Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 24.11.2017
Блаженн╕йший Святослав (Шевчук), глава УГКЦ: ╢ ОКРЕМЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЩОДО БОРОТЬБИ З ГР╤ХОМ КОРУПЦ╤╥

Повн╕стю посада ц╕╓╖ людини звучить так: Верховний арх╕╓пископ Ки╓во-Галицький, митрополит Ки╖вський, предстоятель Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви Блаженн╕йший Святослав (Шевчук). ╤ можна було б присвятити окремий матер╕ал тому, нав╕що використовуються сам╕ ц╕ слова та в так╕й посл╕довност╕. ╤ як╕ б могли бути зам╕сть них, якби обставини склалися дещо ╕накше.
Сп╕лкування з владикою Святославом справля╓ незабутн╓ враження. Перш за все тому, що це св╕тла людина, в як╕й добре в╕дчува╓ться, висловлюючись строго науково, емпат╕я. Друге, що вража╓, – в╕дчуття ╓дност╕ з паствою. Коли розмова зайшла про вади сусп╕льства, в╕н не казав «вони», в╕н говорив «ми» – «ми гр╕шн╕». ╤ в цьому вбача╓ться запорука нашого поступового одужання.
Наша розмова в╕дбулась у древньому В╕льнюс╕ п╕д час великих ╕ величних свят.

«НАША ЦЕРКВА РОСТЕ ╤ РОЗБУДОВУ╢ТЬСЯ»
- Владико, ви при╖хали до В╕льнюса в древн╕й Храм Пресвято╖ Тр╕йц╕ на велик╕ свята. Чи задоволен╕ ц╕╓ю по╖здкою, чи вдалося виконати все, що планувалося?
- Найперше. Церква – це ╓ Божий народ, а не т╕льки видимий храм. Храми виникають там, де ╓ народ наш. Ми намага╓мось надати належну пастирську оп╕ку нашим людям кругом, де вони знаходяться. М╕й в╕зит до Литви мав потр╕йне значення. Ми цього року святку╓мо ╕сторичн╕ дати ╕ под╕╖, як╕ пов'язан╕ з В╕льнюсом. Це 400 рок╕в Васил╕анського чину, тобто реорган╕зац╕╖ ки╖вського монашества. Ми помина╓мо 380-т╕ роковини блаженно╖ кончини мого великого попередника Митрополита Ки╖вського Йосифа Велямина Рутського, який довг╕ роки проживав тут, у В╕льнюс╕, й нав╕ть похований був у крипт╕ Свято-Тро╖цького собору. Ще ми згаду╓мо 150-т╕ роковини канон╕зац╕╖ на престолах Вселенсько╖ Церкви Йосафата Кунцевича, ╓пископа ╕ мученика за ╓дн╕сть церкви, який у тому ж храм╕ вступив до монастиря, ╕ нав╕ть кел╕╖ його збереглися. Тобто ми при╖хали сюди, щоби торкнутися нашого сп╕льного кор╕ння.
Але ми не т╕льки дивимося в ╕стор╕ю. Ми дивимось у майбутн╓. Ми зна╓мо, що сьогодн╕ дуже багато нових ем╕грант╕в, зароб╕тчан з Укра╖ни при╖жджають до Литви, щоби шукати кращо╖ дол╕, можливост╕ заробити кошти для утримання сво╓╖ с╕м'╖ в Укра╖н╕. Оп╕ка над нашими зароб╕тчанами ╓ сьогодн╕ важливим пастирським обов'язком. Кр╕м того, ми мали в Литв╕ ц╕лу низку р╕зних зустр╕чей. ╤ з владою м╕ста, ╕ з владою Литви, литовського Сейму, литовського уряду. Мав я також зустр╕ч ╕з м╕сцевим римо-католицьким духовенством, з м╕сцевим арх╕╓пископом...
Справд╕, ми дума╓мо, яким чином послужити нашим укра╖нцям. Щоб нав╕ть тод╕, коли вони шукають у Литв╕ кращо╖ дол╕, вони не загубили свого кор╕ння. Щоб були добре ╕нтегрован╕ в це сусп╕льство. Але при цьому не були асим╕льован╕.
- Так, ╕ це дуже важливо в сучасних умовах. Ваше преосвященство, у зв'язку з цим, яке ваше бачення розвитку УГКЦ?
- Де нам бути? Там, де ╓ наш╕ люди. Там будуть орган╕зовуватися наш╕ громади, там будуть утворюватися наш╕ школи, будуть орган╕зовуватися нац╕онально-культурн╕ осередки. ╤ з часом повстануть видим╕ ознаки ц╕╓╖ нашо╖ присутност╕ – наш╕ храми. Це сьогодн╕ в╕дбува╓ться у ц╕лому св╕т╕. В тому числ╕ – в Укра╖н╕.
Силою факту Укра╖нська Греко-католицька церква ╓ сьогодн╕ глобальною, а не обмеженою якимось одним рег╕оном Укра╖ни, як дуже часто про це думають. Наша церква присутня сьогодн╕ на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. Нав╕ть на окупован╕й територ╕╖ Донбасу, в анексованому Криму. ╤ очевидно, що наш виб╕р – бути з нашими людьми. Наш╕ громади можуть отримати душпастирську оп╕ку в центральн╕й, сх╕дн╕й, п╕вденн╕й Укра╖н╕.
╤ те ж по ц╕лому св╕ту. Коли виникають нов╕ осередки наших в╕рних, як╕ хочуть бути християнами, вони звертаються до мене, щоб ми надали ╖м священика. Так росте ╕ розбудову╓ться наша церква. ╤ це не ╓ щось нове. Так було ╕ в ╕стор╕╖. Нашу церкву, греко-католицьку, по св╕ту рознесли саме наш╕ миряни, в╕руюч╕ люди. Саме завдяки ╖хньому прив'язанню до сво╓╖ церкви вона сьогодн╕ стала глобальною.

«ГР╤Х КОРУПЦ╤╥ НАЧЕ ╤РЖА РОЗ'╥ДА╢ ЗСЕРЕДИНИ ЛЮДИНУ»
- Сьогодн╕ Укра╖на пережива╓ нелегк╕, але важлив╕ часи системного перетворення, очищення. Яка роль в цьому Церкви? Тим б╕льше, що й вона не в╕льна в╕д недол╕к╕в, оск╕льки росте до Бога ╕з земл╕. Отче, як╕ ╓ запоб╕жники проти поширення та утвердження негативних явищ у нашому сусп╕льств╕?
- Там де ╓ люди, там завжди ╓ гр╕х. Ми, коли творимо сп╕льноту, приносимо до того сп╕льного котла не т╕льки наш╕ добр╕ риси, не т╕льки наш╕ перемоги, не т╕льки наш╕ найкращ╕ якост╕, а також ╕ наш╕ слабкост╕, наш╕ немоч╕, наш╕ гр╕хи – все те, що ми сьогодн╕ назива╓мо перешкодою для повноц╕нного та швидкого розвитку.
Те, що властиве будь-якому сусп╕льству, властиве ╕ церкв╕. Хоча церква – не якась просто людська орган╕зац╕я, це ╓ т╕ло Христове. ╤ншими словами, це ╓ середовище освячення. А освячення означа╓ зц╕лення в╕д ран гр╕ха. Свят╕ший Отець папа Франциск каже, що церква под╕бна до в╕йськово-польового шпиталю, до якого приносять хворих, зранених. Але там ми ма╓мо можлив╕сть оздоровитись. Ми, л╕куючи рану, очища╓мо ╖╖. Так само й у церкв╕ – користуючись ус╕ма джерелами, л╕ками, як╕ знаходяться в церкв╕, ми можемо очищуватися.
Як╕ ╓ ц╕ ╕нструменти л╕кування? Найперше – покаяння. Та╖нство, коли Господь Бог проща╓ нам гр╕хи, а також дару╓ запоб╕жник в╕д них, про який ви пита╓те. Це ╓ благодать Святого Духа. Людина т╕льки повинна прийняти ╖╖ ╕ пов╕рити, що вона може одужати. Не власною силою, а силою Божою.
Сьогодн╕ наше укра╖нське сусп╕льство ма╓ дуже багато сво╖х соц╕альних гр╕х╕в. Год╕ про вс╕ й згадати в такому короткому д╕алоз╕. Давайте я згадаю про один, який найб╕льше дошкуля╓ всьому сусп╕льству, але його також можна побачити й у церковному середовищ╕. Це гр╕х корупц╕╖. Корупц╕я – моральне знищення. Гр╕х корупц╕╖ наче ╕ржа роз'╖да╓ зсередини людину, людське серце. Ми в церкв╕ розум╕╓мо корупц╕ю як гр╕х, як моральне зло. ╤ очевидно, що ми сьогодн╕ в Укра╖н╕ скорумпован╕ вс╕. Я часто кажу сво╖м в╕рним: якщо ми готов╕ давати хабар╕, будьте певн╕, що знайдуться т╕, хто будуть готов╕ ╖х брати.
Коли ми, с╕даючи в авто, не защ╕па╓мо рем╕нь безпеки, то будьте певн╕ – рано чи п╕зно ми в╕д того постражда╓мо. Коли хтось с╕да╓ за кермо в нетверезому стан╕, рано чи п╕зно це буде великою загрозою для його власного життя, а також життя тих, хто ╓ навколо. (Ми ж бачимо, сьогодн╕ ск╕льки людей гине через те, що дехто нехту╓ правилами дорожнього руху).
Те ж можна сказати, коли ми буду╓мо р╕зн╕ м╕жособист╕сн╕ стосунки. Наприклад, нам ус╕м сьогодн╕ в Укра╖н╕ потр╕бно справедливого суду. Дуже часто, коли суд виносить р╕шення, ми сам╕ вир╕шу╓мо – чи воно справедливе, чи н╕. Ми бачимо нав╕ть, що дуже часто ми б╕льше в╕римо у право сили, н╕ж у силу права. ╤ таким чином ми ╕нод╕ сам╕ зсередини розвалю╓мо цю ╕нституц╕ю влади.
Це ╓ все р╕зн╕ прояви одн╕╓╖ негативно╖ д╕йсност╕, яку ми назива╓мо корупц╕╓ю. Що церква у зв'язку з цим робить? Ну, найперше... Наш╕ священики отримали необх╕дн╕ ╕нструкц╕╖ – яким чином трактувати гр╕х корупц╕╖ у тайн╕ спов╕д╕. Бо спов╕дь – це елемент покаяння, отримання прощення наших гр╕х╕в.
╢ окреме розпорядження, яке стосу╓ться вс╕х! Чи то спов╕да╓ться ╓пископ, чи то спов╕да╓ться священик, чи спов╕да╓ться мирянин. Спов╕дник, духовний отець, мусить запитати – чи ╓ гр╕хи корупц╕╖ у ц╕╓╖ особи. Мусить питати, чи часом не вчинила людина того гр╕ха, чи не завинила щодо корупц╕╖. Як вчинила – мусить каятися. ╤ мусить той гр╕х виправити.
Поверн╕мося до прикладу з судом. Часом несправедливе р╕шення судд╕ може нанести шкоду не т╕льки для доброго ╕мен╕, але й для життя т╕╓╖ чи ╕ншо╖ людини. Тод╕, аби отримати в╕дпущення сво╖х гр╕х╕в, несправедливий суддя мусить виправити кривду, завдану людин╕, як╕й в╕н вин╕с несправедливий вирок. ╤ аж тод╕ в╕н може отримати розр╕шення сво╖х гр╕х╕в.
Це – один ╕з духовних, але й дисципл╕нарних метод╕в, за допомогою яких ми намага╓мось боротися з гр╕хом корупц╕╖. Це вада, це ворог номер один, який ╕з нутра роз'╖да╓ нашу кра╖ну. Очевидно, що органи державно╖ влади можуть боротися легально – методами права. Зараз, дай Бог, будуть створен╕ антикорупц╕йн╕ суди, як╕ зможуть пересл╕дувати з точки зору судочинства, юриспруденц╕╖...
Але духовна д╕йсн╕сть, внутр╕шня д╕йсн╕сть, на нашу думку, ╓ набагато важлив╕шою. Коли ми не будемо порушувати закони не тому, що бо╖мося покарання. А тому, що переконан╕, що т╕ закони стоять на сторож╕ нашого кращого майбутнього, тод╕ в Укра╖н╕ запану╓ верховенство права.

Олег Кудр╕н
В╕льнюс
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19303

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков