Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 03.11.2017
ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ

На початку цього тижня, в останн╕й день жовтня, зупинився Микола╖вський суднобуд╕вний завод. Причиною зупинки прес-служба концерну “Укроборонпром”, до складу якого входить ДП “Микола╖вський Суднобуд╕вний завод”, назива╓ в╕дсутн╕сть р╕шення уряду щодо ф╕нансування утримання ракетного крейсера проекту 1164, в╕домого п╕д назвою “Укра╖на”. Нагадаю, що корабель було спущено на воду ще 11 серпня 1990 року. Через розпад Радянського Союзу «вбивцю ав╕аносц╕в» не встигли добудувати. Проте ступ╕нь його готовност╕ на початок 2011 року становив 95%. Тобто, ще ш╕сть рок╕в тому ВМС Укра╖ни могли поповнитись сучасним бойовим кораблем з вражаючою вогневою потугою. Могли... Але х╕ба те ц╕кавило наших суперпатр╕отичних пот╕шних адм╕рал╕в, як╕ так ╕ не переросли свою кап╕тан-лейтенантську св╕дом╕сть? Х╕ба ц╕кавило те наших можновладц╕в, заклопотаних значно важлив╕шими, ближчими до свого т╕ла справами?
Риторичне питання, — скаже м╕й читач, — така вже була влада.
Справд╕. Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в заморських сус╕д╕в, коли ма╓мо сво╓? Так, те сво╓ треба довести до ладу ╕ на те треба кошти. Але ж — зверн╕ть увагу, м╕й читачу — “Укроборонпром” мовить нав╕ть не про завершення буд╕вництва. Просять лише про ф╕нансувати утримання недобудованого корабля. Корабля, якого, як не важко здогадатися, критично потребу╓ наш флот п╕сля безславно╖ здач╕ Криму з ус╕ма базами укра╖нсько╖ маринарки, з ╖╖ бойовими кораблями ╕ суднами забезпечення.
До кого ж зверта╓ться, до кого апелю╓ “Укроборонпром”, наголошуючи, що без ф╕нансово╖ п╕дтримки варт╕сть корабля впаде до вартост╕ металобрухту? Ну, зв╕сно ж, до секретаря Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони. Ц╕лком лог╕чно, скажете — за належн╕стю. Хто ж ╕ще як не голова РНБО та ╖╖ секретар в╕дпов╕дають за безпеку Краю, за те, щоб в╕йсько мало все необх╕дне для його захисту! Все так, якщо не брати до уваги того, що особою, до яко╖ звертаються, ╓ той самий “герой Криму” Турчинов О.В., злочинне невиконання Закону яким привело ╕ до втрати п╕вострова, ╕ до втрати флоту. Сюрреал╕зм, панове, повний сюрреал╕зм...
А чи усв╕домлю╓мо ми, що мова тут ╕де не т╕льки ╕ не ст╕льки про ракетний крейсер, ск╕льки про сам завод, який зупинився лише в╕д того, що гройсман╕вський уряд, щедро витрачаючи велик╕ м╕льйони на обласкання пол╕ца╖в, наскр╕зь прогнило╖ СБУ, на утримання ручних суд╕в, корумповано╖ кум╕всько╖ прокуратури, не знайшов потр╕бним в╕дшкодувати п╕дпри╓мству витрати на утримання б╕ля заводсько╖ ст╕нки десятил╕ттями ╕ржав╕ючого бойового корабля? За два роки ╕ в╕с╕м м╕сяц╕в, упродовж яких завод власним коштом утримував крейсер, накопичилося борг╕в лише по зарплат╕ 58 млн. гривень. Багато це чи мало? На думку в╕дразу спада╓ цифра, озвучена од╕озним радником м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ про те, що витрати на двотижневе блокування мирно╖ акц╕╖ протесту, яка в╕дбува╓ться нин╕ п╕д ст╕нами ВР, склали 44 млн. гривень. Коментар╕, як то кажуть, зайв╕.
Саме через такий, з дозволу сказати, менеджмент одне з найдавн╕ших ╕ найпотужн╕ших п╕дпри╓мств цього проф╕лю в колишньому СРСР, п╕дпри╓мство, яке ╕снувало задовго до утворення Союзу, п╕дпри╓мство, на верфях якого фактично народився Чорноморський флот, будувались ц╕л╕ сер╕╖ транспортних суден, в незалежн╕й Укра╖н╕ прийшло в тотальний занепад. Клептократам, що зм╕няли одне одного б╕ля владного стерна, не було ц╕каве ан╕ суднобудування — високотехнолог╕чна, усп╕шна в усьому св╕т╕ галузь промисловост╕, яка да╓ значний пот╕к надходжень до бюджет╕в кра╖н, що розвивають ╖╖ — н╕ сам╕ корабл╕ (див. ст. «П╕дняти в╕трила», КС № 35 за 7.10.2016 р. http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=17475).
╤ якщо продаж готового на 67% ав╕аносця проекту 1143.6 Китаю в 1998 роц╕ було справою б╕льш-менш лог╕чною — Укра╖на не планувала стати наддержавою (дос╕ не доросла до то╖ думки), якщо небажання добудувати майже готовий корабель св╕дчило про явний брак державницького мислення, то занедбання суднобудування в ц╕лому було н╕чим ╕ншим, як злочином.
Дозволю соб╕ принаг╕дно нагадати, що поставлена на кол╕на п╕сля Першо╖ св╕тово╖ в╕йни Н╕меччина, аби не втратити креативний потенц╕ал, квал╕ф╕кац╕ю сво╖х кораблебуд╕вник╕в, в╕дкомандирувала ╖х на ╕ноземн╕, найперше, скандинавськ╕ верф╕. При тому, попри в╕дчайдушну нужду, виплачуючи багатом╕льйонн╕ репарац╕╖, н╕мецький уряд вважав розумним ╕ необх╕дним щом╕сячно переказувати в╕дкомандированим ╕нженерам на ╖х рахунки в н╕мецьких банках сол╕дн╕ зарплати — це окр╕м того, що не менш сол╕дн╕ зарплати вони отримували в кра╖нах, де працювали. Чи ж варто дивуватися, що вс╕ т╕ кораблебуд╕вники на перший же заклик повернулися в Фатерлянд ╕ в рекордно коротк╕ строки збудували Н╕меччин╕ модерний, потужний флот, з яким в ход╕ Друго╖ св╕тово╖ ц╕ною велико╖ кров╕ надсилу справились об'╓днан╕ сили коал╕ц╕╖.
На початку л╕та 2009 року м╕й товариш запросив мене в якост╕ консультанта для огляду яхти, яку в╕н збирався придбати. Яхта базувалася на територ╕╖ Микола╖вського суднобуд╕вного заводу. Побачене там вразило до глибини душ╕: заклякл╕ в нерухомост╕ велетенськ╕ п╕дйомн╕ крани, г╕гантськ╕ ╕ржав╕ конструкц╕╖ нагадували зачарованих злими силами велетн╕в, що в безмовному благанн╕ судомно простягали сво╖ руки до неба, на змертв╕лих стапелях, на зал╕зничн╕й кол╕╖ попроростали деревця, а в порожн╕х цехах гуляли протяги. ╤ над вс╕м тим неп╕дйомною брилою нависала замогильна тиша. Апокал╕птична та картина, у пор╕внянн╕ з якою жах╕ття культового колись ф╕льму “Сталкер” видаються милими дитячими акварелями, часом приходить в мо╖ сни ╕ кожного разу та неприродна, потойб╕чна тиша заморожу╓ кров, змушу╓ бол╕сно стискатися серце.
На жаль, удавлення Микола╖вського суднобуд╕вного не вигляда╓ чимось винятковим. Щось под╕бне в╕дбува╓ться з л╕такобудуванням, з ракетобудуванням — галузями, де укра╖нськ╕ проектувальники, конструктори, ╕нженери мали давню ╕ заслужену славу. Та х╕ба лише з ними одними...
Неймов╕рно розчарову╓ (╕ це в дуже м'якому вар╕ант╕) те, що обидва постреволюц╕йн╕ уряди зам╕сть всеб╕чно╖ п╕дтримки, зам╕сть в╕дродження цих високотехнолог╕чних, багатооб╕цяючих галузей, як╕ могли б стати проривними для добито╖ до ручки укра╖нсько╖ економ╕ки, роблять натом╕сть ставку на с╕льському господарств╕, на зеленому туризм╕, на шароварних фестивалях, зводячи Край до бананово╖ республ╕ки. Та й в тому не надто активн╕. ╢дина активн╕сть, яка ч╕тко просл╕дкову╓ться в д╕ях мо╓╖ влади, це невтомн╕ пошуки можливостей спрямувати бюджетн╕ струмочки ╕ пот╕чки до сво╖х бездонних кишень. Х╕ба когось вражають на диво усп╕шн╕ юн╕ порошенки в Рад╕, юн╕ пашинськ╕ в “Укроборонпром╕”, юн╕ авакови, як╕ чар╕вним чином виграють тендери на запл╕чники по три тисяч╕ гривень для очолювано╖ татусем нацгвард╕╖, в той час, як ╕нших учасник╕в тендеру, як╕ бралися поставити ╖х за значно нижчою ц╕ною, чомусь з╕гнорували.
До слова, варт╕сть 5 000 запл╕чник╕в об╕йшлася нам з вами в 15 000 000 (п'ятнадцять м╕льйон╕в) гривень. Пор╕вняйте, м╕й читачу, цю вражаючу суму з м╕зерними 58 м╕льйонами, через як╕ зупинили такий г╕гант, як Микола╖вський суднобуд╕вний завод. Несп╕вм╕рно, чи не так? Але ж ще б╕льш несп╕вм╕рним ╓ значення для кра╖ни стратег╕чного у вс╕х сенсах заводу у пор╕внянн╕ з тими мажорськими запл╕чниками.
Що ж з нами в╕дбува╓ться, панове? Невже не бачимо, а чи бо╖мося пов╕рити сво╖м очам, що ╕ ц╕, н╕бито сво╖, н╕бито патр╕оти до мозку к╕сток, виявилися на д╕л╕ шахраями? Невже не розум╕╓мо, що в╕йна, яку вони ведуть проти нас всередин╕ кра╖ни, значно небезпечн╕ша нав╕ть за пут╕нську агрес╕ю, як╕й сяк-так навчилися давати раду? В╕йна та вихлюпу╓ться на нас неп╕дйомними тарифами, облудними субсид╕ями, фейковими реформами, удавленням в╕льних ЗМ╤.
А х╕ба не пом╕ча╓мо, як старанно наша привладна маф╕я в╕дверта╓ увагу населення в╕д реал╕й? Неск╕нченний пот╕к чорнухи з телеекран╕в залив, затопив Укра╖ну. Автокатастрофи, пограбування, побутов╕ розборки, пожеж╕, природн╕ катакл╕зми, заф╕льмувати як╕ ганя╓мо не те що до сус╕дньо╖ Н╕меччини, а й до заокеансько╖ Флориди — ╕ весь той апокал╕псис через р╕вн╕ пром╕жки чергу╓ться як не з арештами ╕ гучними заявами в╕д генпрокурора, як╕ пот╕м ц╕лком прогнозовано завершу╓ться тихим пшиком, то з фейковими замахами на геращенк╕в-гончаренк╕в, як╕, схоже, влаштову╓ для п╕дняття сво╓╖ значимост╕ сама влада. В тому смердючому потоц╕ губляться, розчиняються нав╕ть пов╕домлення про чергових загиблих на фронт╕. Але його призначення, зв╕сно ж не в тому. Хот╕лося б помилятися, але так вигляда╓, що наша влада, зам╕сть шляху оновлення ╕ реформування держави, зам╕сть пл╕дно╖ прац╕ задля блага нац╕╖, натом╕сть хоче залякати нас, виставляючи себе остр╕вцем над╕╖ ╕ стаб╕льност╕ в сповненому небезпек св╕т╕. Найб╕льше тривожать дивн╕ вбивства. “Непрофес╕йна” спроба “арешту” Сашка Музичка в╕дразу п╕сля того, як в╕н дозволив соб╕ пригрозити м╕н╕стру Авакову. Ми справд╕ вважа╓мо те вбивство простою непрофес╕йн╕стю виконавц╕в? А як щодо висадження в пов╕тря певних людей, як╕ влада ще до розсл╕дування вида╓ за теракти з московським п╕дбо╓м? Пам'ята╓те: спершу волонтер, який несхвально ставився до кришовано╖ нашими владцями контрабанди, пот╕м Павло Шеремет. Н╕ в тому, н╕ в ╕ншому випадку жодних сл╕д╕в вбивць, тим б╕льше замовник╕в, так ╕ не виявлено. Ще дивн╕ше те, що результати розсл╕дування вбивства Шеремета з якогось дива засекретили.
В цьому ряду замах на ключову персону укра╖нсько╖ пол╕тики, який було вчинено прямо п╕д дверима Еспресо ТБ, сто╖ть дещо окремо. Аматорське виконання, як, власне, ╕ у випадку замаху на Осма╓ва-Оку╓ву, жодних при тому затриманих, наводить, на жаль, на дуже непри╓мн╕ думки. Особливо ж п╕сля того, як чи╖мось далекоглядним р╕шенням було прибране нещодавно таке щ╕льне очеплення навколо протестувальник╕в п╕д ВР та на Грушевського. Якщо вибухи, не приведи Боже, пролунають ще й десь в наметовому м╕стечку, чи на пороз╕ Ради, то у нашо╖ привладно╖ каморри будуть вс╕ п╕дстави якщо й не ввести во╓нний стан, про який ст╕льки мовлено, за якого ╖╖ перебування у влад╕ стане практично необмеженим, то, принаймн╕, припинити всяк╕ протести.
Надто похмур╕ фантаз╕╖, скажете? Дай, Боже, щоб ц╕ невесел╕ роздуми так ╕ лишилися на р╕вн╕ необгрунтованих п╕дозр, за як╕ автор принесе сво╖ щир╕ вибачення. Але ж моральн╕сть влади, яка в╕дверто назива╓ св╕й народ мотлохом, яка запекло ч╕пля╓ться за корупц╕йн╕ схеми, яка кожним сво╖м кроком доводить, що готова на все заради можливост╕ ╕ дал╕ сид╕ти на потоках, ╕ дал╕ мародерствувати, намагаючись нацарювати якомога б╕льше, виклика╓ аж надто велик╕ сумн╕ви.
То що ж пов'язу╓ зупинку Микола╖вського суднобуд╕вного заводу з вбивствами та терактами, що стають дедал╕ част╕шими? В╕дпов╕дь, на жаль, ╓ надто очевидною. Непорядн╕сть, нефахов╕сть, тотальний брак в╕дпов╕дальност╕ наших владц╕в за кра╖ну, за нац╕ю у по╓днанн╕ з ╖х невситимою захланн╕стю, непереборною жадобою збагачення за всяку ц╕ну, що стала, без переб╕льшення, ╖х основним ╕нстинктом — ось та диявольська сум╕ш, яка руйну╓ наш Край, нищить долю ц╕ло╖ нац╕╖. Але це лише один б╕к проблеми. ╤нший — апол╕тичн╕сть, байдуж╕сть народу, який зам╕сть розплющити оч╕ й вибиратися врешт╕-решт з болота, вол╕╓ ╕ дал╕ шукати доброго поводиря. Але про те ╕ншим разом…

Валентин БУТ

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19226

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков