"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2017 > Тема "З потоку життя"
#46 за 17.11.2017
СЕЗОН-2017 В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ТУРИСТА БАЧИШ? Н╤. А В╤Н ╢…
Окупац╕йна влада нарахувала чи то 4, чи то 5 млн. турист╕в при тому, що там ╕ 2-х не було. Але натом╕сть наполегливо зазива╓ у Крим… китайц╕в…
Кримськ╕ курорти, чотири сезони потому. Укра╖нц╕, як╕ до окупац╕╖ складали ледве не три чверт╕ в╕дпочивальник╕в, на пляж до Криму з╕ зрозум╕лих причин не по╖хали. Були з цього приводу сумн╕ви, але нин╕ вже можна сказати точно: це факт – ╕ жалюг╕дн╕ 5%. Рос╕яни п╕сля скасування заборон хутко рвонули до Туреччини забувши про «Кримнаш». ╢вропейц╕ – «н╕мц╕ з французами» взагал╕ в туристичн╕й галуз╕ Криму н╕коли погоди не робили, а зараз ╕ погот╕в носа туди не потикають через м╕жнародн╕ санкц╕╖. То хто ж тод╕ забезпечив «потужний» туристичний пот╕к у к╕лька м╕льйон╕в «гол╕в», яким хвалиться окупац╕йна влада? «Ново-кримськ╕» чиновники з нетерп╕нням чекають на завершення буд╕вництва Керченського мосту, який на ╖хню думку в╕дкри╓ нарешт╕ рос╕янам «широк╕ транспортн╕ можливост╕ для в╕дпочинку на благодатному кримському узбережж╕». Малюючи у сво╖х фантаз╕ях 10-м╕льйонну арм╕ю турист╕в (це, на хвилиночку, ст╕льки ж, як сьогодн╕ ╓ в комфортабельн╕й Туреччин╕, де сезон реально трива╓ з середини кв╕тня – по середину листопада). А сам╕ тим часом разом з╕ сво╖ми кураторами обговорюють необх╕дн╕сть спрощення в╕зових обмежень для Китаю, ╤рану та ╕нших кра╖н П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖ задля в╕дв╕дування анексованого Криму ╕ноземцями. Ось зараз, невгамовн╕ китайц╕ чи ши╖ти з ши╖тками при╖дуть ╕ ляжуть пузом догори на кримських кам╕нцях ╕ нечищеному п╕ску, щоби слухати, як оксамитовий шерх╕т морсько╖ хвил╕ заглуша╓ться ревищем в╕йськових л╕так╕в, що зл╕тають з ВПП «Бельбек»... П╕сля завершення туристичного сезону в окупованому Криму можна спостер╕гати, як наввипередки рапортують кримськ╕ чиновники та ╖хн╕ куратори з Б╕локам╕нно╖. ╤нколи заперечуючи один одного. «Високий туристичний сезон в 2017 роц╕ в Криму пройшов усп╕шно - станом на 27 жовтня на п╕востров╕ в╕дпочили 4 млн 930 тис ос╕б. Число турист╕в практично таке ж, як в минулому роц╕ - всього на 200 тис ос╕б менше» - заявив нещодавно кер╕вник Ростуризму Олег Сафонов. При цьому в╕н зазначив, що пор╕внювати показники цього року ╕ минулого некоректно, оск╕льки в 2016 роц╕ «на туристичному ринку не були присутн╕ альтернативн╕ туристичн╕ напрямки, зокрема, Туреччина». «Влада, на жаль, прийма╓ до уваги транспортний пот╕к, а не туристичний. Ми вважа╓мо, що в╕дсотк╕в на двадцять, як м╕н╕мум, в цьому роц╕ туристичний пот╕к в Криму прос╕в», - в свою чергу заявив голова правл╕ння рег╕онального в╕дд╕лення Рос╕йського союзу тур╕ндустр╕╖ в Криму ╕ Севастопол╕ Борис Зел╕нський. В╕н назвав чотири причини невдалого сезону. Це, по-перше, в╕дкриття Туреччини для рос╕йських в╕дпочивальник╕в. По-друге, зм╕цнення рубля, в результат╕ якого в рублях тури за кордон для рос╕ян подешевшали (навесн╕ 2017-го п╕д час раннього бронювання курс складав 54 рубл╕в за долар, 60 рубл╕в - за ╓вро , тод╕ як р╕к тому за долар давали п╕д 70 рубл╕в, за ╓вро - б╕льше 80-ти). По-трет╓, аномально холодн╕ травень ╕ початок червня в Криму, а по-четверте, здорожчання ав╕аквитк╕в. Те, що укра╖нц╕ майже не ╖здять в╕дпочивати до Криму, визнало нав╕ть п╕дконтрольне Кремлю м╕н╕стерство курорт╕в Криму – за його даними з укра╖нського материка на автотранспорт╕ через пункти пропуску «Армянськ» ╕ «Чонгар» в 2017 роц╕ прибуло всього 5% в╕дпочиваючих. Б╕льш╕сть турист╕в, за ╕нформац╕╓ю в╕домства, добираються до п╕вострова за допомогою ав╕атранспорту ╕ поромно╖ переправи – 48 % ╕ 47 % в╕дпов╕дно.
╤ щоб берег турецький, ╕ хамам, ╕ все включено Сьогодн╕, за р╕зними оц╕нкам, 10-денний в╕дпочинок у Криму для родини ╕з чотирьох людей об╕йдеться, як м╕н╕мум, у $800-900. За таку суму можна прекрасно в╕дпочити в т╕й же Туреччин╕ – де ╕ курорти комфортн╕ш╕, ╕ серв╕с на порядки вищий. До реч╕, туристичний серв╕с покупки ав╕аквитк╕в Aviasales пов╕домля╓, що продаж ав╕аквитк╕в в сус╕дн╕й Рос╕╖ зб╕льшився в ус╕х напрямках, кр╕м анексованого Криму. Про це пов╕домив 9 листопада рос╕йському порталу «╤нтерфакс-Туризм» PR-директор пошукача ав╕аквитк╕в Aviasales Ян╕с Дзен╕с. «К╕льк╕сть квитк╕в, проданих через партнер╕в Aviasales, зб╕льшилася в ус╕х напрямках, кр╕м Криму. Максимальну динам╕ку експерти заф╕ксували на рейсах з Рос╕╖ до Туреччини – до + 78% з моменту потепл╕ння дипломатичних в╕дносин», – циту╓ агентство Дзен╕са. ╤нформац╕ю п╕дтверджу╓ турецьке агентство «Анадолу», яке пов╕домило, що кожен трет╕й турист, який в╕дв╕дав туристичну столицю Туреччини – Антал╕ю за 10 м╕сяц╕в поточного року – громадянин Рос╕╖. За вказаний пер╕од т╕льки до Антал╕╖ прибуло 3,6 млн рос╕ян, що становило 39% в╕д загально╖ к╕лькост╕ ╕ноземних турист╕в в кра╖н╕. До того ж к╕льк╕сть рос╕ян, що в╕дв╕дали курорти Антал╕╖, зб╕льшилася на 73% в пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом 2016 року. Беручи до уваги згадане, укра╖нськ╕ експерти, зв╕сно, ставлять п╕д сумн╕ви «усп╕хи» кримського туристичного сезону, озвучен╕ окупац╕йною владою. В ╕нтерв’ю "Рад╕о Крим.Реал╕╖" колишн╕й начальник управл╕ння м╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму АР Крим ╤гор Кобеля заявив, що за останн╕ два роки к╕льк╕сть турист╕в склала 1,5 та 1,6 м╕льйона ос╕б в╕дпов╕дно. «В 2016 роц╕ стало ясно - туристичний пот╕к в Крим перестав зростати нав╕ть з урахуванням того, що статистика ╕ в окупованому Криму, ╕ в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ п╕дпорядкована м╕н╕стерству економ╕ки. Яку цифру там скажуть з точки зору пол╕тично╖ доц╕льност╕, так ╕ буде. Вони говорять про 5,2 млн турист╕в у 2016 роц╕… За мо╖ми оц╕нками ╕ оц╕нками ╕нших колег, хто в цьому розум╕╓ться, ну, може максимум 2 млн турист╕в було тод╕ в Криму. Нав╕ть якщо просто анал╕зувати пасажиропот╕к, а це дуже просто, бо ╓ т╕льки аеропорт ╕ ╓ паромна переправа», - пояснював ще на початку сезону Андр╕й Клименко, експерт з питань Криму, голова наглядово╖ ради Благод╕йного Фонду "Майдан закордонних справ", головний редактор сайту BlackSeaNews. За його словами, яку б цифру не малювала окупац╕йна влада, зростання туристичного потоку в Крим з РФ просто не може бути. Хоча б тому, що у 2017 роц╕ знову в╕дкрили тури в Туреччину, в ╢гипет. А в Криму пост╕йно йдуть в╕йськов╕ навчання з реальним бойовим бомбометанням ╕ ракетними стр╕льбами. Спец╕ал╕зац╕я Криму з точки зору Рос╕╖ - «тупо» пляжний в╕дпочинок Пол╕тичне кер╕вництво Рос╕╖ дуже добре розум╕╓ безперспективну ситуац╕ю з Кримом з точки зору геопол╕тичного становища ╕ в╕дновлення його нормально╖ туристично╖ житт╓д╕яльност╕. Тому рос╕йськ╕ чиновники не особливо-то й наполягають на те, щоб ╖хн╕ громадяни масово ╖хали в╕дпочивати на п╕вденний берег Криму. Оск╕льки ╖м будь-що потр╕бно заповнити спочатку сочинськ╕ курорти, де нин╕ простоюють побудован╕ для Андр╕й Клименко, голова спостережно╖ ради Фонду “Майдан закордонних справ”, головний редактор ╕нтернет-порталу “BlackSeaNews” Андр╕й Клименко: «Так зване м╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму, так звано╖ республ╕ки ╕ так званий м╕н╕стр – повинн╕ робити якийсь ╕нформац╕йний прив╕д – ╕ вони його зробили - на китайцях. Нараз╕ йде формування списк╕в кримських туроператор╕в, як╕ «хочуть зд╕йснювати 2018 року д╕яльн╕сть з прийому ╕ обслуговування турист╕в з Китаю в рамках безв╕зових туристичних по╖здок». М╕нкурорт╕в Криму ╕нформу╓, що таким чином реал╕зу╓ угоду м╕ж урядами Рос╕╖ ╕ КНР про безв╕зов╕ групов╕ туристичн╕ по╖здки. Насправд╕, запрошуючи ╕ноземних громадян на територ╕ю Криму, рос╕йська влада п╕вострова усього лише намага╓ться легал╕зувати його анекс╕ю. М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму Криму ще до окупац╕╖ займалось китайцями, я бачив цей процес, в╕н йшов дек╕лька рок╕в. Китайц╕ ╕ японц╕ – це дуже перспективн╕ туристи – вони на пляж╕ не лежать, в готельних номерах тижнями не п’ють. Вони люблять екскурс╕╖. Коли вони за п╕всв╕ту ╖дуть, то вони хочуть д╕знатись про цей рег╕он ╕ подивитись все. Але ╓ дуже велика проблема. Там дуже маленьк╕ в╕дпустки. Максимум до двох тижн╕в, маю на уваз╕ Китай та ту ж Япон╕ю. А Крим – далеко… А ще й тут санкц╕╖, якщо списки турист╕в попадуть якось до Укра╖ни. Ми анал╕зували у 2012-13 роках, що китайц╕ – це ц╕каво з точку зору ╕м╕джу, але зовс╕м не перспективно з точки зору к╕лькост╕. Не буде там великого туристичного потоку. Буде 100–500 чолов╕к турист╕в за р╕к. Тобто це – п╕ар, це для того, щоб щось казати. П╕д час цьогор╕чного ялтинського "╕нвестиц╕йного форуму", заступник кер╕вника "Ростуризму" пан Корольов прямо дав зрозум╕ти кримчанам: забудьте про вс╕ ваш╕ туристичн╕ новац╕╖. Проект федерально╖ програми розвитку внутр╕шнього та в’╖зного туризму РФ на 2019-2025 передбача╓ головну спец╕ал╕зац╕ю Криму прямо ╕ просто (щоб не сказати "тупо") – "пляжний в╕дпочинок". Отак, за словами знавц╕в кримського туризму, сьогодн╕ вже не потр╕бно н╕ оздоровчого, н╕ медичного, н╕ г╕рського, н╕ спортивного, н╕ фестивального чи ╕ншого туризму в Криму, а все що потр╕бно – це при╖хати, полежати на пляж╕ у кращому раз╕ в червн╕-вересн╕, бо ран╕ше ╕ п╕зн╕ше вода холодна, ╕ все. Це означа╓, що держав╕-окупанту не потр╕бна економ╕чна ефективн╕сть кримського туризму, бо вона за нин╕шн╕х умов неможлива. За Укра╖ни в Криму працювали саме над тим, щоб позбутися ор╕╓нтац╕╖ на пляжний туризм. А те, що там зараз в╕дбува╓ться - повернення до час╕в Радянського Союзу, т╕льки за повно╖ в╕дсутност╕ потужного потоку тих, кого називали «радянським людьми». До реч╕, цей процес «сов╓т╕зац╕╖» на окупованому п╕востров╕ йде не т╕льки в туристичн╕й сфер╕. Але це вже ╕нша ╕стор╕я… Оксана Пол╕щук (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19281
|