ни - р╕вний доступ до як╕сно╖ осв╕ти, незалежно в╕д етн╕чного походження людини. Не ма╓ значення, чи школяр в укра╖нськ╕й школ╕ ма╓ укра╖нське, польське або угорське етн╕чне походження. Вс╕ громадяни нашо╖ кра╖ни мають право мати р╕вн╕ шанси в житт╕. Нин╕ ми серйозно стурбован╕ ситуац╕╓ю в районах, щ╕льно населених нац╕ональними меншинами. Там д╕ти виростають у замкнутому мовному середовищ╕, де державна мова практично не використову╓ться. Зокрема, такою ╓ ситуац╕я в громадах рос╕йських, угорських та румунських меншин. Багато рок╕в у школах з мовою навчання, що належить до мов нац╕ональних меншин, вс╕ предмети вивчаються мовою меншини, в той час як на вивчення державно╖ в╕дводиться лише дв╕ години на тиждень, ╕ вона вивча╓ться як предмет». Не дивно, що такий стан справ серйозно шкодить осв╕т╕ д╕тей. Наприклад, 55 в╕дсотк╕в школяр╕в з румунсько╖ нац╕онально╖ меншини та 62 в╕дсотки з угорсько╖ не змогли подолати пор╕г склав/не склав на зовн╕шньому незалежному оц╕нюванн╕ з укра╖нсько╖ мови у 2017 роц╕. ЗНО ╓ обов'язковим випробуванням для вс╕х випускник╕в укра╖нсько╖ школи для подальшого доступу до вищо╖ осв╕ти. Отже, ц╕ результати означають, що б╕льше половини д╕тей з меншин не мають шанс вступити до ун╕верситету в Укра╖н╕». Тож чи ╕сну╓ насправд╕ «угорський м╕ф» чи будь-як╕ ╕нший? В╕дпов╕дь очевидна: держава ма╓мо бути жорсткою у в╕дстоюванн╕ власних нац╕ональних ╕нтерес╕в. Стаття 7 Закону «Про осв╕ту» - тест на зр╕л╕сть укра╖нського сусп╕льства. Прикро лише, що заручниками пол╕тичних ╕грищ стали д╕ти нац╕ональних меншин, як╕ здатн╕ довол╕ легко адаптуватися в укра╖номовному середовищ╕. ╤ роблять це довол╕ усп╕шно, коли мають ч╕тку мотивац╕ю, нав╕що ╖м опановувати державну мову. Без сумн╕ву, укра╖нська мова потр╕бна для того, щоб у майбутньому почуватися громадянином Укра╖ни.
«Психолог╕чна вимога для людини ╕ для нац╕╖ одна, проста ╕ орган╕чна: щоб усе виховання, усе навчання ╜рунтувалося на пошан╕ особи – як особи ╕ндив╕дуально╖, так ╕ особи нац╕онально╖», - писала видатний укра╖нський педагог Соф╕я Русова. ╤ наголошувала: осв╕та ╕ виховання ма╓ бути закор╕неним в укра╖нський грунт.

Натал╕я ОСИПЧУК,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19225

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков