Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРАЙ, ТАЛАНТАМИ БАГАТИЙ
Вперше за роки незалежност╕ в житт╕ Новомикола╖вського краю, що на Запор╕жж╕, в╕дбулася под╕я,...


«ВИ ДУМА╢ТЕ, ЩО МЕН╤ НЕ СТРАШНО...»
Св╕й творчий веч╕р-бенеф╕с, який в╕дбувся у Червоноградськ╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей,...


АНДР╤╥ВСЬКА Н╤Ч
Андр╕й Первозванний, якого вшанову╓мо 13 грудня, був першим з апостол╕в, хто п╕шов сл╕дом за...


ОС╤НН╢ Л╤РИЧНЕ НАДБАННЯ ГАЛИНИ ЛИТОВЧЕНКО
Мокро ╕ сиро. Туманно. Такий листопад. Вбралися б╕сером висохл╕ зонтики кропу.


ЖИТТ╢ДАЙНЕ ДЖЕРЕЛО У СПАДОК
Виступи перед школярами – то завжди питання з багатьма нев╕домими. Як сприйматиме юнь тв╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 17.11.2017
НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ

Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕» познайомилася з педагогами, як╕ працюють у профес╕йно-техн╕чному училищ╕ №79 смт. Петрик╕вка (Дн╕провська обл.). Знайомтеся: заступник директора з навчально-виховно╖ роботи училища Тетяна Клешня та викладач спец╕альних дисципл╕н Валентина Ол╕йник. ╥хня розпов╕дь засв╕дчила: увага до старовинних ремесел, до традиц╕й народу ма╓ бути пост╕йною, тод╕ й результати не забаряться. «Навчальний заклад – наш другий д╕м, - розпов╕да╓ викладач спец╕альних дисципл╕н Валентина Ол╕йник. – Працюю тут 24 роки, ╕ можна сказати, це моя родина. Свого часу м╕й тато працював в училищ╕, тож я змалечку б╕ля нього. За осв╕тою – вчитель образотворчого мистецтва. А малюю з чотирьох рочк╕в, ╕ ск╕льки себе пам’ятаю, завжди захоплювалася петрик╕вським розписом». Справд╕, петрик╕вський розпис ╓ сво╓р╕дним брендом не лише укра╖нського мистецтва, а й ус╕╓╖ нашо╖ держави. Петрик╕вський розпис ╓ ун╕кальним явищем, справжньою перлиною народно╖ творчост╕. Яскрав╕ кв╕ти, соковит╕ ягоди, фантастичн╕ птахи – основн╕ елементи дивовижного петрик╕вського розпису. ЮНЕСКО присво╖в статус нематер╕ально╖ культурно╖ спадщини петрик╕вському розпису. Сво╖м кор╕нням петрик╕вський розпис сяга╓ у XVIII стол╕ття, ╕ був в╕домий, насамперед, як наст╕нний розпис. Господин╕ розмальовували здеб╕льшого сво╖ хати, при чому на Дн╕пропетровщин╕ хати мали сво╖ особливост╕. Тогочасн╕ орнаменти вражали сво╓ю скрупульозн╕стю, адже були довол╕ др╕бними та з великою к╕льк╕стю деталей. Згодом деяк╕ майстри почали розписувати не т╕льки сво╖ хати, а й працювати на замовлення. Коли попит на такий розпис вир╕с ╕ майстр╕в не вистачало – виникла так звана «кальовка». Тобто, той самий розпис, але вже вт╕лений не на ст╕н╕, а на папер╕. Окр╕м наст╕нних розпис╕в, були й ╕нш╕ р╕зновиди розпису: ол╕йними фарбами розмальовували предмети повсякденного вжитку, мебл╕ – скрин╕, к╕нськ╕ дуги, сани. ╤, зв╕сно, розписували дерев’яний посуд. П╕сля в╕йни ол╕йними фарбами вже розписували на профес╕йн╕й основ╕ ╕ виконувалися майстрами з Петрик╕вки на Ки╖вському експериментальному керам╕ко-художньому завод╕. У 1958 роц╕ цех п╕длакового розпису п╕д кер╕вництвом Федора Панка в╕дкрився в сам╕й Петрик╕вц╕ в арт╕л╕ «В╕льна селянка». В тому ж таки 1958 роц╕ в Петрик╕вц╕ в╕дкрилася ф╕л╕я Дн╕пропетровсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи, де Фед╕р Панко почав викладати композиц╕ю петрик╕вського орнаменту. А прац╕вники цеху п╕длакового розпису та учн╕в художньо╖ школи з часом стали основою колективу, що згодом розвинувся у фабрику Петрик╕вського розпису «Дружба». Асортимент фабрики вражав сво╖ми найменуваннями – тарел╕, шкатулки, декоративн╕ набори для кухн╕, вази, писанки. Б╕льше, н╕ж 60 найменувань! Валентина Ол╕йник розпов╕да╓, що був пер╕од, коли конкурс в училище перевищував п’ять ос╕б на м╕сце. Сюди ╖хали вчитися д╕ти з усього колишнього Радянського Союзу.
«Нин╕, коли Укра╖на незалежна, так важливо в╕дродити колишню славу училища. Зв╕сно, що сучасний св╕т надто зм╕нився, тож працювати доводиться зовс╕м ╕накше. ╤ все ж осв╕тяни шукають нових форм ╕ метод╕в роботи, чи не так?» - ц╕кавлюся у Валентини Ол╕йник. «Нин╕ ╕нтерес до петрик╕вського розпису зр╕с сутт╓во, - говорить Валентина Микола╖вна. – Вже змалку д╕ти знайомляться з азами петрик╕вського розпису. До нас приходять т╕, хто ма╓ хист до малювання та прагне стати майстром сво╓╖ справи. Колись у Петрик╕вц╕ говорили, що талант потр╕бно будити вдосв╕та. Тож працю╓мо так, аби з перших дн╕в перебування в училищ╕ наш╕ вихованц╕ бачили перспективи сво╓╖ прац╕». Справд╕, якби ц╕ дивовижн╕ роботи, представлен╕ на стенд╕ училища, змогли побачити т╕, хто по-справжньому шанують витвори народного мистецтва. Бо кожна робота по-справжньому ун╕кальна та ╕ндив╕дуальна. «╤ кожен учень по-сво╓му талановитий, - з╕зна╓ться Валентина Ол╕йник. – Комусь л╕пше вда╓ться композиц╕я, комусь – виб╕р кольору, а хтось вигаду╓ ориг╕нальн╕ сюжети. Тут все важливо, нема╓ н╕чого зайвого». А Тетяна Клешня розпов╕ла, що найкраще студент╕в мотивують вчитися розпов╕д╕ про усп╕шних однокурсник╕в. Про таких, наприклад, як Анастас╕я Горбатенко, яка ма╓ вагом╕ здобутки ╕ минулого року виступала на фестивал╕ профтехосв╕ти. Пишаються в училищ╕ ╕ тими випускниками, як╕, здобувши фах, продовжують працю у Центр╕ народного мистецтва «Петрик╕вка». Центр об’╓дну╓ в сво╓му склад╕ близько 40 в╕домих майстр╕в петрик╕вського розпису серед яких 25 член╕в Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни та Нац╕онально╖ сп╕лки майстр╕в народного мистецтва, 7 Заслужених майстр╕в народно╖ творчост╕, лауреат╕в М╕жнародних та Всеукра╖нських конкурс╕в, твори майстр╕в входять до численних музейних та приватних колекц╕й в Укра╖н╕ та по за ╖╖ межами. Попри тривалу економ╕чну кризи галуз╕, що впродовж останн╕х 15 рок╕в призвела до масово╖ руйнац╕╖ п╕дпри╓мств ╕сторичних осередк╕в народного мистецтва Укра╖ни, ЦНМ «Петрик╕вка» збер╕г та згуртував пров╕дних майстр╕в осередку, як╕ забезпечують збереження та творчий розвиток народних художн╕х традиц╕й петрик╕вського розпису в сучасних умовах. Головним напрямом д╕яльност╕ Центру ╓ створення авторських художн╕х вироб╕в ручно╖ роботи у р╕зноман╕тних матер╕алах. Найб╕льш широкого розвитку набуло створення вироб╕в з дерева на токарн╕й, столярн╕й, а також ручно╖ роботи на р╕зьблен╕й основ╕, оздоблених вишуканим петрик╕вським розписом. Поряд з цим створюються розписи на папер╕, полотн╕, зд╕йсню╓ться виготовлення та розпис традиц╕йних народних (скрин╕, мисники), а також сучасних мебл╕в. Ось так╕ вони, майстри петрик╕вського розпису. ╤ слава про них поширю╓ться по всьому св╕ту. Тетяна Клешня розпов╕да╓ про одну з односельчанок, яка нин╕ живе в Люксембурз╕. Любов до петрик╕вського розпису укра╖нка прищепила ╓вропейцям. Адже власноруч прикрасила петрик╕вським розписом сво╖ реч╕, нав╕ть ман╕кюр виконаний в цьому стил╕. Кажуть, що вражен╕ красою нов╕ знайом╕ укра╖нки в╕д петрик╕вки у захват╕! Тож який висновок ма╓мо зробити? Плекаймо наш╕ традиц╕╖, дбаймо про них, ╕ тод╕ ми будемо ц╕кавими соб╕ й св╕тов╕.
Натал╕я Осипчук,
письменниця

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19286

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков