Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 10.11.2017
ЩО НЕ П'ЯТНИЦЯ — ТО СВЯТО...

Наш╕ традиц╕╖

Здавна в Укра╖н╕ ж╕нки вшановували дванадцять п'ятниць у роц╕. А саме — п'ятницю перед Благов╕щенням, десяту п'ятницю п╕сля Великодня, п'ятниц╕ перед Тр╕йцею, Усп╕нням, Головос╕кою, Воздвиженням, Покровою, Введенням, Р╕здвом Христовим, Водохрещем та дв╕ п'ятниц╕ (першу й останню) Великого посту.
У так╕ п'ятниц╕, вважали, не можна працювати. А у вс╕ п'ятниц╕ року строго заборонялося ╖сти скоромне — м'ясн╕ страви, нав╕ть споживати молоко. Словом, постити! Щодо обмеженого харчування у п'ятницю, то церква ставиться до цього прихильно.
За поширеним в Укра╖н╕ пов╕р'ям, Свята П'ятниця ходить по земл╕ в образ╕ ж╕нки в чорному або б╕лому одяз╕. Т╕ло в не╖ зранене голками, веретенами, поколене гребенями. А все через те, що ж╕нками, д╕вчатами порушу╓ться ╖╖ строга заборона шити, прясти, ткати, вишивати в п'ятницю. Тому напередодн╕ п'ятниц╕ (особливо з дванадцяти перел╕чених) д╕вчата зн╕мали нитку з веретена, бо вноч╕ могла прийти прясти в╕дьма, та ще й сама П'ятниця, розгн╕вана ╕ збентежена, могла покарати власницю прялки.
Вельми дотримувалися знахарського правила: хто постить у п'ятницю, той не буде хвор╕ти на пропасницю.
Особливо вшановували Святу Параскев╕ю-П'ятницю (10 листопада), тим паче, коли свято припадало на п'ятницю. Цей день в╕дзначався у церквах (принаймн╕, православних) з великими урочистостями ще на початку XVIII стол╕ття. Зг╕дно з церковними джерелами Параскева на пр╕звисько П'ятниця була донькою багатих батьк╕в. Ще замолоду вона строго дотримувалась аскези й ревно пропов╕дувала християнство. За час╕в правл╕ння римського ╕мператора Д╕оклет╕ана (III стол╕ття), в╕домого сво╖м гон╕нням на християн, Парескеву-П'ятницю повели на суд до правителя одн╕╓╖ з пров╕нц╕й ╕мпер╕╖. А той, закохавшись у вродливу д╕вчину, запропонував ╖й вийти зам╕ж за нього, але попередньо зректися Христа. Вибравши Христа, Параскева-П'ятниця склала голову. Перед тим, як стверджують деяк╕ джерела, все ╖╖ т╕ло покололи голками.
В Укра╖н╕ надзвичайно шанували свято Параски (народна назва). Досл╕дники вважають, що кр╕м головних рис характеру свято╖, популярност╕ додало ще й давн╓ язичницьке походження свята. Очевидно, що християнська Параскева-П'ятниця успадкувала багато функц╕й, чеснот ж╕ночого язичницького божества Мокош╕, днем ушанування яко╖ була п'ятниця.
На Параски господар╕ кропили бдж╕л йорданською водою й обкурювали ладаном.
Народна прогностична прикмета стверджу╓: “Якщо на Параскеви-П'ятниц╕ день сонячний, то чекай тепло╖ зими; хмарно — у середин╕ грудня будуть сильн╕ морози”.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19269

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков